Перший урок у 3 класі «Я люблю Україну»

Перший урок у 3 класі  «Я люблю Україну»

Соціальні і культурні компетентності:

  • розширювати, поглиблювати та доповнювати  знання дітей про Україну;
  • вивчати особливості українського довкілля, історичного розвитку та історичної долі українського народу;
  • формувати духовно багату особистість з цілісним уявленням про світ, глибокими патріотичними почуттями ;

Громадянські компетентності :

  • поважати історію та традиції українського народу, посилити інтерес до відновлення та вшанування національної пам’яті ,сприяти розвитку патріотизму, людяності, працьовитості;
  • Виховувати любов до рідного краю, його традицій, історії, розширювати пізнавальні інтереси школярів.

Обладнання: Символи України (плакати) мультимедійна система, ноутбук, презентація.

                                                        Хід уроку :

І. Організаційний момент.
На дошці написаний вірш.

Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:
Красива, дивовижна і єдина.
Усе тут дороге: ліс, гори, і поля,
Бо це Вітчизна наша — Україна!

ІІ. Вступне слово вчителя.
Вчитель: Дорогі діти, ми з вами зараз відправляємося у чарівну подорож по України .

 

На дошці запис.

Шматок землі, ти звешся Україною.

Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Як ви розумієте ці слова?

Так писала геніальна українська письменниця та поетеса Ліна Костенко. Вона щиро вболювала за долю культури українського народу.

Батьківщина для кожного українця починається з рідної домівки.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

– Чим відрізняється старовинна хата від теперішніх будинків?

З давніх-давен українці селилися в невеликих хатинках. Це було не просто житло, а святе місце. Таке житло в Україні називалося хата – мазанка.

1.Літературна сторінка. Опрацювання вірша  І. Гнатюка.

 

Поет І. Гнатюк так розповідає у вірші про свою любов до хати:

Я люблю свою хату, і подвір`я, й садок ,                                                                                 Де і сонця багато, і в жару холодок .                                                                                         Все для мене тут рідне : стіни білі, як сніг

І віконце привітне, і дубовий поріг .

Ряденця строкаті, й рушники на стіні ,                                                                                            Навіть дим в рідній хаті рідно пахне мені …

Про що йде мова у вірші?

–    Чи зустрілися  в цьому вірші нові для вас слова?

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

  1. Історична довідка

Вважалося, що будівництво нової хати краще починати у вівторок, четвер, п’ятницю та суботу. Ніколи не починали будівництво у високосний рік. Також нова хата повинна бути більшою за попередню, щоб збільшувалася сім’я. Існував обряд закладання під всі чотири кути хати таких предметів як: дрібні монети, овеча вовна, ладан, часник, зерно. Це робилося, щоб уникнути жертв під час будівництва.

За день до новосілля, в хату запускали кішку. Наступного дня найстаріший чоловік у сім’ї брав ікону, рушник, дрібні монети, миску з пшеницею і заходив в новий будинок, благословляючи молодих на щасливе життя в новому будинку.

2.Ігровий момент

Давайте з вами уявимо, що у мене в руках чарівна палиця. Зараз я один раз змахну цією палицею і ми з вами потрапимо  у чудове і красиве минуле. Отже заплющуємо очі, і уявляємо собі все те, що я вам буду говорити.

 

Село. Українське давне село. Всюди по – справжньому красиво. Біля біленької хати ростуть верби і калина, колоситься жито – пшениця на полі. Дах хати вкритий соломою, стіни розмальовані яскравими візерунками, квіточками. В середині дуже затишно і тепло. А край села чується чудова мелодійна українська пісня.

Хто з вас так саме уявив собі українську хату?

А хто по – іншому?

 

За хатою трепетно стежили, прибирали, прикрашали стіни кольоровою глиною, зображували різні малюнки. Українці дуже віруючі і, по – цьому вірили в магічну силу цих малюнків. Вважалося, що вони оберігають від нечистої сили.

