Матеріал до Свята ПОКРОВА Ведучі (2 учні)
Позакласний виховний захід з презентацією фото та відеофактів. Народознавча та патріотична лінія дуже актуальна в наш час. Дітям дуже сподобалося готуватися та творчо відзвітувати перед батьками та іншими учнями школи.
Переглянути презентацію онлайн
День захисника Вітчизни –
Мужності й геройства свято .
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою – Україну
Ведучі ( 4 учні з планшеток читають по черзі + презентація )
1 частина.
14 жовтня — свято Покрови, День українського козацтва і День захисника України. Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва.
Таким чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки як народнорелігійне, а й національне свято.
У нашого українського народу було славне минуле. Мову почнемо про героїчну добу наших славних запорізьких козаків.
Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям; яка боронила свою землю і український народ від завойовників.
Було це дуже давно, близько п’ятсот років тому. Нашу землю поневолили завойовники. Дуже важко стало жити українському народові. І почали люди утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де розкинулися степи.
Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На острові Хортиця, що лежить серед бистрої води, вони заснували Запорізьку Січ.
На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою.
Козак – значить «вільний чоловік». Дуже важко жити самому по собі, до того ж в умовах поневоленої держави.Тому козаки об’єднувалися в курені ( загони), кожен курінь обирав собі отамана ( ватажка).
Козаки суворо дотримувалися дисципліни, створили свій флот, що складався з легких і швидких човників (чайок) . Основним завданням козаків була боротьба з Туреччиною та кримськими татарами.
Хто хотів стати козаком, мусив наперед відслужити 3 роки в старого козака за слугу й помічника. Він робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні клунки. Коли вивчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком
Одягалися запорожці просто: в грубу сорочку, в кирею – довгий плащ без рукавів, шаравари. За широким поясом носили пістолі і люльку, через плече – торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом.
Голови голили… Та ще й таку моду дивну мали: чуприну носили (оселедець), та таку довгу, що на вухо намотували.
Їли сушену рибу і печене м’ясо та риб’ячу юшку, бо риби в ріках та всякого звіра і птахів було дуже багато. Пекли хліб з пшеничної муки. Пообідавши молилися Богові, кланялися один одному й отаманові та дякували кухареві.
Танок козаків
2 частина.
Нелегкою була доля українського народу. В її історичному минулому були роки процвітання і тяжкі роки поневолення.
Не можна говорити про Україну, не згадавши її пророків і поетів. У своїх творах, віршах вони описують тяжку долю народу і свої мрії до визволення з-під ярма.
В іменах Шевченка і Франка титанічна робота великих просвітителів народного духу, і сама душа українського народу.
Дівчина. Молюсь за тебе, Україно,
молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина,-
писав в своїх віршах Іванко та Тарас.
(Виходять 2 учні, в руці тримають розкритий “Кобзар”. «Каменярі» Стиха звучить бандура)
СПОМИН
У садочку в холодочку
Гарна мати молода
Возить донечку в візочку,
Возить звільна і гойда.
Мірно, наче пташка в клітці
З щеблика на щеблик скаче,
Возить доню в холодочку,
Хоч дитина спить, не плаче.
До візка не заглядають
Материнські очі чулі,
Лиш уста тихенько шепчуть:
Люлі-люлі, люлі-люлі.
Тарас.
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Ведуча. Є одна Україна, як Мати Божа, цариця неба і землі, покровителька і захисниця України, і перед її образом повторимо заповітне Тарасове слово.
Тарас.
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину, за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Її окраденую збудять …
Ох, не однаково мені
.
З цією надією, вірою і любов’ю відійшли Т. Г. Шевченко та І Я Франко у вічність.
Танок дівчаток
3 частина.
Доля України не проста. До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею – і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.
Не судилося Україні вибороти незалежність і в 1917 році, коли впали мури російської темниці і, здавалося, Воля усміхнеться всім народом.
Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче – життя… Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже…
Тут наша історія, слава і честь,
Тут нашої долі покривджені мощі.
Народе полеглий, числа тобі несть!
Народе живущий, нема тобі прощі!
Вернім Україні стрілецькі могили!
Без них наша пам’ять достоту, як мрець,
Як небо беззоре, як море безхвиле,
Таж он Симоненко, Тютюнник, Близнець—
Насипмо над ними стрілецькі могили.
Без них. наша совість, як той боягуз,
Що страхом життя своє в’яже безсиле,
Таж он Івасюк, Миколайчук і Стус —
Насипмо над ними стрілецькі могили.
Над кожним, хто правди шукав у вогні,
А їх —легіони, і їм —не простили,
Над кожним сьогодні, в ці праведні дні,
Насипмо високі стрілецькі могили…
ПІСНЯ «Ой у лузі червона калина» ВІДЕО
Терези історії переважили в сторону зла… Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. За 70 років існування УРСР через концтабори, в’язниці і заслання пройшли мільйони українських громадян. На розправу катам було віддано цвіт української інтелігенції… Голод спустошив міста і села України…
Схилімо наші голови перед світлою пам’яттю тих лицарів, котрі в далекі роки стали на смертельну боротьбу з ненависним ворогом , і тих воїнів, які в наш час загинули за волю України.
Ми закликаємо вас сьогодні згадати усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Вони згасли як зорі.
Прошу хвилиною мовчання вшанувати їх пам’ять. Всі підвелися і схилили голови. На сцені діти з схиленими головами по одному рядку говорять слова.
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали.
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі.
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали.
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки.
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою.
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні.
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Відеопроект О.Карпенка «Дякую»
4 частина.
В тривожний час непросто говорити….
Всі мріємо, що спиниться війна.
Там гинуть люди, їм би жити й жити,
Але від пострілів здригається земля.
Що буде далі? Чи настане завтра
Для тих людей, що зараз у бою?
На них чекають вдома їхні мами.
Благаєм, припиніть вже цю війну!
Просимо в Бога миру для країни,
Щоб повернулися живими усі ті ,
Хто захищає зараз Україну,
Хто там на Сході ніби в іншому житті…
І віримо, що спиняться всі війни,
Що буде мир і спокій у серцях.
Про це благають діти України
Проханням щирим в душах і піснях.
Поети, Кобзарі, хлібороби, муляри, мандрівники, шукачі небувалого, захисники Правди і Добра, замріяні дівчата, збожеволені від горя Матері, які не дочекалися синів з кривавих походів. Козацькі Душі всіх віків, – поспішайте до нас на поміч!
Справа волі завжди пекла серця українського народу. Недарма на нашому гербі – тризубі читаємо слово „воля”. Скільки їх – борців за незалежність!
Не перерахувати, бо це займе не один день. І не час ділити лаври переможців – це зробить історія…
Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок тих, хто живе на цій землі, хто користується всіма її благами і дарами.
Українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями. Памятайте! Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі.
Дівчинка. Хлопці, а коли ви виростете , чи будете захищати свою Україну?
Хлопчик-козак. Так, бо у мене Батьківщина – дивовижна Україна.
Буду козаком зростати, буду дім свій захищати.
(три дитини з свічками)
- Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного.
- А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.
- Імена цих героів повинні жити в нашій пам’яті!
- В молитві я звертаюся до Бога,
За Україну я його прошу.
Пошли народові, Небесний Отче, долі,
Надії й віри , відверни біду.
Ти збережи нам Боже, Україну,
Вона одна, а ми – її сини,
Не допусти руїни Ти її.
2.Наш рідний край у світі наймиліший,
Країна наша краща на землі.
Не дай її розбити, розчинити
Отче Небесний! Захисти її!
Я до небес звертаюсь у молитві,
За Батьківщину молюсь до творця.
Дай Боже, Україні відродитись,
Нехай живе свята моя земля!
3. Боже, дякую Тобі за небо голубе.
Боже, дякую тобі за сонечко ясне.
Боже, дякую за спокій у родині.
Хай буде так у всій країні!
Відео-пісня Т.Кароль
Скачати матеріали для проведення свята Покрова (14 жовтня): сценарій, презентація
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments