Перший урок 2021. Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України

Конспект уроку національної єдності для проведення Дня знань та Першого уроку в 2021/2022 н.р.

Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України

28 січня 1992 року

Затвердження Верховної Радою України Державного Прапора України

Більше конспектів у збірці “30 років Незалежності України – 30 уроків: Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2021/2022 н.р.”

У всі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Він символізував єдність земель і племен, консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – у націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших усенародних подій, свят, ритуалів.

З проголошенням незалежної України національні символи – Гімн, Прапор і Г ерб – стали на сторожі утвердження суверенітету держави.

Формування українських державних символів сягає історичної традиції часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Хоругва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 р. Сталося це під час європейської «весни народів». У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто- блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.

Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу в XIX – на початку XX століть. Синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани як показник достатку.

25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 1 квітня цього ж року в Києві (несли 320 національних прапорів). У подальшому синьо- жовті прапори стали обов’язковим атрибутом усіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії.

Улітку 1917 року під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ – полк ім. Гетьмана Богдана Хмельницького.

29 квітня 1918 року на есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель «Г еоргій Побідоносець» подав сигнал про підняття прапора над українським Чорноморським флотом.

У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про Державний прапор республіки» і затвердила жовто-блакитний прапор її символом.

Саме таким, жовто-блакитним, був і прапор, під яким у часи УНР відбувалися масові маніфестації. Улітку 1917 року частина кораблів колишнього Російського Чорноморського флоту підняла на своїх щоглах українські жовто-блакитні прапори. За гетьмана П. Скоропадського було змінено порядок кольорів і затверджено блакитно-жовтий прапор Західноукраїнської Народної Республіки.

Невипадково акцентується увага на порядку розташування кольорів, оскільки тривалий час це було дискусійним питанням.

• листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, тобто Закарпатті, а в 1939-му – у Карпатській Україні.

Він був ідентичним тому, яким є в наші дні прапор незалежної України. Відтак можна вважати, що справжня історія нашого сучасного державного прапора починається з листопада 1918 року.

Протягом ХХ ст. блакитно-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За тоталітарного режиму український прапор був елементом спротиву.

У другій половині ХХ ст. були, хоч і поодинокі, спроби піднести український прапор.

Зокрема, 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий.

26 квітня 1989 року у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті Чорнобильської трагедії.

1 травня 1989 року Василь Рибак, член Хмельницької філії УГС встановив синьо-жовтий прапор на даху 16-поверхівки у Хмельницькому, а потім майже через чотири місяці вдруге – 23 серпня, у день підписання пакту Молотова-Ріббентропа.

22 травня 1989 року в Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

З 17 по 24 вересня 1989 року прапор України неодноразово піднімали на фестивалі «Червона Рута» в Чернівцях.

21 січня 1990 року під час акції «Живий ланцюг» до Дня соборності України вперше на території країни люди масово вийшли на вулиці з синьо- жовтими прапорами, які переважно самотужки шили вдома.

• березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського національного прапора над офіційною радянською установою.
• березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990 року – над Львівською міськрадою.

13 червня 1990 року Житомир став першим за межами Галичини містом, де теж офіційно вивісили прапор.

• липня 1990 року у Києві синьо-жовтий прапор був урочисто піднято над будинком міської ради.

24 серпня 1991 року, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла до сесійної зали Верховної Ради синьо-жовтий український прапор розміром 8х4 метри і накрила ним трибуну. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів. Цей момент за ініціативою Івана Плюща закарбував художник Олексій Кулаков на картині «Державотворення», яку 22 серпня 2001 року урочисто відкрили на другому поверсі будівлі Верховної Ради України.

Цей прапор урочисто зберігається під склом у музеї Верховної Ради.

А 4 вересня 1991 року після тривалих дискусій прапор було урочисто піднято над Верховною Радою України.

• вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю постановою «Про Державний прапор України» фактично надала синьо- жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З того дня під цим прапором зустрічають іноземних гостей, складають присягу військовослужбовці, працюють посольства України, він вивішується в ООН.

28 січня 1992 року український парламент своєю постановою затвердив Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівновеликих горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини до довжини 2:3.

Роль синьо-жовтого стягу як одного із державних символів юридично закріплено у статті 20 Конституції України 1996 року. А вже у 2004 році, вшановуючи багатовікову історію українського державотворення, державну символіку незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України, встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня.

Після проголошення незалежності України синьо-жовтий прапор на морському торговельному судні був уперше піднятий 12 лютого 1992 року в іспанському порту Валенсія за ініціативою капітана корабля «Кременчук» В’ячеслава Кисловського.

• листопада 1997 року український прапор уперше було розгорнуто на орбіті Землі українським космонавтом Леонідом Каденюком на борту шатлу «Колумбія» під час експедиції STS-87 на висоті 279 км над Землею. Удруге український стяг на навколоземній орбіті (висота над Землею 408 км) 28 липня 2017 року розгорнув американський астронавт Рендольф Брезнік на Міжнародній космічній станції, який пристикувався до неї на кораблі Союз МС-05.

Національний прапор – наша декларація причетності до нації. Революція гідності поглибила усвідомлення ціни й цінності рідного прапора українцями, зміцнила їхні серця вірою, відданістю та любов’ю.

У заснованому у 2015 році Меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї гідності експонується кілька сотень прапорів різного дизайну, значення та розміру. Найбільше їх з часів буремних подій листопада 2013 – лютого 2014 року. Ці прапори не просто унікальні артефакти – це нагадування про державність і свободу, про відвагу й нескореність; це світоглядні орієнтири та самобутній шлях українців, зафіксовані на полотнищах національних стягів; це імена, назви міст і містечок, історії боротьби, особисті підписи…

Синьо-жовтий прапор піднімали бійці Збройних Сил України над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави.

26 травня 2014 року Державний Прапор з’явився на старому терміналі ДАП після першого штурму проросійських сепаратистів. Його підняли військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго Євген Подолянчук, «Док» і «Сандора». Прапор установили так, щоб його бачили всі. У ніч з 3 на 4 жовтня 2014 року, під час виходу груп 3-го ОП СпП з Донецького аеропорту, цей прапор забрали з собою. Нині він зберігається в Кімнаті Бойової Слави частини.

За ініціативою полковника Олександра Трепака у 2016 році започатковано традицію піднімати Державний Прапор України та бойовий прапор частини. Відтоді це відбувається двічі на рік: 23 серпня – у День Державного Прапора України та в День частини – 4 жовтня.

16 жовтня 2014 року український прапор на будівлі аеропорту встановили «кіборги» з Миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади. І над найвищою точкою аеропорту – диспетчерською вежею – майорів синьо-жовтий прапор, аж поки ворог не знищив саму вежу.

У 2020 році на печерських пагорбах у Києві до Дня Державного Прапора підняли найбільший стяг України. Висота флагштока – близько 90 метрів, розміри полотнища найбільшого стягу, який коли-небудь майорів над українським містом, – 16 на 24 метри. До цього прапор-рекордсмен (розміри – 12 на 18 метрів, висота флагштока – 72 метра) був встановлений у Дніпрі у 2018 році.

Український прапор – це символ країни, що є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги.

Основні події:

• березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про Державний прапор республіки» і затвердила жовто-блакитний прапор її символом;

13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом Західноукраїнської Народної Республіки;

15 березня 1939 року державним прапором Карпатської України став синьо-жовтий стяг;

24 серпня 1991 року після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла до сесійної зали Верховної Ради синьо-жовтий український прапор;

28 січня 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила синьо-жовтий національний прапор як Державний Прапор України;

• серпня 2004 року Указом Президента України встановлено День Державного Прапора України;

23 серпня 2020 року встановлено рекорд України – у Києві підняли найбільший стяг, який коли-небудь майорів над українським містом.

Список використаних джерел

1. Історія Державного прапору України. – Режим доступу: http://zhv.gov.ua/news/istoriya-derzhavnogo-praporu-ukra%D1%97ni/
2. Над 3-м полком підняли Державний Прапор з Донецького аеропорту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://3polk.info/news/nad-3-m-polkom-pidnyaly- derzhavnyj-prapor-z-donetskogo-aeroportu-foto-video/
3. Найбільший прапор і найвищий флагшток: у Дніпрі встановили два нацрекорди [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrmform.ua/mbric-regions/2523422- najbilsij-prapor-i-najvisij-flagstok-u-dnipri-vstanovili-dva-nacrekordi.html
4. Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України». 28 січня 1992 р. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 4740, арк. 11.                                                                                                                           – Режим доступу: http s://old. uinp. gov.ua/ site s/default/files/userupload/ arhivni_dokumenti_z_pitannya_stvorennya _derzhavnogo_praporu_ukrayini.pdf
5. Про День Державного Прапора України:                                                                                                            Указ Президента України від 08.2004 р. № 987 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 35. – С. 42.
6. Про Державний Прапор України:           Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. № 2067 // Голос України. – 1992. – 15 лют. (№ 27). – С
7. Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України: наказ МОН України від 7 вересня 2000 р. № 439 // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2001. – № 5. – С. 28-32.
8. У Києві підняли найбільший прапор України: все там було – і Кличко, і військові, і барабани [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/u-kiyevi-pidnyali-najbilshij-prapor-ukrayini-vse-tam-bulo-i-klichko- i-vij skovi-i-barabani
9.  Український інститут національної пам’яті. 23 серпня Україна відзначає День Державного прапора. – Режим доступу: https://old.uinp.gov.ua/news/23-serpnya-ukraina- vidznachae-den-derzhavnogo-prapora

Завантажити: Конспект першого уроку 2021. Синьо-жовтий прапор - символ незалежної України