Конспект Першого уроку 2021 на тему: “Національний гімн стає Державним”

Перший урок національної гордості на тему: “Національний гімн стає Державним”.

15 січня 1992 року
Затвердження Верховної Радою України музики Державного Гімну

Матеріал взято із книги “30 років Незалежності України – 30 уроків: Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2021/2022 н.р.”

У кожної держави світу є офіційно встановлений Державний Гімн. Слово «гімн» грецького походження, що означає «похвальна пісня». Державний Гімн – це закріплена в законодавстві музично-поетична емблема країни, яка через систему музично-поетичних образів виражає певне коло ідей політичного характеру та символізує суверенну державу. Він є своєрідним символом державної національної єдності та засобом масової агітації, що мобілізує і підносить національний дух. Гімн не допускає жодних музичних імпровізацій. Його не можна використовувати в якості танцювальної мелодії.

Гімн України за змістом відображає ідею боротьби за національну незалежність і спрямований на виховання патріотизму, готовності до самопожертви.

У ХІХ столітті за браком гімну українці співали «Многая літа», пісні і вірші «Дай, Боже, в добрий час», «Мир вам, браття, всім приносим», «Заповіт» Тараса Шевченка, молитву «Боже, Великий Єдиний» та інші твори. Створення саме українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати національним, а згодом і Державним Гімном українського народу. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків відбулося миттєво. Не залишився непоміченим він і з боку тодішньої влади. Так, у 1862 році Чубинського було вислано «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.

Перша публікація вірша Павла Чубинського відбулася у Львівському журналі «Мета» 1863 року. Набувши популярності на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, пише музику до нього. Львівський український центр показав виставу письменника К. Гейнича «Запорожці», у якій уперше було виконано пісню «Ще не вмерло Запорожжя», що отримала схвальні відгуки публіки. Це була музика М. Вербицького – мелодія майбутнього Гімну України. Уперше він був надрукований з нотами у 1865 році.

15 січня 1992 року музична редакція Державного Гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення в Конституції України. Проте тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України», запропонований Президентом Леонідом Кучмою. Законопроєкт передбачав затвердження Державним Гімном національного гімну на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перший рядок гімну почав звучати як «Ще не вмерла України і слава, і воля…».

З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду: національний гімн на музику Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Державний Гімн, як офіційний символ України, виконують під час підняття Державного Прапора, відкриття урочистих засідань, на початку офіційних зустрічей на найвищому рівні, прийняття військової присяги, відкритті спортивних змагань тощо.

У 2015 році на державному рівні відзначено 200-річчя від дня народження композитора Михайла Вербицького – автора музики Гімну України і 150-річчя з часу першого публічного його виконання.

Основні події:

• 10 березня 1865 року – перше публічне виконання пісні «Ще не вмерла Україна» в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Т. Шевченку;
• 15 березня 1939 року – пісня «Ще не вмерла Україна» отримала статус офіційного гімну Карпатської України;
• 15 січня 1992 року – музична редакція Державного Гімну була затверджена Верховною Радою України;
• 6 березня 2003 року – Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України».

Список використаних джерел

1. Гриценко Н. «Людей і правду він любив». Життя і творчість Павла Чубинського // Дивослово : Науково-методичний журнал. – 2009. – № 1. – С. 15-17.
2. Закон України від 06.03.2003 р. № 602-ГУ «Про Державний Гімн України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/602-15
3. Указ Президії Верховної Ради України від 15.01.1992 р. № 2042-ХІІ «Про Державний гімн України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-12

Завантажити: Конспект Першого уроку 2021 на тему: "Національний гімн стає Державним"