Конспект з християнської етики у 9 класі. Мистецтво спілкування

Тема: Мистецтво спілкування ( 9 клас )

 

 

Мистецтво спілкування ( 9 клас )

Мистецтво спілкування ( 9 клас )

Навчальні цілі:  навчати учнів основних правил та етики спілкування;

виховувати почуття толерантності та прагнення

слухати і сприймати.

 

Очікувані результати:  допомогти  бути доброзичливими і толерантними у

 

спілкуванні.

 

 

Після уроку учні будуть:

  • знати: що вміння слухати  – це невід`ємний фактор духовної культури людини;

 

  • вміти: бути толерантними у спілкуванні;

 

  • розуміти: важливість спілкування , потребу вміння слухати.

 

Основні поняття: толерантність, комунікації.

Тип уроку:,здобуття нових знань.

 

Методи та прийоми:  робота в групах, колективна робота.

Обладнання класу:

  1. У класі демонструються:
  • вислови про спілкування;
  • додатки.

 

  1. Матеріали та інструменти:

 для вчителя  – Святе Письмо, на дошці біблійний  текст  «Дехто говорить, мов коле мечем,язик же премудрих –  то ліки»(Прип.12:18), образочок, свічка.

для учнів – зошит з християнської етики, підручник.

 

Література.

1.Г.Іржі « Мистецтво говорити» ,Київ 1989

  1. «Невигадані історії. Родинні перехрестя» , Львів 2003
  2. Поль Дж.Вортон « Історії та притчі», «Свічадо» 1998
  3. Н.Мартіні « Зрілість – найважливіша проблема. Брати? Одержувати?Мати? Давати? Бути? Львів – Рим,1992
  4. «Так будується людину. Самовиховання молоді.»Львів 2003

 

Структура  уроку:   

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Вивчення нового матеріалу.
  2. Оцінювання учнів. Підсумок уроку.
  3. Домашнє завдання.

 

 

 

 

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

Християнське привітання.

Молитва « Отче наш»

 

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учні зачитують твори « Мій друг, хто він».

 

     

          ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

 Розповідь вчителя:

« Ну,що б, здавалося, слова…Слова та й голос – більш нічого. А серце б`ється й ожива, як їх почує».

Ці слова сказані нашим геніальним поетом, письменником та художником Тарасом Шевченком, змушують нас задуматися щодо значення слів у житті людини.

Бог створив світ, створив людину і дав їй певне покликання. Одним з покликань людини є пізнати світ, пізнаючи світ, дякувати за це Творцю, передавати знання іншим людям. І зможемо ми це зробити за допомогою слова.

 

  1. IV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя:

Спілкування –  це досить складний процес. Кожен з нас, здобуваючи досвід , вчиться спілкуватися все життя. Задоволення чи незадоволення людини, щасливі і нещасливі хвилини в її житті прямо або опосередковано залежать від того, як складаються її стосунки з іншими людьми. Містком у цих стосунках є вміння спілкуватися. Для цього замало добре опанувати рідну мову, граматику і словник. Необхідно оволодіти мистецтвом мовлення, щоб говорити тактовно, цікаво, своєю мовою впливати на співрозмовників, вміти переконати або ж просто їх розважити. Важливо також вміти спілкуватися із знайомими і незнайомими людьми, молодими і літніми; з людьми що симпатизують нам, і з тими, хто нас недолюблює, вміти говорити вдвох, утрьох, у більшій групі, своєю мовою викликати прихильність інших.

Відомий французький письменник Антуан де Сент – Єкзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю в світі. Все життя людини – це спілкування з іншими, без спілкування людина не може бути щасливою.

Мистецтво спілкування ми вчимося у сім`ї, адже саме тут проводимо найбільше свого часу. Окрім спілкування людей між собою також є спілкування з Богом – молитва.

У спілкуванні є виділені три рівні :

І рівень – спілкування з Богом.

ІІ рівень – спілкування з людьми.

ІІІ рівень– спілкування з природою.

 

( Діти пояснюють,як вони розуміють)

 

Спілкування може бути прямим і опосередкованим. Пряме спілкування – це спілкування у процесі безпосередніх контактів між партнерами. Опосередковане спілкування відбувається тоді, коли між учасниками спілкування існує певна просторова, часова – дистанція.

Форми спілкування : словом, мімікою, жестом, листами.

Мистецтво спілкування людина засвоює впродовж  усього життя, але є необхідні елементарні правила, які треба вивчити з дитинства:

  1. Дослуховувати фразу до кінця.
  2. Не перебивати.
  3. Перш ніж починати говорити, сформулювати свою думку, щоб у процесі розмови не затинатись.
  4. Уникати слів – паразитів «е», «а», «ну».
  5. Слідкувати за реакцією та сприйняттям співрозмовника.
  6. Не нав’язувати свій стиль спілкування – не заглядати в очі, якщо співрозмовник не хоче цього, не встрявати в розмову інших без запрошення.
  7. Уникати надмірної сором’язливості, як рівно ж і нав’язливості.

 

Тут читаємо притчу «Три сита», яку разом з учнями згодом обговорюємо.

Щоб оволодіти мистецтвом спілкування, треба більше слухати, аніж говорити. Слухати іншу особу – значить уміти співпереживати з нею її життя з радощами і прикрощами, бо коли ми говоримо, то чуємо тільки себе. З книги Сираха 5, 11 читаємо:

« Слухавши, будь скорим, а від повідавши – повільним. Відповідай ближньому, коли відаєш, коли ж ні – поклади долоню собі на уста. І слава, і неслава – в розмові; язик людини – її погибель».

Псалом 141, 3

« Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері моїх губ».

Щоб наголосити, як важливо вміти слухати інших людей, застосовуємо метод « Годинник тиші».

 

.

 

Колективна робота .

Праця з підручником: прочитати текст Ів. 4,7 -38.Дати характеристику такому спілкуванню.

Основне у спілкуванні – толерантність.

Вчитель. Спілкування вимагає певного вміння і важко не погодитися з словами Ліни Костенко:

 

 

 

 

« І в житті, як на мінному полі:

Я просила в цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум:

  • Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курси вами:

  • Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!»

 

(діти дають пояснення цього вірша)

 

Слова мають здатність вбивати й оживляти, кидати у провалля й витягати з нього.Язик понад усе згубний для людей. Ніщо не в силі стримати язика, скорого до слова: ні сніг, ні потік, ні кам`яна скеля.

Культура спілкування завжди зараховувалася до найважливіших якостей особистості.

 

 

 

 

 

Робота у  групах.  Висловіть власну думку.

Представити свої думки щодо біблійного тексту Товита 4,1 – 21.

 

 

 

VІ. Закріплення уроку. Підсумок уроку.

Основним у спілкуванні є взаємна ввічливість та любов. При спілкуванні слід більше слухати, ніж говорити, спокійно сприймати думки інших, а все сказане повинно будувати, а не руйнувати. Запорукою цього є доброзичливість, тактовність, врівноваженість, толерантність, співпереживання, спокій, стриманість, радість та чіткість у формулюванні думок.

Говорити – наче відчинити двері в домі, щоб вийти подихати свіжим повітрям, або запросити гостей до світлиці. Розважливість регулює відривання: двері можуть бути відчинені, зачинені або замкнені взагалі.

Неси правду туди, де панує брехня,

Віру – туди, де панує сумнів,

Злагоду – туди, де панує розбрат,

Надію – туди, де панує відчай.

Підсумок.

Кожна група працює і пояснює рівні спілкування.

 

VIІ. Домашнє завдання.

Виписати основні думки, що стосуються спілкування, із біблійних текстів:

Йо. 4,7- 38, Ді. 17,16- 34.

Навчитися бути толерантними.

 

 

Скачати конспект уроку (.docx)

Поділитись у соціальних мережах:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 

Вам також має сподобатись...