Що з електронним документообігом, як боротися за абітурієнтів, що виїхали через війну за кордон, чим буде займатися мілітарі-кластер Brave1, як розвивається галузь українських БПЛА, як планують спростити проходження військово-лікарських комісій, яким буде перепис населення та чи готова Україна до російського кібернаступу — про це віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров розповів в інтерв’ю Суспільному.
У вас нова посада віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій.
Інновації, технології, освіта — важливі, і потрібно сфокусуватися саме на цих напрямках. Ми вже побудували команду, яка буде підтримувати ці процеси. Думаю, скоро всі побачать перші результати.
Вас називають одним з ідеологів реформи Кабміну. Як вона проходить?
Активно рухається. По-перше, є певний мораторій на створення державних підприємств. Корень реформи — прибрати зайву роль держави з економіки й не регулювати те, що не потрібно. Ми у світі одні з лідерів за кількістю державних підприємств. Замість того, щоб створювати кращі умови для бізнесу, держава багато років створювала держпідприємства. Тепер зворотна тенденція.
Також багато підприємств передається на приватизацію через Фонд держмайна, який почав ефективно працювати. Це також важлива фундаментальна реформа. Ну і плюс створена спеціальна комісія, яка займається прибиранням ліцензій, дозволів. Тобто відбуваються зміни, що впливають на те, як працює держава, з якою швидкістю приймає рішення.
Один з ваших напрямків у роботі — освіта. Як побудована взаємодія з Міністерством освіти?
Формується команда заступників, команди департаментів, маємо за кілька місяців сформувати дизайн ключових реформ. Бачення цих проєктів будуть розроблятися з освітянами.
Перед системою освіти великий виклик: в нас мільйон, навіть трохи більше дітей, студентів за кордоном, 1,5 мільйона українців навчаються онлайн. За деякими показниками ми вже відстаємо в шкільній програмі від ЄС, США. Але освіта повинна бути пріоритетом для держави. Зараз фокус буде на тому, щоб проаналізувати всі процеси в освіті, зрозуміти, які проблеми потрібно вирішити фундаментально. Це буде стосуватися також і дерегуляції, бо в школах і університетах багато зайвої бюрократії.
І, звичайно, важливий компонент — це контент. Ми будемо впроваджувати або покращувати діючі електронні системи — де міститься контент, як він розповсюджується, і будемо залучати експертів для того, щоб його генерувати.
Ви бачите майбутню освіту онлайн чи офлайн?
Світовий досвід показує, що найефективніше працює освіта, коли є заняття й офлайн, і частково онлайн. Зараз завдання — максимально запустити офлайн-освіту. Вже кілька років діти в багатьох регіонах навчаються онлайн. Маємо максимально соціалізувати дітей і повернути їх офлайн, але для цього потрібно вирішити інші проблеми, наприклад, питання з бомбосховищами, яких не вистачає. Міносвіти формує команду, яка буде опікуватися цими питаннями.
Ви говорили про запровадження електронного документообігу. Як плануєте розвивати цей напрямок?
Ми працюємо над послугою освітніх документів в “Дії”. Це ми точно запустимо. Але важливо, що зараз будується фундаментальна інформаційна система, в якій буде реєстр і школярів, і вчителів, і шкіл. Після цього ми позбавимося зайвої бюрократії. Наприклад, перейти з однієї школи в іншу буде легше — це все буде відбуватися за електронною заявкою. Думаю, до кінця року більшість проєктів, які пов’язані з тим, про що я сказав вище, буде вирішено.
Тобто батьки, які хочуть влаштувати дитину в школу восени 2023 року можуть розраховувати на якісь електронні документи?
До цього часу 100% частина сервісів вже буде онлайн. Можливо, не всі, але велика частина.
Чи планується в цьому році ЗНО? Якщо так, чи буде воно складатися онлайн для абітурієнтів, які зараз за кордоном, або для внутрішньо переміщених?
Думаю, в цьому році, як і в минулому, буде мультитест. Буде трохи змінений формат, детальніше про це розкаже Міносвіти. Міністр Оксен Лісовий і його команда працюють над тим, щоб забезпечити цей процес.
Якщо ми говоримо про людей на тимчасово окупованих територіях, внутрішньо переміщених осіб, часто у них єдиний гаджет — це телефон. Чи розглядається можливість, щоб діти могли навчатися через нього? Якісь додатки, та сама “Дія”.
Є всеукраїнська школа онлайн, яку використовують вчителі, щоб забезпечити контентом школярів. Також вони працюють і з інструментами Google, Microsoft. Ми робили курс для вчителів з використання технологій. Як я і говорив, ми продовжуємо працювати над інформаційною системою. Поки що не готовий анонсувати, як це буде — на базі “Дії” чи ні.
Проблема в тому, що не вистачає гаджетів. Наприклад, в багатодітних родинах. Потрібно її вирішити, бо все-таки на деяких територіях поки що будуть навчатися частково онлайн, частково — офлайн. В нас є план на кожен тиждень, як та хто з партнерів буде допомагати щодо забезпечення дітей гаджетами. Мова йде про сотні тисяч. Тому цю потребу неможливо закрити за місяць і навіть за рік. Але ми думаємо над креативним форматами, як можна при взаємодії з міжнародними партнерами все-таки збільшити постачання гаджетів для дітей.
Багато абітурієнтів перебувають за кордоном. Чи плануєте щось робити, щоб українські університети могли за них боротися? Можливо, якісь дистанційні вступні кампанії чи щось схоже?
Ми на етапі аналізу цієї інформації. Звичайно, будемо. Наше перше завдання — встановити зв’язок з українцями, які навчаються за кордоном. Потрібно зрозуміти, скільки дітей в кожній з країн, навчаються вони онлайн або вже ходять в цій країні в школу, які в них там проблеми, що потрібно зробити, щоб покращити рівень української онлайн-освіти для них, що ми можемо зробити для того, щоб вони повернулися.
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments