Класна година на тему: “9 листопада – День української писемності та мови”
Автор Гончарова Ольга
МЕТА : ознайомити учнів з історією виникнення українського письменства, із життям та діяльністю людей, з іменами яких пов’язана поява українського письменства; розвивати пізнавальний інтерес учнів, кмітливість, спостережливість, творчі здібності; виховувати, почуття поваги до історичного минулого нашої країни, почуття національної свідомості та нерозривного зв’язку зі своїми предками.
Обладнання: святково прибрана класна кімната, етнографічний куточок, презентація «9 листопада – День української писемності та мови».
(1 слайд) УЧИТЕЛЬ. УВАГА! 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, в якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в згуртуванні суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
(2 слайд) УЧЕНЬ 1. Нестор Літописець – (нар. близько 1056 року — помер близько 1114, Київ) — Преподобний, київський літописець та письменник. З 1073 – чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. У церковному календарі день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні, починаючи з 1997 року, відзначають День української писемності та мови.
На світлині ліворуч – зображення Преподобного Нестора, праворуч – монумент на честь автора “Повісті минулих літ”. Встановлено в 1988 р. у невеликому сквері (на розі вулиць Мазепи та Цитадельної), неподалік від Києво-Печерської лаври. Автори – скульптор Ф. Согоян, архітектор М. Кислий. Загальна висота – 2,75 м
УЧИТЕЛЬ. Зі святом вас, любі шанувальники українського слова!
Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.
УЧЕНЬ 2. Багато наукових дискусій викликає також питання про існування писемності в українських землях. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, зброї тощо, ще за Трипільської доби. Чи це було фонетичне, чи ієрогліфічне письмо — певної відповіді дослідження поки що не дали.
УЧЕНЬ 3. Свою писемність мали племена трипільської, катакомбної культури бронзової доби, зарубинецької та черняхівської культур. Стародавні автори свідчать, що це було грецьке або руське письмо. Так іранський письменник Марваруді констатує, що у “хозар є також письмо, що походить від руського”, і що воно схоже на грецьке.
(3 слайд) УЧИТЕЛЬ. А з чого взагалі почалося письмо? (Відповіді дітей) І справді, все почалося, напевно, із печерних малюнків. Розгляньте їх і скажіть, про що хочуть розповісти нам наші пращури? Отже, ці малюнки виконані не просто «для душі». Вони несуть інформацію. А чи існують у наш час малюнки, які передають нам якусь інформацію?
(4 слайд) УЧИТЕЛЬ. Ось перед нами сучасні інформаційні знаки. Спробуйте прочитати їх.
(5 слайд) УЧИТЕЛЬ. А зараз ми відгадаємо, яке прислів’я чи приказку хотів нам нагадати художник за допомогою малюнка. (Слайди 6-13).
(14 слайд ) Спробуйте самостійно зобразити деякі українські прислів’я та приказки. ( за 5 хвилин учні готують малюнки, демонструють їх, інші називають прислів’я чи приказку).
УЧИТЕЛЬ. А як ви вважаєте, чи достатньо нам для спілкування лише малюнків? А може, нам достатньо лише усного мовлення? (Учні відповідають, доводять свої думки). Нам насправді замало малюнків для спілкування. Адже для передачі певних почуттів та емоцій потрібно людське мовлення, а щоб ці почуття передати у віки, потрібне не тільки усне, а ще й писемне мовлення.
УЧЕНЬ 4. Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
(15 слайд ) УЧИТЕЛЬ. Ось вони, Кирило і Мефодій, великі просвітителі, завдяки яким виникло письменство слов’ян, завдяки яким, врешті, ми можемо знайомитися з творами всесвітньовідомих письменників і поетів, вчених і мудреців.
УЧЕНЬ 5. Кири́ло і Мефо́дій — болгарські слов’янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов’янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов’янську мову, брати. Кирило (в миру Костянти́н, на прізвище Фило́соф, 827—869) і його старший брат Мефодій (в миру Михайло; 815—885). Народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням – болгари (за менш популярною версією – слов’яномовні греки).
Із 843 Кирило вчився у Константинополі. Добре знав слов’янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40-60-х рр. 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів.
УЧЕНЬ 6. Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов’янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство з дозволу папи Адріана II. Пізніше папа Іван VIII підтвердив цей дозвіл.
Перед від’їздом Кирило створив один із перших слов’янських алфавітів. Кирило і Мефодій перекладали на старослов’янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.
УЧЕНЬ 7. За запровадження слов’янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов’янські церковні книги і проводити богослужіння слов’янською мовою.
Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, й у 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув’язненні. В 882—884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов’янську мову. . У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка (880 р.) Костянтина названо “творцем слов’янського письма”.
Обидва брати канонізовані православною церквою та причислені до святих. У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.
(16 слайд) УЧИТЕЛЬ. Перед вами дві перші праслов’янські абетки . Давайте розглянемо їх детальніше. Яку із абеток можна назвати прапрабабусею сучасної української абетки?
УЧЕНЬ 8. Слід зауважити, що поряд з кирилицею й одночасно з нею існувала інша абетка, яка відома під назвою глаголиці й мала незвичайний характер завитків. Їй учені не знаходять аналогів. Це дало підставу для тверджень, що глаголиця є штучним витвором однієї людини, на відміну від кирилиці, яка має природний органічний характер і давніші прототипи. Врешті, глаголиця, як штучна абетка, взагалі зникла.
(17 слайд ) УЧИТЕЛЬ. А ось перед вами зразки кириличного і глаголичного письма. Перше зображення – глиняна табличка часів Київської Русі. 2 – напис, знайдений на стіні Софійського собору у Києві, 3 – уривок із Євангеліє від Іоанна, 4 – фрагмент сучасної грошової одиниці (2 гривні). Скажіть, який зразок нам демонструє кириличне, а який глаголичне письмо?
(18 слайд ) УЧИТЕЛЬ. Перед нами – своєрідне «родове дерево» нашої слов’янської абетки. (Аналізуючи таблицю, учні приходять до висновку, що українське письменство дійсно має тісні родові зв’язки з білоруським і російським , а також менш тісніші з французьким, німецьким, італійським і англійським письменством) Чи можна довести це на сучасному писемному мовленні? (учні роблять висновок, що рос. абетка майже така ж, як і українська, а в англійській та німецькій існують літери, схожі на українські, й навіть позначають такі ж звуки, як в українській мові).
(19 слайд ) Великих слов’янських просвітителів, що подарували нам писемність, шанують і пам’ятають вдячні нащадки. Їм відкрито пам’ятники, їх іменами названо вулиці, храми та собори. Болгарська церква встановила день пам’яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. В Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики. Ім’я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство, учасником якого був Т.Г.Шевченко. На слайді – храм у Одесі Кирила і Мефодія, пам’ятник у Києво-Печерській лаврі, собор у Празі, пам’ятник у місті Севастополі.
(20 слайд ) УЧИТЕЛЬ. Усе свідоме українство 9 листопада відзначає День української писемності та мови. На честь цього свята у школах організовуються тижні української мови, оформлюються виставки, етнографічні куточки, проводяться конкурси, організовуються концерти, театралізовані дійства. А ще вшановують пам’ять Кирила і Мефодія, покладаючи вінки й квіти до пам’ятників. Згадують у цей день Тараса Шевченка та інших великих людей України, які своєю творчістю та науковою працею сприяли розвитку української мови. (слайди 21-27)
(28 слайд ) УЧИТЕЛЬ. Сила слова безмежна… Словом можна піднести до небес, а можна знищити. Цьому ніхто не заперечить. А які дивовижні художні твори літератури народжуються за допомогою великого божественного пензля, назва якому – СЛОВО. Тож спробуймо й ми створити диво.
А для початку розглянемо слайди. (під музику слайди 29-36)
Завдання для учнів: складіть або 2-3 речення за однією із поданих світлин. Зачитайте їх. (Учні виконують завдання).
ПІДСУМОК
УЧИТЕЛЬ. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне”, а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Тож,…
Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритися ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
Олесь Лупій “Говоріть”
Завантажити матеріали. Класна година “9 листопада – День української писемності та мови”: конспект, презентація
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments