Конспект Першого уроку 2021 на тему: “Втілені мрії про Незалежність”

Конспект для проведення Першого уроку в 2021-2022 навчальному році на тему: “Втілені мрії про Незалежність”.

Матеріал взято із книги “30 років Незалежності України – 30 уроків: Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2021/2022 н.р.”

24 серпня 1991 року Ухвалення Акту проголошення незалежності України

Позачергова сесія Верховної Ради 24 серпня 1991 року розглянула важливе для майбутньої долі українського народу питання про політичну ситуацію в республіці, а також ухвалила історичний Акт проголошення незалежності України. Це надзвичайне рішення започаткувало новий етап у сучасній історії держави. Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної Української держави.

Але вперше День Незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам’ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України та постанову «Про День проголошення незалежності України». Зазначена Декларація проголошувала самостійність, повноту і неподільність влади Української держави у межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах; визнавала самостійність республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Ідея суверенітету – це загальнолюдська ідея, тому вона вічна і незнищенна. Здобуття суверенітету держави – це лише перший її крок у досягненні свободи і повної незалежності, крок до суспільного прогресу і
добробуту народу. Україна протягом віків ішла до незалежності, а її проголошення 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням тисячолітніх традицій українського державотворення.

Акт проголошення незалежності України – це політико-правовий документ, який став юридичним підґрунтям для створення самостійної держави України з урахуванням права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

Прийняття Акта відбувалося у складних політичних умовах, коли під дією зовнішніх чинників суверенітет України опинився під реальною загрозою. У ці буремні серпневі дні 1991 року відбулася спроба державного перевороту в СРСР. Однак, Україна змогла зберегти національний суверенітет та не була відкинута до повернення у тоталітарні часи. У цей час ідея незалежності, яка протягом довгого часу вважалася утопічною, перетворилися на логічну і цілком реальну.

З огляду на це 24 серпня розпочала роботу позачергова сесія Верховної Ради УРСР. З доповідями виступили Г олова Верховної Ради Леонід Кравчук та народні депутати Олександр Мороз – від більшості – та Ігор Юхновський – від опозиції. Риторика народних обранців була схожа: необхідно вжити рішучих заходів щодо захисту суверенітету України. Було запропоновано визначити і створити всі структури суверенітету та механізм його практичної реалізації.

І.  Юхновським від імені Народної ради було запропоновано проголосити акт, у якому мали бути зафіксовані незалежний статус України, абсолютне верховенство її Конституції, законів та урядових постанов.

Близько 18:00 346 депутатів проголосували «за» ухвалення Акта проголошення незалежності України, в якому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

З метою дотримання легітимності утворення нової держави та забезпечення унеможливлення оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада України прийняла рішення провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум на підтвердження Акта незалежності та одночасно вибори Президента України.

У зв’язку з утворенням самостійної України постало питання: як бути з Українською РСР та її законами? 12 вересня 1991 року було прийнято Закон «Про правонаступництво України», у якому підкреслювалося, що з моменту проголошення незалежності України найвищим органом влади є Верховна Рада України у депутатському складі, що функціонує. Цей орган має діяти як перехідний інститут до скликання Установчих зборів або нових виборів у парламент. Закони та інші акти УРСР визнавалися на території республіки, оскільки вони не суперечили законам України, ухваленим після проголошення Акта про незалежність. Україна підтвердила свої зобов’язання за міжнародними договорами, укладеними до 24 серпня 1991 року.

Верховна Рада ратифікувала основні міжнародні пакти про права людини, що стали невіддільною частиною внутрішнього законодавства України. 8 жовтня 1991 року було прийнято Закон «Про громадянство України», згідно з яким в Україні встановлено єдине громадянство. Громадянами України стали всі особи, які на момент набуття чинності закону проживали в республіці, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови політичних поглядів і релігійних переконань.

Ураховуючи те, що на території України проживають громадяни понад ста національностей, Верховна Рада 1 листопада 1991 року прийняла «Декларацію прав національностей України», яка утвердила принципи свободи, гуманізму, соціальної справедливості та рівноправності всіх етнічних груп.

Ще однією історичною віхою став всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року. Бюлетень для голосування містив Акт проголошення незалежності України, прийнятий 24 серпня, і питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”

Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, становила 84,18% від загальної кількості внесених до списків. Із них 90,32 % дали позитивну відповідь на питання бюлетеня «Так, підтверджую»; проти – «Ні, не підтверджую» – проголосувало 7,58%. Недійсними було визнано 2,10% бюлетенів.

У розрізі за територіями – усі області підтримали Акт проголошення незалежності. Навіть на Донбасі та в Одеській області «за» проголосувало понад 83% виборців; Кримській АРСР підтримка становила 54,19%, а у Севастополі, базі радянського Чорноморського флоту, – 57,07%. Це означало лише одне, що більшість населення в усіх без винятку 27 адміністративних регіонах України підтримало ідею незалежності.

Український народ витримав важливий екзамен на громадянську зрілість і національну самосвідомість. Верховна Рада України 5 грудня 1991 року звернулися до світового співтовариства із заявою, в якій наголошувалося, що Україна, як одна із держав-засновниць ООН, у повній відповідності з цілями та принципами статуту цієї міжнародної організації спрямовує свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі. Зовнішня політика України будуватиметься на загальновизнаних принципах міжнародного права. Саме після референдуму розпочалося широке офіційне визнання України державами світу і встановлення дипломатичних відносин. У перші тижні після референдуму незалежність України визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати такі впливові держави як Німеччина, Франція, Великобританія.

З 1 грудня 1991 року в Україні запроваджувався новий інститут влади – президентське правління. Отже, два види влади – законодавча Верховна Рада і виконавча (Президент) включилися в механізм реалізації державотворчого процесу.

Отже, 1991 рік став поворотним, він відкрив нову еру в історії України. Уперше протягом століть доля українців опинилася в їх власних руках.

Основні події:

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України та постанову «Про День проголошення незалежності України»;

19-21 серпня 1991 року відбулася спроба державного перевороту в СРСР

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України;

1 грудня 1991 року проведено всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.

Список використаних джерел

1. Акт проголошення незалежності України – 1991 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://youtu.be/c7KvFsOGFFg
2. День Незалежності України-2020:      8 історичних фактів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://suspilne.:media/57574-den-nezaleznosti-ukraini-2020-8- І8ІогіспіИ-£ак1іу/
3. Інформаційні матеріали до Дня незалежності України [Електронний ресурс]. –                                     Режим                     доступу:                   https://ump.gov.ua/mformaciyni-

materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-dnya- nezalezhnosti-ukrayiny

4. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.: «Райдуга», 1992. – 512 с.
5. Литвин В.М. Акт проголошення незалежності України [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Ред. кол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2003. – 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Akt_proholoshenni
6. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Львів: Світ, 1995. – 248 с.
7. Плохій С. Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 512 с.
8. Постанова Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991 р. № 1427-ХІІ «Про проголошення незалежності України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-12/ргій
9. Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.
10. 11 клас. Історія України. Проголошення незалежності України та її міжнародне визнання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://youtu.be/MqbM87jnbgI

Завантажити: Конспект Першого уроку 2021 на тему: "Втілені мрії про Незалежність"