Рекомендації для освітньо-виховних заходів у закладах ЗСО «30 років незалежності України. Дніпровська академія неперервної освіти

Багато поколінь українців мріяли і боролись за незалежність України, яка стала реальністю та новою сторінкою в житті українства саме 24 серпня 1991 року. Сьогодні, нашій державі ще тільки 30 років, багато зроблено, але не менше роботи – ще попереду. Але відзначаючи і вшановуючи своє державне тридцятиріччя, ми радимо у дитячому шкільному просторі провести його цікаво, зважено і привертаючи увагу до знакових подій й головне – до постатей знакових наших сучасників, які активно приймали участь у розбудові України.

То ж ми рекомендуємо для освітньо-виховних заходів у закладах загальної середньої освіти наступні маленькі й великі епізоди пройденого шляху українським народом, який розбудовує державність, здійснює реформи та розвиває сталий розвиток соціально-економічного потенціалу України, бореться за єдність, цілісність і суверенність демократичної держави (рекомендації – див. вкладення).

Читати онлайн або завантажити pdf

Завантажити конспект (посилання на скачування розміщене в кінці статті)

30 років незалежності України: державотворення, демократизація суспільства, соціально-економічний розвиток, пріоритети та стратегії

Дніпропетровщина в контекстах загальнодержавних подій (знакові постаті та події)

Багато поколінь українців мріяли і боролись за незалежність України, яка стала реальністю та новою сторінкою в житті українства саме 24 серпня 1991 року. Сьогодні, нашій державі ще тільки 30 років, багато зроблено, але не менше роботи – ще попереду. Але відзначаючи і вшановуючи своє державне тридцятиріччя, ми радимо у дитячому шкільному просторі провести його цікаво, зважено і привертаючи увагу до знакових подій й головне – до постатей знакових наших сучасників, які активно приймали участь у розбудові України.

То ж ми рекомендуємо для освітньо-виховних заходів у закладах загальної середньої освіти наступні маленькі й великі епізоди пройденого шляху українським народом, який розбудовує державність, здійснює реформи та розвиває сталий розвиток соціально-економічного потенціалу України, бореться за єдність, цілісність і суверенність демократичної держави.

1.

24 серпня 1991 року стала датою для розвитку України, яка розділила історію «до» і «після». «До» – входження до складу авторитарної держави СРСР, яка стрімко розвалювалась та «після», період – проголошення незалежності, розбудова державності та національної економіки й соціальної інфраструктури суверенної держави.

24 серпня 1991 р. 346 депутатів на позачерговій сесії Верховної Ради прийняли «Акт проголошення незалежності України». Цей день відкрив нову еру в історії України. Таке рішення було вистраждане багатьма поколіннями українського народу. Кожен народ, який здобував незалежність проходив довгий шлях з реформами соціально-економічного простору нової держави, інколи з війнами та втратами. Доленосні події 1991 р. кардинально змінили історичну долю українського народу й після кількох століть підневільного, бездержавного існування вивели його на шлях самостійного розвитку, побудови національної держави.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі народ, як єдине джерело влади в Україні було підтримано «Акт проголошення незалежності України». Так, до списків для голосования було внесено більше 37 мильйонів осіб, взяли участь в голосуванні більше 31 млн. осіб (84,18%), а 28 млн. осіб (90.3 % голосуючих) – підтримали проголошення незалежності України.

Вказаного дня пройшли і вибори вищої посадової особи країни – Президента України. Перемогу на виборах здобув – Кравчук Леонід Макарович (набрав – 61.6 % голосів виборців), який став першим президентом України. На другому місці став – Вячеслав Чорновіл, лідер Народного Руху України, який представляв опозиційні сили України.

2.

18 вересня 1991 Президія Верховної Ради України постановою «Про прапор України» надала синьо-жовтому прапору статус офіційної символіки країни. 28 січня 1992 Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження Державним прапором України Національного прапора».

В Україні свято встановлене згідно з указом Леоніда Кучми «Про День Державного прапора України» від 23 серпня 2004 року. У 2009 році Віктор Ющенко вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. Під синьо-жовтим прапором в Україні зустрічають іноземних гостей, військовослужбовці приймають присягу, працюють українські посольства, він вивішується в ООН.

3.

Незаперечно, що витоки незалежності України та розбудови державності беруть початок ще з часів Київської Русі, Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, перших спроб державотворення в Українській національній революції (1917-1921 рр.) і переломними стали події 1991 року, які пов’язані з виходом України із складу Радянського Союзу. Саме низка цих ключових періодів і призвела до початку становлення суверенної і демократичної України, як незалежної держави.

Важливу роль у цьому відіграли видатні київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий, за яких і відбувся розквіт державності. Незважаючи на важкі часи в історії наших земель, наш народ дбав про збереження культури, мови, традицій. Століттями перебуваючи під владою інших держав, за золотих часів козацтва, була відновлена автономна держава – Гетьманщина. Завдяки військовому і дипломатичному таланту Богдана Хмельницького, козаки змогли створити державу республіканського типу. ХІХ століття ознаменувалось новою хвилею боротьби українського народу за свої права і свободи, соборність своєї держави. До теми соборності наших земель неодноразово зверталися – Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та інші видатні українці.

Українська революція (1917-1921 рр.) була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура. Цікаво, що термін «Українська революція» був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – «Велика Жовтнева соціалістична революція» та «Громадянська війна». Усе, що не вписувалося в рамки «генеральної лінії партії», подавалося як «контрреволюційне» та «буржуазне». Проте, тим часом українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917-1921 років. Їх роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні. 24 серпня 1991 року – стала відправною датою в історії сучасної України та державотворення.

Завантажити конспект (посилання на скачування розміщене в кінці статті)

30 років незалежності України: державотворення, демократизація суспільства, соціально-економічний розвиток, пріоритети та стратегії

Дніпропетровщина в контекстах загальнодержавних подій (знакові постаті та події)

Багато поколінь українців мріяли і боролись за незалежність України, яка стала реальністю та новою сторінкою в житті українства саме 24 серпня 1991 року. Сьогодні, нашій державі ще тільки 30 років, багато зроблено, але не менше роботи – ще попереду. Але відзначаючи і вшановуючи своє державне тридцятиріччя, ми радимо у дитячому шкільному просторі провести його цікаво, зважено і привертаючи увагу до знакових подій й головне – до постатей знакових наших сучасників, які активно приймали участь у розбудові України.

То ж ми рекомендуємо для освітньо-виховних заходів у закладах загальної середньої освіти наступні маленькі й великі епізоди пройденого шляху українським народом, який розбудовує державність, здійснює реформи та розвиває сталий розвиток соціально-економічного потенціалу України, бореться за єдність, цілісність і суверенність демократичної держави.

1.

24 серпня 1991 року стала датою для розвитку України, яка розділила історію «до» і «після». «До» – входження до складу авторитарної держави СРСР, яка стрімко розвалювалась та «після», період – проголошення незалежності, розбудова державності та національної економіки й соціальної інфраструктури суверенної держави.

24 серпня 1991 р. 346 депутатів на позачерговій сесії Верховної Ради прийняли «Акт проголошення незалежності України». Цей день відкрив нову еру в історії України. Таке рішення було вистраждане багатьма поколіннями українського народу. Кожен народ, який здобував незалежність проходив довгий шлях з реформами соціально-економічного простору нової держави, інколи з війнами та втратами. Доленосні події 1991 р. кардинально змінили історичну долю українського народу й після кількох століть підневільного, бездержавного існування вивели його на шлях самостійного розвитку, побудови національної держави.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі народ, як єдине джерело влади в Україні було підтримано «Акт проголошення незалежності України». Так, до списків для голосования було внесено більше 37 мильйонів осіб, взяли участь в голосуванні більше 31 млн. осіб (84,18%), а 28 млн. осіб (90.3 % голосуючих) – підтримали проголошення незалежності України.

Вказаного дня пройшли і вибори вищої посадової особи країни – Президента України. Перемогу на виборах здобув – Кравчук Леонід Макарович (набрав – 61.6 % голосів виборців), який став першим президентом України. На другому місці став – Вячеслав Чорновіл, лідер Народного Руху України, який представляв опозиційні сили України.

2.

18 вересня 1991 Президія Верховної Ради України постановою «Про прапор України» надала синьо-жовтому прапору статус офіційної символіки країни. 28 січня 1992 Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження Державним прапором України Національного прапора».

В Україні свято встановлене згідно з указом Леоніда Кучми «Про День Державного прапора України» від 23 серпня 2004 року. У 2009 році Віктор Ющенко вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. Під синьо-жовтим прапором в Україні зустрічають іноземних гостей, військовослужбовці приймають присягу, працюють українські посольства, він вивішується в ООН.

3.

Незаперечно, що витоки незалежності України та розбудови державності беруть початок ще з часів Київської Русі, Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, перших спроб державотворення в Українській національній революції (1917-1921 рр.) і переломними стали події 1991 року, які пов’язані з виходом України із складу Радянського Союзу. Саме низка цих ключових періодів і призвела до початку становлення суверенної і демократичної України, як незалежної держави.

Важливу роль у цьому відіграли видатні київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий, за яких і відбувся розквіт державності. Незважаючи на важкі часи в історії наших земель, наш народ дбав про збереження культури, мови, традицій. Століттями перебуваючи під владою інших держав, за золотих часів козацтва, була відновлена автономна держава – Гетьманщина. Завдяки військовому і дипломатичному таланту Богдана Хмельницького, козаки змогли створити державу республіканського типу. ХІХ століття ознаменувалось новою хвилею боротьби українського народу за свої права і свободи, соборність своєї держави. До теми соборності наших земель неодноразово зверталися – Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та інші видатні українці.

Українська революція (1917-1921 рр.) була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура. Цікаво, що термін «Українська революція» був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – «Велика Жовтнева соціалістична революція» та «Громадянська війна». Усе, що не вписувалося в рамки «генеральної лінії партії», подавалося як «контрреволюційне» та «буржуазне». Проте, тим часом українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917-1921 років. Їх роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні. 24 серпня 1991 року – стала відправною датою в історії сучасної України та державотворення.

4.

1992 року Верховна Рада України розпочала новий етап у розвитку України, прагнення стати повноправним учасником демократичних процесів у Європі. Парламентська Асамблея Ради Європи (далі – ПАРЄ) надала статус «спеціально запрошеного гостя» українській парламентській делегації, визначили право участі у всіх заходах Ради Європи та розпочато процедуру підготовки висновків з готовності України до вступу до Ради Європи. А 1995 року Україна вже стала полноправним членом Ради Європи. Окреслене відкрило новий шлях до можливостей України – вступ до Європейського Союзу та НАТО.

Ваучерна приватизація, шахтарські забастовки, грошова інфляція, хронічні невиплати заробітних плат, процеси перерозподілу власності на підприємствах, зростання злочинності, нестійкість ціноутворення, протистояння політичних еліт та інші реформаційні процеси капіталізації, які проходили в економічній сфері держави, впливали на її стабільність розвитку й були досить чутливими проблемами для громадян країни.

5.

1994 рік, позачергові вибори Президента України і два основних конкуренти Кравчук Л.М. та Кучма Л.Д., за результатами перемогу отримав Леонід Макарович Кучма. З ним повязано період розвитку України з 1994 по 2004 рік. У 1994 році Україна відмовилась під гарантії безпеки від ядерної зброї, реформи в соціально-економічній сфері держави та вихід із економічної кризи 90-х років.

6.

1994 рік. Зимова олімпіада. Першу олімпійську медаль незалежної України взимку 1994 року виборола фігуристка Оксана Баюл у Норвегії.

Оксана Сергіївна Баюл-Фаріна (нар. 16 листопада 1977, Дніпропетровськ) – українська фігуристка. Перша олімпійська чемпіонка (XVII Олімпійські зимові ігри, Ліллегаммер, Норвегія, 1994) незалежної України. Дворазова срібна призерка чемпіонатів Європи (1993,                                  1994), чемпіонка світу (1993).

Почесна громадянка Дніпра.

7.

1996 рік був ознаменований двома подіями – перша: 28 червня 1996 року, Верховна Рада України затвердила Конституцію незалежної держави. Основний Закон України було ухвалено на 5-й сесії Верховної Ради України 2­го скликання. Конституція України набрала чинності з дня її прийняття. На згадку про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято – День Конституції України.

Друга ключова подія року: з 2 вересня 1996 року – на виконання Конституції України було запроваджено в обіг власну грошову одиницю – гривню. Гривня (символ – 8, код – UAH) – офіційна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2-16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В перші дні реформи за встановленим курсом було перераховано в гривні ціни, тарифи, зарплати, пенсії, вклади громадян за курсом 100.000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

8.

Політ в космос. У 1997-му році в Україні зявився перший космонавт – їм став 46 річний полковник Військово_повітряних сил ЗСУ Леонід Каденюк, уроженець з Буковини. Він здійснив 16-денний політ на американському шатлі «Колумбія».

З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87. У космосі українець та його колеги проводили експерименти спільного українсько-американського дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка тощо.

«У космосі найбільше вражає такий чинник космічного польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима», – описував своє перебування в космосі Каденюк. Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав державний гімн України. «Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі»,                                                                                                    – казав

Каденюк.

Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006 році він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос». Не залишав Каденюк і спорт: навіть у свої 67, коли з моменту польоту пройшло багато років, космонавт продовжував займатися спортом і підтримував себе в хорошій фізичній формі. Помер Леонід Каденюк від раптового серцевого нападу.

9.

Політичні діячі, які стали авторами документів про проголошення незалежності України. Вячеслав Чорновіл один із найактивніших учасників проголошення і розбудови незалежності України. Він був лідером Народного Руху України і основні етапи його політичної діяльності пов’язано з цим суспільним інститутом та громадського контролю за діяльністю публічної влади держави. В.Чорновіл – український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в’язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).

Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року, розбудови державності. Його неодноразово національно-патріотичні сили держави висували кандидатом в Президенти України. 25 березня 1999 року загинув у автомобільній катастрофі.

10.

2001 рік. Візит Івана Павла II в Україну – державний візит Глави Держави Ватикан Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну на запрошення українського уряду і католицьких ієрархів, відбувся 23-27 червня 2001 року, 94-й міжнародний візит Папи Івана Павла ІІ. Метою візиту була підтримка католиків у їхній вірі і допомога в налагодженні дружніх відносин між конфесіями в Україні. Згідно з програмою візиту, Іван Павло ІІ відвідав Київ та Львів.

Папу Римського прийняв Президент України Леонід Кучма, який взяв також участь у церемоніях зустрічі та проводів Понтифіка, та в літургіях у Києві та Львові. Папа Римський також провів зустрічі з представниками політичних, ділових та культурних кіл України, учасниками засідання Всеукраїнської Ради Церков (окрім УПЦ МП). Папа Римський схилив коліна на Аскольдовій могилі (на вшанування пам’яті Аскольда – першого київського князя-християнина), поклав квіти до могили Невідомого солдата на Пагорбі Слави у Києві, до Меморіалів жертвам у Биківні, у Бабиному Яру. Під час перебування Папи Римського у Києві у різних заходах взяло участь понад 200 тис., у Львові – понад 2 млн прочан, а також Понтифіка радо вітали вздовж усіх маршрутів слідування.

Папа Римський відслужив у Києві (на спорткомплексі «Чайка») та Львові (на іподромі) чотири служби (дві у латинському і дві у візантійському обряді), на месах були присутні понад 1,6 млн. прочан. Під час візиту він виголосив 11 проповідей і промов. Його промови характеризувалися винятковою виваженістю та доброзичливістю. Проповіді були виголошені українською мовою. Понтифік позитивно оцінив внесок України у забезпечення миру та стабільності в Європі та регіоні.

11.

Україна є єдиною країною на «Євробаченні», яка щоразу виступала у фіналі протягом років участі в конкурсі. Україна дебютувала на пісенному конкурсі «Євробачення» 2003 року. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la vista», де посів 14 сходинку. 2004 року співачка Руслана Лижичко з піснею «Wild Dances» здобуває перемогу й право на проведення ювілейного 50-го Пісенного конкурсу Євробачення в Україні. На Євробаченні 2005 року Україну представив гурт «Ґринджоли» з піснею «Разом нас багато», де посів 19 сходинку. У 2015 році Україна вперше за всю історію конкурсу, у зв’язку з початком Російсько-української війни та тимчасової окупації Криму, необхідністю економії та переходом на суспільне мовлення, не брала участь у конкурсі. 2016 року Україну представляла співачка Джамала з піснею «1944», яка здобула перемогу, набравши 534 бали. Це друга перемога України на конкурсі після перемоги 2004 року. У 2017 році на конкурсі «Євробачення-2017» Україну представив гурт «O.Torvald» з піснею «Time», яка одержала 36 балів та зайняли 24 місце. На «Євробаченні-2018» Україну представив співак Mélovin, посівши 17 місце у фіналі.

