Сценарій свята до Міжнародного дня рідної мови

Сценарій свята  до Міжнародного дня рідної мови

 

проведено 

учителем української мови та літератури

Радиш Л.З. та бібліотекарем Муцулою М.І.

 

Сцена прикрашена квітами, рушниками.

 У центрі слова «О слово рідне, що без тебе я!».

 Лунають слова за сценою:

«Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого,

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!»

 

Згорають очі слів, згорають слів повіки.

Та є слова, що рвуть байдужий рот.

Це наше слово. Жить йому повіки.

Народ всевічний. Слово — наш народ.

 

 

ВЕДУЧА   Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

Учениця

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 

1

 

ВЕДУЧА

Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

ВЕДУЧА

Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

ВЕДУЧА Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є міцним корінням нашої вічно-живої культури.

 

Вірші учнів 5 класу

1-й учень

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

2-й учень

 

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

3-й учень

 

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

4-й учень

 

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

5-й учень

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі…

Мій рідний краю, Україно

найкраще місце на землі!

 

6-й учень

Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п’ю.

7-й учень

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є!

8-й учень

 

І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

 

9-й учень

А знехтуємо рідне слово —

Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

10-й учень

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи

         

1. ведуча

Молитва до мови  К. Мотрич

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м`яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово моя! Звонкова кринице на дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”.

 

УЧЕНЬ

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має…

У тій мові ми співали,

В ній казки казали,

У тій мові нам минувшість

Нашу відкривали…

 

УЧЕНЬ

Мова кожного народу

неповторна і — своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас.

ВЕДУЧИЙ  Золота струна мови — символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.

 

ВЕДУЧА   Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,— скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей.

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічний прабатьків.

Знаю: вороги не раз топтали

Нашу мову упродовж віків,

«Рідні» доморощені вандали

Поклонялись мові чужаків.

…Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

 

ВЕДУЧА  Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Симоненка. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова – сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Іван Драч. Прислухаймось до чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

 

Учень.

Я знаю силу слова –

воно гостріш штика

І швидше навіть кулі,

не тільки літака.

Воно проміння швидше,

в нім – думка й почуття

воно іде в народи

для вічного життя…

В.Сосюра

 

ВЕДУЧИЙ  Мова — це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови в наслідку призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості.

 

Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово – вічне і земне.
За часом час нам світ перестилає.
Минуще все. Лиш слово не мине
І та любов, що смертю смерть долає.

 

ВЕДУЧА   Українська мова створила українську народну пісню. Вона піднесла мову до чарівних висот, розкривши все її багатство і красу. Мабуть, не існує такого куточка Землі, де б не лунала українська пісня.

ВЕДУЧА  Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

ВЕДУЧА Наше свято завершується. Думаю, що сьогодні ви відчули, яка красива та мелодійна наша мова. І як важливо знати її, вміти висловлювати свої думки і гарно говорити, щоб вас зрозуміли інші.

ВЕДУЧА  Сьогодні ще актуальніше звучить голос нашого відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день немає громадянина».

 

УЧЕНЬ

Рідна мово моя українська,

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг…

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла.

Будь прихильною, Матінко Божа!

Жити праведно в світі навчи!

Щоб світила нам зірка погожа.

Мово рідна моя, не мовчи!

ВЕДУЧА.   У пророчому посланні «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» український Мойсей — Тарас Григорович Шевченко писав:

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? яких батьків?

Ким? За що закуті?

ВЕДУЧИЙ   Поставмо ці питання й собі. Відчуймо себе не «рабами, подножками, гряззю Москви» і не «варшавським сміттям», не «перевертнями», що «з матері полатану сорочку знімають, помагають недолюдкам матір катувати». Ні! Згадаймо, що…

Ми є нащадки гнівного Тараса,

Його терни торкнулись наших тіл.

Народ возвести в націю — не в расу

Огненним словом Велетень хотів…

Встеляймо кручу пам’яті щоденно

Освяченими вітами верби:

Держава наша буде суверенна,

Коли відчуємо себе народом ми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загадки

У кожного є рідна мати,

Є своя родина.

А як іншу матір звати, що для всіх єдина?

 

Давайте прочитаємо, що пишуть про мову наші поети і письменники. Деякі букви у віршах пішли на відпочинок. Поверніть їх.

Л_біть Украї_у у сні й наяву, Буду я на_ча_ись м_ви зол_тої

в_шневу с_ою У__аїну. у трави – в_снянки, у г_ри крутої,

кр_су її в_чно ж_ву і н_ву, в потічка в_с_лого, що постане р_чкою,

і мо_у її солов’_ну. в пагінця з_л_ного, що зро_те смері_кою.

в) – Які слова римуються?

Мово рідна, слово рідне, Мати, мова. ___

Хто вас ___, от і вся моя ___

Той у грудях не серденько, Батьківщина, мати, ___ –

тільки камінь ___. Три цілющих вічних ___.

Як ту мову мож забути, Батьківщина, мова, ___ –

Котрою ___ Нас повік не ___.

Нас всіх ненька говорити

Ненька наша ___.

(забуває, має, учила, мила) (Батьківщина, родина, мова, слова, мати, роз’єднати )

Розважальна пауза.

Гумореска П. Глазового “Кухлик”

– Як ви розумієте вислів «Має корова язика та немає мови?»

– Для чого людині потрібна мова?

 

ІV конкурс.

Рослини-символи України

-Назвіть рослини-символи України.

– Які прислів’я про них ви знаєте?

Без верби і калини нема України.

V конкурс. Народ скаже, як зав’яже

Краса мови українського народу вчувається не лише в піснях та віршах.

Які чудові загадки, забавлянки, потішки, прислів’я, приказки складено в народі.

Давайте побачимо, як ви знаєте прислів’я і приказки.

Відгадай прислів’я за малюнком.

Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.

Слово не стріла, а глибоко ранить.

Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.

Добре слово і кішці приємне.

Нема друга – шукай , а знайшов – оберігай.

Зробив діло – гуляй сміло.

Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.

VІ конкурс. Грамотії. Звуковий ланцюжок.

Буква до букви – слово вродилось,

заусміхалось, заколосилось,

серце зраділо слову як брату,

слово – це щастя, слово – це свято.

Давайте дізнаємось, як ви вмієте слухати і правильно писати слова.

Спілкування Народження

(учні почергово називають по одній букві і утворюють слово).

– Складіть словосполучення і речення з цими словами.

– Як ви розумієте вислів:

Найбільша розкіш на землі –

це розкіш людського спілкування.

VІ конкурс Мозаїка.

Відновити розрізний малюнок і скласти за малюнком розповідь.

Розважальна пауза. Танок»Українська полька»

 

VІІ конкурс. Тлумачі.

Відгадай слово.

прізвище взуття

Серветка – це одяг Шкарпетка – це одяг

виріб із паперу прізвище

або тканини

VІІІ конкурс. Вправний язичок.

Слово в слово слова ловко

скоро мовить скоромовка.

Давайте побачимо як ви вмієте читати скоромовки. Вони розвивають мовлення людини, роблять його виразним і правильним.

Зайко зілля з’їв у Зіни, Вибіг Грішка на доріжку,

Захотів заїсти сіном. На доріжці сидить кішка.

Зіна зойкнула у сінях: Взяв з доріжки Гришка кішку,

– Де ж узяти зайцю сіна? Хай впіймає кішка мишку.

ІХ конкурс. Розумники-кмітливці.

Відгадай слово за описом.

(командир команди словесно описує певний предмет, члени його команди відгадують назву).

Соняшник Чорнобривці

Українець Українка

Герб Гімн

Столиця Рушник

Сорочка Віночок

Х конкурс. Хоч вір – хоч перевір.

– Чи вірите ви, що на Україні

є місто Ізюм? є місто Калач?

Визначити переможця нам допоможе статистика.

Скільки учнів навчається в нашій школі?

1. Підсумок. Визначення та оголошення переможців.

Яка ж багата рідна мова,

Увесь чарівний світ у ній.

Вона барвиста і чудова,

І кривдити її не смій!

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе начить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

Тож мову вчи. І прислухайся

До того, як вона звучить,

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

Жестова пісня. «Україночка»

Всі виходять. Фінал

Відбірна гра

1. Яке з цих понять є частиною мови?

1) Префікс;    2) корінь;      3) прийменник.

2. Скільки в українській мові букв, що позначають голосні звуки?

1) 6;     2) 10     3) 33.

3. Вкажіть слово, від якого утворився прикметникводний.

1) Водій;      2) заводити;      3) вода.  

4. Слова, близькі за значенням,— це:

1) синоніми;     2) антоніми; 3) амоніми.

5. У слові стільки складів, скільки… .

1) букв;   2) голосних звуків;     3) приголосних звуків.

6. Скільки букв в українському алфавіті?

1) 31;          2) 32;             3) 33.

7. Яка частина мови відповідає на питанняхто ? що ?

1) Іменник;       2) прикметник;            3) дієслово.

8. Скільки складів у словіпролісок!

1) 2;     .2) 3;    3) 1.

9. Якою буквою ніколи не починається слово?

1) і;       2) и;              3) й.

10. Скільки звуків позначає букващ.

1) 1;   2) 2;    3) 3;

11. Розмова двох осіб — це…

1) монолог;    2) діалог;    3) полілог.

12. Зачин — це … тексту

1) початок;     2) середина;    3) кінець.

 

Додаткове питання

1. У якому зошиті першокласники вчаться гарно пи­сати?

1) У смужечку;     2) у крапочку;     3) у косу лінію.

2. Де балакучому бажають тримати язик, щоб не мати зайвого клопоту?

1)  За зубами;      2) у кишені;      3) за плечима.

3. Яка частина мови відповідає на питаннящо робити ? що зробити?

1) Іменник     2) прикметник.   3) дієслово.

4. Як називається словник, який пояснює значення .слів?

1) Тлумачний;     2) іншомовний;  3) синонімічний.

 

Додаткове завдання

Розташуйте частини слова по порядку:

1. Суфікс.
2. Префікс.
3. Корінь.
4. Закінчення.

Відповідь: 2,3,1,4.

 

Резерв

Розташуйте мовні одиниці від меншого до більшого.

1. Речення.
2. Слово
3. Текст
4. Словосполучення

Відповідь: 2, 4, 1, 3.

 

Додаток № 2

 

II тур

 

Звуки і букви

1. Скільки в українській мові голосних звуків? (6)
2. Назвати букви, які завжди позначають два звуки, (ї, ш)
3. Скільки звуків у словідзиґа?(4)
4. Яка буква не позначає жодного звука? (6)
5. Чого більше у словільон— букв чи звуків? (Букв)
6. Що знаходиться посеред землі? (М)
7. Перекласти слово рідною мовою і правильно наго­лосити:  украинский.(Український)
8. Назвіть голосні звуки у слові абетка, (а, е, а)
9. Яка літера в алфавіті є наступною післяГг?(г)
10. Скільки складів у словіяблунька?(3)

 

Будова слова

1. Змінна частина слова — це… (закінчення).
2. Спільна частина слів називається… (коренем).
3. Як називається частина слова, що знаходиться перед коренем? (Префікс)
4. Який префікс у слові найрозумніший?  (Най-)
5. Який    корінь  у  слові   школяр? (Школ-)
6. Як називаються люди, що живуть у Києві? (Кияни)
7. Утворіть слово від сполучення слівлюбити книги.(Книголюб)
8. Знайди зайве слово:гусак, гуска, гусениця, гусенята.(Гусениця)
9. Сад, садівник, саджати— це синоніми чи спільнокореневі слова? (Спільнокореневі слова).

 

Іменник

1. Іменники змінюються за… (числами і відмінками).
2. Поставте в орудному відмінку словосон.(Сном)
3. Як називається змінювання закінчень іменників за питаннями? (Відмінювання)
4. Яка форма іменників є початковою? (Форма назив­ного відмінка однини).
5. Яким є рід іменникаслива?(Жіночий)
6. Іменник — це частина мови, що означає… (назву предмета).
7. Утворіть іменник від словачитати.(Читання)
8. Якого числа словоокуляри?(Множини)
9. Як називаються іменники, які пишуться з великої букви? (Власні назви) •
10. Назвіть будь-який іменник з апострофом.(Ім’я, м’яч, сім ‘я, сузір ‘я)

 

Прикметник

1. На які запитання відповідає прикметник?(Який? Яка? Яке? Які?)
2. Дібрати антонім до прикметникависокий. (Низь­кий)
3. Визначте число і рід прикметника у словосполучен­нівірнийдруг. (Однина, чоловічий рід)
4. Поширте реченняПовіяв … вітерприкметником. (Холодний і т. ін.)
5. Утворіть від іменникаосіньприкметник. (Осінній)
6. Які кольори має прапор України? (Блакитний і жов­тий)
7. До прикметникасміливийдобери кілька синонімів. (Відважний, хоробрий, мужній)
8. Назвіть ознаки, які називають прикметники. (Смак, колір, розмір, характер)
9. Змініть прикметникрозумнийза родами. (Розум­ний, розумна, розумне)
10. «Впізнай предмет»: мелодійна, народна, весела, дзвінка — … (пісня).

Дієслово

1. Дібрати антонім до дієсловайти.(Стояти)
2. Дієслово — це частина мови, що означає… (дію предмета).
3. Утворіть дієслово віл словаписьмо.(Писати, пишу)
4. Яким членом речення буває дієслово? (Присудком)
5. • Визначте дієслово серед названих слів:мороз, морозний, морозиво, морозити.(Морозити)
6. Добери синонім до дієсловадумати.(Мислити, мір­кувати )
7. Продовж  речення.

Дієслова мають три часи:-… (теперішній, минулий, май­бутній

8. Чи правильне твердження, що дієслова знепишуть­ся разом? (Ні, пишуться окремо, але не всі, як-от:ненавидіти, неволити, незчутися)
9. Знайди дієслово в неозначеній формі:читає, пи­шуть, вчитися. (Вчитися)
10. Заміни вислів дієсловом:складати подяку.(Дяку­вати)

Секрет

(Речення)

1. З чого складається речення? (Зі слів)
2. Група слів, що висловлює завершити думку, нази­вається… (реченням).
3. Що є граматичною основою речення? (Підмет і при­судок)
4. На які питання відповідає підмет?(Хто ? Що ?)
5. Які бувають речення за метою висловлювання? (Розповідні, питальні, спонукальні)
6. Які бувають члени речення? (Головні і другорядні)
7. Як називається речення з однією граматичною основою? (Просте)
8. З якою інтонацією необхідно читати речення, у якого в кінці знаходиться знак питання? (Із пи­тальною)
9. Як називається речення, що висловлює заклик, наказ чи прохання? (Спонукальне)
10. Назвати однорідні члени речення у поданому: «Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь добрень­ко». (Батька і неньку)

 

Додаток № З

III тур

Загальні питання

1. Державна мова України. (Українська)
2. Перша книжка учня в школі. (Буквар)
3. Яке буває мовлення? (Усне і писемне)
4. Як називається книга, в якій в алфавітному порядку розміщені слова? (Словник)
5. Продовжте речення:Мова— найважливіший засіб… (спілкування).
6. Український художник і поет. (Тарас Шевченко)
7. Перекладіть українською словопобеда.(Перемога)

Загадки

1. Сонце пече, липа цвіте, вишня достигає —. коли це буває? (У липні)
2. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.      (Калина)

3. На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш. (Знання)
4. Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
5. В синім небі світлячки,

Не дістать до них рукою,

А найбільший світлячок

Вигнувся дугою.

(Місяць)

6. Чим закінчується літо і починається осінь? (О)
7. Під яким деревом сидить заєць під час дощу? (Мок­рим)

Прислів’я

1. Продовжте прислів’я: «Народ скаже, як …»(зав’яже).
2. Продовжте прислів’я: «Поспішиш — …» (людей насмішиш).
3. Доповніть прислів’я: «Праця людину годує, а …» (лінь марнує).
4. Доповніть прислів’я: «Вовка боятися — в ліс …» (не ходити).
5. Коли, за словами прислів’я, настає апетит? (Під час їжі) –
6. У чому, за прислів’ями, пізнаються друзі? (В біді)
7. Закінчіть прислів’я: «Вік живи — …» (вік учись).

Крилаті вислови

1. Що означає вислів «пекти раків»? (Почервоніти)
2. Заміни вислів одним словом: «Надворі хоч в око стрельни». (Темно)
3. Заміни вислів одним словом: «Вставати разом з пів­нями». (Рано)
4. Заміни вислів дієсловом — синонімом: надути губи. (Сердитися)
5. Що означає вислів «як кіт наплакав»? (Мало)
6. У якому значенні вжито вислів «брати ноги на плечі»? (У переносному)
7. Заміни вираз одним словом: «Зарубай собі на носі» (Запам’ятай)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зал святково прикрашений рушниками, кетягами калини, колоссям, плакатами, 
стіннівками («Мова моя калинова», «Цікава граматика», «З історії слів», «Діалектизми нашого краю», «Веселі фразеологізми», «Правила в малюнках», «Поетичне слово тощо), плакатами. На плакатах слова:
Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється-ожива, Як їх почує!..(Тарас Шевченко)
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» (Панас Мирний).
«Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей…» (Панас Мирний).
«Та в мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною» (Михайло Коцюбинський).
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.(Володимир Сосюра).
«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (Олесь Гончар).

 

Під звуки ліричної пісні на сцену виходять ведучі.

Ведуча.    Щиро вітаємо всіх гостей і запрошуємо на наше свято рідної мови.

 

Мово моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров’ю моєю змішана
І аж до скону залишена
В серці моїм. Ти звеш сюди
Добрих людей до бесіди.

 

Звучить пісня «Рідна мова» —
муз. Павла Дворського, сл. Григорія Вієру.

Ведучий.       Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона — як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть. (Ф. Пантов)
Ведуча.
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна…
Цвіти і сяй, моя державна…(Олександр Олесь)
Читець 1.   (О. Мілов. «Заклинання».)
Що я ціную понад усе?
Слово, що правду нетлінну несе,
Можна на нього накинути пута,
Тільки ж від совісті не відвернути.
Мова шовкова, батьківська дяка,
Мовцеві з ходу — тавро селюка.
Мову сусідню велику псують,
Не перейнявши взірець, її суть.
Що це? Чи світу приходить кінець,
Чи перевівся народ нанівець,
Чи благоглупість уже — наша суть,
Чи нам до розуму вже не вернуть?
Я не лякаю і не повчаю.
Вірю у слово правдиве — без краю.
Ним — заклинаю.
Читець 2. (Ю. Рибчинський «Наша мова»)

Мова, наша мова —
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.
Мова, наша мова —
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.
Мова, наша мова,
Мрійнику — жар-птиця,
Грішнику — спокута,
Спраглому — криниця,
А для мене, мово,
Ти, мов синє море,
У якому тоне
І печаль, і горе.
Мова, наша мова —
Пісня стоголоса,
Нею мріють весни,
Нею плаче осінь.
Нею марять зими,
Нею кличе літо.
В ній криваві рими
Й сльози «Заповіту».
Я без тебе, мово, —
Без зерна полова,
Соняшник без сонця,
Без птахів діброва.
Як вогонь у серці,
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.

Ведучий.
Слова летять у душу, як лебідки,
І пахнуть п’янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою косою…
Ведуча
Слова летять у душу, як лебідки,
О Боже, це неждане щастя звідки?!
Чи ненькою дароване, весною,
Чи сивих предків піснею дзвінкою? (І. Редчиць)

Виконується пісня.
Ведучий.   Так, із сивої глибини віків бере початок наїла мова. Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських, і своїх панів та підпанків недолугих, і запопадливих партійних функціонерів…
Читець 1. 
Цареві блазні і кати,
Раби на розум і на вдачу,
В ярмо хотіли запрягти
її, як дух степів, гарячу.
І осліпити, й повести
На чорні торжища, незрячу…
Читець 2. 
Ти вся порубана була,
Як Федір у степу безрідний,
І волочила два крила
Під царських маршів тупіт мідний, —
Але свій дух велично гідний,
Як житнє зерно, берегла.
Ведуча. Перетерпіла вона, мова наша рідна, і дикунський циркуляр царського міністра Валує -ва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх; і ганебний із найга-небніших Енський указ 1876 року, який заборонив друкування будь-яких книг українською мовою, і розпорядження комуністичної партії, згідно з яким українські батьки звільняли своїх дітей від вивчення української мови.
Ведучий. Батьком української літературної мови вважаємо Тараса Григоровича Шевченка. Уперше у творах Шевченка українська мова забриніла величезною силою. У ній Шевченко своїм талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув і, як ніхто, відчув чудову, чарівну музику українського слова. Та не берегли нащадки того багатства, вірнопіддано заглядаючи через сусідський тин. І стали забувати, хто ми є, чиї діти, яких батьків.
Виконується пісня або декламується вірш
«До українців» Віктора Баранова.
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці, —
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми — українці.
І що е в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш — у піснях, а не в барилах вина,
І що щедрість — у серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе, відколи, з якої пори,
Почали українці себе у собі забувати.
Запитаймо про те, чи списати усе на буття,
Котре нашу свідомість узяти змогло так на Бога,
Що солодшим од меду нам видався час забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.
Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в «моголах» і вмерти судилось нам ще від Тараса?
Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,
Що знітив нашу гідність до рівня вторинної раси?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова!..
Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як щиро себе зневажають вкраїнці.
І в мені ниє крамоли осколок тупий,
Мене дума одна обсідає і душить на славу:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря
І хіба не зотліє на тлю українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил!
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна…

Ведучий. Усе більше стали відлучати дітей від рідної культури, рідної мови, і це боляче відгукувалося згодом у тих, хто мав світлу душу і вдячну пам’ять до землі своїх батьків.

Читець 2. Серед темної ночі

Серед ночі Київ
Криється туманом.
Розмовляє вітер
З бронзовим Богданом.
—  Облітав я, — каже, —
Вулиці всі чисто.
Як змінився Київ,
Це прадавнє місто!
Де вітри гуляли,
Там нові квартали…
А Богдан зітхає:
—   Що там ті квартали…
Нині і кияни
Зовсім інші стали.
Я сто літ на площі
Днюю і ночую,
Але дуже рідко
Рідну мову чую.

 

 

 

 

Читець 3.

Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали
Міліціонера:
—  Чи потрапити ми можем
На прийом до мера? —
Козирнув сержант бадьоро:
—  Голови немає.
Він якраз нові будинки
В Дарниці приймає. —
Здивуванням засвітились
Очі у туриста:
—  Ваша мова бездоганна
І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді,
Галасують знову,
Що у Києві забули
Українську мову. —
Козирнув сержант і вдруге:
— Не дивуйтесь, — каже. —
Розбиратися у людях
Перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.

Читець 5. Заноза

Сказав якось Федір Галка
Занозі Панькові:
—  Ти чому не розмовляєш
На вкраїнській мові?
—  Зачим вона мінє нада? —
Прошипів Заноза. —
Што я — дядько тібє, что лі,
З какогось колхоза?

 

 

 

 

 

Читець 6.
Турок

Збирається мій знайомий
В далеку мандрівку.
Придбав собі в Туреччину
На тиждень путівку.
Голова тріщить у нього
Від отих уроків…
Костюм купив елегантний,
Вчить турецьку мову.
Уже знає, як звуть турки
Свиню і корову,
Як спитати по-турецьки,
По чім у них шуби,
Де купити мило й пасту,
Яка чистить зуби.
Він, до речі, в Україні
Живе тридцять років.
Ходить всюди, як хазяїн,
Аж дверима гурка,
Хоча мову українську
Знає гірше турка.

Ведучий. Сподіваємося, що серед нас немає персонажа останньої гуморески, тому оголошується конкурс знавців рідної мови. (Завдання готують заздалегідь і пропонують учням у вигляді гри, наприклад вікторини; бажано підібрати цікаві питання з лексики, фразеології з використанням завдань, пов’язаних із малюнками. Якщо є учні, які пишуть вірші, бажано виділити окремий час для читання ними власних поезій або ж однокласники можуть прочитати їх твори зі сцени.)
Ведуча. (на фоні пісні «Реве та стогне Дніпр широкий») Нині українська мова утверджується не лише як державний атрибут, а повертається в річище плекання рідної культури. Але не забуваймо (читає вірш О. Забужко «Клятва»):
Мова кожного народу
неповторна і — своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки —
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати, —
мова в кожного із нас!