О.О. Полякова, учитель початкових класів КЗ «НВО «ЗШ І-ІІІ ступенів № 31
з гімназійними класами, ЦДЮТ «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
ЗНАЄ СОНЦЕ ГОМІНЛИВЕ – ДЕНЬ СЬОГОДНІ ОСОБЛИВИЙ
(для учнів 1 класу)
Мета: сформувати уявлення учнів про школу як Країну Знань, розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народну символіку та державні символи, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, її просторів, розвивати почуття патріотизму, заохочувати творити добро, здобувати знання, щоб бути гідним учнем своєї школи і громадянином своєї держави.
Обладнання: карта України, державні символи, презентація «Краєвиди мого краю», слова – відгадки до загадок без перших літер (РУЧКА, ОЛІВЕЦЬ, ЗОШИТ, ПІДРУЧНИК) та окремо перші літери цих слів, ілюстрації до казок, фігурки українця та україночки, кольорові олівці, ватман, долоньки з кольорового паперу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання.
Ранок розпочавсь цікаво, Світить сонечко ласкаво, В календарик заглядає
І від усмішки аж сяє. Знає сонце гомінливе –
День сьогодні особливий!
- Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?
- Чим особливий сьогоднішній день?
Учитель: Сьогодні для вас пролунав перший дзвінок, який покликав на перший у вашому житті шкільний урок. Ви переступили поріг Країни Знань. Усі жителі цієї країни носять почесне звання – «Учень», «Школяр». Сьогодні ви
із звичайних хлопчиків і дівчаток перетворились на учнів, школярів. Я вітаю вас із цією визначною подією!
Тож розпочнемо нашу подорож Країною Знань.
ІІ. Робота над темою уроку
- Діти, а чи готові ви до подорожі, чи готові до навчання у 1 класі? (Готові!)
1. Перша зупинка «Казкова».
- Відгадайте «З якої це казки?»
- «… А півник тим часом замісив тісто, приніс дрова, розпалив у печі, а мишенята танцюють та в ігри граються…» («Колосок»)
- «… Кізонько моя мила, Кізонько моя люба, чи пила, чи ти їла? …» («Коза-Дереза»)
- «… Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю…» ( «Колобок»)
- «… От Котик почув Півника, прибіг, забрав його у Лисички і поніс додому…» («Котик та Півник»)
- «…Я Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побігайчик. А ти хто така?..» («Рукавичка»)
Молодці! Добре виконали завдання!
2. Друга зупинка «Шкільне приладдя». Учитель:
- Я знаю, що дехто з вас уже вміє читати! Допоможіть літерам «Р, О, З, П» знайти свої слова. (На дошці слова: ручка, олівець, зошит, портфель і книга без перших літер.)
Кожне слово є відгадкою до загадок, які я вам зараз загадаю.
Виводить букви і слова оця цікава штучка,
В руці виблискує здаля нова, гарненька … (ручка). Всяк школяр його шанує, бо він пише і малює.
Хто ж цей славний молодець? Це, звичайно,… (олівець).
Не сорочка, а зшитий. Не кущ, а з листочками. (Зошит.) Паперовий кораблик щодня перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель повертається в рідний
портфель.(Підручник.)
(Після того як відгадали загадку, діти шукають відповідну букву і підставляють до слова без першої літери.)
- Давайте ще раз прочитаємо, назвемо ці слова. Як одним словом можна назвати всі ці слова? (Навчальне приладдя.)
- Правильно! У чому треба носити до школи шкільне приладдя? (У портфелі.)
- А ось послухайте, як хлопчик Миколка збирався до школи і що він поклав собі в портфель.
Перший раз малий Микола став збиратися до школи. Олівець поклав у сумку, книги, зошит, ручку, гумку, М‘яч, граблі, перо, подушку, на обід м‘яку ватрушку. Два ведмедики, лопату, білочку руду, хвостату.
Лук і стріли, і рушницю, ще й пухкеньку паляницю.
Ще й стілець, і стіл, і парту, ще й географічну карту. Трактор, ще й машину, мило… Вже надворі звечоріло. Сів Микола, дума думку: – А чи все поклав у сумку?
- Чи правильно зробив хлопчик? А що треба класти в портфель?
- Я впевнена, що в ваших портфелях не буде зайвих речей!
- Дійсно, портфель ви складете. А як ви готувались до свята?
Дидактична гра «Я – не я»
А тепер давайте грати – треба вам відповідати. Рано – вранці хто піднявся?
А хто сонечку всміхався? Не хотів хто одягатись? А зарядку хто робив?
Свої ручки хто не мив?
Добре зранку готувався. Хто? А ще досі не вмивався. Хто?
Хто здоровим хоче стати? А знання хто хоче мати?
- Добре. Молодці! Продовжимо нашу подорож.
ІІІ. Фізкультхвилинка
- Третя зупинка «Моя країна – Україна».
(Учитель вивішує на дошку карту України та державні символи.)
Учитель:
- Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. У кожному куточку України – живуть родини (батьки і діти, бабусі і дідусі) у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо у свою душу рідні серцю краєвиди (Презентація «Краєвиди мого краю»). Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю.
Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.
Про них послухайте казку.
Дуже давно жила одна жінка. І було в неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.
Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.
Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам‘ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім‘я – Тризуб.
Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім‘я – Прапор.
А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов‘я. І дали йому ім‘я – Гімн.
З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.
- То як називається наша країна? А люди, які в ній живуть?
- Діти, погляньте на край вашої парти і ви побачите фігурки українця (хлопчики) та україночки (дівчатка), візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх.
- Четверта зупинка «Коло дружби». (Учитель на дошці вивішує ватман.) Учитель:
Діти, на ваших партах лежать долоньки, вирізані з кольорового паперу.
Візьміть їх і по черзі прикріпіть до ватману, утворюючи коло.
- Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об‘єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Це коло буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні воно буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, усі ми житимемо у мирі й злагоді.
- А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворилося коло. (Діти стають у коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)
Ми усі – одна сім‘я, Неповторні – ти і я! Будемо усі дружити, В злагоді і мирі жити.
Бо життя – це диво – казка! В ньому є любов і ласка!
Ми прийшли у світ, щоб жити Й на Землі добро творити!
(Під музику діти водять танок і повторюють ці слова).
VI. Підсумок уроку
- Ось і добіг до кінця наш перший урок.
- Що вам сподобалося на уроці? Що запам‘яталося?
- Чи зрозуміли ви, як треба жити у школі?
- В якій державі ми живемо?
- Кого можна назвати патріотом України?
- Що для цього треба робити?
- Вітаю всіх із початком першого навчального року, дорогі мої діти.
- Я буду щасливою щоранку бачити ваші радісні оченята і привітну усмішку. Бажаю, щоб доріжка знань, на яку ми сьогодні із вами ступили, була рівною, цікавою, радісною, чистою, ясною. Хай вам щастить! Бажаю всього найкращого вашим родинам!
Скачати конспект Першого уроку у 1 класі на тему “ЗНАЄ СОНЦЕ ГОМІНЛИВЕ – ДЕНЬ СЬОГОДНІ ОСОБЛИВИЙ” (word): джерело 1