В центрі стояла піч, традиційно розписана малюнками. На печі сушили запашні трави. Люди користувалися глиняним посудом, який розписували самі. Жінки вручну виготовляли килими, вишивали рушники, одяг, постільну білизну. На стіни обов’язково вішали образи.

 

 

 

 

 

 

 

Робота на папері:

Намалювати давню українську хату.

Вчитель

Велике значення для українського народу мають обереги.

Хто зможе пояснити значення цього слова?

Обереги – це магічні засоби, символи-захисники, які охороняють людину, її дім, худобу,  врожай від усілякої нечистої сили, хвороб, хижого звіра, поганих думок.

Які обереги вам відомі?

До них відносяться: рушники, верба, калина, лялька – мотанка, віночок, лелека.

1учень.

Коли син вирушав у дорогу, мати давала йому рушник, який був оберегом від біди. З ним зустрічали гостей, доїли корову, поралися біля печі.

Рушник – як доля , на ньому люди вишивали своє життя.

Дівчатка, починаючи вишивати рушник, повинні мати добрі думки, гарний настрій. Тоді рушник матиме магічну силу, буде охороняти в складних ситуаціях.

2учень.

Вся у білих рушниках,

наша хата – ніби птах.

 

Мчить вона через віки,

диво-крила – рушники.

 

Вишивала їх бабуся,

вишивала їх матуся…

 

Я теж птаху помагаю –

рушничок свій вишиваю.

 

 

Існують народні прислів’я, приказки та повір’я про український рушник.

Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати — буде чим гостей шанувати.

Хата без рушників, що оселя без дітей. (записують у зошит)

(Всі діти виконують  пісню «Рушничок») [1]

3 учень.

Вербу – наші предки вважали священним деревом, символом сімейного вогню. У великодні свята її святили в церкві, потім приносили в будинок і били нею всіх родичів, промовляючи: “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень. Недалечко червоне яєчко”.

 

 

4 учень.

 

“Не беріть із зеленого лугу верби …”(Олександр Олесь)

 

 

Не беріть із зеленого лугу верби

Ні на жовті піски, ні на скелі,

Бо зів’яне вона від жаги і журби

По зеленому лугу в пустелі…

І сосни не несіть на зелені луги,

Бо вона засумує в долині

І засохне в воді від палкої жаги

І нудьги по далекій вершині…

 

5 учень.

Калина – є символом жіночої краси і продовженням роду.

Ми українці — велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна!

Квітне в садочку червона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна.

 

З давніх часів прийнято було садити кущ калини біля хати. Нескінченна безліч легенд розповідають про сміливість українських дівчат, і ягоди калини асоціюються з пролитою кров’ю.

Вчитель

Легенда про калину

Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги – татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів – спалили село, а Калину – дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім’ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам’ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам’яткою про рідну землю, оберегом українців.

Фізхвилинка

4 учень.

Український віночок був символом дівочої краси, чистоти та вірності. Служив оберегом від нечистої сили. Часник, полин та любисток вважався захисником від усякої чортівні і, тому їх вплітали між квіточками на віночку.

У ньому могло бути до 12 квіточок. Кожна з них щось символізувала.

Назвіть квіточки на віночку. ( Діти показують)

Чорнобривці роблять дівчаток гарними на вроду, чорнобровими.

Калина у віночку — символ краси та дівочої вроди.

Безсмертник у віночку дарує здоров’я.

Барвінок — символ життя.

Одне із найпочесніших місць у вінку займає деревій  – символ нескореності та непоборності.

Ромашка – приносить не лише здоров’я, а й добробут.

Ще до віночка вплітали цвіт вишні чи яблуні як символ материнської любові, бо батьки найрідніші люди для кожної дитини.

Любисток символізує любов і відданість.

Ружа, мальва і півонія, за давньою легендою, — це три сестри, які символізують віру, надію і любов.

Ще у віночок вплітали квіти ніжно-синього кольору, ніби очі дівчини. Це волошки. Здавна люблять у народі цю рослину.

Хміль (вусики) — символ гнучкості та розуму.

Незабудки – символ постійності й вірності.

Мак — символ дівочої краси. Червоний колір квітки символізує чисті й щирі почуття.

Дзвоник польовий — символ вдячності.

Вчитель

Перший віночок мама плела доньці в 3 роки. Вінок  обов’язково повинен бути прикрашений стрічками різних кольорів, які символізували землю, сонце, небо, мудрість, щедрість, хліб, достаток, здоров’я, красу і молодість.

 

6 учень

Ой цвіте на Україні красне літо

Ой збирають чорноброві в гаю квіти,

В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок,

Щоб до танцю вбратись в оберіг — вінок.

Діти в зошитах малюють віночок.

7 учень.

Лялька – мотанка в кожній родині уособлювала жіночу мудрість, берегиню сімейного вогнища, своєрідним зв’язком між поколіннями. Її клали в колиску до малюка, щоб в хаті не з’явився домовик. Вона бавила і радувала малюка, забирала хвороби, допомагала пізнавати світ.

 

8 учень.

Багато народів вважають лелеку благородним й  величним птахом, що приносить в дім щастя та благополуччя. Люди говорять, що цей птах селиться тільки в тій хаті, де живуть добрі та чесні люди. Лелеки – дивовижні птахи, що захищають поля та приносять тепло.

Лелеку поважати і привласнювали магічні здібності. Коли маленькі діти бачили лелек і бажали мати сестричку, вони вибігали на вулицю та вигукували услід: «Бузьку, Бузьку, принеси Маруську!»

У казках і легендах лелеку зображували справжнім героєм. Одна з них розповідає про те, чому у цих птахів чорні крила.

Якось у хатині, де мешкала сім’я з двома немовлятами, сталася пожежа. Лелеки, що мешкали на солом’яній стрісі будинку, заметушилися, почали кликати на допомогу. Батьки працювали в полі, тож не могли побачити, що сталося. Тоді чорногузи кинулись до обійстя і винесли дітей з полум’я. Відтоді у лелек червоні ноги та дзьоб і чорні кінчики крил, обпечені в пожежі.

 

У різних регіонах України цих птахів називають по – різному – жабоїд, веселик, бусол, боцюн, гайстер.

Лелеки дуже розумні птахи. Якщо у них з’являлися пташенята, то один з батьків завжди залишався поруч. У сильну спеку прикриває пташеня крилом, щоб не напекло сонце.

9 учень. Раїса Гришина : Лелеки

 

Летять великі птахи

Ліси, поля минають

Ту хату де осядуть –

Щасливою вважають.

Лелека-чорногузка

Це – символ України,

Як оберіг у хаті

Великої родини.

 

 

 

На білих крилах птаха-

Хвиляста чорна смуга,

Неначе розлилася

За рідним краєм туга.

Бояться його миші

Та пухлі, товсті жаби,

Але про нього кажуть

Лелека щастя вабить!

 

До наших днів дійшло безліч прикмет, пов’язаних з цими чудовими птахами. Поясніть їх значення.

  1. Якщо людина побачила в небі лелек, то можна чекати швидкий успіх в справах.
  2. Якщо лелеки пролетіли над незаміжньою дівчиною це позначає, що незабаром вона зустріне свого судженого.
  3. Якщо лелека споруджує гніздо на даху будинку, це обіцяє велике щастя, а якщо зносить своє гніздо – чекай біди.
  4. Узагальнення та систематизація знань

Вчитель

Кожна людина творить своє майбутнє та майбутнє своєї держави.  То ж зростаючи, треба пам’ятати, що ми –українці, любити та шанувати свою країну і тільки, коли ми будемо одним цілим, тоді наша рідна Україна і ми будемо процвітаючими!

Давайте відроджувати силу оберегів.

Вони доносять культуру нашого народу, допомагають зберегти традиції українців, оберігають наші будинки від поганого ока, нечистих думок.

Давайте плести вінки, робити чудових ляльок, вишивати рушники, садити кущі та дерева, спостерігати за природою. І звичайно ж, слухати і співати українські пісні.

Людина по життю завжди йде з піснею. З нею вона працює, з нею відпочиває, з нею сумує, радіє та любить. Кажуть, що з пісень можна дізнатися історію, традиції, звички народу. У піснях відображаються сотні людських доль. Передавалися народні пісні із покоління до покоління.

Пропоную подивитися відеоролик і прослухати пісню  «Ой у вишневому саду ». Ми почуємо кришталевий голос Ніни Матвієнко, який зачаровує. Його хочеться слухати і насичуватися благодаттю. [2]

10 учень.

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті,

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх дітей на цілім світі.

О.Пархоменко

VІ. Підсумок уроку.

Наша країна дуже красива, в ній живуть добрі і працьовиті люди.

Українському народові довелося дуже багато чого пережити. Ми щасливі, що народилися в Україні.

  • Про що дізналися на уроці?
  • Які висновки можна зробити?
  • Про що б вам хотілося дізнатися з минулого нашої країни?

Пропоную подивитися кліп Тіни Кароль з піснею «Україна – це я!», та  заспівати її разом.[3]

 

Список використаних джерел:

 

  1. Джерело:http://dovidka.biz.ua/virshi-pro-vinochok/
  2. Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=PVOU_MtNoL0
  3. Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=vizHymFie8k

4.Джерело:http://school16konst.ucoz.ru/load/uroki/razrabotki_urokov/urok_narodoznavstva _2_klas_quot_davnja_ukrajinska_khataquot/9-1-0-61

  1. Джерело: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-ukrayinu/

 

Текст пісні «Рушничок»

1.Простелись, наш рушничок.

Через річку на місток.

Хай прийдуть сюди до нас

Наші гості в цей же час.

Приспів:

Рушничок розплітай,

Наших гостей привітай.

  1. Затанцюємо танок,

Заведе пісень вінок.

Хай прийдуть сюди, до нас

Наші гості в цей же час.

Приспів:

Рушничок розплітай.

Наших гостей привітай.

 

Текст пісні «Ой у вишневому саду»

Ой у вишневому саду

Там соловейко щебетав.

Додому я просилася,

А він мене все не пускав.

 

Милий ти мій, прошу тебе.

Зоря зійшла, пусти мене.

Проснеться матінка моя,

Буде питать, де була я.

 

А ти, мила, скажи в отвіт:

Дивись, яка чудова ніч.

Весна іде, красу несе,

А в тій красі радіє все. (ост 2 рядки – 2)

 

Доню моя, у чому річ,

Де ти гуляла цілу ніч?

Чому розплетена коса,

А на очах бринить сльоза?

 

Коса моя розплетена –

Її подруга розплела.

А на очах бринить сльоза,

Бо з милим розлучилась я.

 

Мамо моя, прийшла пора,

А я весела, молода.

Я жити хочу, я люблю,

Мамо, не лай дочку свою. (ост 2 рядки – 2)

Текст пісні «Україна – це я!»

Моє ім’я – Батьківщина,

Лелеки легке крило.

Моє ім’я – Україна

І сонечка тепло.

Моє ім’я – Вишиванка,

Я – хрестик на полотні.

Моє ім’я – синє небо,

Я – сонях малий під ним.

 

Приспів:

Татові слова:

Україна – це я!

Мамині пісні,

Україна – це ти!

 

Моє ім’я – Степ широкий,

Моє ім’я – Хліба смак,

Останній шкільний дзвіночок,

Над сивим Дніпром туман.

Моє ім’я – то Надія,

Моє ім’я – то Любов,

Моє ім’я – чиста мрія,

І віра, що з нами Бог!

Приспів. (2)

Моє ім’я – колискова…

Моє ім’я – то є Воля…

Моє ім’я – то Родина…

Моє ім’я – добре Слово,

Що збереже цей світ!

Приспів.

Україна – це ти!..

 

Автор: Гунченко Олена Вячеславівна
Рубіжанська ЗОШ І-ІІІ ст. №8, Луганської області

Скачати конспект Першого уроку у 3 класі на тему: «Я люблю Україну»: джерело 1

Поділитись у соціальних мережах:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 3, в среднем: 2,33 из 5)
Loading...
 
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ НА САЙТІ...