22 лютого 2020 року у фіналі нацвідбору на «Євробачення-2020» гурт «Go_A» посів перше місце, отримавши найвищу кількість балів за результатами голосування як суддів, так і глядачів. Відтак вони мали представляти Україну на конкурсі в Роттердамі, Нідерланди, у першому півфіналі 12 травня. 18 березня Європейська мовна спілка повідомила, що пісенний конкурс не відбудеться через пандемію коронавірусу, проте того ж дня НСТУ повідомила, що гурт представить Україну на «Євробаченні-2021».

У 2021 році, гурт «Go_A» посів 5 місце на конкурсі 2021 року, отримавши 97 балів від жюрі і 267 балів від глядачів, що стало найкращим результатом від України з моменту перемоги на конкурсі у 2016 році.

12.

2004 рік. «Золотий м’яч». Андрій Миколайович Шевченко (нар. 29 вересня 1976, с. Двірківщина, Яготинський район, Київська область, Україна) – український футболіст, виступав за київське «Динамо», «Мілан» та лондонський «Челсі». Заслужений майстер спорту України з 2003 року. Нагороджений найвищою державною відзнакою – «Герой України». У 2003 році став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар «Золотого м’яча» 2004 – призу, який вручають найкращому футболісту світу (на той час – кращому футболісту Європи). Один з найрезультативніших бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони. Найкращий бомбардир національної збірної України в історії. Тричі ставав найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів, двічі – чемпіонату Італії. Другий бомбардир за всю історію «Мілана». Наразі – головний тренер збірної України, яка у 2021 році стала учасником 1/8 полуфінала з футболу «ЄВРО-2020».

13.

2004 рік. Помаранчева революція або Помаранчевий майдан – кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді – грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг провладний кандидат і його суперник – Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004 як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів.

Основною базою об’єднаної опозиції стали західні і центральні області країни, у той час як Віктора Януковича підтримав Схід і Південь України. Громадська думка західних країн була переважно на боці української опозиції. Для захисту своїх демократичних прав до Києва приїхало сотні тисяч людей зі всієї України

Основним результатом революції було призначення Верховним судом повторного другого туру президентських виборів (не передбаченого прямо законодавством). Внаслідок компромісу, досягнутого фракціями Верховної Ради, після призначення повторного другого туру виборів були прийняті зміни до Конституції, які отримали назву Конституційна реформа 2004. Конституційна реформа зменшила повноваження президента, і, таким чином, знизила рівень значущості спірних президентських виборів.

2005 рік. Президент України Віктор Ющенко Указом від 4 липня 2005 року доручив Міністерству освіти та науки України впродовж 2005-2006 років здійснити перехід до проведення вступних випробовувань до закладів вищої освіти шляхом ЗНО. Постановою Кабінету Міністрів України № 1312 від 31 грудня 2005 року було утворено Український центр оцінювання якості освіти й установлено, що ЗНО навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до ЗВО, є державною підсумковою атестацією та вступним випробовуванням до цих закладів.

14.

2006 рік – визнання Голодомору (1932-1933            р.) геноцидом проти

українського народу. Найбільшу трагедію українського народу ХХ століття країна офіційно визнала у 2006 році. Саме тоді Верховна Рада ухвалила закон Про Голодомор в Україні, яким голод 30-х років визнавався геноцидом українського народу.

Шлях визнання трагедії на світовому рівні супроводжується численними труднощами та перепонами ззовні, найчастіше, з боку Росії. Але саме визнання Україною Голодомору – величезний крок до відновлення історичної істини.

Станом на 2020 рік Голодомор офіційно визнаний геноцидом українського народу в 17 країнах світу та шести церквах. Також багато країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор, як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам’ять його жертв.

У 2020 році кафедрою соціально-гуманітарної освіти КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради спільно партнерами – обласними бібліотеками завершено роботу по підготовці навчально-методичного посібника «Учитель: advanced level» «#1932-1933: ми пам’ятаємо …». Збірник включає матеріали: копії архівних документів, методичні поради педагогів-практиків з проведення виховних                                                                                                                             та

дослідницьких освітніх заходів, вірші та прозові твори письменників, учителів і здобувачів освіти на матеріалах Дніпропетровського регіону (матеріали за посиланням).

15.

На виконання Указів Президента України від 09 листопада 2007 року № 1078 «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика», від 28 листопада 2007 року №                                          1155 «Про деякі заходи щодо піднесення ролі

української мови», відповідно до Положення про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 березня 2008 року № 168, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2008 року за № 643/15334 проводиться Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.

Метою конкурсу є забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, сприяння утвердженню її статусу як державної, піднесення престижу української мови серед молоді. Конкурс проводиться щорічно з 9 листопада до 20 травня. Для учнів закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти конкурс проходить у чотири етапи:        шкільний, районний/міській, обласний,

підсумковий. Студенти беруть участь у трьох етапах: у закладі вищої освіти, в обласному та підсумковому етапах.

Для курсантів закладів вищої військової освіти Збройних Сил України і ліцеїстів Київського військового ліцею імені Івана Богуна конкурс проходить відповідно до наказу Міністерства оборони України.

Переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, які продовжують подальшу освіту в закладах освіти України, призначаються щомісячні іменні стипендії Президента України на календарний рік, починаючи з 1 вересня поточного року.

16.

2008 рік. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 червня 2008 року №884-р Дніпропетровському національному університету присвоєно ім’я видатного українського письменника, вченого та громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара. Віднині ВНЗ має назву Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.

Гончар Олесь (Олександр) Терентійович (ім’я при народженні – Біличенко Олександр Терентійович; 3 квітня 1918, Ломівка, Катеринославська губернія, УНР – 14 липня 1995, Київ, Україна) – український письменник, літературний критик, громадський діяч. Робота Олеся Гончара над романом «Прапороносці» тривала три повоєнних роки в Дніпропетровську, де він жив у районі Ломівка в домі у своєї сестри, яка станом на 2013 рік досі там мешкала (нині вул. Клубна, 25, Дніпро). У цей час Олесь публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде», завершує навчання у Дніпропетровському університеті (1946). Головним підсумком цих років стає трилогія «Прапороносці». Олесем Гончаром видані протягом 1950-х років книги новел «Південь» (1951), «Дорога за хмари» (1953), «Чари-комиші» (1958), повісті «Микита Братусь» (1951) і «Щоб світився вогник» (1955) присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх взаємовідносин, а романна дилогія «Таврія» (1952) і «Перекоп» (1957) – історико-революційній проблематиці. Серед них – романи «Тронка» (1963, у грудні 1964 року письменник передав у бібліотечний фонд грошову винагороду Ленінської премії (1964), присудженої йому за цей роман), «Собор» (1968), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), повість «Бригантина» (1972), новели «Кресафт» (1963), «На косі» (1966), «Під далекими соснами» (1970), «Пізнє прозріння» (1974) та ін.

Нищівна кампанія проти роману «Собор» у Дніпрі стала своєрідним каталізатором дисидентського руху в регіоні. Представники патріотичної інтелігенції міста в серпні 1968 року написали лист-протест до органів комуністичної влади в Києві, що став відомий як «Лист творчої молоді м. Дніпропетровська». Автори «Листа» – поет Іван Сокульський та журналіст Михайло Скорик – звернулися до ЦК КПУ, описавши ситуацію, що склалася на Дніпропетровщині у зв’язку з боротьбою проти «ідейно розгнузданного, антирадянского, націоналістичного роману «Собор»». Після оприлюднення «Листа» за кордоном, його авторами зацікавилося КДБ УРСР. Відбувся судовий процес, учасники якого були засуджені до різних термінів ув’язнення.

Олесь Гончар у своїх «Щоденниках» 12 березня 1992 року писав: «Відповідаю другові на листа. Пишу про полеміки з людьми, які були в таборах. Серед них поширене уявлення, що тільки вони                                                                   боролися з

тоталітаризмом, тільки вони захищали українську духовність; а ті, хто був по цей бік табірних дротів, лише, мовляв, догоджали режимові та мовчки чухали чуби. Я ж стояв і стою на тому, що вся Україна в міру можливого захищала себе як націю і що Рух Опору, … наше Подніпров’я, нещадно зрусифіковане, задушене, затероризоване, раз у раз заявляло про себе протестами і воістину мужніми вчинками. В цьому я пересвідчився ще під час «соборної історії», коли тисячі не знайомих мені людей, ризикуючи собою, стали на захист книги й підтримали автора своїми безстрашними листами. Писали робітники заводів, озивалася звідусіль трудова Україна . А Василь Симоненко, Алла Горська, Григір Тютюнник, композитор Івасюк, Маргарита Малиновська, краєзнавець із Запоріжжя Микола Киценко та ще безліч інших? Хіба всі вони не були учасниками всеукраїнського Опору, хоча й судилося їм бути по цей бік концтабірних дротів!..» 17.

2009 рік. Зпочатковано «Сокіл» («Джура»). «Сокіл» («Джура») – всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра. Гра є формою позакласної роботи з патріотичного та морально-етичного виховання школярів, засобом формування патріотичної свідомості, спортивно-оздоровчої роботи. Організація гри в навчальних закладах спирається на учнівське самоврядування, засноване на традиціях козацького кола, вільного народного віче, і являє собою добровільне об’єднання дітей для виконання завдань гри. Гра проводиться Міністерством освіти і науки України за сприянням інших міністерств, відомств та громадських організацій. На загальнонаціональному рівні проводиться з 2009 року.

Новий поштовх у розвитку гра отримала 2015 року, коли вона була включена до Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580. Метою гри є військово-спортивне і національно-патріотичне виховання української молоді на основі традицій українського козацтва: виховання нових поколінь України у дусі відданості Батьківщині та її народу на основі відродження національних і загальнолюдських духовних і моральних цінностей; виховання у молоді глибоких і твердих національно-патріотичних переконань, підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї Батьківщини шляхом залучення до оборонно-масової та військово-спортивної патріотичної роботи; формування і виховання, спираючись на національні козацькі педагогічні традиції, у юнаків і дівчат високих морально-психологічних якостей; мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, дисциплінованості і ініціативності; виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління українців на історично сформованих засадах козацького світогляду та здорового способу життя.

18.

2010 рік. Указом Президента України від 30 вересня 2010 року N 928/2010 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» започатковано з метою піднесення престижу української мови і літератури у молодого покоління, стимулювання учнівської та студентської молоді до вивчення рідної мови, підвищення рівня загальної мовної культури та в рамках підготовки до відзначення у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Започатковано, починаючи з 2011 року, 39 щорічних стипендій Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

19.

2012 рік. Чемпіонат Європи з футболу 2012 року (пол. Mistrzostwa Europy w Pilce Noznej 2012; офіційно УЄФА Євро 2012; UEFA EURO 2012™ Poland- Ukraine) – 14-й чемпіонат Європи, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.

У турнірі взяли участь 16 збірних команд з країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11 серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро -2012 стало першим в її історії. Матчі чемпіонату проходили на восьми стадіонах: чотирьох у Польщі та чотирьох в Україні. Відкриття чемпіонату відбулося 8 червня на Національному стадіоні у Варшаві, де в першому матчі зіграли збірні Польщі та Греції. Фінальний матч пройшов 1 липня на НСК «Олімпійському» в Києві.

Гасло чемпіонату – «Творимо історію разом» (пол. Razem tworzymy przyszlosc) було презентоване разом з логотипом 14 грудня 2009 року в Києві. Талісмани чемпіонату презентовані 16 листопада 2010 року у Варшаві: ними стали брати-близнюки Славек і Славко.

20.

05 грудня 2013 року Комітет ЮНЕСКО на сесії в Баку присвоїв статус нематеріальної культурної спадщини людства Петриківському розпису. Це єдиний елемент, який представляє Україну в репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Таке важливе для України рішення було прийнято під час 8-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У роботі 8 -ї сесії взяли участь 600 експертів з 95 країн світу. Пишаємося тим, що наш національний культурний скарб визнано в усьому світі. У 2013 році найбільша ложка в Петриківському стилі, занесена до «Книги рекордів України».

21.

2014 – революція Гідності. В листопаді 2013 року Кабінет Міністрів України на чолі із М.Азаровим призупинили процедуру підготовки Угоди про Асоціацію України і ЄС. Таке рішення збурило громадян України і призвело до масових демонстрацій на підтримку курсу євроінтеграції. Протести переросли у Революцію та протистояння із діючою владою. Втеча Президента України В.Януковича, псевдореферендуми в Криму, Донецьку і Луганську та початок російсько-української війни на Сході України.

В числі активних учасників Революції був Сергій Гагікович Нігоян (вірм. иЬгч^ Ъ^ощшЬ; 2 серпня 1993, Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна – 22 січня 2014, Київ, Україна) – учасник і один із бійців 3-ї сотні Самооборони Майдану, вбитий під час протистояння на вулиці Грушевського в Києві. Громадянин України вірменського походження. Герой України. Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так: «зрозумів, що повинен бути за Майдан». На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини, вирішив повернутися на Майдан. У грудні з Сергієм записали відео на фоні барикад, де він читає поему «Кавказ» Шевченка. Загинув 22 січня 2014 року від поранення спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Революції Гідності. Сергія було застрелено близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та «Беркутом». Він став навічно в числі «Небесної сотні» Майдану.

22.

2015 рік початок великої реформи – демократизації та децентралізації влади. Кожен мешканець села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці. Але люди можуть впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їх надання знаходяться близько. Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні міські ради та їхні виконкоми. Отже саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність.

Для цього в Україні відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого самоврядування громади. Реформа триває з 2015 року і вже має результати. 12 червня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей. В результаті в країні створено 1469 територіальних громад (в т.ч. 31 територіальна громада на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей). А Дніпропетровська область сьогодні представлена 86 територіальними громадами та 7 адміністративними районами, в яких проживають 3 млн.176 тис громадян.

Реформа децентралізації здійснила наступні зміни: посилення місцевого самоврядування; адміністративно-територіальна реформа;               закріплення

«принципу повсюдності» (землями за територією населених пунктів розпоряджаються відповідні органи місцевого самоврядування); гарантія наділення місцевого самоврядування достатніми повноваженнями та ресурсами; врахування історичних, економічних, екологічних та культурних особливостей при плануванні розвитку громад; передача «на місця» максимальної кількості повноважень, які органи місцевого самоврядування здатні виконати; створення об’єднаних територіальних громад; в перспективі – запровадження інституту префектів, нової територіальної основи України зі зменшенням кількості районів, подальший розвиток форм прямого народовладдя.

23.

2016 рік. Цього року було розпочато законодавчий процес декомунізації в Україні і почалося практичне позбавлення від символів тоталітаризму. По країні розпочався період «ленінопаду», відмови від імен діячів комуністичного режиму. На кінець 2016 року було перейменовано 51 493 вулиці, сквери, демонтовано 2389 памятників і памятних знаків, в тому числі 1320 – Леніна. Демонтувалися з будівель в містах і селах символи радянської епохи – серпи, молоти, зірки тощо.

Самим значним об’єктом, який було перейменовано в Україні у 2016 році стало місто Дніпропетровськ. Адже друга частина назви включала прізвище комуністичного діяча – Григорія Петровського, відповідно Верховна Рада України затвердила нову назву міста Дніпро, яке є обласним центром Дніпропетр овщини.

24.

2017 рік. Безвіз. Напевно, одна з найважливіших подій останніх років, та найвагоміше підтвердження європейського курсу України – ухвалення безвізового режиму з ЄС. З 11 червня 2017 року за наявності лише біометричного паспорта українці можуть відвідувати країни Європейського союзу без віз, а також чотири держави, що не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони. На довгоочікуване рішення про вільний кордон з Європою Україна чекала два роки та пройшла довгий шлях виконання всіх умов, які висував ЄС до країни. Проголошення безвізу спричинило небувалий ажіотаж та черги у паспортних столах по всій Україні. За рік громадяни здійснили більше півмільйона подорожей завдяки скасуванню візового режиму.

25.

