Перший урок для учнів 9-11 класів. Україна починається з тебе

Ю.В. Міцай, завідувач НМЛ виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», кандидат педагогічних наук;

С. М. Пляка, методист НМЛ виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

 

 

УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ

(тренінг із національно-патріотичного виховання для учнів 9-11 класів)

Мета і завдання:

  • утвердження національно-патріотичної самосвідомості;
  • поглиблення знань з проблеми патріотизму як суспільної та особистісної цінності;
  • визначення якостей громадянина-патріота;
  • поглиблення знань     учнів     про     ключові     події     українського державотворення в ХХ столітті;
  • ознайомлення учнів із видатними постатями громадсько-політичного, військового, культурно-мистецького середовища, які зробили вагомий внесок у розвиток українського державотворення та популяризацію національної ідеї;
  • сприяння усвідомленню школярами спільних цінностей української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності й демократичних засад державного устрою;
  • активізація пізнавального інтересу учнів до історико-культурної спадщини країни та державотворчих подій історії України ХХ століття;
  • виховання поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій українців та представників інших національностей, які населяють країну;
  • формування активної життєвої позиції школярів, їх громадянського самовизначення, суспільної активності, прагнення до самореалізації в Україні;
  • формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту своєї Батьківщини і служби у Збройних силах України.

 

Знайомство. Вправа «Інтерв’ю»

Мета: створення позитивної атмосфери, налаштування учасників тренінгу на продуктивну роботу та поглиблення знань про них, установлення довірливих відносин у групі, актуалізація власного досвіду організації та участі у справах патріотичного спрямування.

Учасників тренінгу можна познайомити, об‘єднавши їх в пари і запропонувавши дізнатися за п‘ять хвилин якомога більше один про одного, зокрема це інформація про: ім‘я, де вони навчаються або працюють, у яких патріотичних акціях, соціальних проектах брали участь (або який мають досвід організації патріотичних справ, напрям роботи з патріотичного виховання), чи мають партнерів в організації патріотичного руху, окремі цікаві факти біографії.

Після завершення відведеного часу учасники по черзі представляють своїх партнерів.

 

Керована дискусія

«Сучасні орієнтири національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»

Мета: сприяти усвідомленню й осмисленню викликів і проблем патріотичного виховання.

Хід проведення:

Учасникам пропонується висловитися з питань:

  • У чому полягають найбільш актуальні виклики і труднощі національно- патріотичного виховання?
  • Відповіді на які проблемні питання щодо національно-патріотичного виховання ви хотіли б знайти?

Матеріали тренерам для проведення дискусії

Серед виховних напрямів, які сьогодні є найбільш актуальними, варто назвати патріотичне, громадянське виховання. Їх відносять до стрижневих,

основоположних, оскільки вони відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і створюють основу для формування свідомості молодого покоління українців. Виховання у молоді почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.

Утвердження якостей громадянина-патріота України, виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення громадянського обов‘язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей розглядають як стратегічні завдання, що відображено у низці нормативно-правових актів, зокрема:

  • Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»;
  • Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016- 2020 роки;
  • Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді;
  • методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у закладах загальної середньої освіти;
  • Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

Незважаючи на значні зусилля в даному напрямі, проблема залишається актуальною. Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості.

Патріотизм – складне і багатогранне поняття, один з найважливіших компонентів індивідуального та суспільного способу життя. Патріотизм українців покликаний захистити національні інтереси своєї держави, дати новий імпульс духовному оздоровленню нації та забезпечити розвиток громадянського суспільства, що функціонує на засадах гуманізму, свободи, законності, соціальної справедливості.

Таким чином, патріотизм – це активне і дієве почуття належності до своєї державно-територіальної Вітчизни, органічної включеності в її соціально- політичну структуру, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність і суверенітет.

Формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації залежить від цілеспрямованого та ефективного процесу патріотичного виховання, що є складовою національного виховання. Його головною метою є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов‘язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.

Зазначеній меті підпорядковані основні завдання патріотичного виховання, зокрема:

  • зорієнтувати виховні системи закладів освіти на визнання пріоритету патріотичного виховання особистості;
  • ефективніше використовувати національні традиції, сучасний світовий і вітчизняний педагогічний досвід, дослідження психолого-педагогічної науки у сфері патріотичного виховання;
  • зміцнювати та розвивати виховні функції навчальних закладів, розширити склад суб‘єктів патріотичного виховання, посилити координацію їхніх зусиль;
  • забезпечити взаємодію системи освіти з усіма соціальними інститутами щодо інтенсифікації процесу патріотичного виховання особистості;
  • посилити роль сім‘ї у патріотичному вихованні дітей, зміцнити її взаємодію з навчальними закладами;
  • сприяти розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій як центрів становлення патріотів України.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації.

При цьому потрібно враховувати, що Україна має давні культурні традиції та досвід державотворення, адже вона пройшла непростий шлях до здобуття своєї Незалежності. Її історія та велич творилась віками людьми, чиї імена викарбувані в серці кожного українця. Варто згадати не одне покоління борців за  визволення,  за  відновлення  української  державності,  зокрема,  це: І. Мазепа, П. Орлик, Г. Полетика, В. Лукашевич, Д. Донцов, М. Міхновський, М. Грушевський,  В. Винниченко,   С. Єфремов,   Є. Коновалець,   С. Бандера, Я. Стецько,    А. Мельник,    Р. Шухевич,    О. Ольжич,     О. Теліга,     В. Стус, В. Марченко,    П. Григоренко,    В. Мороз,    В. Симоненко,     І. Світличний,   Б. Антоненко-Давидович, В. Чорновіл, Л. Лук‘яненко, Є. Сверстюк, А. Горська і багато інших.

Завдяки їх відвазі та відданості рідній землі ми отримали у спадок вільне та незалежне сьогодення. Ми не маємо права знехтувати цим подарунком. І не має значення, на якій частині цієї величної держави ми проживаємо, ми – єдині. Єдині в думках, у помислах, у бажанні жити у вільній, незалежній державі з високими показниками її розвитку та співдружності її громадян.

Зміцнити державу можуть громадяни, які люблять свою країну, свій народ, готові до захисту національних інтересів та розбудови громадянського суспільства, правової демократичної держави в Україні.

На етапі підготовки до тренінгу тренеру необхідно опрацювати основні нормативно-правові документи, що стосуються відзначення пам‘ятних дат історії України; наукові розвідки, архівні та довідкові матеріали, що висвітлюють низку історичних подій ХХ століття, їх роль для українського державотворення та засвідчують тривалий і непростий шлях України до незалежності, цінність ідеї власної державності.

Ретельна підготовка вчителя забезпечить розуміння ним історичних, суспільно-політичних процесів і змін на шляху до українського відродження, сприятиме толерантності засвоєння й аналізу історичної інформації (зокрема, завдяки впровадженню інтерактивних і діалогових форм взаємодії з учнями), спонукатиме до вивчення історико-культурної спадщини країни.

Відзначаючи важливе свято для нашої країни – День незалежності України, Перший урок рекомендуємо розпочати зазначивши, що 24 серпня

1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, який був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

Цікаво    буде    дізнатися,     що     референдум     відбувся     в     усіх     27 адміністративних одиницях України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь. На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь. Саме такий відсоток виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19 % виборців, у Донецькій області – 83,90 % і 83,86 % – у Луганській [2, с. 20, 30].

Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов‘язковим та не потребувало окремого затвердження. За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

За наявності мультимедійного обладнання в класній кімнаті (залі), зазначені вище статичні дані можуть бути проілюстровані та доповнені вчителем демонстрацією карти з результатами голосування «за» підтвердження Акта проголошення незалежності України на Референдумі 1 грудня 1991 року (у %).

Карта з результатами голосування «за» підтвердження

Акта проголошення незалежності України на Референдумі 1 грудня 1991 року (у %)

 

Першими із понад 130 країн світу Україну як державу визнали Польща, Канада, Латвія і Литва.

Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної української державності, історики сходяться у висновках, що того дня відбулося відновлення державної незалежності України.

Моделюючи зміст уроку, учителю доцільно звернути увагу учнів на те, що джерелом української державності є воля народу, а незалежність України – заслуга не лише певних політичних сил та рухів, але й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Варто згадати, що завжди, навіть за найменш сприятливих обставин, проголошувалась державність. Зокрема, тільки в ХХ столітті чотири рази: 22 січня 1918 року (ІV Універсал Центральної Ради), 30 червня 1941 року у Львові (Акт відновлення Української держави), 5 жовтня того ж року у Києві, 24 серпня 1991 року (Акт проголошення незалежності України). А ще ж  проголошення  в  листопаді  1918 року Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939 року).

Ефективність проведення тренінгу та подальше проектування системи національно-патріотичного виховання учнів залежить від обізнаності самого вчителя з історією і традиціями власної країни, а також усвідомлення ним уроків українського державотворення.

З цією метою радимо опрацювати методичні матеріали, розроблені Українським інститутом національної пам‘яті, що акцентують увагу на ключових подіях українського державотворення в ХХ столітті, а саме:

22 січня 1918 року – проголошення першої незалежності;

22 січня 1919 року – проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР;

1 листопада 1918 року – день «Листопадового зриву», у Львові розпочалось українське повстання, у результаті якого невдовзі проголошено Західно-Українську Народну Республіку;

15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою;

30 червня 1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави;

16 липня 1990 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України;

24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України;

1 грудня 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

 

У ході керованої дискусії доцільним буде перегляд та обговорення відофрагмента «Урок патріотизму» (Ф. Л. Левітас – доктор історичних наук, професор).

 

 

Режим доступу: https://goo.gl/49tZog.Вправа «Патріотичне кредо»

Мета: ознайомити учнів з історичними подіями та відомими постатями, які зробили вагомий внесок у розвиток української історії, культури та суспільно-політичної думки; розвивати патріотичні почуття на прикладі життя і діяльності відомих українців (земляків); формувати вміння визначати власні ціннісні орієнтири та обґрунтовувати їх співставлення з існуючими у суспільстві.

Вправа складається з трьох етапів.

Перший етап «Відомі постаті, пов’язані з українським державотворенням».

На першому етапі тренер інформує про видатні постаті (державні діячі, митці, науковці, дисиденти та інші), які зробили вагомий внесок в історію України й закарбувалися у пам‘яті всіх поколінь українців.

Для прикладу можна використати матеріали із Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Богдан_Хмельницький https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Мазепа

https://uk.wikipedia.org/wiki/Пилип_Орлик https://uk.wikipedia.org/wiki/Шевченко_Тарас_Григорович https://uk.wikipedia.org/wiki/Франко_Іван_Якович https://uk.wikipedia.org/wiki/Андрей_(Шептицький)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Грушевський_Михайло_Сергійович https://uk.wikipedia.org/wiki/Леся_Українка https://uk.wikipedia.org/wiki/Винниченко_Володимир_Кирилович https://uk.wikipedia.org/wiki/Довженко_Олександр_Петрович https://uk.wikipedia.org/wiki/Григоренко_Петро_Григорович https://uk.wikipedia.org/wiki/Сухомлинський_Василь_Олександрович https://uk.wikipedia.org/wiki/Гончар_Олесь_Терентійович https://uk.wikipedia.org/wiki/Лук%27яненко_Левко_Григорович https://uk.wikipedia.org/wiki/Горська_Алла_Олександрівна https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорновіл_В%27ячеслав_Максимович https://uk.wikipedia.org/wiki/Стус_Василь_Семенович https://uk.wikipedia.org/wiki/Чміленко_Віктор_Іванович

 

Богдан Хмельницький (1595-1657) Іван Мазепа (1639-1709) Пилип Орлик (1672-1742)
Тарас Шевченко (1814-1861) Іван Франко (1856-1916) Андрей Шептицький (1865-1944)
Михайло Грушевський (1866-1934) Леся Українка (1871-1913) Володимир Винниченко (1880-1951)

 

Олександр Довженко (1894-1956) Петро Григоренко (1907-1987) Василь Сухомлинський (1918-1970)
Олесь Гончар (1918-1995) Левко Лук’яненко (1928-2018) Алла Горська (1929-1970)
В’ячеслав Чорновіл (1937-1999) Василь Стус (1938-1985) Віктор Чміленко (1961-2014)

 

Другий етап «Цитати відомих постатей».

На другому етапі виконання вправи відбувається обговорення  учасниками тренінгу підібраних тренерами цитат відомих постатей, що презентують сутність складових патріотизму.

 Михайло Грушевський

«Український народ належить до західноєвропейського чи, коротше кажучи, – просто-таки європейського кругу не силою тільки історичних зв‘язків, які протягом століть зв‘язали українське життя з західним, а й самим складом народного характеру».

«Я вірю, що українство наше все-таки має в собі стільки стихійної сили, стільки життєвості, що його не заб‘єш ніякими теоремами, що воно своєю стихійною силою проб‘ється через усякі штучні перешкоди – поки не вб‘ємо самі сеї сили нашою апатією, бездіяльністю».

«Не чіпатися того, що ділить і роз‘єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом».

«Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її».

«―Солодко і гарно вмерти за отчизну‖, – каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо… Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи…».

«Завдяки історичній пам‘яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою».

«Царство свободи здобувається також сильним примусом над собою».

«Тепер наше гасло – самостійність і незалежність».

«Мусимо йти, бо спинити походу не можна».

«Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в цей момент: самостійність і незалежність нашого народу».

«Доки народ живе, живе і його мова».

 Володимир Винниченко

«Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин».

«Чого хочеш, те мусиш вважати найбільшим за все».   «Вірою вбивається всякий страх».

Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не

знав… Усе життя любив волю – і все життя жив рабом… Утворив багатства пісні – і сам її не знає…

 Богдан Хмельницький

«Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть».

 

 Іван Мазепа

«Все гине там, де володар не є готовий кожної хвилини захищати свою владу, як лев…»

 Пилип Орлик

«Народ завжди має право протестувати проти гніту».

«Природним правом є визволятися від гноблення і трудитися, аби повернути те, що несправедливістю та переважною силою було забрано».

«Кожна держава складається і стверджується непорушною цілістю кордонів».

«Володарі, що дорожать своїм добрим ім‘ям та славою більше ніж інші люди, виставлені на суд загалу».

«Бог вивищує на праведнім мірилі свого правосуддя одні держави, а інші за гріхи та беззаконства смиряє, одні уярмлює, інші звільняє, одні підносить, інші скидає долі».

«Якщо знайдете в чомусь неправду, викрийте мене!»

 Олесь Гончар

«Дякую Богові, що дав мені народитися українцем».

«Найбільша перемога – це та, яку здобуваєш на самим собою».

«Понищиш, кинеш у небуття батьківське, то й власне твоє життя

безцільно впаде, заглухне в тебе ж біля ніг… Каліка той, хто не здатен предківщиною дорожити. Людині дано пам’ять, що сягає у віки, тому вона й людина…»

«Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

«Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо… Руйнуємо своєю байдужістю».

 Олександр Довженко

«Лише сильним дано право на безсмертя».

«Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка

 

історії».

 

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

«Забудеш товариша, зоставиш у біді – даремно ти на світ рождався».

«Людина повинна завжди пам‘ятати, звідки вона пішла в життя.

 

Людина не має права бути безбатченком».

«Батьківщина – все!»

«Життя таке коротке. Поспішайте творити добро».

«Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського

народу».

 В’ячеслав Чорновіл

«Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши».

«Настав час вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

«Україна починається з тебе».

 

«Мати на українській землі державу українського народу».   «Я горджуся за своє покоління».

«Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми –

народ України».

 Василь Сухомлинський

«Громадянськість – це пристрасть людського серця, і донести до юних душ пристрасть боротьби можна лише тоді, коли ти сам постаєш перед своїми вихованцями як громадянин».

«Займіться перспективою становлення людини-громадянина!»

«Пам‘ятай, що у кожного народу є своя святиня – герої, які віддали життя на вівтар свободи і щастя людства» («Листи до сина»).

«У дитинстві починається тривалий процес пізнання – пізнання і розумом, і серцем – тих моральних цінностей, що лежать в основі моралі: безмежної любові до Батьківщини, готовності віддати життя за її щастя, велич, могутність, непримиренність до ворогів Вітчизни».

«Дитина – дзеркало морального життя батьків… найцінніша моральна риса хороших батьків, що передається дітям без особливих зусиль, – душевна доброта матері і батька, вміння робити людям добро».

«Патріотизм починається з колиски. Не може бути справжнім сином своєї Вітчизни той, хто не став справжнім сином матері і батька».

«Перша сторінка азбуки громадянськості започатковується з перших кроків життя дитини, з перших кроків її соціалізації, з першого крику дитини, який є стимулом до встановлення перших взаємовідносин з матір‘ю, з її ставлення до матері».

«На небосхилі людства кожен народ запалював свої зірки – священні імена патріотів-героїв, які будуть вічно сяяти, освітлюючи майбутнім поколінням шлях до кращого життя, до прогресу і щастя».

«…справжнє громадянське виховання починається там, де думка надихає, пробуджує і утверджує прагнення до морального ідеалу».

«Запалюйте ….. у своїх вихованців перші іскри громадянської свідомості, вчіть їх, як стати громадянами. Дайте їм перші громадянські радощі, відкрийте перед ними найбезцінніше людське багатство – працю для народу».

«Громадянські почуття – це найвищі й найблагородніші порухи душі, вони звеличують людину, утверджують у ній суспільну свідомість, честь, гордість. Людині, в якої глибоко розвинене почуття громадянської гідності, властиве особливе бачення світу; все, що відбувається навколо неї, вона розглядає через призму громадянської значимості: те, що, здавалося б, не стосується її особисто, входить у її душу як особисте».

«Знай, що в житті нашому є речі, які ні з чим не можна порівняти й зіставити. Це Батьківщина, рідний народ. Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтись, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо» («Листи до сина»).

«Вдихнути в юну істоту душу громадянина – це значить передати не тільки радість, захоплення, гордість за все те, що становить собою наші святині,

 

а й сердечний біль, тривогу, турботу за долю цих святинь – свободу і незалежність, честь і велич, багатство і славу нашої улюбленої Вітчизни».

«…найважливіша риса справжнього патріота – особиста зацікавленість у долі Вітчизни, почуття особистої причетності до всього, що діється на рідній землі».

«Мати народжує твою плоть. Вітчизна народжую твою людську, громадянську душу. Нема нічого дорожчого за Вітчизну».

Третій етап «Моє патріотичне кредо».

На заключному етапі виконання вправи учасники тренінгу визначають власні патріотичні кредо і презентують їх усім.

Приклади патріотичних кредо

Вітчизна – це не хтось і десь, я – теж Вітчизна. Батьківщина – це і я.

Козацькому роду нема переводу. Ми – його нове покоління!

«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь…». Єднайтеся, брати!

Я мрію, «щоб українська вся родина була щаслива і єдина». Батьківщина Кобзаря – це й моя Батьківщина.

Людина народжується для добра і любові. Кожен повинен відкрити Україну для себе.

Я надіюсь і вірю, що від щастя земля посміхнеться. Щастя – в єдиній родині.

Україна у нас одна.

Згода дім будує, а незгода – руйнує.

Український народ великий, вільний, гордий, сильний, у гарячих жилах якого «козацька кров пульсує і гуде».

Зміст має лише життя, прожите для інших.

«Любов до батьківщини не має ступенів: хто не робить  для  неї  всього – нічого не робить, хто не віддається їй до останку – в усьому їй відмовляє».

Пророчі слова Кобзаря – життєдайний імпульс, що допомагає глибше усвідомлювати суть української історії, відчувати себе її часткою.

Де народився – там і згодився. Нам не однаково!

Шляхом злагоди до добробуту і процвітання.

«Віддай усе, що взяв, і освятись.

Ще більше, ніж узяв, зумій віддати… Стоїть на видноколі світла Мати –

У неї вчись». (Б. Олійник)

На всі тривоги серцем відгукнусь.

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини.

 

Руханка («енерджайзер») «Галерея образів»

Мета: запобігання м‘язового та психоемоційного напруження.

Завдання: «увійти в образ», обіграти його ходою, мімікою, жестами; доцільно обирати образи на розсуд організаторів тренінгу.

Пройдіться так, як начебто Ви: поважний сивочолий гетьман; молодий і завзятий джура; гарна засватана дівчина;

найкращий танцюрист гопака; військовий Збройних сил України;

учитель, який із захопленням пояснює нову тему під час уроку; олімпійський чемпіон з України, який встановив світовий рекорд; натхнений екскурсовод Національного музею історії України;

активний організатор національно-патріотичного виховання.

 

Рефлексія. Вправа «Сенкан»

Мета: розвивати вміння узагальнювати і синтезувати складну інформацію, формулювати ідею; активізувати і розвивати мисленнєву діяльність, образне мислення; удосконалювати вміння виражати власне ставлення до патріотизму.

Завдання: скласти сенкан патріотичної тематики.

 Довідкова інформація. Сенкан – це вірш, що складається з п‘яти рядків.

Назва «сенкан» походить від французького слова «п‘ять».

Композиційна структура сенкану:

перший рядок має містити слово, яке позначає тему (зазвичай це іменник);

другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника);

третій рядок називає дію, пов‘язану з темою, і складається з трьох слів (це дієслова);

четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного;

п‘ятий рядок складається з одного слова – синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 Приклади сенканів:

 

Патріот

Сміливий, справжній Любить, зберігає, примножує

Сповна відданий своїй Батьківщині Громадянин

Україна

Сильна, незалежна

Єднає, захищає, гарантує

Це наша спільна держава Мати

 

Свобода

Абсолютна, законна

Урізноманітнює, дисциплінує, зобов‘язує, Можливість твого вільного вибору

Відповідальність

Захисник

Безстрашний, хоробрий Боронить, допомагає, перемагає

Приклад для кожного громадянина Герой

 

Маніпулювання й пропаганда

як загрози національно-патріотичному вихованню Інформаційне повідомлення

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати в Україні

одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, уміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов‘язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.

У зв‘язку з цим, Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді вказує на актуальність цілої низки проблем, серед яких:

відсутність єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо питань організації та висвітлення заходів із національно-патріотичного виховання;

перетворення інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації.

Ми не маємо права зневажати інформаційною безпекою ніколи, а особливо зараз – у часи відкритого збройного конфлікту на Сході країни. Згідно зі статтею 17 Конституції України інформаційна безпека держави поставлена в один ряд з суверенітетом, територіальною цілісністю України та економічною безпекою, захист яких є найважливішою функцією держави та справою всього Українського народу.

Відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, у сучасних умовах є «потреба в розробці заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни».

Інформаційна війна – це використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником.

Мета інформаційної війни – послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Інформаційна війна передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній сферах.

Головне завдання інформаційної війни – маніпулювання масами.

Основні методи інформаційної війни – спотворення інформаційних потоків та процесів прийняття рішень супротивника.

Основні загрози, з якими стикаються при реалізації завдань національно- патріотичного виховання, пов‘язані з маніпуляціями та пропагандою. Тому

 

організаторам виховної роботи у своїй роботі потрібно вміти розрізняти їх і вміти зводити нанівець їх негативний вплив.

Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, націлений на зміну напрямів активності інших людей, здійснюваний таким чином, що залишається непоміченим ними.

Маніпуляція свідомістю – це своєрідне панування над духовним станом людей, управління шляхом нав‘язування людям ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб‘єкту впливу.

Пропаганда – це форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції.

Таким   чином,  маніпулювання  –   це   більш  прихований  механізм,  а пропаганда має яскраві зовнішні прояви.

Маніпулювання   та   пропаганда   виявляють   себе   у   різних   формах, найпоширенішими з яких є:

  • міфи;
  • стереотипи;
  • фейки.

Якщо міфи та стереотипи використовувались і раніше, то використання фейків – ознака сучасних реалій. Фейк (Fake) – у перекладі з англійської мови означає «підробка», «фальшивка».

Сьогодні «фейками» називають :

  • фотографії, підроблені у фотошопі, та відеоролики, змонтовані у відеоредакторі, або відзняті зовсім в інший час та іншому місці;
  • фальшиві новини,   що   не   можна   відрізнити  від   правди  (раніше називалось «газетними качками»);
  • сторінки в соціальних мережах, створені від імені інших людей.

Останнім часом в Україні створено низку інтернет-ресурсів, на яких можна знайти корисну інформацію щодо протидії фейкам. Серед них:

Протидія загрозам національно-патріотичного виховання полягає у медіаграмотності учасників освітнього процесу та формуванні критичного мислення  в  учнів.  Концепція  Нової  української  школи  визначає  однією  із

10    ключових   компетентностей    випускника    інформаційно-цифрову,    яка

«передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо)».

 

Саме тому в роботі з учнівською молоддю варто наголошувати про мету інформаційних операцій, пояснювати прийоми, якими користуються пропагандисти.

Найпоширенішими технологіями маніпулювання свідомістю є:

  • хаотизація потоку повідомлень (виокремлення з сукупності нового невеликої кількості тих фактів, які мають відповідати відомим чітко сформульованим критеріям);
  • конструювання повідомлення з неповних висловлювань або уривків відео (однією з умов успішної фрагментації проблеми є її сенсаційність);
  • спотворення реальності (мовчання про багато важливих деталей та подання недостовірної інформації);
  • перебільшення певних образів (за відсутності аналітики та неможливості порівняти з правдою сприймається як реальність);
  • мовні маніпуляції (використання спеціальних слів, фраз, мовних оборотів, які створюють потрібний емоційний фон, методи побудови великих мовних конструкцій із чітко визначеними ефектами впливу на свідомість);
  • примітивізація аудиторії (спрощення висвітлення проблем призводить до примітивізму мислення);
  • часте повторення, що є основною умовою пропаганди (якщо зловживати цим прийомом – стереотипи підсилюються до стійких забобонів; повторення надає твердженням ваги додаткового переконання й перетворює їх на нав‘язливі ідеї).

До найбільш уразливої категорії, яка легко піддається негативному впливу пропаганди, відносяться діти та підлітки, адже у них тільки формуються ціннісні переконання, власна світоглядна позиція. Нестійка емоційно-вольова сфера дає можливість маніпуляторам негативно впливати на поведінку та вчинки дітей і підлітків.

Останнім часом соціологи фіксують суттєві зміни у ставленнях підлітків до політики та медіа. У цьому розрізі досить цікавими є результати фокус- групового дослідження «Нові небезпеки Інтернету під час воєнних дій очима дітей». Вони показують, що у дітей формується своєрідний мораторій на розмови про політику. Це реакція дітей на збройний конфлікт, але це означає збільшення дистанції до влади, що стає бар‘єром для розвитку громадянського суспільства. Педагогам потрібно знаходити можливості й включати політичний контекст у розмову зі старшокласниками. Бо якщо зараз буде мораторій на політичні теми, то вже у наступного покоління можуть виникнути проблеми з демократією.

Медіаосвіта має бути забезпечена для кожної дитини, яка житиме в інформаційному суспільстві, а не тільки для тих, хто обиратиме професію, пов‘язану з медіаіндустрією. Акценти ставляться саме на психологічному благополуччі, на безпечній взаємодії дитини з інформаційним простором.

Місце Інтернету в житті дітей – це образ миру. Якщо зникає Інтернет, то фактично це і є війна, яка прийшла в життя. Якщо Інтернет з‘являється, то відновлюється мир та спокій.

 

Для підлітків медіа – це віртуальний соціальний простір, у якому вони проводять частину свого вільного часу. І ця частина їхнього життя досить істотна. У середньому дві з половиною години діти приділяють телебаченню, а Інтернету – набагато більше. Тому на першому місці має бути психологічна безпека.

Окрім загроз, пов‘язаних із відвертим шахрайством у мережі, Інтернет нині несе такі ризики, як: біль, травматизація, розірваність спілкування. Порівняно з попередніми роками оцінка правдивості інформації в мережі дуже змінилася. Якщо раніше відомості в Інтернеті сприймалися як більш верифіковані, то зараз Інтернет стає скупченням суб‘єктивної неперевіреної інформації. Телебачення, згідно із зазначеним дослідженням, на думку дітей, – більш надійне, бо там інформація якось перевіряється. Це дуже суттєве зрушення у ставленні до новітніх медіа, яке зафіксували результати дослідження.

Отже, ключовою метою технології «промивання мізків» є руйнування ідентичності. Тільки зруйнувавши ідентичність, можна повністю змінити всі ставлення людини. Саме тому робота педагогів має бути спрямована на формування ідентичності дитини, розвиток критичного мислення, яке має бути найбільшим ворогом пропаганді та маніпуляціям свідомістю.

Вправа «Дивись, слухай, читай, аналізуй!»

Мета: проаналізувати особливості маніпулятивного впливу з використанням поетичних образів та відеокліпів.

Хід проведення

1. Перегляньте відеофрагменти 1 та 2; проаналізуйте текст пісень з відповідним їх візуальним супроводом (https://goo.gl/jMeipq).

 Питання для обговорення:

Які почуття виникають при перегляді кліпів?

Яка Ваша думка, що є першоджерелом: пісня російською чи українською мовою?

Як Ви вважаєте, чи присвячені ці пісні подіям Революції Гідності.

2. Перегляньте відеофрагменти 3 та 4; порівняйте їх візуальне сприйняття з відеофрагментами 1 та 2 (https://goo.gl/3xVmyq).

 Питання для обговорення:

Які почуття виникають при перегляді цих кліпів?

Щось   змінилося   у   Вашому   сприйнятті   цих

пісень?

Якби Ви спочатку подивились відеофрагменти 3 та 4, а вже потім 1 та 2, які висновки Ви могли б зробити?

 

  1. Прочитайте матеріал із   Вікіпедії    про   вірш

«Останнє            прохання            старого            лірника» (https://goo.gl/KCYD81).

 Питання для обговорення по завершенню виконання

 вправи в цілому:

Які засоби у наведеному прикладі використані для маніпуляцій свідомістю?

Чи    можете   Ви   навести   приклади   подібних маніпуляцій?

 Висновок: використання тенденційної однобічної візуалізації текстової інформації підсилює емоційне сприйняття людиною і може використовуватися з метою маніпуляцій свідомістю.

 

Допоміжні матеріали для тренерів:

 

Текст вірша «Останнє прохання старого лірника» українською мовою та його переклад російською мовою (https://goo.gl/WVNevc).

 

Руханка-енерджайзер «Друкарська машинка».

Учасники шикуються в одну лінію.Тренер озвучує рядок із вірша, який необхідно «надрукувати».

Наприклад:

Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди.

Учасники називають по одній літері: 1-й – Л, пробіл – всі плескають у долоні, 2-й – Ю, 3-й – Б, 4-й – І, 5-й – Т, 6-й – Ь і так далі.

Перехід до наступного рядка – всі тупають ногою.

Якщо учасник помиляється, він вибуває із гри і всі починають із початку.

Ця вправа потребує аналізу та обговорення після її завершення, адже є важливою та ефективною для концентрації уваги учасників.

Аналогія з інформаційним простором: цифровий світ швидкоплинний, у ньому постійно треба бути уважним та зосередженим, аби не потрапити в халепу.

 

Вправа «Лист до байдужого»

Мета: набуття вмінь аргументації активної життєвої позиції щодо патріотизму і національно-патріотичного виховання.

Обладнання: аркуші А4 за кількістю груп, фломастери (маркери).

Хід проведення:

Тренер об‘єднує учасників тренінгу у три-п‘ять підгруп і пропонує написати кожній підгрупі листа своїм друзям, ровесникам чи співгромадянам,

 

які не відчувають потреби бути причетними до важливих суспільних подій, стороняться патріотичної діяльності, займають байдужу позицію.

Учасникам пропонується, керуючись тезами і всім раніше опрацьованим матеріалом, написати короткого мотиваційного листа байдужим співгромадянам щодо необхідності долучитися до патріотичної діяльності у місцевих громадах.

Напрацювання підгруп презентуються у великому колі та коротко коментуються.

 

Вправа «Знайомтесь, мій рідний край! Запрошую на гостини!»

Завдання: запропонуйте/розробіть екскурсійний маршрут/екскурсію, що знайомить з традиціями Вашого міста/селища/району; визначте перелік місць та екскурсійних маршрутів, які Ви порекомендували б відвідати у Вашому місті/селищі/районі.

На допомогу організаторам тренінгу:

Електронний каталог

«Віртуальні подорожі музеями України» (https://goo.gl/xDyVob)

 

 

Електронний каталог

«Рекомендовані туристичні маршрути» (https://goo.gl/w8rwcJ)

 

 

 

Вправа «Патріотичний кросворд»

Мета: закріпити здобуті теоретичні знання на практиці, відпрацювати навички групової роботи.

Обладнання: плакати формату А1, різнокольорові маркери.

 

Хід проведення

Тренер об‘єднує учасників у підгрупи, які мають за визначений час утворити команду, обрати їй назву, символ та гасло і розробити кросворд з ключовими словами УКРАЇНА, ПАТРІОТИЗМ, ПРАПОР, ТРИЗУБ тощо.

Напрацювання команд презентуються у великому колі. За наявності часу можна запропонувати іншим підгрупам розгадати складені кросворди.

Приклади тематичних кросвордів:

 

Кросворд «Батьківщина»

По вертикалі:

  1. Український політичний та громадський діяч, революціонер, письменник, художник, який народився у Єлисаветграді, ім‘я якого носить один із закладів вищої освіти міста Кропивницького.
  2. Легендарний льотчик-ас, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації, який народився в Україні.
  3. Місто у Сумській області, де відбулася відома битва 1659 року.
  4. Український актор театру і кіно, народний артист України, лауреат Шевченківської премії 2008 року.
  5. Місто в   Івано-Франківській   області,   колишній   центр   Галицько- Волинського князівства.
  6. Малий Герб України.
  7. Територія, що становить єдність із погляду історії.
  8. Інтелектуальне змагання,  основою  якого   є   послідовне  виконання заздалегідь підготовлених завдань.
  9. Місто у Львівській області, в околицях якого до 1918 року проходив державний кордон між Австро-Угорщиною та Росією.
  10. Сестра братів Кия, Щека і Хорива.

По горизонталі:

  1. Сосновий або інший хвойний ліс.
  2. Річка в Україні, притока Самари.
  3. Найзахідніше місто України.

 

  1. Сузір‘я зодіаку, під яким «народилась» Конституція України.
  2. Роман Г. Тютюнника.

Відповіді до кросворду «Батьківщина»

По вертикалі:

  1. Винниченко. 2. Кожедуб. 3. Конотоп. 4. Бенюк. 5. Галич. 6. Тризуб.
  2. Країна. 8. Квест. 9. Броди. 10. Либідь.

По горизонталі:

  1. Бір. 11. Бик. 12. Чоп. 13. Рак. 14. Вир.

 

Кросворд «Конституція – основний закон держави»

По горизонталі:

  1. Український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького, один із упорядників «Договорів і постанов…» – конституційного акту, який іноді називають «першою у світі Конституцією».
  2. Установлене найвищим органом державної влади загальнообов‘язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.
  3. Верховний Головнокомандувач  Збройних   Сил   України   згідно   з Конституцією України.
  4. Великий князь Київський, за часів якого укладено збірник законів

«Руська Правда».

  1. Зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності установи чи організації.
  2. Той, хто захищає чиї-небудь громадянські права.
  3. Назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення.
  4. Президент України, при якому було прийнято Конституцію України.
  5. Сукупність державних органів, що займаються судочинством.
  6. Звернення декларативно-програмного характеру, опубліковані у 1917- 1918 рр. Українською Центральною Радою.
  7. Усього їх у Конституції України

 

Відповіді до кросворда «Конституція – основний закон держави»

По горизонталі:

  1. Орлик. 2. Закон. 3. Президент. 4. Ярослав. 5. Статут. 6. Правозахисник.
  1. Хартія. 8. Кучма. 9. Юстиція. 10. Універсал. 11. Стаття.

 

Рефлексія. Вправа «Два кольори»

Мета:   отримати  зворотний   зв‘язок   і   проконтролювати  емоційний   стан учасників.

Обладнання: плакат фліпчарта з відповідною назвою, повернутий горизонтально і поділений на дві рівні частини, із написами питань, кожному з яких відповідає певний колір стікера:

– «Що нового ви дізналися?» – синій;

– «Що найбільше запам‘яталося/вразило?» – жовтий.

Хід проведення

Учасники впродовж 3 хвилин визначаються із відповідями, записують їх на стікерах. Далі по черзі озвучують свої варіанти та прикріпляють стікери у відповідних частинах плаката, утворюючи своєрідний прапор України.

 

На допомогу організаторам тренінгу «Методичний навігатор»

 

Майстер-клас «Моя країна – Україна» (https://goo.gl/n2BQeL).

1.        Інструкція щодо виконання майстер-класу.

2.     Відеоролик з покроковим виконанням завдань.

3.     Контурна карта України.

4.     Зображення українців.

5.     Технологічна карта майстер-класу.

Пісочна анімація «Моя Україна» (https://goo.gl/X6jtRt).

(Виконавці: керівник гуртка Онуфріївського районного центру дитячої та юнацької творчості Трикашова О.В. та вихованка гуртка В. Верба).

Додаткові матеріали (https://goo.gl/hK31oZ)

 

Список використаних джерел

  1. Бех І.Д., Чорна К.І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І.Д. Бех, К.І. Чорна. – К., 2014. – 29 с.
  2. Вчимося самостійності:  [навч.-метод.  посіб.]   /   pа   загал.   ред.:   Т.П. Спіріної;  автор.  кол.:  Ю.М.  Галустян,  А.В. Каравай,  А.Б. Кочарян,   Т.Д. Мельник. – К.: Видавництво ФОП Москаленко О.М., 2011. – 212 с.
  3. Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам‘ятних дат у загальноосвітніх навчальних   закладах:   [розроб.   і   упоряд.:   Г. Байкєніч,   О. Охрімчук]. – Дніпропетровськ : ПП «Ліра ЛТД», 2016. –120 с.
  4. Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам‘ятних дат у загальноосвітніх навчальних  закладах   /   розроб.   і   упоряд.:   Г. Байкєніч,   О. Охрімчук. – Дніпро : ЛІРА, 2017. – 220 с.
  5. З Україною в серці (тренінг з національно-патріотичного виховання дітей та молоді) : [посіб.] / І.Д. Бех, В.І. Кириченко, Ж.В. Петрочко. – Х.:

«Друкарня Мадрид», 2016. – 140 с.

  1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641

«Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно- патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».

  1. Окрилені Україною (тренінг з національно-патріотичного виховання молоді) : [посіб.] / Ж.В. Петрочко, В.І. Кириченко. – Х.: Видавець Панов А.М., 2016. – 134 с.
  2. Пляка С.М. Маніпулювання й пропаганда як загрози у національно- патріотичному вихованні // Mатеріали обласної Інтернет-конференції «Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog14/title-546.
  3. Постанова Верховної Ради України від 23.02.2017 р. № 1908-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: “Ціннісні орієнтації сучасної української молоді”».
  4. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей  та  учнівської молоді : [зб. наук. праць] / Інститут проблем виховання НАПН України. –К., 2016. – Вип. 20. – Кн. 2. – 360 с.
  5. Указ Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки».
  6. Україна – єдина країна. Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році: [методичний посібник] / укладачі: Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, О.П.Третяк, О.В. Ревнивцева. – Кіровоград: ФО-П Александрова М.В., 2014. – 172 с.
  7. Шкільна І.М. Виховання культури гідності старших підлітків у позаурочній діяльності: [методичні рекомендації] / І.М. Шкільна. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 32 с.
  8. Щоб у серці жила Батьківщина (до 25-ї річниці незалежності України).    Методичні    рекомендації    для    проведення    Першого     уроку   в 2016/2017 навчальному році / укладачі: Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, Л.А. Гайда, Н.І. Дяченко, О.П. Третяк. – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. – 112 с.

Скачати конспект на тему “Україна починається з тебе”: джерело 1

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments