Як у різних країнах воюють зі списуванням

Списувати школярі намагалися завжди у всіх країнах. Скрізь, де є контрольні, самостійні роботи, тести, подібні до ЗНО, зі шпаргалками вчителі та чиновники борються. Принаймні, намагаються, і методи у всіх різні.

В Україні великої популярності набули сайти з ГДЗ – готовими домашніми завданнями. Наприклад, на сайті https://vidminny.com/ легко можна знайти відповіді до всіх популярних завдань з математики, української мови, хімії, фізики та інших дисциплін. Звичайно їх можна використовувати для швидкої перевірки власноруч зроблених завдань і подальшої роботи над помилками, а можна для банального списування. Завдання батьків пояснити учням важливість самостійного виконання домашніх завдань, адже не дарма весь світ докладає величезних зусиль для контролю якості освіти.

Як в світі контролюють якість освіти

Технології списування почали відточуватися в Китаї із Середньовіччя, і з того часу стали вдосконалювати способи, як цьому протистояти. За старих часів учнів, які виводили ієрогліфи каліграфічним почерком, просто замикали в кімнатах без вікон та дверей. Нині тих, хто здає “гаокао” – так там називають ЗНО – обшукують на вході з металошукачем, а самі класи перевіряють за допомогою спецтехніки.

“У нас є радіолокаційні установки – як стаціонарні, так і пересувні. Будь-який передавач ми негайно фіксуємо. Цю систему відпрацювали ще на пекінській Олімпіаді 2008 року, тож у порушників немає шансів”, – розповідає заступник директора Комітету з економіки та інформаційних технологій. Гуйпін.

Спійманих на списуванні довічно позбавляють права на іспит, а це в Китаї серйозно: не здаси гаокао, не вступиш до ВНЗ, отже, в майбутньому не зможеш завести сім’ю, бо не зможеш її прогодувати. Тому і сподіваються місцеві школярі на себе, і частково — на добрих духів, яких приваблюють амулетами та пахощами.

“Я можу порадити, що вдягнути на день іспиту, хто має проводжати учня в школу – батько чи мати. Все це може відіграти важливу роль. Ну, або принаймні заспокоїти клієнта”, – зазначає торговець Лі Цзюмін.

У сусідній Південній Кореї — культ освіти і не дивно, що на час складання держекзамену вся країна завмирає. Навіть літакам заборонено злітати чи сідати, щоб шум двигунів не відволікав випускників. Рейси – внутрішні та міжнародні – спеціально зсувають на годину. Набір, який школяр може пронести на іспит – стандартний: ручка, олівець, гумка та паспорт. Планшети та телефони, природно, під забороною.

Тим часом, заповзятливі ізраїльтяни, які з комп’ютером на “ти”, вирішили скористатися електронними пристроями до іспиту. Вони зламали електронну пошту викладача, від його імені попросили відповіді на тести у департаменту освіти та отримали їх. Хоча потім хакерів все ж таки вивели на чисту воду.

У Бразилії ЗНО, який там називають Enem, здають не всі і за гроші. Для вступу до не найпопулярніших вишів вистачить і атестата зрілості, а ось Enem гарантує прийом на престижні факультети та можливість навчання за кордоном. Здають його за умов максимальної прозорості. Заборонено навіть наручний годинник, сонячні окуляри та головні убори.

Нарешті, в Америці єдиний іспит під назвою САТ — має бути двічі в передостанньому класі, для тренування, та у випускному. Він містить тести з математики, мови та твір. Запитання такі легкі, як у Європі для учнів сьомого-восьмого класу. Але американські школярі все одно переживають і намагаються користуватися сайтами-шпаргалками та навіть спеціальними медичними препаратами для стимуляції мозкової активності. Спійманого на списуванні виганяють та роблять позначку у персональній справі. З таким тавром про Гарвард можна забути назавжди.