Конспект Першого уроку 2021 на тему: “Революція за права, честь, гідність…”

30 листопада 2013 року – лютий 2014 року – Революція Гідності в Україні

Більше конспектів для проведення Першого уроку 2021 у збірці “30 років Незалежності України – 30 уроків: Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2021/2022 н.р.”

17 лютого 2021 року український парламент Верховна рада своєю постановою визнала Революцію Гідності однією з ключових подій державотворення України. Революція Гідності – це події, що тривали з 30 листопада 2013 року по лютий 2014 року і призвели до глибинних політичних та суспільних перетворень.

Терміни «Революція Гідності» та «Єврореволюція» стосовно означених подій іноді використовуються в тому ж контексті, що й термін «Євромайдан», але мають інше семантичне навантаження:                                       «Євромайдан» здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів на підтримку європейського вибору України – як складова Революції Гідності.

Головними причинами протестів стали: надмірна концентрація влади в руках тодішнього глави держави та його «сім’ї», повзуча русифікація, нищення малого бізнесу, руйнування фінансової системи, харківські угоди, зрив підписання Асоціації з ЄС.

Перші протести в центрі столиці почалися 21 листопада 2013 року у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків. У ніч проти 30 листопада віддано наказ на силовий розгін Євромайдану в Києві. О 4 годині ранку, коли на майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» та з надмірним застосуванням сили витіснили людей із майдану: студентів били кийками та ногами. Внаслідок розгону було травмовано 84 протестувальники. Деякі з них знайшли притулок у Михайлівському золотоверхому монастирі. У відповідь на свавілля силових структур у Києві зібрався масовий мітинг, до якого долучилися широкі верстви населення.

Від самого початку активної фази протистояння мітингувальниками був обраний курс на мирний характер протестів. При цьому спроба втягнути мітингувальників в агресивне протистояння із силами правопорядку під час штурму Адміністрації Президента 1 грудня 2013 року зазнала невдачі: мітингувальники не долучилися до штурму, а опозиційні депутати та лідери протесту своїми тілами відгородили їх від сил правопорядку.

З метою припинення протестів 16 січня 2014 провладна більшість у Верховній Раді прийняла пакет законів, які, на думку більшості експертів, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання та переслідування учасників акцій протесту та громадянського суспільства. Ці нормативно-правові акти увійшли в історію як «Закони про диктатуру».

Прийняття цих законів викликало нову хвилю протестів, збільшило кількість невдоволених владою та підвищило активність протестувальників.

19 січня після проведення чергового віча на Майдані, близько 15-ї години і пізніше, на вулиці Грушевського в Києві відбулись зіткнення протестувальників, що намагалися пройти до будівлі Верховної Ради, та силовиків. Проти протестувальників були застосовані світлошумові гранати, гумові кулі, кийки, водомети; відповіддю на застосування сили та зброї був силовий опір.

22 січня 2014 року близько 8-ї ранку спецпідрозділ «Беркут» несподівано перейшов у наступ, протестувальники, число яких становило близько 100 осіб, відійшли, після чого барикади були частково розібрані. На 9 ранку їм вдалось повернути втрачені позиції. О 9.20 майдан і усю країну шокувала новина про перші смерті, загинули 2 протестувальники: активіст Сергій Нігоян та журналіст Михайло Жизневський.

18 лютого Верховна рада мала розглядати зміни до Конституції України. Протестувальники, які підійшли до будівлі парламенту з метою мирної демонстрації, зненацька були атаковані міліцією та «тітушками». Втрата повстанцями ініціативи на деякий час призвела до того, що силовики витіснили їх із контрольованих позицій і зайняли частину майдану Незалежності. Ввечері, з приходом темряви, спецпідрозділи розпочали штурм Майдану з боку Європейської площі та вулиці Інститутській з використанням бронетехніки. Два бронетранспортери майданівцями були знищені.

На ранок 19 лютого число загиблих становило 25 осіб, у тому числі: 9 співробітників силових структур; 16 мирних громадян та бійців самооборони Майдану.Близько 9-ї ранку 20 лютого Майдан перейшов у наступ і, не зважаючи на шалений обстріл снайперами, швидко повернув усі втрачені 18-го числа позиції і розширив контрольовану зону. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулося на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж пів сотні повстанців. Серед них був і наш земляк, Віктор Іванович Чміленко.

Увечері 21 лютого відбувся велелюдний мітинг, Майданом несли труни з загиблими. В цей час на сцені виступили лідери опозиції, які оголосили про укладання угоди із чинним Президентом. Але цей компроміс євромайданівці засудили. Колишній сотник самооборони Майдану Володимир Парасюк проголосив ультиматум з вимогою відставки Януковича. Євромайдан підтримав сотника. У ніч з 21 на 22 лютого Янукович залишив Адміністрацію Президента та втік у Харків. 22 лютого о 17 годині 11 хвилин Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України, аргументуючи таке рішення самоусуненням Президента від виконання своїх обов’язків, та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року.

Події 21 листопада 2013 р. – 22 лютого 2014 року стали етапом прояву українцями неабиякої сили, мужності, гідності, віри та міцності духу. Ми відстояли свободу і захистили власну гідність, але перемога ця обійшлася дорогою ціною. Понад 100 загиблих на майдані Незалежності увійшли в історію як Герої Небесної Сотні.

26 червня 2014 року Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради України як невідкладний для позачергового розгляду законопроєкт, яким було запропоновано увічнити пам’ять полеглих під час Революції Гідності шляхом встановлення на їх честь нового ордена Героїв Небесної Сотні.

13 листопада 2014 року Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи. 21 листопада 2014 року, коли вперше відзначався День гідності та свободи, Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з родинами загиблих активістів підписав Указ про надання 99 Героям Небесної Сотні звання «Герой України» з відзначенням орденом «Золота Зірка».

11 лютого 2015 року набув юридичної сили указ Президента який оголошував 20 лютого Днем пам’яті Героїв Небесної Сотні.

• листопада 2015 року було відкрито «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності», який не тільки зберігає пам’ять про героїчну історію Революції гідності, а й здійснює подальші дослідження цієї історичної події та популяризує знання про неї.

Основні події:

21 листопада 2013 року – у відповідь на відмову українського уряду підписати угоду про асоціацію з ЄС о 22:00 на майдані Незалежності починають збиратися протестувальники, і до кінця доби учасників мітингу нараховувалося близько 1500 осіб;

24 листопада 2013 року – в Києві відбулися велика хода та мітинг на майдані Незалежності, які зібрали більше ніж 100 тисяч громадян України;

30 листопада 2013 року – силовий розгін Євромайдану. У відповідь на побиття студентів на Михайлівську площу, де перебувала частина побитих із майдану Незалежності, зібрались тисячі киян та гостей столиці. Вдень на Михайлівській площі виник стихійний мітинг;

• грудня 2013 року – на майдани і вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. протестувальників. Цього ж дня відбулася спроба штурму Адміністрації Президента;

8 грудня 2013 року – у Києві відбувся «Марш мільйонів»;

• грудня 2013 року – загін спеціального призначення «Тигр», який за два дні вирвався з облоги у Василькові і пішим порядком прибув до Києва, взяв активну участь у спробі витіснення мітингувальників з майдану Незалежності;

16 січня 2013 року – Верховна рада приймає пакет законів, які обмежують демократичні права і свободи громадян. Сьогодні в публічній сфері вони відомі як «Закони про диктатуру»;

• січня 2014 року – біля будівлі українського парламенту беззбройні мітингувальники були атаковані міліцією та «тітушками»;
• січня 2014 року – на майдані Незалежності загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський;
• січня 2014 року – на Майдані замість барикад запалали автомобільні покришки;

28 січня 2014 року – голова уряду Микола Азаров подав у відставку «з метою створити додаткові можливості для суспільно-політичного компромісу, заради мирного врегулювання конфлікту»;

18 лютого 2014 року – мирний наступ на верховну Раду. Спецпідрозділи зустріли мітингувальників водометами та газом. Це призвело до поновлення жорстокого силового протистояння між повстанцями та силовиками. Бойові дії велись, у тому числі, із застосуванням вогнепальної зброї. О 20:00 спецпідрозділи розпочали штурм Майдану з боку Європейської площі та вулиці Інститутської з використанням бронетехніки. Два бронетранспортери повстанцями були знищені;

20 лютого 2014 року – Майдан перейшов у наступ і, не зважаючи на шалений обстріл снайперами, швидко повернув усі втрачені 18-го числа позиції і розширив контрольовану зону. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулося на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж пів сотні повстанців. Цього ж дня лідери опозиції ознайомили майданівців з компромісним рішенням, досягнутим під час перемовин із представниками влади. Майдан не визнав досягнутих домовленостей і оголосив В. Януковичу ультиматум з вимогою відставки;

23 лютого 2014 року – Верховна Рада України 328 голосами народних депутатів усунула Віктора Януковича з посади Президента України.

Список використаних джерел

1. Біловицька, Н. Першими гаснуть зорі, що палають сильніше за всіх…/Наталія Біловицька // Урядовий кур’єр. 2015. 24 січ. (№ 13). – С. 6
2. Вауліна, О. Ніч, яка вивела нас на світло : річниця Революції гідності/ Ольга Вауліна // Г олос України. 2014. 29 листоп. (№ 231). С. 1, 4.
3. Долина, Н. Захищати дім не страшно – страшно мовчати : [річниця Євромайдану] / Наталія Долина // Урядовий кур’єр. 2014. – 21 листоп. (№ 217). – С. 5.
4. Красовська, О. Річниця Майдану: солодко-гірке слово «свобода» /Ольга Красовська // Віче. 2014. № 24. – С. 28-29.
5. Лавренюк, С. Пам’ятаймо! Перші Герої Небесної Сотні/ Сергій Лавренюк // Голос України. 2015. 22 січ. (№ 10). – С. 20.

Завантажити: Конспект Першого уроку 2021 на тему: "Революція за права, честь, гідність..."