Закон «Про азартні ігри»

У різні роки ігровий бізнес в Україні був дозволений і заборонений. У серпні 2020 року (точніше 13.08.) Верховною Радою України був узаконений гемблінг і беттінг через прийняття закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».

У цій статті буде розглянуто основні правила роботи наземних та віртуальних казино і букмекерських контор, а також вимоги до всіх учасників азартного ринку, детальніше на https://info.uz.ua/.

Що регулює закон «Про азартні ігри»

Легалізація гемблінга і беттінга була практично неминучою. По суті, Україна просто повторила практику багатьох європейських держав і більшості американських штатів, дозволивши роботу ігрових веб-ресурсів, наземних залів і пунктів прийому ставок. Як і будь-яка інша галузь сучасної економіки, азартний ринок потребував державного регулювання. Його законодавчою базою став закон №2285-Д «Про державне регулювання грального бізнесу», який:

• Регулює азартний ринок України, встановлюючи, які види ігрової діяльності дозволені, а що під забороною;
• Встановлює правила роботи наземних і віртуальних казино, а також букмекерських організацій;
• Визначає, хто контролює роботу учасників гемблінгового і бегттінгового ринку (КРАІЛ);

Азартні ігри в Україні: що дозволено?

На території України дозволена робота наземних і електронних казино та букмекерських контор з національною ліцензією. Компанії, які не мають дозволу від компетентних органів, вважаються нелегальними, їх зали закриваються, а ресурси блокуються інтернет-провайдерами.

Відповідно до закону №2285-Д, можуть працювати:

• Зали ігрових автоматів при готелях на 3-5 зірок;
• Казино при 5-зіркових готелях, що мають більше 100 номерів (для готелів м. Київ – від 150 номерів) або в заміських базах і комплексах відпочинку за умови, що їх площа перевищує 10 000 квадратних метрів і є спеціально облаштовані ігрові зони;
• Букмекерські контори при готелях від 3 до 5 зірок з номерним фондом 25 кімнат і більше (для м. Київ – як мінімум, 50 кімнат) або на іподромах;
• Онлайн-казино;
• Букмекерські веб-ресурси;
• Азартні портали з тоталізатором і слотами (при наявності ліцензій на обидва види діяльності);

Всі ігрові заклади обов’язково повинні розташовуватися не менше, ніж на півкілометровому віддаленні від шкіл (державних і приватних).

Організаторами наземних залів або електронних азартних сайтів можуть бути тільки юридичні особи, тобто, компанії-резиденти України, а не фізичні особи.

Всі легальні казино і букмекерські контори зобов’язані:

• Перевіряти вік гравців і надавати послуги тільки тим, кому виповнився 21 рік;
• Інформувати потенційних та існуючих клієнтів про те, що таке ігрова залежність, як з нею боротися і хто може в цьому допомогти;
• Надавати гемблерам і бетторам можливість самообмежитися, заборонивши собі доступ до азартного ресурсу;
• Не приймати тих, хто занесений до реєстру осіб, яким обмежений доступ до азартних ігор;

На практиці зареєструватися на сайті онлайн-казино або букмекера може кожен бажаючий, для цього достатньо надати свій телефонний номер і/адресу електронної пошти, поставити «галочку» напроти пункту підтвердження повноліття і згоди з правилами роботи компанії, потім завершити реєстрацію, клікнувши по відповідному банеру. 

Але як тільки користувач захоче перевести в готівку виграш, йому знадобиться пройти верифікацію – перевірку документів з метою підтвердження достовірності персональних даних, зазначених при створенні профілю. Якщо адміністрація ігрового порталу викриває гравця, який вказав вік, що не відповідає дійсності (молодше), його обліковий запис блокується без права відновлення.

Що до наземних закладів, вони в обов’язковому порядку перевіряють документи всіх візитерів і не пускають тих, кому немає 21 року.

Як захистити себе від ігрової залежності?

Законом № 768-IX (частина 1 статті №5) передбачено спеціальний реєстр осіб, яким обмежено доступ до ігрових закладів або участь в азартних іграх. Інформація про тих, хто в ньому числиться, є закритою. Її можуть отримати тільки власники наземних або віртуальних казино, букмекерських контор, а також комісія з регулювання азартних ігор і лотерей.

Кожен, хто помітив у себе ознаки лудоманії, може написати заяву про самовиключення, приклавши до неї скан-копію або ксерокопію паспорта чи водійського посвідчення (для підтвердження особи). Зразок даного документу є на офіційних сайтах ВРУ і КРАІЛ, а також на веб-ресурсах багатьох легальних онлайн-казино і букмекерських порталів.

Також найближчі родичі (першого ступеня споріднення, тобто, мати, батько, син, донька, чоловік, дружина) можуть написати заяву в КРАІЛ для обмеження доступу гравця до азартних порталів. Правда, в такому документі обов’язково має бути обгрунтування прохання.

Пунктами 6 і 7 шістнадцятої статті закону №768-IX також передбачено внесення осіб до реєстру за відповідним рішенням суду.

Самостійне обмеження доступу до віртуальних казино і ресурсів, що пропонують укладати парі на спорт, кіберспорт, шоубіз, тощо можливе на термін від 6 місяців до 3 років. При необхідності, самовиключення продовжується за допомогою повторної подачі заяви. Як і більшість інших документів, дані заяви можна подавати традиційним способом (у письмовій формі) або висилати на електронну пошту КРАІЛ чи того азартного ресурсу, доступ до якого потрібно закрити.

Всі учасники азартного ринку зобов’язані суворо дотримуватися законодавчих норм і правил. За гемблінгову або беттінгову діяльність без ліцензії передбачено штраф 170-680 тис грн або позбавлення волі на термін, обраний судом. Повторне порушення передбачає підвищення суми штрафу до 850 тис грн Якщо до гри або ставок будуть допущені особи, що не досягли 21 р, компанія сплатить штраф на суму до 2 млн грн, за другий аналогічний випадок букмекер або казино позбавляється ліцензії.