Останній дзвоник в умовах війни «Дзвоник із крапелькою дитячого суму…»

Ведуча: Доброго дня всім присутнім! Ось і настав цей радісно – тривожний день, день підбиття підсумків і планування майбутнього. Сьогодні святкують всі: першокласники, які опанували свою першу книгу – Буквар; випускники початкової школи, які вже скоро стануть учнями середньої ланки. Та найбільше хвилюючим є це свято для наших дорогих випускників 9-го класу.

Ведуча: Зустрічайте!

Простих, земних, вродливих, яснооких!

Дев’ятикласників  2023 року!

 

Ведуча: Зустрічайте тих, у чиїх очах горить бажання досягти більшого, чия душа світиться молодечим запалом, а мрії прагнуть змінити цей світ, дати йому більше світла, тепла, гармонії та простору.

Ведуча: На  урочисту  лінійку, присвячену  святу  останнього  дзвоника, запрошуються  дев’ятикласники  у  супроводі  класного  керівника_______________________________________

(Під  музику  діти  заходять  на  лінійку)

Ведуча: Ось вони, зернята мудрості, зернята майбуття нашої землі. Привітайте оплесками молоду, юну зміну.

        

Ведуча: Тепер ми всі у повнім зборі

І можна свято розпочать,

І може Гімн у нашій школі

Врочисто зараз пролунать.

Ведуча :  Слава нашій Україні!
Невмируща слава.
Стійте, в цю хвилину струнко.
Лине Гімн держави.

Ведуча: Право підняти Державний Прапор України надається_______

Ведуча: Свято Останнього дзвоника оголошується відкритим

Державний Гімн України

 

Ведуча: Борися Вкраїно за свободу, бо кров і сльози пролились. І пам`ятай свого героя, і шанувать його ти поклянись.

Ведуча: Страшним лихом і незагойними ранами увірвалась у наше життя війна. Війна, яка триває зараз – це не жахливий сон, а страшенний період нашої історії. Сьогодні молодь стає тією верствою населення, яка відчуває на собі найбільшу відповідальність за майбутнє. Ми говоримо про війну, про солдатів, які зараз боронять незалежність нашої держави, для того, щоб життя продовжувалось, щоб світило сонце і сміялись українські діти на своїй рідній Україні!

Ведуча: Вшануймо хвилиною мовчання, Вкраїно, тих, що полягли. Вони за тим злетіли в небо, щоб в мирі й щасті ми жили.

Хвилина Мовчання

Ведуча: Право покласти квіти (після свята) до пам’ятника загиблим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни надається_____________________

Ведуча: Дзвінок останній лине незвичайно

І як би не хотіли всі прощатись,

Випускники сьогодні і ввостаннє,

Прийшли до школи з нею попрощатись.

Ведуча: Сьогодні пропонуєм бокс зібрати…

Покласти в нього все, що просить майбуття…

Важливі та такі бажанні речі,

Для мирного й щасливого життя.

Ведуча:  Так, сьогодні дійсно, дзвоник не такий, яким ми звикли його бачити. В умовах, які нам диктує сучасність, ми пропонуємо Вам зібрати літній бокс майбутнього. В який ми обов’язково покладемо важливі речі, та віру у мирне, найкраще майбутнє.

(Дівчинка та хлопчик 4 класу виносять подарунковий бокс-коробку)

Дівчинка. Це літній бокс, і в нього ми зберемо

Щирі побажання на майбутнє

Ми мрії та надії покладемо,

Щоб майбуття настало незабутнє.

Хлопчик. Диктує час умови не прості,

Війна спіткала на шкільнім порозі,

Ми молодь України

Хоча ми ще й  малі

Та лиш дитячі мрії здолать ніхто не в змозі

Ведуча: Шановний _____________(виступ директора) ми просимо вас до вітального слова, покладіть в наш бокс свої побажання

Ведуча:  З двору стежка у світ ляже,

Кому в близьку, кому в далеку путь.

Учитель твій тобі тихенько скаже:

«Ти кращого зі школи не забудь!»

Ведуча: Не першими вони їх проводжають,

Та все ж від хвилювання в них тремтять слова,

Як своїм дітям щиро побажають

Щасливої дороги, любові і добра.

Ведуча: Слова для привітання надається класному керівнику_________________________________

Ведуча: Дорогі наші випускники, попереду незвідана даль, позаду різні дороги. Протоптана стежина у шкільному дворі. Незрадлива мамина усмішка. Ми віримо, що ви оберете правильний шлях, зумієте подолати усі перешкоди, а згадка про школу залишиться у вас на все життя. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі рідної школи, усміхайтесь сьогодні, веселіться від душі, жміть один одному руки, говоріть тільки хороші слова і загадуйте бажання, вони обов’язково збудуться, якщо ви повірите в них і будете трудитись.

Ведуча: Тож нехай завжди для вас буде небо високим, а дорога світлою, а зараз настав час запросити вас до слова.

1.Ось наш час проб’є і школу ми покинемо,

Вже назавжди, і тут не буде нас.

Розійдемось, у світ ясний полинем,

І засумує школа, рідний клас.

2.Усі здобуті тут знання – важливі,

І всім згодяться потім на землі,

За те, що добрі ви були, й терпеливі,

Спасибі дорогі учителі.

3.Спасибі вам, шановні вчителі,
За ту любов, турботу й піклування,
Що йшли від вас, як сила від землі,
За світлі роки мудрого навчання.

  1. За чистоту  і  порядок  дякуємо  техпрацівницям . За  тепло  у  шкільному  приміщенні  у  зимовий  період  дякуємо  всім  кочегарам.  Щиро  вдячні  нашому  кухарю   за  вчасні  й  смачні  обіди, за  гостинність  і  привітність.

5.Не  гнівайтесь, просимо, на нас  за  нашу  настовбурченість  у  спілкуванні  з  вами, за  зламані  ключі  та  ручки, забуті  речі,  розкидані  зошити  й  підручники.  Спасибі  вам, любі!  Здоров’я  й  снаги  на  майбутні  літа!

  1. Тепер уже прийшла пора прощання

І сьогодні трішечки сумні

За ваше виховання і навчання

Спасибі, дорогі учителі!

                               Несуть квіти вчителям

 

Учениця: А в мене є надія на веселе літо,
Я вірю, дочекатися можливо…
Тож покладу панамку літню, щоб скоріш надіти.
Та без війни, лиш радісно й щасливо.
Вчитель:  Від вчителів кладемо в бокс світлини..
Щоб завжди поруч були друзі та рідня,
І учні з вчителями – бо ми родина,
І в нас одне на всих яскраве майбуття.
Випускник1: І ми доповнимо бокс бажань на літо,
(випускний альбом або стрічка)
Кладемо це, аби вступити в інститут,
Колись були малі, та вже не діти..
Тож зараз мрії ми здійснимо тут.
Випускник2: А ще ми дзвоник, ледве не забули,
Це означає, що ми не повернемося ніколи,
Ми згодні, але з умовою щоб у вересні ми знов почули
Як кличе першачків він знов до школи.
(Дзвонять в дзвоник та кладуть у бокс)

Випускник3: Проте сьогодні – є найбільша мрія…
Хоч мрії всі були  чудові.
Щоб від тепер жили ми тільки в МИРІ
Бо Україна – світ добра й любові.

(Завершуємо піснею «Україна – Світ любові»)

Ведуча: Увага! Школо! Струнко!

Ведуча:Свято останнього дзвоника оголошується закритим!

Звучить Гімн України

Автор Крощук Тетяна Іванівна

Завантажити: Останній дзвоник в умовах війни «Дзвоник із крапелькою дитячого суму…»

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments