Проект “Особисте про відомих вчених-фізиків” (конспект, презентація)

Проект «Особисте про відомих вчених-фізиків»

Керівник проекту: Обізюк З.Г., викладач фізики Вишнівецького професійного ліцею.

Тип проекту: інформаційно-пошуковий.

Учасники проекту: учні, члени гуртка «Фотон».

Проблема: Чи вплинуло на визначні відкриття відомих вчених їх особисте життя?

Мета проекту:

зібрати інформацію про життя і діяльність вчених- фізиків, відкриття яких вивчаються у школі;
дослідити як впливало особисте життя вчених на їхню наукову діяльність .

Завдання проекту:

Організація інформаційно-пошукової роботи учнів з означеної проблеми.
Проведення презентації проекту при проведенні відкритого виховного заходу.

Актуалізація проблеми

Особисте життя відомих людей завжди було об’єктом зацікавленості громадськості. Велика кількість досягнень вчених у науці відбулась завдяки, за підтримки, а інколи, і всупереч їх коханих.

Етапи реалізації проекту

Діагностико-концептуальний:

Створення і визначення функцій пошукових груп.
Розподіл доручень між керівниками та учасниками проекту.
Пошук джерел інформації з поданої теми.

Організаційний:

Збір матеріалів з науково-популярних видань на дану тему.
Систематизація та оформлення отриманого матеріалу.

Практичний:

Проведення презентації проекту у формі виховної години.
Створення комп’ютерної презентації проекту.

III. Очікувані результати

Формування знань про основні відкриття відомих фізиків.
Вдосконалення життєвих компетентностей учнів: інформаційної, соціально-трудової, вміння вчитися.
Формування навичок дослідницької роботи.
Вдосконалення вміння орієнтуватися в інформаційному просторі та аналізувати отриману інформацію.
Створення ілюстративних та інформаційних матеріалів.
Розробка рекомендацій щодо безпечного користування електропобутовими приладами.

Вступне слово вчителя фізики.

Виступи учнів

Іван Пулюй(1845-1918)

Український фізик та електротехнік, винахідник, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч, першовідкривач Х-променів, які несправедливо носять назву «рентгенівських», родом із Гримайлова Тернопільської області.

Його кредо: «Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка , як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю». У 1884р. Пулюй одружився зі своєю студенткою Катериною Стозіцькою (німкеня з польським корінням), яка була на 18 років молодшою за нього (йому на той час було 39). Шлюб узяли у греко-католицькій церкві Св. Варвари у Відні. Свого часу, коли Іван, вже відомий вчений займався проблемою тривалості свічення електроламп, то він навіть експериментував з використанням людських волосинок. І саме майбутня дружина, яка була справжньою красунею і мала довге волосся (аж до колін) , пожертвувала йому для дослідів своє волосся і, напевне, цим фактом освітила їхнє прекрасне сімейне життя, їхню любов. Подружжя мало 15 дітей, з яких залишилося живими тільки шестеро: три доньки і три сини: Наталка(1886) стала піаністкою і дружиною відомого українського композитора В.Барвінського, Ольга(1891) і Марія(1894) стали вчителями, Олександр(1901) і Юрій(1906) здобули інженерний фах, Павло(1904) став лікарем.

Олександр Смакула(1900-1983)

Український фізик, відомий як винахідник антирефлексійного покриття лінз, фундатор квантової органічної хімії, з 1964р.-директор лабораторії фізики монокристалів у Массачусетському інституті технологій, згодом повний професор цього найвизначнішого у світі технологічного інституту( єдиний з українців) ,родом з Добривод Збаразького р-н Тернопільської обл.

У Олександра і його дружини Еріки було п’ятеро дітей. Окрім сина, який помер під час війни, це Еллі, Пітер, Фріц та Ільза. Вони розселилися по різних штатах і мають свої родини. Петер Смакула став відомим у США музикантом. О.Смакула тужив у чужих світах за Батьківщиною. У листі до рідних, шо жили у Добриводах, писав: «Я от уже сорок літ скитаюсь на чужині, але своєї України не забув і повік не забуду. Частенько заглядаю до Кобзаря, щоб тугу розігнати»(єдиний раз у 1971р. побував у своєму рідному селі з часу вивезення його американською окупаційною владою з Німеччини у США у 1946р.) «Я щасливий, що в мене така доля: у мене є світове визнання в науці, є дім, є дружина, але на жаль, як і діти, так і дружина не мають того почуття великої любові до моєї української землі»-з гіркотою говорив О.Смакула на схилі літ. На чужій землі –не на рідній-закінчилось його земне життя, помер у 1983р. в американському місті Обуре, де й покоїться його прах.

Альберт Ейнштейн(1879-1955)
Один з найвидатніших фізиків 20-го століття, лауреат Нобелівської премії в 1921р., автор спеціальної теорії відносності, основоположник праць з квантової теорії, розвинув статистичну теорію броунівського руху, працював над проблемами космології. Із своєю першою дружиною Мілевою Маріч Ейнштейн познайомився 1896 року в Цюріху, де вони разом навчалися в Політехнікумі. Альберту було 17 років, Мілеві — 21. Вона була з католицької сербської родини, яка жила в Угорщині. Весілля скромно відсвяткували 6 січня 1903 року. Співробітник Ейнштейна, що став його біографом, Абрахам Пайс у фундаментальному життєписі свого великого шефа, виданому 1982-го, писав: батьки Альберта були проти цього шлюбу. Лише на смертнім одрі тато Ейнштейна Герман дав згоду на одруження сина. А Пауліна, мати вченого, так і не прийняла невістку. «Усе в мені противилося цьому шлюбу», — цитує Пайс лист Ейнштейна 1952 року.

Пайс або не знав, або не схотів наводити скандальні дані, які 1997-го викликали шок у світової громадськості. Того року на аукціоні «Крісті» правнуки Ейнштейна виставили за 2 млн. дол. листи свого великого прадідуся до прабабусі. Листи були написані в період із 1901-го по 1948 рік. Адміністрація аукціону пропонувала зняти листи з продажу, аби не кидати тінь на ім’я одного з найвидатніших умів людства. Але правнуки не церемонилися з великим предком: їм дуже хотілося заробити гроші. Зрештою листи пішли за 800 тис. дол.

Ось що Альберт писав Мілеві 1901 року: «…Я втратив розум, помираю, палаю від любові й бажання. Подушка, на якій ти спиш, у сто разів щасливіша від мого серця! Ти приходиш до мене вночі, але, на жаль, лише вві сні…». Пристрасть Альберта не залишилася без відповіді: у січні 1902 року Мілева народила їхню першу дитину — доньку Лізерл. Але несподівано Альберт запропонував у «зв’язку з матеріальними труднощами» віддати немовля на удочеріння до багатої бездітної сім’ї родичів Мілеви. Про цю першу дошлюбну дитину Ейнштейна нічого не було відомо до 1997 року! Мілева погодилася, після чого її батьки зажадали від доньки негайно піти від такого коханого. Але любов сліпа, Мілева кохає Альберта й хоче за нього заміж.

Проте за короткий час майбутній батько теорії відносності та майбутній батько сімейства пише своїй нареченій уже зовсім в іншому тоні: «Якщо хочеш заміжжя, ти повинна будеш погодитися на мої умови, ось вони: по-перше, ти піклуватимешся про мій одяг і постіль; по-друге, приноситимеш мені тричі на день їжу до мого кабінету;

по-третє, ти відмовишся від усіх особистих контактів зі мною, за винятком необхідних для дотримання пристойності у товаристві;

по-четверте, завжди, коли я попрошу тебе про це, ти залишатимеш мою опочивальню й кабінет;

по-п’яте, без слів протесту ти виконуватимеш для мене наукові розрахунки;

по-шосте, не чекатимеш від мене жодних виявів почуттів».

Мілева приймає ці принизливі умови та стає не тільки вірною дружиною, а й цінним помічником у роботі. 14 травня 1904 року в них народжується син Ганс Альберт, єдиний продовжувач роду Ейнштейнів. 1910 року народився другий син Едуард, котрий з дитинства страждав на слабоумство й закінчив своє життя 1965 року в цюріхській психіатричній лікарні.

Звертаю увагу на п’ятий пункт дивовижних вимог нареченого. Що може бути переконливішим доказом того, що Мілева справді була талановитим фізиком! У своїх спогадах про Ейнштейна відомий радянський фізик, академік Абрам Іоффе твердив, що бачив підготовлені та згодом втрачені історичні рукописи 1905 року для Annalen der Physik із викладом теорії відносності. І вони були підписані двома іменами: Ейнштейна і Маріч! Проте з невідомих причин при публікації залишилося тільки одне — Ейнштейна. Мимоволі насторожують й інші схожі випадки: приміром, у Цюріху Мілева Маріч спроектувала прилад для вимірювання слабкого струму. А в заявці на патент як автори фігурували чомусь тільки Альберт Ейнштейн і Йоганн Хабіхт. У ці й інші факти мертвою хваткою вчепилися панове антисеміти. На їхню думку, все пояснюється просто: один із євреїв знову вкрав відкриття в слов’ян та ще й обдурив жінку!

Проте того факту, що Мілева не була звичайною домогосподаркою та справді була компетентна в наукових дослідженнях чоловіка, ще не досить для зарахування її до співавторів теорії відносності. Потрібні конкретніші докази, а їх немає. Так чи інак, але за згоду Мілеви на розлучення 1919 року (фактично їхній шлюб остаточно розпався 1914-го) Ейнштейн дав таку письмову обіцянку: «Обіцяю тобі, що коли я отримаю Нобелівську премію, то віддам тобі всі гроші. Ти повинна погодитися на розлучення, якщо ні, ти взагалі нічого не одержиш».

Подружжя було переконане, що Альберт стане нобелівським лауреатом за теорію відносності. Нобелівську премію він справді отримав 1922 року, хоча і з зовсім іншим формулюванням (за пояснення законів фотоефекту). Ейнштейн слова дотримав: усі 32 тис. дол. (величезна сума на той час) він віддав колишній дружині. До кінця своїх днів Ейнштейн піклувався і про неповноцінного Едуарда, писав йому листи, які той навіть не міг прочитати без сторонньої допомоги. Навідуючи синів у Цюріху, Ейнштейн зупинявся в Мілеви в її будинку. Мілева дуже тяжко переживала розлучення, довго перебувала в депресії, лікувалася в психоаналітиків. Померла вона 1948-го у 73-річному віці. Почуття провини перед першою дружиною гнітило Ейнштейна до кінця його днів.

Двоюрідна-троюрідна дружина

У лютому 1917 року 38-річний автор теорії відносності не на жарт захворів. Надзвичайно інтенсивна розумова робота за поганого харчування у воюючій Німеччині (це був берлінський період життя) та без належного догляду спровокувала гостру хворобу печінки. Далі додалася жовтуха й виразка шлунку. Доглядати хворого взялася його двоюрідна по материнській лінії та троюрідна по батьківській лінії сестра Ельза Ейнштейн-Ловенталь. Вона була на три роки старша, розлучена, мала двох доньок. Альберт і Ельза дружили з дитинства, нові обставини сприяли їхньому зближенню. Добра, сердечна, по-материнському турботлива, одне слово, типова бюргерша, Ельза дуже любила дбати про свого знаменитого брата. Щойно Мілева дала згоду на розлучення, Альберт і Ельза одружилися, доньок Ельзи Альберт удочерив і був із ними в чудових стосунках.

«Кочівник» по університетах Європи, Ейнштейн знайшов свій дім. Це почасти пішло йому на користь, а Ельза купалася в променях слави свого чоловіка. Побувавши в їхньому домі, Чарлі Чаплін так описав Ельзу: «З цієї жінки з квадратною фігурою так і струменіла життєва сила. Вона відверто насолоджувалася величчю свого чоловіка й зовсім цього не приховувала, її ентузіазм навіть підкуповував». Один із друзів Ейнштейна тонко помітив приховану проблему: «Він, у кому завжди було щось богемне, зажив життям буржуа середньої руки… в будинку, типовому для заможної берлінської сім’ї… з гарними меблями, килимами й картинами. Увійшовши, ви відчували, що він тут чужий, як представник богеми в гостях у буржуа». Ельза померла в 1936р.

Але Ейнштейн не залишився зовсім без жіночої турботи. Після смерті Ельзи молодша рідна сестра Ейнштейна Майя переїхала в його будинок (це було вже в США в Прінстоні 1939 року) і налагодила побут своєму великому братові. Вона прожила з ним до своєї смерті в 1951-му.

Марія Складовська-Кюрі(1867-1934)

Французький фізик, хімік, педагог, громадська діячка польського походження, двічі лауреат Нобелівської премії . У 1994р. В будинку одного польського фізика-емігранта Марія зустріла П’єра Кюрі. «Коли я зайшла до кімнати,-згадувала Марія їхню першу зустріч,-то побачила високого зросту чоловіка з каштановим волоссям й великими світлими очима. Він здався мені зовсім молодим, хоча йому тоді виповнилося 35».Коли П’єр запропонував Марії одружитися, та розгубилася. Вона давно поставила хрест на своєму особистому житті. Колись, працюючи гувернанткою в багатому домі, Марія закохалася у сина господарів. Та його батьки не захотіли мати за невістку бідну дівчину. Вона навіть думала накласти на себе руки. Після того про кохання більше й не думала і хотіла присвятити своє життя науці. Здобувши освіту, Марія планувала повернутись до Польщі, але Кюрі не відпустив. Повагавшись, дівчина погодилась піти з ним під вінець. Познайомившись на ґрунті захоплення, фізикою Марія і П’єр через рік одружилися. Їх весілля було скромним. Молодята не вдягали обручок, не влаштовували прийому, навіть не вінчались. Як весільний подарунок, вони придбали собі два велосипеди, щоб було зручно добиратись на роботу. Два роки потому їх союз благословенний народженням дочки Ірен, а у 1904р. народилась дочка Єва. Майже весь час Кюрі займалися наукою. Разом проводили дослідження, готувалися до лекцій і екзаменів. Прийомів не влаштовували і нікуди не ходили. Коли П’єр трагічно загинув, потрапивши під колеса екіпажу, Марія була у відчаї, не хотіла вірити у його смерть. Їй було лише 38, але вона до кінця життя лишилась вірна чоловікові.

Цікаві факти про Марію Кюрі

Марія Кюрі на грудях носила свій не змінний талісман – ампулу з радієм. Працюючи з радіоактивними речовинами, Марія Кюрі не вживала жодних заходів безпеки. При цьому дожила велика жінка до 66 років. .2. Марія Кюрі – двічі лауреат Нобелівської премії: з фізики в 1903 році та з хімії в 1911 році.
Марія Кюрі – засновниця інститутів Кюрі в Парижі та у Варшаві.
Один з елементів, який Марія Кюрі відкрила разом зі своїм чоловіком, називається полоній – на честь батьківщини Марії – Польщі.
Другий елемент, над відкриттям якого Марія Кюрі працювала разом із чоловіком 12 років, називається радій.
Марія Кюрі була членом 85 наукових товариств із усього світу та власницею 20 наукових почесних ступенів.
У Марії Кюрі було дві доньки, хоч вона все життя працювала з радіоактивними речовинами.
Старша донька Марії Кюрі – Ірен Жоліо-Кюрі, як і мама, вийшла заміж за хіміка і, через 24 роки від дня присудження Марії Кюрі Нобелівської премії, сама стала Нобелівським лауреатом із хімії. До речі, Ірен одержала премію, як і мама, разом із чоловіком і за роботу над радіоактивними елементами.
Марія Кюрі стала першою в історії університету Сорбонни жінкою-викладачем.
У роки Першої світової війни Марія Кюрі, разом зі старшою донькою, яка тоді була ще підлітком, їздила по госпіталях із першим рентген-апаратом і навчала лікарів робити рентген для того, щоб більш успішно проводити операції.

Ісаак Ньютон(1643-1727)

Англійський фізик, відомий математик, знаменитий астроном і геній в механіці, один з легендарних творців базової, класичної фізики, почесний член, а потім і президент Лондонського королівського суспільства.

Ньютон не залишив після себе нащадків, так як ніколи не був одружений, весь свій вільний час він присвячував науці, а його звичайна сіра зовнішність робила його непримітним для жінок. Біографи згадують лише одну симпатію, яка промайнула в юності Ньютона: навчаючись в Грентезме, він був закоханий в міс Сторей, свою однолітку, з якою підтримував теплі, дружні стосунки до кінця своїх днів.

Андрі Беккерель(1852-1905)

Французький фізик, лауреат Нобелівської премії, один з першовідкривачів радіоактивності

У 1874р. Беккерель одружився на Люсі Жамен, яка народила йому сина Жана і померла під час пологів(1878р.). У 1890р. Беккерель одружився на Луізі Дезіре Лор’є.

Вільгельм Рентген(1845-1923)

Німецький фізик, у 1895р. Відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання-рентгенівські промені, лауреат першої Нобелівської премії з фізики(1901р.)

Зі своєю дружиною Анною Бертою Людвіг майбутній винахідник познайомився у студентському кафе «У зеленому келиху». Після семи років знайомства вони одружилися. Довгий час Анна не могла завагітніти. Подружжя удочерило шестирічну осиротілу дівчинку. Жінка всіляко підтримувала чоловіка. Коли той довго перебував у лабораторії, Анна приносила йому обіди. Ставила їжу на столі перед дверима кімнати. Під час дослідження Рентген нікого не пускав у лабораторію. Коли вчений закінчив своє дослідження, дозволив дружині увійти в лабораторію. Він зробив перший в історії рентгенівський знімок. Знімок кисті руки фрау Берти за кілька днів обійшов увесь світ. Після того як жінка побачила рентгенівський знімок своєї руки, вона не розбираючись у тонкощах фізики, була настільки вражена, що вигукнула: «Я бачила свою смерть».

Альфред Нобель(1833-1896)

Шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник, винахідник динаміту, засновник Нобелівської премії.

Кажуть, першою коханою Альфреда стала молода працівниця аптеки. Вона померла від хвороби, і Нобель пережив таке потрясіння, що цілих двадцять років після цього не звертав уваги на жінок.
Будучи в Парижі на представленні в «Комеді Франсез», учений познайомився із знаменитою актрисою Сарою Бернар. Почався період квітів, запрошень в ресторан… Альфред був неймовірно захоплений, але вагався, чи це та жінка, яка йому потрібна? Зрештою, коли Сара вирушила в тримісячне турне Америкою, він написав лист своїй матері до Швеції, просячи поради, чи вступати в шлюб з актрисою? Мати відповіла: «Синку, я знаю, у Франції до людини, яка занапастить своє життя через жінку, ставляться зі співчуттям і жалем, а сам герой пишається цим. На твоїй батьківщині, сину мій, його вважали б йолопом. Бери приклад зі шведів… Альф, особистість акторів складається з усіх ролей, зіграних ними на сцені, а в основі цієї особистості лежить щось аморфне, чому можна надати будь–яку форму. Недарма акторів у старовину не дозволяли ховати на кладовищі. У них немає душі, синочку!» Ослухатися матері син не посмів. Зв’язок із Сарою Бернар був перерваний.

Уже будучи у віці, Нобель дав оголошення про те, що шукає собі секретарку, в одну з віденських газет (сам він у цей час жив у Парижі). До нього звернулася збідніла 33–річна графиня Берта Кінскі, яка перш служила гувернанткою у Відні, в сімействі баронів фон Зутнер. Берта була таємно заручена з сином барона, але його рідні були проти цього шлюбу, і вона вирішила поїхати в Париж. Панна Кінскі була красива, вільно говорила чотирма мовами, захоплювалася музикою і літературою і була в усіх відношеннях світською жінкою. Все це привернуло увагу Нобеля. Між ними виникла взаємна симпатія, а можливо і більш глибокі почуття з боку вченого. Проте наречений Берти Артур фон Зутнер засипав її любовними листами, запевняючи, що не може без неї жити, і незабаром вона повернулася до нього у Відень, щоб таємно повінчатися. Від’їзд Берти Кінскі був великим ударом для Нобеля, який знайшов в її особі друга. Однак їхня дружба продовжувалась, вони листувалися.

У 1876 році на курорті Нобель познайомився з молодою дівчиною з бідної сім’ї австрійських євреїв на ім’я Софі Хесс. Вона працювала в квітковому магазині. Софі була дуже мила, але ніякими особливими талантами не відзначалася. Крім того, була доволі лінива. Нобель намагався допомогти їй здобути освіту і найняв викладача французької мови, але Софі не цікавилася уроками. Крім того, він зняв їй квартиру в Парижі і виплачував щедре утримання. Спочатку вчений робив це з суто альтруїстичних міркувань, але потім закохався в неї. Однак близьких він запевняв, що між ними немає жодних стосунків, крім дружніх, і навіть радив Софі підшукати собі партнера молодшого. Поступово їхня взаємна прихильність охолола і вони розлучилися остаточно.

Софі завагітніла від якогось кавалерійського капітана, і після народження дитини вийшла за нього заміж. Капітан незабаром кудись зник. Нобель допомагав Софі та її дочці. Однак після його смерті вони залишилися без копійки. Софі наважилася претендувати на значну частину спадщини вченого, обіцяючи представити докази, що була його дружиною. Згодом виконавці заповіту уклали з нею угоду, за якою вона зобов’язалася віддати інтимні листи, що можуть зашкодити репутації Нобеля, в обмін на виплату їй грошової допомоги.

Як пояснити, чому розумний, талановитий Альфред Нобель виявився так тісно пов’язаний із жінкою малоосвіченою, легковажною і до того ж, судячи з усього, авантюристкою? Адже у нього були дружні зв’язки з багатьма достойними особами і він, безсумнівно, мав вибір. Софі ж зуміла затьмарити навіть пам’ять про покійного …

Але хто може передбачити, якими химерними шляхами поведе нас доля? Можливо, якби вчений був одружений, мав сім’ю, то світ ніколи б не побачив Нобелівської премії, яка зробила безсмертним його ім’я. Однією з версій чому не присвоюється Нобелівська премія з математики, є те, що у Нобеля була кохана по імені Анна Дерзі, яка пізніше закохалася у Франца Лорена і вийшла за нього заміж. Франц був сином дипломата і в цей час став математиком

Ернест Резерфорд (1871-1937)

Британський фізик, лауреат Нобелівської премії, дослідив склад радіоактивного проміння, встановив структуру атома.

Резерфорд був четвертим із дванадцяти дітей. Його батько був фермером, а мати учителем. Мав хорошу пам’ять, богатирське здоров’я і силу. Любив гру у гольф, захоплювався автоспортом, був посв’ячений у рицарі в 1914р. За добрий характер студенти-однокурсники прозвали майбутнього батька ядерної фізики «Крокодилом». Подорожуючи по світі по роботі, він одного разу зупинився пожити в пансіонаті. Ернест закохався в Мері Ньютон, дочку жінки, яка володіла пансіонатом. Вони одружилися в 1900р., у них народилася дочка.

Андре Марі Ампер (1775-1836)
Французький фізик, математик, хімік, член Паризької академії наук (1814), іноземний член Петербурзької академії наук (1830), один з основоположників електродинаміки. Видатний вчений в честь якого названа одна з основних електричних величин – одиниця сили струму – ампер. Автор самого терміна «електродинаміка» як найменування вчення про електрику і магнетизм, один з основоположників цього вчення.

Читати він почав приблизно з чотирьох років, в 14 років залпом прочитав всі 20 томів «Енциклопедії» Дені Дідро і Жана Лерон Д’Аламбера, а для того щоб читати праці Бернуллі і Ейлера, за кілька тижнів вивчив латинську мову. Читання взагалі було не тільки головним, а й єдиним джерелом його знань.
Інших вчителів у Ампера не було, він ніколи не ходив до школи, не здав за все своє життя жодного іспиту. Але він постійно і багато черпав із книжок. І Ампер не просто читав, він вивчав, творчо засвоюючи прочитане. Не випадково вже в 12-14 років він почав представляти математичні мемуари в Ліонську академію, писав наукові праці з ботаніки, винаходив нові конструкції повітряних зміїв, трудився над створенням нової міжнародної мови і навіть поєднував все це з творінням епічної поеми.
Перенесені душевні травми майже на два роки вибили Андре Марі з колії. Тільки до 20 років він знову знаходить тягу до книг та знань. Але Ампер як і раніше, на погляд багатьох навколишніх, веде себе дивно. Часто блукає на самоті, незграбний і неохайно одягнений, часом голосно і розмірено скандує латинські вірші або розмовляє сам із собою. До того ж, він дуже короткозорий (він дізнається про це тільки придбавши окуляри, що стало для нього знаменною подією!).
Напевно, одним з головних імпульсів, який повернув Ампера до активного життя, стала його зустріч з золотоволосою Катрін Каррон. Ампер закохався відразу і назавжди, але згоди на весілля вдалося домогтися тільки через три роки. Велику підтримку Амперу зробила Еліза, сестра Катрін, яка раніше за інших зрозуміла і оцінила його рідкісні душевні якості. У серпні 1800 р. народився син Ампера, якого на честь діда назвали Жан Жаком.

Нільс Бор(1885-1962)
Датський фізик, лауреат Нобелівської премії, творець першої квантової теорії атома.

У школі Нільс був успішним з усіх предметів, особливо у фізиці та математиці. Був високого зросту, мав спортивну статуру. Однокласники його називали “ведмедем”. Разом з братом Гаральдом, майбутнім відомим математиком, були затятими футболістами. Грали в клубі, який заснував їхній батько. Але молодший Гарольд обігнав Нільса, його включили до складу збірної Данії на Олімпійських іграх. Нільс був кандидатом до збірної команди своєї країни в якості запасного воротаря. У Копенгагені Бора знали більше як футболіста, ніж як знаменитого фізика. Коли в 1922 році Нільсу дали Нобелівську премію з фізики, то в місті говорили: “Нашому воротареві дали Нобелівську премію”. В 1912 році повернувся в рідне місто, працював асистентом-професором. Цього року одружився з Маргарет Нерлунд, дочкою аптекаря. Вона чекала коханого два роки після їхнього знайомства.
“За рік до весілля ми були заручені. Одружилися 1 серпня і поїхали в подорож в Англію. Впродовж тижня бували в Кембриджі у Резерфорда. Я йому залишив свою роботу над гальмуванням альфа-частин”, – казав Нільсон. Усього у Нільса і Маргарет було шостеро дітей( один з них Християн загинув у юному віці), один з них Оге Бор також став фізиком і лауреатом Нобелівської премії.

Нікола Тесла(1856-1943)
Сербський та американський математик і фізик

Він був геніальним винахідником і фізиком, але дуже самотньою людиною. Нікола Тесла дав світові багато відкриттів, але ніколи не був одруженим. Чому Тесла казав, що ніколи не хоче одружуватися?

Нікола Тесла передбачив майже поетапно технічну еволюцію людства, втім, все життя надихався лише самотністю, адже єдина, кого Тесла міг любити, була одружена із його другом.

Тесла переїхав до Нью-Йорка у 1884 році. Тоді він ще не був таким відомим і почав працювати на відомого промисловця Джорджа Вестінгауза, який скуповував у Тесли патенти на винаходи. Пізніше Нікола пошкодує про це рішення. Тільки згодом він зрозуміє, що ліпше було б самому отримувати гроші від своїх винаходів, аніж продавати патент.
І коли його винаходи почали набирати популярність, світ дізнався про Теслу. Його почали запрошувати на прийоми та вечірки. І хоч Нікола був одинаком, він ходив на ці вечірки та іноді запрошував до себе. Усе для науки. Втім, для душі він спілкувався зі своїм ледь не єдиним близьким другом – поетом Робертом Джонсоном та його дружиною Кетрін.
Кетрін Джонсон була єдиною жінкою, яка розуміла його та підтримувала. Вона була його близьким другом, частенько забігала в гості, розмовляла з ним і повністю приймала його дивакуватість.
Тесла не спілкувався з жінками. Він казав, що кохання, почуття та пристрасть – це те, що заважає чистому розуму, відкриттям та роботі. Кохати він собі не дозволяв. Втім, щось тепле, ніжне та незнайоме прокидалося в грудях Ніколи, коли на порозі з’являлася Кетрін. Але й Кетрін мала до Тесли також теплі почуття. Вона надсилала листи та квіти, нагадувала, що треба хоча б дихати свіжим повітрям та поїсти, коли він засиджувався годинами над своїми кресленнями. Вона піклувалася про нього.
Але на початку 20-х сім’я Джонсонів переїхала в Європу, і Нікола залишився у ще більшій самотності. Кетрін писала йому, але це лише збільшувало сум і дуже відволікало від роботи. Тому Тесла вирішує перервати зв’язки з найкращими друзями, занадто було боляче йому. Тесла навіть не бачив її перед смертю, адже він перестав відповідати їй навіть на листи.

Арістотель(384д.н.е.-322д.н.е.)
Давньогрецький вчений-енцеклопедист, філософ і логік, засновник класичної логіки.

Так, наприклад, відомо, що у нього була дружина, яку звали Піфіада. Незабаром в їх сім’ї з’явилася на світ донька, яку назвали на честь матері.
А коли у нього народився син, він прозвав його Нікомаха. В результаті сумного збігу обставин хлопець загинув ще в юності, а по закінченні багатьох років на честь нього Аристотель називає своє зібрання лекцій. До речі, батька грецького філософа також звали Нікомаха.
У Аристотеля були дві коханки: Палефат і Герпіліс, остання з яких була матір’ю його сина.
Предмети, які ерудит любив найбільше: біологія , зоологія та астрологія.
Області, в які філософ вніс найбільший внесок, – це математика, етика, логіка, музика, поезія, політика і театр.
Така наука, як причинність, придумана Аристотелем, пояснює, чому можуть відбуватися ті чи інші речі.
Олександр Македонський і давньогрецький діяч були хорошими друзями. Відомо також, що спеціально для нього імператор привозив зразки грунтів з завойованих земель. Після його смерті філософ втратив свою популярність.

Алессандро Вольта(1745-1827)
Італійський фізик і фізіолог, сконструював першу електричну батарею- елнктричний стовп.

Вольта одружився на Терезі Перегрини, дочки графа Людовіко Перегрини, в 1794 році. У пари народилося три сини.
Вольта помер у віці 82 років у своєму маєтку в Камнаго, Італія. Був похований там же, і за видатні заслуги місце перейменували в Камнаго-Вольта.
Образ Алессандро Вольта і ескіз винайденого ним пристрою – вольтового стовпа – був присутній на банкнотах в 10,000 лір в Італії.
Вольта також вважається батьком електромобіля.
В пам’ять про видатну особистість Вольта в 2003 році компанія «Toyota» назвала свій автомобіль «Toyota Volta», а в 2011 році компанія «Chevrolet» також вшанувала ім’я видатного вченого.
В честь Вольта його колеги-вчені назвали одиницю вимірювання електричної напруги – вольт.

Майкл Фарадей(1791-1867)
Англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле.

Фарадей і Сара Бернар побралися тихо і скромно, тому, що великому вченому хотілося, щоб день їх весілля нічим не відрізнявся від інших днів року. Через 28 років він писав про цей день: «12 червня 1821р., я одружився-подія, яка найбільше від усіх інших вплинула на моє життя на землі». Фарадей прожив із жінкою 47 років. Він розлучався з нею тільки в рідких випадках. Коли одного разу йому необхідно було поїхати в Бірмінгем, де проходило засідання англійських вчених, жінка отримала від нього листа із такими словами: «Я прийшов до висновку, що немає на землі насолоди, яка б могла зрівнятись з тихим, мирним сімейним вогнищем. Навіть тут мені хотілося б бути поряд з тобою. О які ми щасливі ! Такі поїздки, як сьогоднішня, навчать мене тільки ще більше цінити наше щастя». Своїх дітей у подружжя не було, але вони виховували маленьку племінницю Джейн, яка залишилася сиротою.

Георг Ом(1789-1854)
Німецький фізик, ім’я якого увійшло в термінологію
електрики в назві «Закон Ома».

Георг Симон Ом народився 16 березня 1789 року на Ерлангені, в родині спадкового слюсаря. Георг був старшим з семи дітей Математику і фізику Георг разом зі своїм братом вивчали вдома, під керівництвом свого батька, який свого часу вивчав їх самостійно. Хоч сім’я Георга Ома і мала скромні доходи, в ній завжди виділялися кошти на придбання книг з математики, історії, географії, педагогіки, а також керівництва по обробці металів. В університеті Ом був кращим більярдистом і найкраще катався на ковзанах, захопився танцями. Будучи сином слюсаря, через нестачу грошей він залишив навчання в університеті і взявся за викладацьку роботу. Георг Ом любив фізику і математику, а повинен був викладати в гімназіях грецьку та латинську мови. Тільки на дозвіллі він міг повністю віддати себе улюбленим заняттям з фізики. За все життя Георг Ом встиг об’їхати багато міст Німеччини. Весь південний захід — від Мюнхена до Кельна — йому був добре відомий. Але Георг Ом не був заможним туристом. Він подорожував в пошуках роботи. Георг Ом домігся таких висот у своїй приватній учительській практиці, що своїми силами зміг підготуватися до захисту докторського ступеня. Найтепліші стосунки зберігалися у нього з братом Мартіном. Мартін залишався все життя для нього першим порадником в особистих справах і першим науковим критиком його досліджень. До самої смерті Ом допомагав батькові, пам’ятаючи бідність, в якій вони жили, і постійно висловлював йому подяку за риси характеру, які той виховав в ньому. Власної сім’ї Ом так і не створив, він не міг ділити своїх уподобань і повністю присвятив усе своє життя науці.

Гендрік Антон Лоренц(1853-1928)
Нідерландський фізик, створив класичну електронну теорію, лауреат Нобелівської премії з фізики.

Літом 1880р. Лоренц познайомився з Аллетою Кайзер, племінницею професора Кайзера і дочкою відомого нідерландського гравера Й. Кайзера. На початку наступногого року вони одружилися. В1885р. У них народилася дочка Гертруда Люберта, названа на честь матері і мачухи вченого. В 1889р. народилась друга дочка Йоханна, в 1893р.-перший син, який прожив менше року, в 1895р.-другий син Рудольф. Старша дочка стала ученицею батька, займалася фізикою і математикою.

Блез Паскаль(1623-1662)
Французький філософ, письменник, фізик, математик.

Восени 1653 року Паскаль знайомиться з герцогом де

Роанне, який став його близьким другом, і з його двадцятирічної сестрою ,Шарлоттою, в

долі яких він відіграв керівну роль. Герцог був молодший Паскаля всього на

чотири роки, але відразу ж визнав у ньому свого наставника і дружив з ним до

кінця його короткого життя, переживши свого великого друга на 34 роки. Що ж

стосується чарівної Шарлотти, то ряд дослідників не уникли спокуси

скласти красиву версію про піднесену і, разом з тим, цілком земну любов до неї

Паскаля. Одні вважають кохання нерозділеним, інші вбачають причину

“невдалого роману” закоханих у станових забобонах. Треті взагалі

відкидають саму можливість роману між ними. Дослідник-психоаналітик

Бодуен, марно намагаючись з’ясувати характер їх взаємовідносин, з безнадією

зауважує-“…є принаймні одна незаперечна любов в житті Паскаля – це

його сестра Жаклін”.

Скачати проект “Особисте про відомих вчених-фізиків”: конспект, презентація