2017 рік початок реформи в загальній середній освіті – початок реалізації Концепції «Нова українська школа». «Нова українська школа» (НУШ) – реформа шкільництва Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті». 2017-2018 навчального року 100 шкіл тестували новий стандарт, з 2018­2019 року усі перші класи навчаються за ним. Чотири школи Дніпропетровщини включено до числа базових платформ здійснення реформи НУШ. Мета реформи – створити школу, у якій «буде приємно навчатись», а також яка «виховає інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення». Сьогодні 841 загальноосвітня школа Дніпропетровщини проваджує Концепцію «Нова українська школа» в реальність. До цього прикладають значні зусилля органи влади різного рівня: територіальна громада, регіональна влада. 2022 рік стане роком нового етапу реформи – базова школа розпочне змінюватися по новим Державним стандартам освіти.

Формула НУШ складається з дев’яти компонентів: формування компетентностей; умотивований учитель, що має можливість розвиватися і свободу впроваджувати нові напрацювання; ціннісне виховання; автономія для шкіл; трикутник партнерства «учень-вчитель-батьки»; «дитиноцентризм»; нова структура школ; справедливий розподіл публічних коштів; сучасне освітнє середовище. Ключовими компетентностями є: спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя. Усі компетентності є однаково важливими. Вони розвиваються на різних уроках впродовж всього періоду навчання. Спільними для всіх компетентностей є вміння читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.

Через новий підхід до навчання та очікуваних результатів (оволодіння компетентностями замість засвоєння певного обсягу навчального матеріалу) буде створена нова система оцінювання результатів навчання та змінено зміст ЗНО.

26.

2019 рік. 01 червня 2019 року Дніпровська академія неперервної освіти розпочала проведення фестивалю педагогічних інновацій освітян

Дніпропетровщини          «EDU_FESTDшpro».          Щорічно           педагогаги

Дніпропетровської області приймають участь у конкуурсі педагогічної майстерності у різних галузях знання. Переможці конкурсу стають номінантами з різних інноваційних проєктів. До участі у заході запрошуються учасники та переможці фестивалю, педагогічні працівники та інші зацікавлені особи. Загальна підсумкова сесія та робота сесій за тематикою номінацій проходить на ресурсах Інтернет-простору. Переможці відзначаються дипломами різного ступеня.

2019 рік. 13-го жовтня в смт. Покровське зареєстровано новий рекорд України. На запланованому фестивалі «До голосу голос – пісенне намисто, єдність козацтва від міста до міста» на центральній площі смт. Покровське, Покровського району, Дніпропетровської області, здійснено наймасовіше виконання гімну об’єднаної територіальної громади. Метою даного заходу було бажання згуртувати громаду, активізувати до спільної дії та підняти патріотичний дух кожного жителя Покровської ОТГ.

2020 рік. Дніпровська акедемія неперервної освіти відзначила 80-річчя післядипломної освіти Дніпропетровщини. Адже на території Дніпропетровської області післядипломна освіта вчителів пройшла досить складний та стартегічно сформований шлях розвитку. Вчитель і його післядипломна освіта мають одні цілі та пріоритети, які зорієнтовано на всебічний і сталий розвиток особистості у шкільній освіті регіону.

27.

Пандемія коронавірусу. У 2020 році увесь світ сколихнув коронавірус Covid-19 і Україна не стала виключенням. Наслідком цього став один з найжорсткіших карантинів, за допомогою якого намагалися зменшити швидкість розповсюдження захворювання. Звичайно, у таких умовах економіка країни не може нормально працювати. І це призвело до її значного падіння в Україні. Нині ми намагаємося знайти баланс між забезпеченням безпеки громадян і підтримки системи охорони здоров’я та економіки. Однак кількість хворих чи не щодня б’є антирекорди, що створює нові виклики. Україна опинилась там, де вона є, завдяки сотням і тисячам пересічних та визначних подій. Залишається сподіватись тільки, що в підручниках з історії в майбутньому буде все більше сторінок, присвячених українським перемогам.

2020 рік. Всеукраїнська громадська організація «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» організувала та провела у 2019 році масові заходи з нагоди Дня пам’яті та примирення 8 травня та у рамках акції «Час НЕ лікує» 28 серпня для батьків загиблих Героїв – учасників АТО/ООС з різних регіонів України. ВГО сприяла відзначенню на державному рівні найбільшої кількості матерів загиблих захисників України. За ініціативи організації був розроблений проєкт Подяки від Міністерства оборони України «За жертовність, безмежну батьківську стійкість, достойне виховання сина, який став гордістю нації, поклавши життя заради захисту незалежної України» для родин загиблих захисників. 350 батьків, чиї діти не повернулися з російсько -української війни, були урочисто нагороджені відомчими відзнаками «Знак пошани» та іменними Подяками від Міністерства оборони України.

У неділю, 23 серпня, в День Державного прапора України дніпряни масово піднялися на найвищу гору країни Говерлу. Жителі селища Таромське здійснили сходження на Говерлу і підняли на її вершині три прапори: свого мікрорайону, Дніпра і України. Грандіозне сходження мешканців Таромського у вишиванках з історичним прапором на найвищу вершину України, гору Говерлу, висота якої складає 2061 метр, увійшло до Книги рекордів України. Таким чином, таромчани встановили рекорд України – вперше в історії країни на Говерлі стяги підняли більше 100 жителів однієї громади. Цю подію зафіксували представники Національного проекту «Книга рекордів України».

Новий рекорд України зафіксований в категорії «Масові заходи, вперше», а загальна кількість людей, які взяли участь – 103 особи. Експерт Книги рекордів України Тетяна Розвадовська нагородила дипломом Книги рекордів України начальника управління майном колишнього смт Таромське Дніпровської міської ради Олексія Бондаренка.

28.

2021 рік. В рамках заходів присвячених 30-річчю святкування Дня Незалежності України до Дня Конституції України було презентовано проект «Чернігівщини дерево-життя – могутній України оберіг». Під час заходу було розгорнуто найбільший Рушник України з техніки – вибійка. Зафіксовані результати: Кінцевий результат проекту представляє собою Рушник довжиною 200 метрів, шириною 2 метри 20 сантиметрів на якому в стародавній техніці – вибійка нанесено дерево-життя майстрами народних ремесел та художніх промислів разом з представниками ОТГ Чернігівської області. Всього учасників: 200 осіб та 30 організаторів.

29.

У день народження великого Кобзаря Міністерство закордонних справ підготувало йому особливий подарунок, офіційно зареєструвавши світовий рекорд за кількістю встановлених пам’ятників видатному митцю в Україні та за кордоном. МЗС протягом року ретельно збирало інформацію про кількість пам’ятників разом із державними обласними адміністраціями, посольствами України та українськими громадами за кордоном. Завдяки цій роботі «Книга рекордів України» зафіксувала, що у світі встановлено 1167 пам’ятників Тарасу Шевченку. З них 99 – у 44 іноземних країнах і 1068 – в Україні. «Ми хотіли зробити Тараса Григоровича Шевченка світовим рекордсменом і підкреслити, що Україна – там, де ми живемо, розмовляємо нашою мовою, пам’ятаємо нашу історію і сповідуємо наші цінності. Україна там, де Шевченко. У наших серцях, у пам’ятниках, як символ боротьби за волю, права та свободи», – наголосив міністр закордонних справ України на церемонії вручення світового рекорду.

Вручили нагороду Генеральний директор Національного проєкту «Книга рекордів України» Ганна Крисюк та президент CEO Club Ukraine Сергій Гайдайчук.

Довідково: міжнародну експертизу заявки та аналіз доказової бази провів Національний проєкт «Книга рекордів України». Заявка на рекорд подається за 4 місяці до оголошення результатів. Аналіз, експертиза та відповідність рекорду проводиться разом із представниками та партнерами «Книги рекордів» у світі.

30.

2021 рік. За ініціативи департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації у червні-липні 2021 року у КЗ «Дитячий оздоровчий центр соціальної реабілітації санаторного типу «Перлина Придніпров’я» Дніпропетровської обласної ради вперше проведено літні освітні студії «Академія ліцеїста» в межах тематичної зміни для творчих та обдарованих дітей. Для більше ніж 130 дітей науковці Дніпровської академії непреревної освіти – завідувач кафедри природничо-математичної освіти Кірман В.К., завідувач кафедри соціально-гуманітарної освіти Безена І.М., старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти Дорошенко О.А., доцент кафедри публічного управління та права Мареніченко В.В. провели за інноваційними методиками занняття із наук: математичних, правових, мовно- літературної та управління в освіті.

17 серпня відбувся серпневий форум «Освіта Дніпропетровщини 30: вектори якості та успіху» організований департаментом освіти і науки ОДА, флешмоб «Ти у мене єдина», який обєднав освітян регіону. А з 26 серпня пройдуть серпневі студії для керівників методичних обєднань та учителів регіону.

Цими днями завершено спільний україно-угорський культурно-освітній проєкт «Шевченко-Петефі» та «За нашу і вашу свободу» (навчально- методичний посібник для учителів школи (опис знакових людей, борців за свободу і суверенітет держави) приурочений до 30 рокивин незалежності України. Результати буде пізніше оприлюднено.

Перспективи і стратегії розвитку освітньої галузі України повязані із ключовою фігурою освіти – викладачем, учителем та/або науковцем, професійна діяльність яких пов’язана із формуванням громадсько-активної особистості і впевненого майбутнього нашого українського суспільства. Україна йде впевнено на шляху євроінтеграції і євроантлантичної перспективи, які нададуть можливість розбудові української держави.

Ми розуміємо, що названо не всі знакові події і людей. Але маємо надію, що разом ми її розширимо. Чекаємо ваші окремі великі і малі історії.

Підготували:

Іван БЕЗЕНА, завідувач кафедри соціально-гуманітарної освіти, Ірина КАРПАНЬ, доцент кафедри

Стаття підготовена за матеріалами інтернет-ресурсів:

  1. Сайт ДАНО.
  2. https://lib.kherson.ua/vidatni-postati-ta-podii-ukraini.htm?ps=1
  3. https://coma.in.ua/26365
  4. https://gazeta.ua/articles/history/_10-cikavih-faktiv-yaki-vi-ne-znali-pro- ukrayinskij-prapor/576470
  5. https://dobronews.city/articles/41133/5-cikavih-faktiv-do-svyata-dnya- nezalezhnosti
  6. https://zoloto.city/articles/95658/10-cikavih-faktiv-z-nagodi-dnya- nezalezhnosti-ukraini
  7. Навчально-методичний посібник «Учитель: advanced level» «#1932- 1933: ми пам’ятаємо …». Дніпро, 2020. URL; http://biblio-child.dp.ua/elektronni- knyhy

Рекомендовані цифрові ресурси для застосування в освітніх заходах до Дня незалежності України:

1. З днем назалежності Україно. URL:  https://www.youtube.com/watch?v=GEPYtc3PSzI
2. Україна святкує День незалежності. URL:  https://www.youtube.com/watch?v=rYAHAb-L9Kw
3. Пісенна історія сучасної України. URL:  https://www.youtube.com/watch?v=tYp9O1MzTaU
4. З Днем незалежності, Україна. URL:  https://www.youtube.com/watch?v=QXvpKgtrVts
5. День Незалежності: Зеленський, Марш захисників та Хода ветеранів – відео. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/video-den-nezalezhnosti-zelenskyymarsh-
zakhysnykiv-veterany/30800267.html

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments