Сценарій свята до Дня української писемності та мови “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла” (конспект, презентація)

Сценарій свята до Дня української писемності та мови
Сценарій свята до Дня української писемності та мови

Сценарій свята

до Дня української писемності та мови

“Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”

Сертифікат вчителюАвтор: Кузьменко Ольга Кузьмівна, учитель української мови, літератури та народознавства Бердянської багатопрофіфльної гімназії №2.

Дмитрук Олена Анатоліївна, учитель української мови та літератури Бердянської багатопрофіфльної гімназії №2.

Епіграф:

                                              Найбільше і найдорожче добро

                                              в кожного народу –

                                              це його мова

                                                                   Панас Мирний

Переглянути презентацію до Дня української писемності та мови онлайн (дочекайтесь повної загрузки сторінки …)

Мета : поглибити знання учнів  про виникнення писемності, історію та розвиток української  мови; показати її красу та багатство, розкрити  необхідність мови в житті людини. Розвивати комунікативну компетентність учнів, уміння та навички виразного читання творів різних жанрів. Виховувати почуття національної гідності,поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови.

Обладнання: мультимедійний проектор,  презентація, записи пісень, плакати з висловами про мову.

1-й учень

Добрий день вам, милі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

2-й учень

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитися, співати

І рідну мову прославляти!

 

3-й учень

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

 

4-йучень

О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

 

 

 

 

Ведуча 1. Сьогодні  9 листопада— День української писемності та мови.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи й відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Ведуча 2.  Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”,- казав С. Шелунін. Саме таку назву має наше сьогоднішнє свято.

 

Учень :     Хліб і сіль вам, любі гості,

Сьогодні підносимо…

 

Учениця :   

Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

(Виносимо хліб-сіль)

 

Ведуча 1:

На нашому святі присутні гості:………………………………………………..

                          Ведуча 2:

Слово для привітання надається……………………………………………….

 

Пісня     «                                          » (виконує 4 клас)

 

На фоні музики й у супроводі презентації:

Слайди «Діти», «Хата», «Калина», «Поле», «Криниця», «Багаття», «Коровай», «Я люблю рідну мову!»

Учень :   

Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена.

 

Учень :  

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону залишена

В серці моїм.

 

Учень :

Причасти мене розмовою

Українською мовою.

Зачаруй мене славнозвісною

Українською піснею.

Причасти мене розмовою

Українською мовою.

Зачаруй мене ніжною

Українською піснею.

Пісня «                                         »

На фоні спокійної музики:

слайд «Нестор-Літописець».

Ведуча 1:  6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Ведуча 2:І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам”ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.

Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.

Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.Виготовлена дорогоцінна монета на честь вшанування його  пам’яті.

Слайд «У День української писемності…»

Ведуча 1:  У День української писемності та мови за традицією:

Ø​ Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.

Ø​ Відзначають кращих популяризаторів українського слова.

Ø​ Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.

Ø​ Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Слайд «В Інтернеті…»

А в Інтернеті свято дістало своє продовження у проекті UA DAY. Його суть полягає в  популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя.  Організатори пропонують взяти участь у флешмобі – у цей день розмовляти та писати виключно українською.

 

Ведуча 2: А перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

 

  Сценка «Розмова Костянтина з Мефодієм»

                            (Костянтин пише за столом. Мефодій схилився до нього)

 

На мультимедійному екрані слайд №1 із зображенням братів Кирила і Мефодія

Кирило і Мефодій.

Розмова:

Кирило:

Брате, сьогодні бачив дивний сон:

Те дерево, що в нас в саду росте,

Пожовклим вкрилось листям,

Не плодородить більше, не цвіте.

Аж ось велику хмару гонить,

Цілющою водою напуває,

Як червом з часом точене коріння,

І кожна гілка знову оживає.

Мефодій:

Господь послав тобі щасливий знак.

Те дерево – народ, що б’ють негоди.

Вода – слова, що батько передав,

Як скарб, своєму сину, душу в душу

Усі жалі й надії, радість, сум,

Старовини забутої герої –

В мелодіях казок, легенд і дум.

Давно вже думав я, що нам, мій брате,

Не треба долі кращої, ніж та,

Щоб людям добрим праведно служити.

Я хочу, друже, вкласти у письмо,

Те слово, що звеличує народ,

Знайти для звуків літери такі,

Щоб були гідні духу їх висот.

Кирило:

Чудова в тебе думка, ми разом

Для цих людей абетку укладем.

Хай дні минають. Хай чийсь блудний син

Цілющу воду в книгах віднайде.

На екрані слайд №2 «Брати Кирило та Мефодій», «Глаголиця»

(Слова  під легку музику):

Ведуча 1: 

Перегортаю сторінки в минуле і пильно придивляюсь до Вас, мої прапрадіди. Які Ви були у той далекий історичний час? Засівали ниву, боронились за волю, за життя…

Ведуча 2: 

У пісню біль і радість виливали,

Плекали мову, як мале дитя…

Ведуча 1: 

Тож звернемося до історії нашої писемності. Кожен народ іде своїм шляхом до її створення. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно одинакові.

Ведуча 2: 

Наші літери створив понад тисячу років тому болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. За походженням Кирило та Мефодій були напівгреками, напівслов’янами: мати – гречанка, батько – болгарин.

Ведуча 1: 

Скориставшись візантійським алфавітом, вони створили два письма. У першому, глаголиці, літери були дуже схожі між собою, химерно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Глаголиця мала 38 букв.

Ведуча 2: 

Довелося Кирилу придумати інші значки, які були прості та зручні і писалися швидко. Цей алфавіт назвали кирилицею. Кирилиця складалася з 43 букв.

Ведуча 1: 

Так склалася доля, що найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець Святополк Фіоль.

На екрані слайд «Український першодрукар – Святополк Фіоль».

Ведуча 2: 

З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років, і російський цар Петро 1 накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.

 Під урочисту музику входять дівчинка-українська мова та хлопчик-барвінок.

На екрані слайд  «Наша мова – барвінкова»

Учні читають поезії:

  1. В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О, мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти і сяй, моя державна…

  1. Безсмертна… вічна рідна мова,

Дзвінкі і чисті голоси.

Так, мова – це душі основа,

Мірило честі і краси.

Дівчинка – мова та хлопчик – барвінок роблять крок уперед.

Дівчинка-мова:

Не цурайтесь мене, люди, рідного джерельця.

Буду я для вас  струмочком і дійду до серця.

У піснях буду лунати кожен день і  в свято.

Соловейком  заспіваю в українській хаті.

Адже я  така багата, українська мова,

Неповторна і крилата, і така чудова!

Хлопчик – барвінок:

І цвіте у ній кохання, рушники з квітками.

Мрії наші і бажання, верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі.

І святкове, і буденне, в ній – батьки і діти.

  Ведучі підходять ближче,стають за їхніми спинами, обнімають Мову та Барвінка за плечі.

Усі четверо хором говорять:

Не цурайтесь, люди, мови, не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово, не буде народу.

  Мова,Барвінок і шкільний танцювальний ансамбль танцюють запальний український танок.

Ведуча 1: 

Сила слова безмежна.Особливо,коли воно живе,іскристе,емоційно виважене.Коли воно сліпуче, «як поміння ясне», а могутнє, «як хвилі буйні».Коли слова – палкі блискавиці.Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу булла тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

На екрані слайд «Говоріть, хай в розмові слова веселяться…»

Учні читають вірш Олеся Лупія «Говоріть»

Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати,
Привітати когось, а чи дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.

Ведуча 2:Пісню «Україночка» виконує Пивоварова Інна.

На екрані слайд «9 листопада  традиційно проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Ведуча 1: Кожного року 9 листопада проводиться конкурс імені Петра Яцика .

Ведуча 2: А як все починалося?..  Конкурс народився з прекрасної конструктивної ідеї відомого українського бізнесмена і мецената з Канади П.Яцика.

Ведуча 1: Приїхавши в незалежну Україну, побачивши досить складну ситуацію з мовою, він сказав: «Не   приведи Бог нам перетворитися в націю нарікайлів, які ходять та все нарікають – на долю, на злих вороженьків, на себе. Не треба замахуватися на щось глобальне, можна почати з малого. Наприклад, з конкурсу української мови. Нехай діти позмагаються на кращі її знання, а той, хто знатиме її найкраще, отримає премію. Гарну солідну премію, як у спорті».

Ведуча 2: Тож і сьогодні стартує міський  етап Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

 Ведуча 1: О мово, найцінніше надбання!

В піснях слова легенькі, як пір’Їна,

В бою – міцніші за підкову для коня.

Як буде мова – буде Україна!

Ведуча 2: Далась мені наука непроста.

Де кажуть мудрі: мова – це людина.

У мови є і серце, і вуста,

І є ім’я красиве – Україна!

Ведуча 1:Лети, наша мово прекрасна, над світом,

У казці, у пісні, у прозі, в віршах!

З любов’ю і щирим  вкраїнським привітом

Лишайся у добрих і щирих серцях!

Виходять усі учасники свята та співають фінальну пісню .

 

Слайд «З Днем української писемності та мови!»

 

 Ведуча 2:Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та мови, але Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика впевнено крокує світом.

Бажаємо всім щастя, добра, духовного збагачення, нових звершень і здійснення мрій!

Ведуча1:Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!

 Скачати сценарій свята до Дня української писемності та мови “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”: сценарій, презентація

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments