Нова українська школа передбачає цілком новий підхід до оцінювання. Які види оцінювання навчальних досягнень учнів є в базовій середній освіті? Що підлягає оцінюванню та як часто потрібно його здійснювати? Ірина Старагіна, експертка курсу «НУШ: Базова середня освіта» пояснює все про формувальне та підсумкове оцінювання за стандартами НУШ.
Вас також може це зацікавити Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах (НУШ) закладів загальної середньої освіти
Які види оцінювання навчальних досягнень учнів є в базовій середній освіті?
У Державному стандарті базової середньої освіти в пункті 27 зазначено:
«У базовій загальній середній освіті передбачено такі види оцінювання:
- поточне та формувальне оцінювання з метою відстеження особистісного розвитку учнів, їхнього навчального поступу, процесу здобуття навчального досвіду як основи компетентності для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учнів;
- підсумкове оцінювання, під час якого результати навчання здобувачів освіти співвідносяться з обов’язковими результатами, визначеними цим Державним стандартом».
Слід зазначити, що використання двох термінів «поточне» і «формувальне» з визначеною тією самою метою для них робить таку подвійну термінологію надлишковою. Говорячи про види оцінювання в НУШ, достатньо використовувати лише терміни формувальне та підсумкове оцінювання.
Яка різниця між формувальним та підсумковим оцінюванням?
У підсумковому оцінюванні суб’єктом оцінювання виступає вчитель. Саме педагог розробляє (або запозичує в готовому вигляді в інших авторів з дотриманням вимог академічної доброчесності) і використовує інструменти оцінювання (види робіт, критерії, шкали) для встановлення якості результатів навчання.
У формувальному оцінюванні вчитель втрачає свою монополію на оцінювання. Безумовно, педагоги здійснюють формувальне оцінювання, але взаємооцінювання та самооцінювання робить учнів також суб’єктами оцінювання. Це означає, що у формувальному оцінюванні інструменти оцінювання мають розроблятися учнями у співпраці з педагогом і застосуватися щодо робіт одне одного або власної роботи. У першу чергу це стосується критеріїв оцінювання, за якими учні перевіряють усні або письмові роботи. Але в процесі навчання можуть бути і такі навчальні ситуації, коли учні в співпраці з педагогом добирають завдання одне для одного з певного виду роботи, які потім підлягають оцінюванню самими ж дітьми за певними критеріями.
Що підлягає оцінюванню?
Об’єктом формувального оцінювання є особистісний розвиток учнів, їхній навчальний поступ, процес здобуття навчального досвіду як основи компетентності (зокрема, опанування наскрізних умінь, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти).
Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання здобувачів освіти у співвідношенні з обов’язковими результатами, визначеними Державним стандартом базової середньої освіти.
Як часто слід проводити оцінювання?
У контексті компетентнісного підходу формувальне оцінювання відбувається постійно, на кожному уроці і під час позаурочної навчальної діяльності (проєктна діяльність, виконання домашнього завдання) у різних формах (оцінювання вчителем, взаємооцінювання, самооцінювання). Формувальне оцінювання відбиває реальний учнівський навчальний досвід, який можна фіксувати через спостереження, приклади дитячих робіт, портфоліо.
Підсумкове оцінювання здійснюється періодично. У Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ № 289 від 1 квітня 2022 року) запропоновано здійснювати тематичне, семестрове і річне підсумкове оцінювання.
Що таке щоденник спостережень та для чого він потрібен?
Щоденник спостережень не є регламентованим документом і його розробляє педагог на власний розсуд. Для вчителя це зручний інструмент для формувального оцінювання. Сторінки такого щоденника не обов’язково мають бути стандартизованими. Він може мати паперовий або електронний формат. Педагог сам встановлює значення символів, які використовує для позначення рівнів активності дитини на уроці, залученість учнів до самооцінювання та взаємооцінювання. Взаємооцінювання має потужний навчальний потенціал для учнів, якщо вони мають змогу обговорити в парі результати оцінювання, знайти і навести аргументи на захист своєї думки. Учитель має бути уважним до таких учнівських обговорень і фіксувати у своєму щоденнику, які пари не долучилися до обговорення або не дійшли згоди і порозуміння у своїй дискусії. Надалі варто змінювати учасників взаємооцінювання або самому брати участь в обговоренні.
Щоденник спостережень потрібен, адже на сторінках класного журналу вчитель має позначати лише власні оцінки (рівні або бали). Тоді як у щоденнику спостережень варто відображати результати самооцінювання та взаємооцінювання учнів.
Учитель сам визначає, до яких очікуваних результатів навчання буде прикута його увага та увага учнів на певному уроці. Фіксуючи такі результати навчання на сторінці щоденника спостережень, педагог одночасно може визначати, з якою групою загальних результатів навчання з Державного стандарту базової середньої освіти співвідноситься той чи той результат.
Наприклад, якщо на уроці з інтегрованого мовно-літературного курсу заплановано перегляд і обговорення медіатексту з метою виявлення і відтворення прихованого змісту повідомлення, то педагог може позначити в дужках індекс групи зі Стандарту [МОВ 1] або навіть і сам загальний результат «Сприймає усну інформацію» [МОВ 1.1]. У такий спосіб оцінювання груп загальних результатів для педагога постане як завдання не тільки в кінці семестру, а й протягом усього семестру у своєму щоденнику він накопичуватиме інформацію про стан речей.
Окрім щоденника спостережень для обговорення з учнем навчального поступу важливу роль відіграє учнівське портфоліо. Тут можуть зберігатися бланки із самооцінювання та взаємооцінювання, або роботи, виконані на окремих аркушах із зафіксованим самооцінюванням або взаємооцінюванням за певними критеріями.
Які можливості мають заклади освіти в розбудові системи оцінювання?
Академічна автономія закладу освіти, серед іншого, передбачає організацію внутрішньої системи забезпечення якості освіти та системи оцінювання. У Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ № 289 від 1 квітня 2022 року) закладам освіти пропонують низку можливостей для реалізації права на академічну автономію.
Які рішення має ухвалити заклад освіти?
- За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. Якщо школа використовує власну шкалу, то має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у свідоцтві досягнень.
- За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період, упродовж якого не здійснюється поточне і тематичне оцінювання.
- Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати також вербальні характеристики замість позначки у свідоцтві досягнень.
- За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитися від підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів із предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну шкалу оцінювання.
- Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.
- Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляють відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі.
За якою шкалою здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів?
Під час формувального оцінювання можна застосовувати різні шкали:
- дворівнева словесна: Так/Ні;
- трирівнева словесна: Важко/Складно визначитися/Легко;
- чотирирівнева словесна: Ніколи/Рідко/Майже завжди/Завжди;
- 5-, 10-, 12-бальна шкала.
Якщо рівневі словесні шкали в назві рівнів пропонують критерії їх визначення, то застосування бальної шкали потребує додаткового тлумачення критеріїв для встановлення кількості балів.
Під час підсумкового оцінювання використовується:
- чотирирівнева шкала: початковий рівень/середній рівень/достатній рівень/високий рівень;
- дванадцятибальна шкала.
Навчальний заклад може використовувати в підсумковому оцінюванні власну шкалу, але для річного оцінювання має переводити власну шкалу у дванадцятибальну.
Чим свідоцтво навчальних досягнень відрізняється від табеля навчальних досягнень попередніх років?
Зміни в оцінюванні знаходять відображення і на рівні ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах. Раніше був табель навчальних досягнень. У ньому був перелік навчальних предметів інваріантної та варіативної складових і бали за кожний семестр, рік, навчальну практику та державну підсумкову атестацію. У НУШ табель навчальних досягнень замінили на свідоцтво навчальних досягнень. Табель був документом щодо підсумкового оцінювання. А от свідоцтво навчальних досягнень є документом щодо двох видів оцінювання: формувального оцінювання особистісних досягнень і підсумкового оцінювання навчальних результатів. На відміну від табеля свідоцтво навчальних досягнень має дві частини:
- перша частина — це перелік особистісних досягнень (зокрема, у частині наскрізних умінь);
- друга частина — перелік навчальних предметів і інтегрованих курсів.
При цьому, якщо в першій частині перелік наскрізних умінь є фіксованим, то перелік предметів та інтегрованих курсів у другій частині — змінний на рівні кожного навчального закладу освіти відповідно до освітньої програми самого навчального закладу. Крім цього, на відміну від табеля, де за кожен предмет учитель виставляв бал, у свідоцтві досягнень педагог вказує оцінку щодо кожної групи загальних результатів навчання. Зробити це можна як за допомогою перших літер назв рівнів: «В» (високий), «Д» (достатній), «С» (середній), «П» (початковий), так і за допомогою балів.
Нагадаємо, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти опублікував методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах (НУШ) закладів загальної середньої освіти