Пропонуємо вашій увазі добірку фудожніх фільмів, які допоможуть вам підготуватись до ЗНО з історії України. У нашому короткому огляді ми намагалися зробити акцент саме на нашому, українському, кінематографі, по-перше, тому що, кому, як не нам, краще описувати власну історію, по-друге, тому що більшість з наведених фільмів навряд чи є знайомими широкому колу молодих глядачів. Отже, наводимо тут далеко невичерпний, втім, на нашу думку, достатній перелік фільмів, які так чи інакше відбивають історичні події в Україні протягом 1900-2018 років, переглянувши які, ви зможете краще зрозуміти деякі події з історії України.
«Владика Андрей» (Україна, 2008)
Постать Андрея Шептицького є однією з ключових для Західної України першої половини ХХ ст. Життєпис митрополита Греко-католицької церкви є обов’язковим для розуміння згідно з програмою ЗНО/ДПА. Саме про життя та служіння митрополита Андрея йдеться у фільмі Олеся Янчука. Знаходження Шептицького на Галицькій кафедрі прийшлося на період 1900-1944 рр., себто на один з найбільш насичених періодів вітчизняної історії. Саме тому даний фільм допоможе розібратися не тільки в біографії церковного діяча, але й в буремній історії Галичини початку ХХ ст.
Дивитись фільм:
«Свадьба в Малиновке» (СРСР, 1967)
Одразу зазначимо, що радянська кінокомедія вочевидь викривляє образи червоногвардійців, а тому не претендує на фактологічну достовірність. Втім, у величезному переліку історичних фільмів, цей точно припаде до душі кожному учневі, зважаючи на легкість його сприйняття. Тож, поняття «отаманщина», яке так часто в підручниках та посібниках виявляється найзаплутанішим, фільм, знятий на території Полтавщини, зробить для абітурієнтів незабутнім хоча б крилатими висловами «Опять власть меняется» та «Мы на пороге грандиозного шухера», які так точно вписуються в події 1918-1921 років.
Дивитись фільм:
«Гіркі жнива» (Канада, 2017)
Фільм «Гіркі жнива» став справжнім інформаційним приводом для вітчизняних ЗМІ у 2017 році. По-перше, стрічка стала однією з небагатьох, які присвячені українській історії, проте відзняті закордонним режисером. По-друге, шквал позитивних та негативних відгуків посилив інтерес до фільму. Не можна не погодитися з тими критиками, які написали, що у фільмі тема Великого Голоду 1932-1933 рр. Розкрита поверхово, втім, водночас, треба зазначити велику просвітницьку роль драми для закордонного глядача. Ми ж пропонуємо читачам самим зробити свої висновки щодо фільму після його перегляду, а одночасно повторити для себе тему радянської колективізації та Голодомору.
Дивитись трейлер до фільму:
«Білий птах з чорною ознакою» (СРСР, 1970)
Цей фільм буде подвійно корисним для майбутніх абітурієнтів, оскільки знятий він був режисером Юрієм Іллєнком та сам по собі є джерелом з вивчення культури УРСР періоду загострення кризи радянської системи (1960-1980-х років), а зокрема так званого «українського поетичного кіно». Втім, оповідь стрічки стосується дещо іншого періоду вітчизняної історії, а саме 1937-1947 рокам. Події фільму відбуваються на Буковині, тож глядач матиме змогу побачити одразу декілька важливих для історії України подій – румунізацію Буковини, вторгнення Червоної Армії, діяльність УПА тощо. Не зважаючи на те, що режисер не героїзує радянську армію та не демонізує українських націоналістів, фільм отримав найвищу нагороду одного з найстаріших кінофестивалів світу – Московського міжнародного кінофестивалю, а також низку кінонагород в Ірані, Італії та Японії.
Дивитись фільм:
«Хайтарма» (Україна, 2013)
Депортація кримських татар 1944 року, яка стала однією з найжахливіших трагедій повоєнної України, лише нещодавно стала однією з обов’язкових тем для вивчення випускниками шкіл. Саме дуже часто на шкільних уроках історії їй приділяється недостатня увага. Трагедія одного з найвидатніших радянських льотчиків Ахмет-Хана Султана не залишить байдужим жодного глядача, вчергове доводячи, що антилюдський характер радянського режиму не змінив своєї природи під час та після Другої світової війни.
Дивитись фільм:
«Параджанов» (Україна-Франція-Грузія-Вірменія, 2013)
Життя та творчість Сергія Параджанова – це не тільки обов’язковий для знання матеріал з ДПА з історії України, але й історія, яка насправді заслуговує на сценарій до кінофільму. Біографічна картина доволі детально змальовує творчий шлях великого режисера на тлі епохи зміни курсу радянського керівництва з «відлиги» на повернення сталінських підходів. Безумовно трагічна доля творця, втім, не є центральною темою стрічки. Як не дивно, фільм залишає по собі доволі позитивні емоції, оскільки в центрі має життєстверджуючу ідею – жоден авторитарний режим не в змозі зламати волю творця до прекрасного.
Дивитись фільм:
«Кому вгору, кому вниз» (Україна, 1991)
Українській кінематограф 90-х років переживав справжню кризу, серед якої ексцентрична комедія з українськими зірками Анатолієм Хостікоєвим та Богданом Бенюком, стала справжньою перлиною. Фільм оповідає нам абсолютно фантастичну історію про головного героя, який раптово з 1970-х років потрапив на два десятиріччя вперед. Різниця між періодом «застою» та першими пострадянськими роками створює безліч комічних ситуацій, в які потрапляє герой. Оскільки сам фільм змальовує нам картину тих років, коли він власне і був знятий, режисерові неважко було показати стан пересічних громадян в 1990-1992 роках. Тим, хто цікавиться історією України, ця стрічка ще й нагадає про проблеми як 1960-1980-х років. Безумовно, ця картина must see для всіх, хто народився в 90-і та на початку 2000-х.
Дивитись трейлер до фільму:
«Помаранчеве небо» (Україна, 2006)
Для вчителів та учнів не секрет, що остання тема програми до ЗНО з історії України є чи не найважчою з точки зору оціночних суджень. Адже в незалежній Україні і досі важко відрізнити, де закінчується історія і починається політика. Творцям фільму «Помаранче небо», на наш погляд, вдалося утриматися на грані історії, політики та романтики, не створюючи пропагандистський продукт. Основна лінія картини, яка стосується кохання на тлі подій осені 2004 року в Києві, навряд чи залишить байдужою молодих людей, паралельно реконструюючи події Помаранчевої революції.
Дивитись трейлер до фільму:
«Україна в огні» Олександра Довженка
Кіноповість генія українського мистецтва описує першу половину радянсько-німецької війни на території України. О. Довженко вперше в українській культурі виокремив Україну як країну-учасницю Другої світової війни та жодного разу не згадав в творі ім’я Сталіна, що стало причиною заборони кіноповісті та фільму за нею на довгі роки. Описав автор і загарбання нацистськими військами України, і процес евакуації і німецький «новий порядок». Без сумніву, уважне прочитання кіноповісті Довженка може стати найкращим уроком з історії України в Другій світовій війні.
Дивитись фільм:
«Легенда про княгиню Ольгу», 1983
35 років тому стрічку про становлення Київської Русі випустили лише російською мовою, хоча зазвичай фільми, зняті на кіностудії Довженка мали й україномовну версію. Проте тодішнє радянське керівництво вирішило, що князі Ольга і Володимир ніяк не могли розмовляти українською, лише російською. Український дубляж стрічки зробили лише кілька років тому.
У фільмі режисер Юрій Іллєнко представив свій погляд на кілька загальновідомих історичних подій, зокрема про помсту Ольги древлянам за вбивство її чоловіка Ігоря. Адже навіть у літописі «Повість минулих літ», написаному в ХІ-ХІІ ст., розповідається, як Ольга спалила Іскоростень завдяки голубам. Режисер спирається на літописи та перекази, проте вважає, що історія про помсту — це насамперед легенда, а не реальна подія. Бо якщо прив’язати до птахів підпалене клоччя, то не полетять вони до своїх гнізд, як ідеться в літописі.
Сама історія княгині Ольги у фільмі розказана від імені трьох людей: ченця Арефи, ключниці Малуші та онука Володимира, а отже, їхні версії відрізняються. Таким чином, Юрій Іллєнко натякає, що потрібно критично ставитися до загальноприйнятої доктрини, а також її можуть у своїх цілях інтерпретувати. Тим більше в Радянському Союзі та нинішній авторитарній Росії.
Дивитись фільм:
«Голод 33», (Україна, 1991)
Це перший художній фільм про Голодомор 1932–1933 років за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». За сюжетом стрічки, українська селянська родина намагається вижити під час голоду. Також у картині йдеться про встановлення радянської влади більшовиками на території України і збільшення завдяки терору тотального контролю партії над життям населення.
Голодомор довго замовчувався радянською владою або подавався як голод внаслідок посухи. Проте насправді він був наслідком колективізації та цілеспрямованих заходів керівництва СРСР на чолі зі Сталіним, щоб послабити національно-визвольні повстання українців і остаточно встановити радянську владу в Україні. Внаслідок Голодомору загинуло понад 4 млн осіб.
Дивитись фільм:
«КРУТИ 1918» (Україна, 2019)
Історична драма Олексія Шапарєва «КРУТИ 1918» В основі сюжету стрічки – реальна історія бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли чотири сотні українських студентів і гімназистів стали проти багатотисячної російської Червоної гвардії. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Ролі у фільмі виконали Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук та інші. Режисером стрічки є Олексій Шапарєв, автором сценарію – Костянтин Коновалов, продюсер картини – Андрій Корнієнко. Кінопроєкт повнометражного фільму «КРУТИ 1918» став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ої річниці Бою студентів під Крутами). Проєкт отримав державну фінансову підтримку розміром 25 млн 941 тис. 300 грн. Загальна вартість виробництва фільму склала близько 52 млн грн. Фільм знімався переважно в Києві – на Софійській площі, в Київській фортеці, в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та на вулицях міста. Станцію Крути, яка розташована в Чернігівській області, знімали в селі Сигнаївка Черкаської області. У зйомках було задіяно близько 1000 акторів і 2000 одиниць зброї, а батальні сцени знімали за участі 150 військових Національної гвардії України.
Дивитись фільм: