Сценарій свята
до Дня української писемності та мови
“Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”
Автор: Кузьменко Ольга Кузьмівна, учитель української мови, літератури та народознавства Бердянської багатопрофіфльної гімназії №2.Дмитрук Олена Анатоліївна, учитель української мови та літератури Бердянської багатопрофіфльної гімназії №2.
Епіграф:
Найбільше і найдорожче добро
в кожного народу –
це його мова
Панас Мирний
Переглянути презентацію до Дня української писемності та мови онлайн (дочекайтесь повної загрузки сторінки …)
Мета : поглибити знання учнів про виникнення писемності, історію та розвиток української мови; показати її красу та багатство, розкрити необхідність мови в житті людини. Розвивати комунікативну компетентність учнів, уміння та навички виразного читання творів різних жанрів. Виховувати почуття національної гідності,поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови.
Обладнання: мультимедійний проектор, презентація, записи пісень, плакати з висловами про мову.
1-й учень
Добрий день вам, милі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
2-й учень
Починаймо наше свято!
Людей зібралося багато,
Щоб веселитися, співати
І рідну мову прославляти!
3-й учень
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
4-йучень
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.
Ведуча 1. Сьогодні 9 листопада— День української писемності та мови.
Кожна епоха дарує людству нові винаходи й відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Ведуча 2. Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”,- казав С. Шелунін. Саме таку назву має наше сьогоднішнє свято.
Учень : Хліб і сіль вам, любі гості,
Сьогодні підносимо…
Учениця :
Вшанувати цю гостинність
Оплесками просимо.
(Виносимо хліб-сіль)
Ведуча 1:
На нашому святі присутні гості:………………………………………………..
Ведуча 2:
Слово для привітання надається……………………………………………….
Пісня « » (виконує 4 клас)
На фоні музики й у супроводі презентації:
Слайди «Діти», «Хата», «Калина», «Поле», «Криниця», «Багаття», «Коровай», «Я люблю рідну мову!»
Учень :
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена.
Учень :
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону залишена
В серці моїм.
Учень :
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене славнозвісною
Українською піснею.
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене ніжною
Українською піснею.
Пісня « »
На фоні спокійної музики:
слайд «Нестор-Літописець».
Ведуча 1: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Ведуча 2:І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам”ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.
Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.
Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.Виготовлена дорогоцінна монета на честь вшанування його пам’яті.
Слайд «У День української писемності…»
Ведуча 1: У День української писемності та мови за традицією:
Ø Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.
Ø Відзначають кращих популяризаторів українського слова.
Ø Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.
Ø Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
Слайд «В Інтернеті…»
А в Інтернеті свято дістало своє продовження у проекті UA DAY. Його суть полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі – у цей день розмовляти та писати виключно українською.
Ведуча 2: А перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
Сценка «Розмова Костянтина з Мефодієм»
(Костянтин пише за столом. Мефодій схилився до нього)
На мультимедійному екрані слайд №1 із зображенням братів Кирила і Мефодія
Кирило і Мефодій.
Розмова:
Кирило:
Брате, сьогодні бачив дивний сон:
Те дерево, що в нас в саду росте,
Пожовклим вкрилось листям,
Не плодородить більше, не цвіте.
Аж ось велику хмару гонить,
Цілющою водою напуває,
Як червом з часом точене коріння,
І кожна гілка знову оживає.
Мефодій:
Господь послав тобі щасливий знак.
Те дерево – народ, що б’ють негоди.
Вода – слова, що батько передав,
Як скарб, своєму сину, душу в душу
Усі жалі й надії, радість, сум,
Старовини забутої герої –
В мелодіях казок, легенд і дум.
Давно вже думав я, що нам, мій брате,
Не треба долі кращої, ніж та,
Щоб людям добрим праведно служити.
Я хочу, друже, вкласти у письмо,
Те слово, що звеличує народ,
Знайти для звуків літери такі,
Щоб були гідні духу їх висот.
Кирило:
Чудова в тебе думка, ми разом
Для цих людей абетку укладем.
Хай дні минають. Хай чийсь блудний син
Цілющу воду в книгах віднайде.
На екрані слайд №2 «Брати Кирило та Мефодій», «Глаголиця»
(Слова під легку музику):
Ведуча 1:
Перегортаю сторінки в минуле і пильно придивляюсь до Вас, мої прапрадіди. Які Ви були у той далекий історичний час? Засівали ниву, боронились за волю, за життя…
Ведуча 2:
У пісню біль і радість виливали,
Плекали мову, як мале дитя…
Ведуча 1:
Тож звернемося до історії нашої писемності. Кожен народ іде своїм шляхом до її створення. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно одинакові.
Ведуча 2:
Наші літери створив понад тисячу років тому болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. За походженням Кирило та Мефодій були напівгреками, напівслов’янами: мати – гречанка, батько – болгарин.
Ведуча 1:
Скориставшись візантійським алфавітом, вони створили два письма. У першому, глаголиці, літери були дуже схожі між собою, химерно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Глаголиця мала 38 букв.
Ведуча 2:
Довелося Кирилу придумати інші значки, які були прості та зручні і писалися швидко. Цей алфавіт назвали кирилицею. Кирилиця складалася з 43 букв.
Ведуча 1:
Так склалася доля, що найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець Святополк Фіоль.
На екрані слайд «Український першодрукар – Святополк Фіоль».
Ведуча 2:
З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років, і російський цар Петро 1 накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.
Під урочисту музику входять дівчинка-українська мова та хлопчик-барвінок.
На екрані слайд «Наша мова – барвінкова»
Учні читають поезії:
- В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О, мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна…
Цвіти і сяй, моя державна…
- Безсмертна… вічна рідна мова,
Дзвінкі і чисті голоси.
Так, мова – це душі основа,
Мірило честі і краси.
Дівчинка – мова та хлопчик – барвінок роблять крок уперед.
Дівчинка-мова:
Не цурайтесь мене, люди, рідного джерельця.
Буду я для вас струмочком і дійду до серця.
У піснях буду лунати кожен день і в свято.
Соловейком заспіваю в українській хаті.
Адже я така багата, українська мова,
Неповторна і крилата, і така чудова!
Хлопчик – барвінок:
І цвіте у ній кохання, рушники з квітками.
Мрії наші і бажання, верби над ставками.
Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі.
І святкове, і буденне, в ній – батьки і діти.
Ведучі підходять ближче,стають за їхніми спинами, обнімають Мову та Барвінка за плечі.
Усі четверо хором говорять:
Не цурайтесь, люди, мови, не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, не буде народу.
Мова,Барвінок і шкільний танцювальний ансамбль танцюють запальний український танок.
Ведуча 1:
Сила слова безмежна.Особливо,коли воно живе,іскристе,емоційно виважене.Коли воно сліпуче, «як поміння ясне», а могутнє, «як хвилі буйні».Коли слова – палкі блискавиці.Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу булла тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
На екрані слайд «Говоріть, хай в розмові слова веселяться…»
Учні читають вірш Олеся Лупія «Говоріть»
Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати,
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
Ведуча 2:Пісню «Україночка» виконує Пивоварова Інна.
На екрані слайд «9 листопада традиційно проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика“.
Ведуча 1: Кожного року 9 листопада проводиться конкурс імені Петра Яцика .
Ведуча 2: А як все починалося?.. Конкурс народився з прекрасної конструктивної ідеї відомого українського бізнесмена і мецената з Канади П.Яцика.
Ведуча 1: Приїхавши в незалежну Україну, побачивши досить складну ситуацію з мовою, він сказав: «Не приведи Бог нам перетворитися в націю нарікайлів, які ходять та все нарікають – на долю, на злих вороженьків, на себе. Не треба замахуватися на щось глобальне, можна почати з малого. Наприклад, з конкурсу української мови. Нехай діти позмагаються на кращі її знання, а той, хто знатиме її найкраще, отримає премію. Гарну солідну премію, як у спорті».
Ведуча 2: Тож і сьогодні стартує міський етап Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
Ведуча 1: О мово, найцінніше надбання!
В піснях слова легенькі, як пір’Їна,
В бою – міцніші за підкову для коня.
Як буде мова – буде Україна!
Ведуча 2: Далась мені наука непроста.
Де кажуть мудрі: мова – це людина.
У мови є і серце, і вуста,
І є ім’я красиве – Україна!
Ведуча 1:Лети, наша мово прекрасна, над світом,
У казці, у пісні, у прозі, в віршах!
З любов’ю і щирим вкраїнським привітом
Лишайся у добрих і щирих серцях!
Виходять усі учасники свята та співають фінальну пісню .
Слайд «З Днем української писемності та мови!»
Ведуча 2:Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та мови, але Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика впевнено крокує світом.
Бажаємо всім щастя, добра, духовного збагачення, нових звершень і здійснення мрій!
Ведуча1:Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!
Скачати сценарій свята до Дня української писемності та мови “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”: сценарій, презентація