Перший урок 2021 на тему: “Подароване життя”

Конспект першого уроку 2021 до 30 річниці Незалежності України.

Урок життя та людяності на тему: “Подароване життя”

2 березня 2001 року – Перша успішна трансплантації серця в Незалежній Україні

Серце – символ життя, здоров’я, кохання…

Стародавні єгиптяни вважали, що в ньому зароджуються інтелект і емоції. Греки називали серце посудиною, де живе дух, а стародавні китайці вірили, що в ньому знаходиться щастя.

Добросердно, щиросердно ми висловлюємо побажання, з відкритим серцем зустрічаємо гостей. В серці «живуть» наші почуття, воно радіє і плаче…

З відчуттям патріотизму ми тримаємо руку на серці, слухаючи Державний Гімн України, вітаємо своїх героїв, ветеранів,спортсменів.

А ще, серце – унікальний орган, який працює 24 години на добу, 365 днів на рік, забезпечуючи життєдіяльність людини, без перерви та відпочинку.

Це неймовірно витривалий м’яз, складний біологічний «мотор», який і забезпечує наше існування. Здорове серце – значить повноцінне життя. Але, на жаль, буває по-іншому. Значні зміни в роботі серця, які неможливо лікувати консервативною терапією, вимагають кардинальних рішень – негайної заміни органа – пересадки серця. Завдяки трансплантації у таких хворих з’являється шанс на подароване життя.

Директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України, український кардіохірург, віце-президент НАМН України, професор Лазоришинець В.В. у своїй публікації зазначає, що сьогодні у світі щорічно проводять орієнтовно 8000 трансплантацій серця. Наприклад, у США, з населенням майже 327 млн, у 2018 році було виконано понад 2400 пересадок серця, включаючи комплекс «серце-легені», в Іспанії (46,4 млн населення) – 320 трансплантацій серця.

Річна виживаність становить приблизно до 90 %, п’ятирічна – 75 %, понад 10 років живуть близько 56 % пацієнтів. За даними МОЗ України, майже 330 українців потребують операції з трансплантації серця – це офіційно зареєстровані у листі очікування. Реально така потреба оцінюється від 1000 до 2000 осіб.

З технічної точки зору, як зазначає у своїй статті Лазоришинець В.В., операція з трансплантації серця не складніша, ніж інші втручання на серці – пластика клапанів, втручання на аорті, корекції вроджених вад тощо. Значно важче запобігти після операційному відторгненню донорського органа та забезпечити пацієнту з пересадженим серцем тривале активне життя на довгі роки. Але найскладнішим виявляється правове, етичне та організаційне забезпечення трансплантації трупних органів.

Успіх і перспективи трансплантації серця в Україні пов’язані з тривалими світовими й вітчизняними науковими дослідженнями та історією успішних пересаджень органу, що розпочалася наприкінці 1967 року. Як писав Томас Морріс у своїй книзі «Справа серця. 11 ключових операцій в історії кардіохірургії», у той час на порозі історичного прориву були одразу три американських хірурги – Норман Шамвей, Річард Лоуер, Адріан Кантровіц, які провели сотні операцій на піддослідних тваринах, вивчили проблему профілактики відторгнення донорського органа. Але несподівано для всієї медичної спільноти 3 грудня 1967 року американських фахівців обійшов Крістіан Бернард з м. Кейптаун Південно-Африканської Республіки, який пересадив серце 25-річної дівчини – жертви ДТП – 55-річному чоловіку. Пацієнт прожив 19 днів і помер від пневмонії. Другий пацієнт Бернарда, якому він виконав трансплантацію серця на початку 1968 року, прожив більше півтора року.

У 1968 році Амосов М. М. був готовий до виконання пересадки серця. Ось як він описує це в книзі «Голоси часів»: «У тому ж 1968 задумав пересадити серце. Усюди вже роблять… Бажання не було: передбачив тяжкі переживання. А користь? Одиницям. Але на майбутнє клініки потрібно працювати зараз. Прийняти тяжкість. І… гріх?… Поклали хворого, кандидата на пересадку. Чесно вибрали, абсолютно безнадійного з ураженням усіх систем серця: міокарда, коронарів, клапанів. Розписку про згоду взяли – від самого і родичів. Чекали довго. Нарешті привезли молоду жінку після автокатастрофи з розбитою головою. Поклали в операційну, де серце припускали забирати… Не зміг! Чекав моменту, коли серце зупиниться. Не зміг переступити через життя. Поки серце працює – людина жива».

Українська історія трансплантації розпочалась у 1999 році, коли Г. В. Книшов, В. В. Лазоришинець і Б. М. Тодуров виконали низку експериментів з пересадки серця свині.

2 березня 2001 року Борис Михайлович Тодуров провів першу в Україні трансплантацію серця, що дозволило Україні увійти до реєстру країн, де виконуються подібні операції. Оперований, 36-річний чоловік, прожив з донорським серцем кілька днів. Першу в Україні пересадку серця проводила чимала команда спеціалістів – п’ять хірургів, два анестезіологи, лікар- перфузіолог, група лаборантів та операційних сестер. Унікальна на той час операція тривала 4 години.

Другу операцію з трансплантації серця Тодуров Б.М. успішно провів у 2003 році. Пацієнт прожив 16 років.

У цьому ж році, у лютому 2003-го в Запоріжжі професор О. С. Никоненко з колегами провів успішну трансплантацію серця пацієнту віком 48 років, який, на жаль, трагічно пішов з життя через 3,5 роки. У 2008 році через добу після трансплантації серця хворий загинув в результаті гіперкаліємії. Третю операцію команда О. С. Никоненка виконала 9 травня 2011 року. Це був мультиорганний забір від двох донорів: проведені трансплантація серця, печінки та нирок чотирьом хворим. Пацієнт із донорським серцем прожив 7 років.

У зв’язку з відсутністю в Україні чіткої законодавчої бази, що забезпечувала б регулювання правових, етичних і організаційних засад трансплантації, тривалий час у нашій державі такі операції не проводилися. Практикувалися лише «родинні пересадки» анатомічних матеріалів.

Хоча, як свідчить статистика МОЗ України, потреба у таких операція значна, і часто це єдина можливість врятувати життя. Щорічно трансплантації органів в Україні потребують 3653 пацієнти, із них пересаджування нирки – 2115, печінки – 830, підшлункової залози – 30, комплексу «підшлункова – залоза нирка» – 89, серця – 328, легень – 240, комплексу «серце – легені» – 3, кишечника – 42 хворих.

За даними МОЗ України після прийняття Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (2018 р.) та набуття ним чинності трансплантологія як медична галузь має шанс на активний розвиток.

Вже є важливі результати для українців. Так, наприкінці 2019 року в районній лікарні в Ковелі відбулась подія, яку можна вважати знаковою для української трансплантології: вперше за багато останніх років в Україні провели посмертну пересадку серця. Для операції пацієнта везли з Києва. Донором став пацієнт з важкою відкритою черепно-мозковою травмою, у якого бригада спеціалістів констатувала смерть мозку. Рідні загиблого дали згоду на проведення операції з вилучення органів для пересадки і цим врятували здоров’я та життя відразу трьом пацієнтам. Крім серця, у донора вилучили й успішно пересадили ще двом людям нирки. Операції з трансплантації серця та нирки успішно провела бригада лікарів Інституту Серця МОЗ України на чолі з Борисом Тодуровим.

4 липня 2020-го у Львові провели потрійну операцію з трансплантації: пересадили серце та дві нирки.

Щоб прискорити розвиток трансплантації в Україні, міністерство охорони здоров’я запустило пілотний проєкт, до якого увійшли 12 медичних закладів у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі, Ковелі, Запоріжжі та Черкасах. Отримавши відповідну ліцензію, вони стали Центрами трансплантації. Разом з тим в суспільстві формується культура донорства.

Сьогодні Борис Михайлович Тодуров відомий не лище в Україні, а й за її межами як висококваліфікований спеціаліст, вчений у галузі кардіохірургії та трансплантації серця, який вперше у 2001 році здійснив пересадку серця людині.

У період 2004-2013 рр. у рамках виконання ним благодійних місій в Іраку, Косово, Азербайджані, Єгипті, Грузії проведено значну кількість операцій.

У 2013 році Б.М. Тодуров очолив Державну установу «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України».

У 2015 році вперше в Україні виконав ультразвукову декальцинацію аортального клапана. У 2016 році вперше в Україні виконав операції з імплантації механічного серця (2 операції).

За останні 10 років він створив самостійну школу кардіохірургії, у якій рівень та результати операцій відповідають найкращим світовим стандартам. Ним розроблено власну методику лікування тромбоемболії легеневої артерії та ряд хірургічних втручань, альтернативних трансплантації серця, оптимізовано методику аорто-коронарного шунтування.

Пріоритетні позиції у його дослідженнях посідають хірургічні методики лікування серцево-судинної патології у дітей та дорослих, особлива увага приділяється проблемам серцевої недостатності та тромбоемболії легеневої артерії. Наукове, теоретичне та практичне значення досліджень полягає в розробці та впровадженні нових діагностичних, терапевтичних та хірургічних підходів до різноманітної серцево-судинної патології у дітей та дорослих.

Автор 280 наукових праць, з них 22 патенти на корисну модель, підготував 1 доктора і 5 кандидатів медичних наук.

За сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави, Б.М. Тодуров удостоєний Почесного звання «Заслужений лікар України» (2004 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2017 р.)

Основні події:

3 грудня 1967 року – хірург-трансплантолог Крістіан Барнард з м. Кейптаун Південно-Африканської Республіки виконав першу у світі пересадку серця від людини до людини;

1999 рік – низка експериментів з пересадки серця свині, які виконали українські вчені-кардіохіруги Г. В. Книшов, В. В. Лазоришинець і Б. М. Тодуров;

2 березня 2001 року – Борис Михайлович Тодуров провів першу в Україні трансплантацію серця, що дозволило Україні увійти до реєстру країн, де виконуються подібні операції;

2003 рік – друга операція з трансплантації серця, яку успішно провів Тодуров Б.М.;

2003-2011 рр. – три операції з трансплантації органів, у тому числі: серця, печінки, нирок, виконаних професором О. С. Никоненко та командою спеціалістів у м. Запоріжжі;

2019 рік – у районній лікарні в Ковелі відбулася подія, яку можна вважати знаковою для української трансплантології: вперше за багато останніх років в Україні провели посмертну пересадку серця.

Список використаних джерел

  1. Денісов. В.К.Трансплантологія у XXI сторіччі. Підсумки першого десятиріччя // Медицина сьогодні і завтра. 2011. № 1-2 (50-51) С. 66-69.
  2. Лазоришинець В.В. Перспективи трансплантації серця в Україні. // Український журнал серцево-судинної хірургії. – 2019. – № 4(37).

Завантажити: Перший урок 2021 на тему: "Подароване життя" (1116 downloads)

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments