Сценарій ” Під Покровом Пресвятої Богородиці” допоможе вчителю ознайомити учнів з особливостями та історією виникнення свята Покрови Пресвятої Богородиці, прилучати дітей до цінностей народного життя рідного краю, сприятиме усвідомленню учнями місця та ролі українського козацтва в боротьбі за свободу та самостійність; допоможе розвивати естетичні почуття через знайомство з шедеврами світового мистецтва,розвивати творчі та акторські здібності дітей.
Під Покровом Пресвятої Богородиці
Мета: ознайомити учнів з особливостями та історією виникнення свята Покрови Пресвятої Богородиці, прилучати дітей до цінностей народного життя рідного краю; сприяти усвідомленню учнями місця ролі українського козацтва у боротьбі за свободу і самостійність;
розвивати естетичні почуття через знайомство з шедеврами світового мистецтва;
виховувати повагу до історичної спадщини нашого народу; любов до рідної землі, її традицій, вірувань.
Обладнання: презентація «Під Покровом Пресвятої Богородиці», образ Божої Матері, підсвічник зі свічкою, фонограми пісень, фрагмент фільму «Тарас Бульба», декорації світлиці.
Хід заходу
Сценка 1
Онука з бабусею сидять на призьбі.
Бабуся: От уже і осінь – Покрова вже скоро.
Онука: А що це за свято?
Бабуся: Одним із найважливіших для нас свят восени, Оленко, є свято Покрови, із ним пов’язано чимало народних повір’їв, прикмет, прислів’їв.
За народним календарем у жовтні закінчувалась осінь, і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалось свято Покрови, яке відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті.
Дідусь (підходить та приєднується до розмови)
Було це давно. Царгород, столицю Візантії ,оточили араби. У храмі святої Богородиці на Влахернах, де переховувалися її ризи, правилася всеношна. Серед парафіян ревно молився Андрій Юродивий. Здавалося, становище захисників міста було безнадійне, якби не сталося чудо. Вранці він побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Богородиця опустила додолу омофор (покривало у вигляді широкого шарфа, котрий звичайно жінки носили навколо шиї) й накрила ним християн. Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів.
Сценка 2
Дівчата йдуть в ліс по гриби з кошиками. Сцена прикрашена декораціями дерев, кущів. Дівчатка збирають гриби на сцені і внизу.
Лунає пісня, і на її фоні – декламування віршів:
1 дівчина
Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!
2 дівчина
Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
3 дівчина
Власний вірш декламує
4 дівчина
Власний вірш декламує
5 Дівчинка
Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.
1 Дівчина
За тиждень уже і Покрова.
2 Дівчина
Матуся моя із сусідкою щоразу, тільки – но зустрінуться, влаштовують змагання : хто більше прикмет знає. Так я і запам’ятала дещо про Покрову.
Якщо в цей день вітер з півночі, то зима буде холодною, якщо з півдня – теплою.
Коли на Покрову не випаде сніг на землю, то не буде його і в листопаді.
3 Дівчина
Якщо до Покрови журавлі не відлетіли у вирій, то зима наставатиме поволі.
Хто лежить до покрови, то продасть усі корови.
4 Дівчина
Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова.
До покрови молока давали корови, а після покрови пішло молоко в роги корові.
Хто сіє по Покрові, той змушений буде виводити взимі по корові.
Оленка
(Приєднується до дівчат, які її з собою покликали)
Моя бабуся розказувала: «Якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде холодна і з хуртовицями, якщо з півдня, – то тепла». Звертались до неї з проханням і промовляли:
«Покрово-Покрівонько,
постели скатерку біленьку,
не дай довго вороні крякати
і ногам по болоті ляпати».
5 дівчинка
Ще говорять, що ніч перед Покровою набирала якоїсь таємничості. Дівчата виходили на поріг і закликали: «Свята Покровонько, покрий головоньку». А вранці йшли до церкви покривати ікону Матері Божої хусткою: «Матінко Господня, на Тобі від мене, дай мені від Себе. Як я Тебе покриваю, так і мене покрий».
Інсценування пісні «Ой, куди їдеш , Явтуше?»
1 Дівчинка
Погляньте, щойно їх згадали. Марічка з батьками на ярмарок ідуть – до весілля готуються.
2Дівчина
- Дівчата, я пам’ятаю,як минулого року Марічка в церкві молилася:
- Свята матір Покрівонька,
Ти залинь мою голівоньку
Чи в шматку, чи онучу,
Най ся дівкою не мучу.
Усі разом:
-Ой . погляньте скільки грибів.
Лунає музика. Танок дівчат з кошиками «Збір грибів».
Сценка 3
Лунають крики – хлопці хочуть налякати дівчат.
1 парубок
Мати Божа – покровителька нашої землі. Тож і щедра вона своїми талантами. Щирі, добрі люди живуть, трудяться і творять на нашій Харківщині.
2 парубок
Божу Матір Покрову вважали своєю покровителькою запорозькі козаки. Саме 14 жовтня відзначали престольне (храмове) свято головного на Січі храму – Покровського. Цього дня відбувалися вибори нового отамана. Тому в Україні свято набуло ще й козацького змісту й отримало другу назву – Козацька Покрова.
3 парубок
З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. 14 жовтня Свята Українська Православна Церква вшановує пам’ять праведного Петра Багатостраждального (останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського).
Не шукаю до тебе
Ні стежки, ні броду –
Ти у грудях моїх,
У чолі і в руках.
Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях. (В. Симоненко)
1парубок
Чорне море – наше море,
Наші і Карпати,
Гей, яка ж ти, Україно
Пишна та багата!
2 парубок
Лети, вітер, з полонини
Та понад степами,
Рознеси ти нашу славу
Широко світами!
3 парубок
Де степ широкий, наче море,
Де дише пахощами гай,
Де небо зоряне, прозоре,
Там мій святий, чудовий край.
4парубок
Де житом ниви зеленіють.
Де пісня жалібно луна,
Де хати в вишниках біліють,
Там мила, рідна сторона .
5 парубок
Україна – то край славний,
Аж по Чорне море,
Україна – лан пишний
І степи, і гори.
Всі:
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по – вкраїнські
Вчила розмовляти.
(Низько вклоняються і виходять)
Сценка 4 Інсценування уривку з повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» ( Приїзд синів додому) або перегляд кінофільму.
БАТЬКО: Ану повернися, синку, цур тобі, який ти чудний! Що це на вас за попівські підрясники? І це всі отак ходять в тій академії?
Такими словами зустрів старий Бульба двох своїх синів, які після навчання в київській бурсі повернулися додому.
Вони щойно злізли з коней. Це були два дужих парубки, які, однак, сторожко поглядали спідлоба, як недавні семінаристи.
БАТЬКО: Стривайте, стривайте, дітки! — провадив далі Тарас, повертаючи їх і так і сяк. — А які ж довгі свити на вас! Оце-то свитки! Ну й ну! Таких ще й світ не бачив! Ану ж бо побіжіть обидва, а я подивлюся, чи не зариєте носом у землю?
СТАРШИЙ СИН: Не смійся, не смійся, батьку!
БАТЬКО: Ти диви, який пишний! А чого ж мені не сміятися?
— А того! Хоч ти мені й батько, а як глузуватимеш, то, їй-Богу, боки намну!
БАТЬКО: Ах ти, сякий-такий сину! Оце так на батька? — сказав Тарас Бульба і від здивування аж заточився.
— А хоч би й батько, то що? Зневаги нікому не подарую.
БАТЬКО: Як же ти хочеш зі мною битися? Хіба що навкулачки?
— Та вже як завгодно.
БАТЬКО: Ну, тоді давай навкулачки!
І батько із сином, замість привітань після довгої розлуки, почали частувати один одного стусанами.
МАТИ: Оце вже геть здурів старий! — бідкалася їхня бліда, худорлява і щиросерда мати, що стояла в порозі і ще не встигла навіть обняти своїх рідних дітей. — їй-Богу, здурів! Діти приїхали додому, більше року не бачили їх, а він отаке вигадав — битися навкулачки!
БАТЬКО: Та він добре б’ється! Їй-Бо, непогано!.. Таке, що краще б і не починали.— Славний буде козак! Ну, здоровий був, синку! Почоломкаємося! — Добре, синку! Отак духопель усякого, як мене Дубасив; нікому попуску не давай! Та все’дно на тобі чудернацька вдягачка. А що це за мотузок теліпається? А ти, бовдуре, чого стоїш і руки опустив? Чом же і ти, сучий сину, не лупцюєш мене?
МАТИ Ще чого вигадай! — сказала мати, обіймаючи тим часом молодшого. — І треба ж до такого Додуматися! Де це бачено, щоб дитя та рідного її батька било? Та й хіба зараз до того? Дитина щойно з дороги, проїхала таку далеч, зморилася, — цій дитині було вже двадцять із гаком і сажень зросту, — йому б тепер швидше спочити та попоїсти, а він приневолює битися!
БАТЬКО: Е, та ти, видно, мазунчик! — Не слухай, синку, матері, вона — жінка, вона нічого не знає. Вам ці мазання ні до чого, ваші пестощі — чисте поле та добрий кінь. Оце ваші пестощі! А бачите ось цю шаблю? Оце ваша мати! А то все пусте, чим замакітрюють ваші голови: і академія, і всі ті книжки, букварі, філоcофія, все це казна-що, начхати на нього!.. — Бульба тут доточив таке виразне слівце, що ліпше його пропустити. — Я вас на тому ж тижні спроваджу на Запорожжя. Отам ваша школа, отам тільки ви й наберетеся розуму!
МАТИ: І всього лишень тиждень вони побудуть удома?—жалібно, зі слізьми на очах перепитала старенька мати. — І погуляти їм, бідним, не вдасться, ні в хаті посидіти, і я не встигну на них надивитися!
БАТЬКО: Годі, жінко, годі тобі! Козак не на те, щоб сидіти під спідницею. Іди мерщій та неси все, що маємо, до столу. Тільки не треба маківників, медяників та всіляких пундиків, а тягни нам цілого барана на стіл.
Сценка 5
Ведуча
Немає християнської душі без любові до Пречистої Богородиці. Сам Бог прийшов на землю через Марію.
(Тихо звучить музика «Аvе Маrіа»).
Ведучий
Покрова – християнське свято, надзвичайно шановане у православному світі. В Україні це свято релігійне, національне й родинне.
Бібліотекар
Особливо шанували на Україні Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови. Саме козакам завдячуємо ми, що маємо на гостомельській землі чарівну перлину -Свято-Покровську церкву.
Храми, монастирі будувалися на честь Пресвятої Богородиці, її шанували, до неї зверталися у своїх молитвах, їй присвячували свою творчість художники і композитори, поети і письменники, а вона в свою чергу надихала їх, допомагала будівничим.
Ніжна і лагідна, трепетна й мужня, вона взяла нас під своє покровительство, Вона говорить за нас перед Богом. Вона натхнення Бетховена і Моцарта. Захоплення Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, оспівана Шевченком, Гоголем і Тичиною. Цей день її. Це дуже чинне свято, піднесено-урочисте: кожен чекав покрову Матері Божої і собі.
У місті Харків є Собор Покрова Пресвятої Богородиці — парафіяльний православний в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці . Сьогодні він у складі Покровського монастиря. Собор — є єдиним фрагментом забудови Харківської фортеці XVII ст., який дійшов до наших часів.
Ведуча
На Русі Покров святкували по закінченню польових робіт. А Богородицю вважали покровителькою землеробства. За звичаєм у цей день обов’язковим було вшанування пожинального снопа. Для цього прибирали світлицю, прикрашали її квітами та рушниками. Проводили ярмарки і веселі забави, на які збирали всі дари осені.
ДІВЧИНА – КАЛИНА
Калинонька завжди вважалася символом дівочої краси. І українські дівчата ставилися до неї з особливою пошаною.
Наперед виходить фольклорний гурт
Фольклорний гурт (разом)
Ми тебе, калино, прославляємо, ми тобі, калино, заспіваємо.
Співають українську народну пісню «Ой у лузі калина похилилася.
Лунає пісня «Від Києва до Лубен». Танцювальний гурт веде танок – хоровод, потім кривий танець, залучаючи гостей.
ВЕДУЧИЙ
З 24 серпня 1991 року Україна нарешті стала вільною і незалежною. Почалось відродження мови, традицій, звичаїв і народних свят. Відроджується і свято Покрови Пресвятої.
Українці щиро вірять, що Пречиста Діва допомогла нам вибороти незалежність.
Скачати сценарій до свята Покрова (до Дня козацтва 14 жовтня): сценарій