Сьогодні, 13 квітня 2021 року, Верховною Радою в першому читанні ухвалено законопроєкт № 4629-1 щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Своєю чергою МОН пропонує додаткові зміни до другого читання, передає МОН.
Законопроєкт визначає нові вимоги до започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею, виконання яких має забезпечити засновник.
Документ передбачає, що опорні заклади освіти забезпечуватимуть здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й профільної середньої.
Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання зможуть ухвалювати Верховна Рада АР Крим, обласні, міські ради та представницькі органи інших територіальних громад, які спроможні забезпечити функціонування ліцею відповідно до вимог законодавства. Тобто законопроєкт скасовує норму, коли такі повноваження з-поміж міських рад мали лише ради міст з населенням понад 50 тисяч осіб.
Згідно з законопроєктом, до 2027 року відтерміновується набрання чинності норм щодо функціонування у комунальних ліцеях не менш ніж 4-х класів протягом 10-12 років навчання, юридичного виокремлення початкових шкіл, гімназій, ліцеїв, включно з приведенням у відповідність статутів.
Крім того, законопроєкт зобов’язує Верховну Раду АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські ради до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів середньої освіти з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством.
Водночас документ зобов’язує засновників ліцеїв до 1 вересня 2027 року забезпечити виконання планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, здійснити конкурсний відбір педагогічних працівників, керівників закладів освіти, вжити інших передбачених планами і законодавством заходів.
Законопроєкт також дозволяє представницьким органам територіальних громад усіх рівнів виконувати функції засновників ліцеїв до 1 вересня 2027 року, тобто до повноцінного запуску трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі з утворенням нових ліцеїв.
Крім того, законопроєкт передбачає створення правових підстав для функціонування нової державної установи, що забезпечуватиме надання освітніх послуг у сфері дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я.
«Міністерство освіти і науки підтримує законопроєкт як такий, що спрямований на підвищення спроможності органів місцевого самоврядування як засновників комунальних закладів загальної середньої освіти забезпечувати доступність повної загальної середньої освіти. Водночас, зважаючи, зокрема, на адміністративно-територіальну реформу та розширення повноважень сільських, селищних та міських рад в укрупнених районах, маємо пропозиції до законопроєкту, які просимо розглянути під час його підготовки до другого читання», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зокрема, МОН пропонує додатково врегулювати питання:
• діяльності у складі ліцеїв структурних підрозділів, що можуть забезпечувати здобуття дошкільної та початкової освіти;
• кількості десятих класів у складі ліцею – не менше двох десятих класів, передбачивши при цьому вимогу щодо кількості різних профілів навчання – не менше трьох;
• визначення повноважень Кабінету Міністрів щодо створення спеціально уповноваженої державою установи, що має забезпечити доступність освіти для дітей, які перебувають на тривалому лікуванні; забезпечення її утримання та розвитку матеріально-технічної бази; затвердження установчих документів та положення про органи управління державної установи.