Читаємо про контрасти села і міста: Люко Дашвар, Річард Флорида та ін.

Процес урбанізації запустив невідворотній поділ села і міста. Проте, причина була не лише в урбанізації. Причина крилася в кардинальній різниці між способами життя у місті і в селі. Саме в пошуках інших варіантів для себе чи для рідних людський потік почав перетікати з насиджених місць у нові міста можливостей. Письменники також плили в ньому. Ті з них, хто довго пожив в цих дійсно різних у наш час світах, змогли правдиво передати особливості, відмінності і різницю між ними.

Книги про міста

Іноді навіть неживі речі можуть бути персонажами. Як-от у «Чорній раді» Пантелеймона Куліша, де дорога виступає важливим діячем повісті. Так само у творах, дія яких відбувається у місті, географічна локація перетворюється на дещо більше. На персонажа, змалюванню рис і характеру якого автор витрачає немало сторінок, на образ, такий яскравий, що хочеться розкривати його для себе все більше, на символ. Адже міста, в спрощеній своїй суті, це згуртування безлічі людей; вони відображають характер, поведінку і звички своїх мешканців. Тому автор може через образ міста розкрити персонажів і навпаки.

Сучасна українська урбаністична література втратила би свою образність і характер без харківської авторки Люко Дашвар. Головна героїня її останнього роману «Ініціація» – киянка. «Чорні рієлтори» обманом забрали у неї квартиру, і бідна жінка опинилася на богом забутому хуторі. Настільки різка зміна локації дозволяє чітко передати різницю між цими двома типами життя, цими двома становищами. А от героїня роману «На запах м’яса» покинула затишне місто по своїй волі. Вона прагнула цього контрасту, прагнула жити по-новому. Та як довго жага оновлення буде пересилювати спрагу до красивого і комфортного життя?

Non fiction книги також торкаються теми міст. «Криза урбанізму» економіста і соціолога Річарда Флорида перегукується з книжкою «На запах м’яса» Люко Дашвар. Повна назва книги у жанрі «non fiction» — «Криза урбанізму. Чому міста роблять нас нещасними». Дійсно, чому? А головне – як? Немає ж типів поселення, які б розвивалися швидше, а розвиток – це завжди на добре, так? Чи це, перш за все, концентрація багатства і стрімке підвищення орендних плат? Може, Майі з «На запах м’яса» дійсно не варто повертатися, тим паче, що величезні матеріальні блага міст і так притягують людей, наче гравітація гігантської планети?

А щось хороше про місто пишуть? Пишуть, адже досліджують об’єктивно. «Анатомія міста: Київ. Урбаністичні студії» від видавництва Смолоскип досліджує соціокультурний феномен міста. Ця книга – експеримент, перша спроба дослідити молоде, з точки зору історії, але таке вже звичне нам середовище, наче всю свою історію людство жило в містах. Почати вирішили зі столиці, з квінтесенції, так би мовити, українських міст, але все вказує на те, що далі буде розглядатися анатомія й інших міст також. До речі, назва «Анатомія…» ще раз вказує нам на схожість міста з його жителями, людьми, та на те, що місто – воно живе.