Сценарій свята до Дня української писемності та мови “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла” (конспект, презентація)

Сценарій свята

до Дня української писемності та мови

“Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”

Епіграф:

                                              Найбільше і найдорожче добро

                                              в кожного народу –

                                              це його мова

                                                                   Панас Мирний

Переглянути презентацію до Дня української писемності та мови онлайн (дочекайтесь повної загрузки сторінки …)

Мета : поглибити знання учнів  про виникнення писемності, історію та розвиток української  мови; показати її красу та багатство, розкрити  необхідність мови в житті людини. Розвивати комунікативну компетентність учнів, уміння та навички виразного читання творів різних жанрів. Виховувати почуття національної гідності,поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови.

Обладнання: мультимедійний проектор,  презентація, записи пісень, плакати з висловами про мову.

1-й учень

Добрий день вам, милі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

2-й учень

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитися, співати

І рідну мову прославляти!

 

3-й учень

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

 

4-йучень

О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

 

 

 

 

Ведуча 1. Сьогодні  9 листопада— День української писемності та мови.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи й відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Ведуча 2.  Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”,- казав С. Шелунін. Саме таку назву має наше сьогоднішнє свято.

 

Учень :     Хліб і сіль вам, любі гості,

Сьогодні підносимо…

 

Учениця :   

Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

(Виносимо хліб-сіль)

 

Ведуча 1:

На нашому святі присутні гості:………………………………………………..

                          Ведуча 2:

Слово для привітання надається……………………………………………….

 

Пісня     «                                          » (виконує 4 клас)

 

На фоні музики й у супроводі презентації:

Слайди «Діти», «Хата», «Калина», «Поле», «Криниця», «Багаття», «Коровай», «Я люблю рідну мову!»

Учень :   

Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена.

 

Учень :  

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону залишена

В серці моїм.

 

Учень :

Причасти мене розмовою

Українською мовою.

Зачаруй мене славнозвісною

Українською піснею.

Причасти мене розмовою

Українською мовою.

Зачаруй мене ніжною

Українською піснею.

Пісня «                                         »

На фоні спокійної музики:

слайд «Нестор-Літописець».

Ведуча 1:  6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Ведуча 2:І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам”ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.

Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.

Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.Виготовлена дорогоцінна монета на честь вшанування його  пам’яті.

Слайд «У День української писемності…»

Ведуча 1:  У День української писемності та мови за традицією:

Ø​ Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.

Ø​ Відзначають кращих популяризаторів українського слова.

Ø​ Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.

Ø​ Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Слайд «В Інтернеті…»

А в Інтернеті свято дістало своє продовження у проекті UA DAY. Його суть полягає в  популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя.  Організатори пропонують взяти участь у флешмобі – у цей день розмовляти та писати виключно українською.

 

Ведуча 2: А перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

 

  Сценка «Розмова Костянтина з Мефодієм»

                            (Костянтин пише за столом. Мефодій схилився до нього)

 

На мультимедійному екрані слайд №1 із зображенням братів Кирила і Мефодія

Кирило і Мефодій.

Розмова:

Кирило:

Брате, сьогодні бачив дивний сон:

Те дерево, що в нас в саду росте,

Пожовклим вкрилось листям,

Не плодородить більше, не цвіте.

Аж ось велику хмару гонить,

Цілющою водою напуває,

Як червом з часом точене коріння,

І кожна гілка знову оживає.

Мефодій:

Господь послав тобі щасливий знак.

Те дерево – народ, що б’ють негоди.

Вода – слова, що батько передав,

Як скарб, своєму сину, душу в душу

Усі жалі й надії, радість, сум,

Старовини забутої герої –

В мелодіях казок, легенд і дум.

Давно вже думав я, що нам, мій брате,

Не треба долі кращої, ніж та,

Щоб людям добрим праведно служити.

Я хочу, друже, вкласти у письмо,

Те слово, що звеличує народ,

Знайти для звуків літери такі,

Щоб були гідні духу їх висот.

Кирило:

Чудова в тебе думка, ми разом

Для цих людей абетку укладем.

Хай дні минають. Хай чийсь блудний син

Цілющу воду в книгах віднайде.

На екрані слайд №2 «Брати Кирило та Мефодій», «Глаголиця»

(Слова  під легку музику):

Ведуча 1: 

Перегортаю сторінки в минуле і пильно придивляюсь до Вас, мої прапрадіди. Які Ви були у той далекий історичний час? Засівали ниву, боронились за волю, за життя…

Ведуча 2: 

У пісню біль і радість виливали,

Плекали мову, як мале дитя…

Ведуча 1: 

Тож звернемося до історії нашої писемності. Кожен народ іде своїм шляхом до її створення. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно одинакові.

Ведуча 2: 

Наші літери створив понад тисячу років тому болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. За походженням Кирило та Мефодій були напівгреками, напівслов’янами: мати – гречанка, батько – болгарин.

Ведуча 1: 

Скориставшись візантійським алфавітом, вони створили два письма. У першому, глаголиці, літери були дуже схожі між собою, химерно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Глаголиця мала 38 букв.

Ведуча 2: 

Довелося Кирилу придумати інші значки, які були прості та зручні і писалися швидко. Цей алфавіт назвали кирилицею. Кирилиця складалася з 43 букв.

Ведуча 1: 

Так склалася доля, що найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець Святополк Фіоль.

На екрані слайд «Український першодрукар – Святополк Фіоль».

Ведуча 2: 

З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років, і російський цар Петро 1 накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.

 Під урочисту музику входять дівчинка-українська мова та хлопчик-барвінок.

На екрані слайд  «Наша мова – барвінкова»

Учні читають поезії:

1. В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О, мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти і сяй, моя державна…

2. Безсмертна… вічна рідна мова,

Дзвінкі і чисті голоси.

Так, мова – це душі основа,

Мірило честі і краси.

Дівчинка – мова та хлопчик – барвінок роблять крок уперед.

Дівчинка-мова:

Не цурайтесь мене, люди, рідного джерельця.

Буду я для вас  струмочком і дійду до серця.

У піснях буду лунати кожен день і  в свято.

Соловейком  заспіваю в українській хаті.

Адже я  така багата, українська мова,

Неповторна і крилата, і така чудова!

Хлопчик – барвінок:

І цвіте у ній кохання, рушники з квітками.

Мрії наші і бажання, верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі.

І святкове, і буденне, в ній – батьки і діти.

  Ведучі підходять ближче,стають за їхніми спинами, обнімають Мову та Барвінка за плечі.

Усі четверо хором говорять:

Не цурайтесь, люди, мови, не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово, не буде народу.

  Мова,Барвінок і шкільний танцювальний ансамбль танцюють запальний український танок.

Ведуча 1: 

Сила слова безмежна.Особливо,коли воно живе,іскристе,емоційно виважене.Коли воно сліпуче, «як поміння ясне», а могутнє, «як хвилі буйні».Коли слова – палкі блискавиці.Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу булла тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

На екрані слайд «Говоріть, хай в розмові слова веселяться…»

Учні читають вірш Олеся Лупія «Говоріть»

Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати,
Привітати когось, а чи дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.

Ведуча 2:Пісню «Україночка» виконує Пивоварова Інна.

На екрані слайд «9 листопада  традиційно проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика“.

Ведуча 1: Кожного року 9 листопада проводиться конкурс імені Петра Яцика .

Ведуча 2: А як все починалося?..  Конкурс народився з прекрасної конструктивної ідеї відомого українського бізнесмена і мецената з Канади П.Яцика.

Ведуча 1: Приїхавши в незалежну Україну, побачивши досить складну ситуацію з мовою, він сказав: «Не   приведи Бог нам перетворитися в націю нарікайлів, які ходять та все нарікають – на долю, на злих вороженьків, на себе. Не треба замахуватися на щось глобальне, можна почати з малого. Наприклад, з конкурсу української мови. Нехай діти позмагаються на кращі її знання, а той, хто знатиме її найкраще, отримає премію. Гарну солідну премію, як у спорті».

Ведуча 2: Тож і сьогодні стартує міський  етап Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

 Ведуча 1: О мово, найцінніше надбання!

В піснях слова легенькі, як пір’Їна,

В бою – міцніші за підкову для коня.

Як буде мова – буде Україна!

Ведуча 2: Далась мені наука непроста.

Де кажуть мудрі: мова – це людина.

У мови є і серце, і вуста,

І є ім’я красиве – Україна!

Ведуча 1:Лети, наша мово прекрасна, над світом,

У казці, у пісні, у прозі, в віршах!

З любов’ю і щирим  вкраїнським привітом

Лишайся у добрих і щирих серцях!

Виходять усі учасники свята та співають фінальну пісню .

 

Слайд «З Днем української писемності та мови!»

 

 Ведуча 2:Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та мови, але Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика впевнено крокує світом.

Бажаємо всім щастя, добра, духовного збагачення, нових звершень і здійснення мрій!

Ведуча1:Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!

 Скачати сценарій свята до Дня української писемності та мови “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”: сценарій, презентація