Чому старшокласнику раптом прийшла повістка? Чи має вчитель право на відстрочку від мобілізації? Які бувають повістки? Новий порядок обліку військовозобов’язаних викликав чимало запитань у педагогів та батьків. Ми попросили юристку, експертку ГО «Юридична сотня» Марію Звягінцеву пояснити все про мобілізацію.
1. Чи мають учителі право на відстрочку від мобілізації?
Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час особливого періоду не підлягають призову наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) чи з моменту введення воєнного стану та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
2. У статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» йдеться про таку відстрочку, але останні поправки до Закону ще на стадії підписання Президентом. То чи діє це положення нині?
Діє. Така відстрочка передбачена саме чинним Законом, востаннє зміни до цитованого вище пункту набули чинності у червні 2022 року та стосувалися права на відстрочку для педагогічних працівників закладів профтехосвіти.
3. Які є умови для відстрочки?
За цією підставою для відстрочки є дві умови — робота в закладі освіти має бути основною (а не, скажімо, за сумісництвом) та зайнятість не менше 0,75 ставки. Якщо діяльність фахівця не відповідає цим критеріям, відстрочка не застосовується. Тобто вчитель, який працює на пів ставки, відстрочку саме через педагогічну діяльність не отримає, якщо, звісно, не має інших обставин, які надають на неї право.
4. Чи є така відстрочка для технічного педагогічного персоналу?
Ні, норма чітко визначає суб`єктів — це наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники різних освітніх закладів.
5. Чи візьмуть, попри це, вчителя на фронт, якщо він прагне йти добровольцем?
Серед винятків щодо осіб, які можуть бути призвані за згодою у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» педагогічні працівники не згадані. Однак на практиці такі приклади є. Загальновідомим є історія Захисника Федіра Шандора, який навіть продовжує свою викладацьку діяльність після служби і якого звуть «професором з окопу».
Якщо вчитель пройшов військово-лікарську комісію і має медичний висновок про те, що може виконувати обов’язки військової служби — він може стати на захист України.
6. Чи зберігається за вчителем, який пішов у ЗСУ, місце роботи?
Так, відповідно до статті 119 КЗпП за такою особою зберігаються місце роботи і посада, проте вже не середній заробіток — з липня 2022 року цей обов’язок роботодавців було скасовано.
7. Чи може школа подати бронь на педпрацівника?
Ні. По-перше, відповідно до постанови КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 бронювання може застосовуватися до представників органів державної влади та органів місцевого спмоврядування, а також до працівників:
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Причому забронювати можна лише 50% військовозобов’язаних і лише на строк, що не перевищує 6 місяців.
До того ж, це нелогічно, оскільки відстрочка діє безтерміново та підтвердити її наявність можна документами від роботодавця (що значно простіше, ніж бронювання).
8. Чи статус волонтера звільняє від мобілізації?
Ні. Сам по собі статус волонтера не є підставою для відстрочки чи бронювання. Звичайно, волонтерську діяльність може провадити особа, яка має інші підстави для відстрочки (наприклад, сімейні обставини) чи є заброньованим працівником, однак безпосередньо із волонтерством це не пов`язано.
9. Нині хлопців 16 років запрошують до військкомату на облік. Чи означає це, що їх можуть одразу мобілізувати?
Ні, в жодному разі це не означає мобілізацію неповнолітніх. Вони, за новим порядком обліку військовозобов’язаних, який набув чинності з 5 січня 2023 року, отримують статус призовника (навіть не військовозобов`язаного) та починають обліковуватися в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Юнаку у рік досягнення 17-річного віку потрібно стати на військовий облік, але ніхто його не мобілізовуватиме в 16 років.
10. Яка різниця між так званою бойовою та іншими видами повісток?
Повістки бувають для:
- уточнення облікових даних (уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї та стан здоров’я призовників і військовозобов’язаних, а також відомостей про місце роботи тощо);
- проходження медкомісії (зобов’язує особу пройти медичне обстеження у військово-лікарській комісії (ВЛК), після чого видається документ із висновком щодо придатності до військової служби);
- призову на військову службу до ЗСУ (виклик до ТЦК та СП для призову на строкову службу громадян призовного віку від 18 до 27 років). Нагадаємо, наразі під час воєнного стану призов на строкову службу не проводиться!
- повістка прибути на призовну дільницю або мобілізаційне розпорядження (вручається особам, які пройшли ВЛК та визнані придатними до несення військової служби; у мобілізаційному розпорядженні зазначається про обов’язок з’явитись у призовний пункт у визначений час).
11. Деякі батьки побоюються, що без їхнього відома неповнолітній син у військоматі (як звуть у народі ТЦК та СП) висловить бажання стати добровольцем?
Навіть якщо хлопець сам буде просити про укладання контракту, неповнолітньому все одно відмовлять.
12. Що буває за неявку до військкомату?
Загалом, відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) до призовника, військовозобовязаного чи резервіста, який порушив правила військового обліку під час особливого періоду (а він триває з 2014 року) застосовується накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн), проте це не стосується неповнолітніх!
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
- зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
- попередження;
- догана або сувора догана;
- передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
13. Що робити батькам, якщо 16-річний підліток лякається повістки та відмовляється йти?
Батьки мають пояснити, що мобілізація йому не загрожує, а військовий облік не означає призов. А ще скласти компанію під час відвідування ТЦК та СП та морально підтримати.