Виховний захід «Добро і милосердя Святого Миколая»

                                                Автор: Мальченко Людмила Степанівна

учитель вищої категорії, звання «старший учитель», учитель початкових класів Броварської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 10

                                                Броварської міської ради Київської області

 

Виховний захід до Дня Святого Миколая

Добро і милосердя Святого Миколая
Добро і милосердя Святого Миколая

Тема: Добро і милосердя Святого Миколая.

Мета: Показати учням велич світу, який для нас створив Господь, вчити жити у злагоді із собою, оточуючими та природою; розуміти добро, розрізняти добро і зло; виховувати бажання робити добрі вчинки на прикладі життя і милосердя Св. Миколая. Викликати в дітей позитивний емоційний настрій і поглиблювати знання про свято Миколая; ознайомити із традиціями й обрядами рідного народу; пригадати пісні про Св. Миколая; виховувати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; створити атмосферу добра і дружби, виховувати у дітей чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність, формувати соціальну, полікультурну компетентності, розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності.

Форма проведення: театралізована вистава.

Обладнання: дитячі малюнки, фонограми до пісень, ялинка, скрипка, листи, різочки, образ Святого Миколая.

Дійові особи: 2 ведучі, 2 Ангела, 3 Сніжинки, Зима, 2 Зірочки, Хлопчик, Дівчинка, Чортик, Козачок з Україночкою, Святий Миколай.

ХІД ЗАХОДУ.

(Звучить тиха музика).

          Учитель. Любі діти! Світ, у якому ми живемо, цікавий, незвіданий, казковий. Є в ньому місце дрібним комашкам і великим та малим звірятам, пишним травам і запашним квітам, сонцю ясному і місяцю блідому, а головне – найрозумнішим істотам на землі – людям.

То ж оберігайте, цінуйте і прославляйте Великого Творця цього дива – Господа Бога і живіть за його заповідями. На нашому святі ми поговоримо про добро і милосердя великого чудотворця – Святого Миколая.

Девізом нашого свята будуть слова «Твори добро».

   Учень. Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

Л. Забашта

Учитель. Всі ми знаємо, що протилежність добру – зло. І нажаль, воно трапляється у житті. Як же зробити, щоб тільки добро було в наших серцях, у наших ділах?

Є золоте правило життя: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе» (із скарбниці Божого Слова). Воно – ключ у виборі між добром і злом.

Пропоную вам гру «Скажи навпаки». Я називаю слова, а ви – протилежні за значенням:

Добро – … (зло),

Щедрість – … (скупість),

Чесність – … (брехня),

Любов – … (ненависть),

Турбота – … (байдужість).

– А тепер використайте слова із гри, щоб продовжити мою думку.

– Як погано, що у житті є … (зло, скупість, брехня, ненависть, байдужість).

– Яким прекрасним стане світ, як буде тільки… (добро, любов, турбота, щедрість, чесність).

Отож, ми зібралися сьогодні, щоб саме про це й поговорити. А приводом до цього послужить свято, яке чекають всі люди, особливо діти.

Тож сідайте зручно і слухайте уважно:

«То було, діточки, дуже давно. Десь років 500 тому. Жив у однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Це була добра і порядна людина. Він помагав усім людям, які вірували в Іісуса Христа. А найперше він помагав тим людям, яких спіткало горе. І любив він свої дари давати так, щоб його при цьому не бачили. Приміром, в однієї жінки помер чоловік. І було тій вдові дуже тяжко жити. Бо сама вона тепер утримувала малих дітей та хворих старих батьків. Одного разу прокидається вона, застилає ліжко, а під подушкою знаходить вузлик, набитий грішми. Здивувалася вона дуже. Помолилася Господу Богу, подякувала щиро за те добро, а сама одразу мала на думці, що то робота Св. Миколая. І відтоді тій вдовиці велося дуже добре, бо Св. Миколай допоміг їй від щирого серця. Тож вона і дітей поставила на ноги, і її батьки одужали.

І було ще багато випадків подібних. Ось ще один випадок. Давно, давно, ще за княжих часів, відбулася ця історія. Пізно ввечері човном по Дніпру поверталася молода родина з гостин. Тато веслував, а мати з немовлям на руках задрімала. Аж тут дитина випала з материних обіймів! Як плакала молода жінка, як страждала! Дніпро, здається, навіки поглинув немовля. Мати, мов чайка-небога, квилила на човні: «Святий Миколай! Врятуй моє дитя!». Тільки диво могло порятувати дитину. Горю батьків не було меж. Аж уранці в соборі Св. Софії знайшли немовля. Воно було живе і чомусь тихенько посміхалося. Ніхто не знає, як воно опинилося в храмі. Батьки ж були понадміру щасливі! Художник із Києво-Печерської Лаври навіть намалював ікону за цією історією. А в Києві та й по всій Україні будували церкви в ім’я Св. Миколая. Отож пішло з того часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Св. Миколая і нині, може дасть Бог, до нас прийде Святий Миколай. Адже ви знаєте, що він приходить до чемних, слухняних, добрих, працьовитих діток.

(Звучить тиха музика. На фоні музичного твору ведучий читає слова. Пісня «Зимонька»).

Ведучий.    Падав сніг,

Падав сніг –

Для усіх, усіх, усіх,

І дорослих і малих,

І веселих і сумних.

Всі річки тепер в обнові,

Біле скло над бережком,

Ходить зима по діброві,

Застеляє все сніжком.

Ведучий.             Йшла зимонька поміж полями,

Усміхнулася до зір,

Та й зустріла Миколая

І зайшла в шкільний наш двір.

Зима           В грудні ніч чарівна,

Бо з небесного човна

Миколай на землю сходить

І дива усюди творить.

Ведучий.    Всі радіють, всі співають

Миколая зустрічають.

Ось святий Микола мчиться,

Сяє його колісниця.

Ангели навкруг літають,

Веселитись закликають.

Буде радість, буде сміх,

Свято завіта для всіх!

В небі зорі ясно сяють,

Миколая проводжають.

У далекую дорогу –

До дитячого порогу.

Добрі дітки хай радіють,

А  недобрі – не сміють:

Хай подумають, поплачуть

Де добро, де зло побачать.

Отож будьте всі слухняні –

Поважайте тата й маму.

Святий Миколай побачить –

За добро добром віддячить.

1 учень.     То не місяць ясний сходить,

Не цісар гряде,

То до вашого притулку,

Миколай іде!

2 учень.     Все багатство він віддав нам,

Бідним і стражденним,

За життя його всі мали

Святим і блаженним.

3 учень.      І приходить він до нас

Перед Новим Роком

Щедрим, добрим і багатим

Пресвятим Пророком.

4 учень.      Всіх згадає, всім він знайде

Дар свій по заслузі.

За те святий Миколай

Дорогий нам дуже!

Ведучий.    Ніч таємна, повна чарів

Заглядає з-поміж хмар,

У цю ніч — без лиха й чвар

Прийде Святий Миколай.

Бо свято Миколая цілий рік жде дітвора.

Тож йому Зима-красуня

Шлях сріблястий простеля.

Світить місяць, сяють зорі,

Повіває вітерець.

А сніжинки, мов пушинки,

Подались у танець.

(З’являються 3 Сніжинки і виконують танок).

1 Сніжинка.        Ми – сніжинки , ми – сестрички

утворилися з водички

і прямуємо на землю

звісно ,зовсім не даремно.

2 Сніжинка.        Вкриєм ковдрою поля,

Хай прогріється земля,

Щоб не змерзли колоски

Аж до красної весни.

3 Сніжинка.        Ми – сніжиночки біленькі,

Ми крилаті і легенькі.

Ми раненько стали вранці,

Закрутилися у танці.

1 Сніжинка.        Нас багато: не злічити,

Не спіймати, не спинити,

Все навколо, місто ціле

Буде чисте, сніжно – біле.

2 Сніжинка.        Гей, сніжиночки, до мене,

Святкувати вже пора!

Закружляйте – хай радіє

В нашім залі дітвора!

3 Сніжинка.        На подвір’ї випав сніг,

На доріжку тихо ліг.

Знов до нас прийшла вона –

Білогрудонька-Зима!

Зима.          Я давно уже прийшла

І всім радість принесла!

Бо в цю нічку чудотворну,

Через білий-білий гай,

На санках приїде в гості

До нас Святий Миколай!

1 Сніжинка. Миколай прийде! Яка радість!

2 Сніжинка. Веселімося!

3 Сніжинка. Танцюймо! Співаймо!

Зима.          Мої донечки-сніжинки!

Довго вам було летіти,

Тому вам, мої маленькі,

Треба трішки відпочити.

Ляжте тихо ви на землю

На дорогах, біля гаю,

На дахи в містах і селах,

Ну а я вам заспіваю…

(Співає.)

Ой, ходить Сон коло вікон,

А Дрімота коло плота,

Питає Сон у Дрімоти:

А де ж ми будем ночувати?

Ой, там, де нічка темнесенька.

Там, де матуся ріднесенька.

(Діти виконують пісню «Морозець, морозець, не щипай нам щічки…).

Морозець, морозець!

Не щипай за щічки.

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

Морозець, морозець!

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят

Носики червоні.

Ведучий.   Знов затихло

Сяють зорі…

Місяць човником пливе…

Але ліс не спить, дрімає…

І нових подій він жде.

Ведучий.   В чудеса не вірять діти,

Бо відомо всім давно,

Що чудес ніде не стріти,

Крім казок, і крім кіно.

Але раптом так буває

У найкращий день зими,

Казка в гості завітає

І повірим в чудо ми.

Свято на порозі,

Миколай уже в дорозі,

Радість і веселий сміх,

Він несе для нас усіх!

Казку в гості кличуть люди,

Так ведеться споконвік,

Рік, який почнеться з чуда –

Буде щедрим цілий рік.

Учитель.   Сьогодні велике свято – День Святого Миколая, що відчиняє двері в новорічно-різдвяні свята. Від сьогодні скрізь запалює вогні новорічна ялинка. В ніч з 18 на 19 грудня з небес спускається Святий Миколай. Заходить туди, де живуть слухняні діти і кладе під подушку подарунки. Заходить туди, де живуть нужденні люди і їм допомагає. Діти його чекають, кличуть. Отож і ми погукаємо Святого Миколая.

Діти. (всі)   Прийди до нас із Раю

Святий Миколаю!

Ми слухняні були,

З добром в серці жили!

(На мультимедійному екрані з’являється образ Святого Миколая).

Учитель. Це було дуже давно. В одній заможній народився хлопчик. Назвали його Миколаєм. Він мав усе: одяг, взуття, смачну їжу, добротний дім. Але не мав він від цього щастя, бо бачив, як живуть інші люди.

Рано Миколай осиротів, у нього померли батьки. Та зростав він добрим хлопчиком. Дивлячись, як важко живеться його друзям, сусідам, Миколай почав роздавати свої статки тим, хто цього потребував. А коли виріс, то став священиком і все своє життя дбав про нужденних. Коли Миколай помер. Господь забрав його до Раю. І не просто забрав, а дав йому дар чудотворця – спускатися на Землю і продовжувати творити добрі справи. За це його називають добротворцем, милосердним, благодійником.

1 Зірочка. Всі чекають Миколая,

Всі на світі, кожен край,

Та не кожен, мабуть, знає,

Хто ж то, добрий Миколай?

1 Ангел.   Жив колись давно на світі

В Малій Азії юнак…

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

Став єпископом всезнаним

Миколай, і чесно жив,

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

2 Зірочка.    Запитав Господь: “Що хочеш

За свої заслуги ти?”

Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки та любов.

2 Ангел.     І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає.

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає!

Він за них не хоче плати,

Лиш – як то велить Господь –

Батька, матір шанувати,

Рідну Землю і народ!

1 Зірочка.            За горами, за лісами

Їдуть-їдуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

1 Ангел.              Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із нас.

Разом з нами він радіє,

І дарує нам надію.

Він всіх вас чудово знає.

З святом всіх ми вас вітаєм!

Ведучий 1.          Є на світі свят багато

Урочистих, визначних,

Але Миколая свято

Найприємніше із них.

Миколай святий — не казка,

Це не Дід Мороз, о ні.

Миколайчику, будь ласка,

Ти приходь до мене в сні.

Ведучий 2.          Під подушку я загляну,

Рано-вранці посміхнусь.

Подаруночки дістану,

Миколаю поклонюсь.

Подаруночки — це свято,

Та я молю не про те,

Бережи матусю й татка,

І хай рідний край цвіте.

(Виконується пісня «Чарівна нічка» сл. і муз. Миколи Ровенка).

 

Є на світі свят багато

Урочистих,визначних,

Але Миколая свято

Найприємніше із них

Миколай Святий – не казка,

Це не дід мороз, о ні

Миколайчику, будь ласка,

Ти приходь до мене в сні

 

Приспів:

Під подушку я загляну,

Рано-вранці посміхнусь.

Подаруночки дістану

Миколаю поклонюсь.

Подаруночки – це свято,

Та я молю не про те,

Бережи матусю й тата

І хай рідний край цвіте!

Бережи матусю й тата,

І хай рідний край цвіте!

 

Люблять діти Миколая,

Шану кожен віддає.

Хто в мольбах його благає,

Всім він поміч подає.

Через нього Божа ласка

З неба сходить до людей.

Миколайчику, будь ласка,

Завітай до всіх дітей!

 

Приспів.

 

 

1 Ведучий       Люблять діти Миколая,

Шану кожен віддає.

Хто в мольбах його благає,

Всім він поміч подає.

Через нього Божа ласка

З неба сходить до людей.

Миколайчику, будь ласка,

Завітай до всіх дітей!

Він розносить подарунки,

Під подушки їх кладе.

Чемним дітям дістаються

Подаруночки смачні.

А нечемним, щоб ви знали,

Замість ласощів – різки.

            Учитель          У житті все починається з малого, з зернинки – хліб, з промінчика – зоря. І ваші маленькі добрі справи стануть добрими ділами в майбутньому. І під подушечками, чи у чобітку виз найдете подарунок від Святого Миколая.

Хлопчик         Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають-виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

Дівчинка        Миколай везе пакунки,

З ним багато янголят.

Будуть дітям подарунки –

Кожен буде цьому рад.

Хлопчик         Дзвіночків чути срібний передзвін,

І добра вість летить з усіх сторін,

То з неба Миколай до нас спішить,

Бо хоче на землі добро вершить.

(Чути мелодію дзвоників, входять янголята).

1 Янгол               Миколай мене послав,

Щоб по світі я літав

І про кожную дитину

Склав йому свою картину.

Діти є, що гарно жили,

Шанували всіх, любили,

Щиро Богові молились

І з батьками не сварились.

Всі уроки добре вчили,

З дітками у мирі жили,

Поруч із дітьми такими

Було добре, гарно, мило.

2 Янгол                   Та були й такі малята,

Що прогнали нас із хати.

Школу часто пропускали,

Вчить уроки забували.

Дітям прикрощі робили,

Насміхались і ганьбили.

Від дітей таких втікаю,

Бо Господь таких не знає.

1 та 2 Янголи (разом)  Дітоньки, ми вас прохаєм,

До любові закликаю,

Щоб ангелик, даний Богом,

Помагав у всіх тривогах.

(Виконується пісня «Святий Миколай», сл. і муз. Оксани Сеньків, пісню можна завантажити за посиланням http://www.pisni.org.ua/songsfiles/893552.html ).

За вікном летять сніжинки,

Миколай спішить до нас.

Прикрашаємо ялинки,

Настає різдвяний час.

 

Коли мрії оживають,

Коли в казку вірять всі,

Вогники яскраво сяють,

Закликають в кожний дім.

 

Приспів: (2)

Святий, святий Миколай,

Ти до нас прийди, прийди,

Святий, святий Миколай,

Подарунки принеси!

 

Ми чекаємо на Тебе

Цілий довгий-довгий рік.

Нам з тобою так весело,

Ти приносиш радість, сміх.

 

Просимо Тебе ласкаво,

Не забудь, не оминай,

Своїх діточок вкраїнських

Із святами привітай!

 

Приспів. (2)

1 Янгол     Ох, як же я втомився! Ще й Миколай набрав стільки подарунків для дітей!

2 Янгол           Я те ж дуже-дуже втомився. Ще й від чортика ледве втекли?

(Вбігає чорт, помахує різками).

Чортик                       Привіт, дзень добрий, гутен такт!

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть Чортом і Антипком,

Антихристом, нечистим дідьком.

До вас примчав аж із пекла,

У вас зима – в нас хата тепла.

У вас мороз за хвіст щипа

І снігу в очі насипав.

Не дивіться, що я тут гість, –

Морозить, студить, як на злість.

І голод дав копитам раду –

Я з’їв цукерки й мармеладу,

Горішки, груші і цитрини,

Банани, яблука, мандарини.

І лишились тільки нові

Для діток прутики вербові,

І кожен з прутиків придається.

Отим лінивим, що не вчаться.

(Відбігає і помахує різками).

1 янгол                       Геть, Антипко, бо дарма –

Лінюхів у нас нема!

Правда, діти?

Діти                             Правда!

Чортик                       Хай ці прутики придбає,

Хто батькам не помагає!

2 янгол                        Геть, Антипко, бо дарма –

Неслухняних в нас нема!

Правда, діти?

Діти                             Правда!

Янголи (разом)           Геть, Антипко, геть!

(Чортик понурений іде геть).

1 Янгол                         В школі цій хороші діти,

Добрі, щирі і привітні,

Вміють Бога шанувати,

2 Янгол                         Батька й матір поважати,

Хоч маленькі ручки мають,

Але вдома помагають.

Учень                          Ми склали долоні маленькі

І молимось до Божої Неньки,

Тож гостей ми чекаємо з неба,

А Антипка нам зовсім не треба!

Дівчинка читає молитву на колінцях

Боже, Господе, Ісусе

на колінцях я молюся.

Всі гріхи мені прости

І від лиха захисти.

Просвіти моє серденько,

Щоб навчалась я гарненько,

Щоб у школі і у дома

Не робила зла нікому,

Щоби тата шанувала,

Щоб матусі помагала!

Щоб жили ми всі здорові

Завжди в мирі і любові!

(Діти наперебій вигукують: «А ми вже й листи склали Святому Миколаю!»).

1 Дитина (зачитує лист).

Я є дівчинка маленька,

Не одна у батька й неньки.

Я Настусею зовуся,

І у школі добре вчуся,

Прошу щастя в Миколая,

Миру й злагоди у краї.

Щоб здорові всі були,

В мирі-злагоді жили.

2 Дитина (зачитує лист).

Ну я теж похвалюся,

Я Таїсою зовуся.

Хоч маленького я зросту,

Та на вдачу дуже гостра.

Чудотворця Миколая

Дуже-дуже я благаю:

Охороною нам бути

І від злого відгорнути!

3 Дитина (зачитує лист).

Я Михайликом зовуся,

В школі добре, пильно вчуся.

Мене люблять мама й тато,

Бо до всього я завзятий.

Хай Микола – гість із неба –

Дасть все те, що кому треба.

Нам у клас – бажання вчитись,

І ніколи не сваритись.

4 Дитина (зачитує лист).

А я – дівчинка Ганнуся,

Миколаєві вклонюся.

І попрошу Миколая:

Миру в домі, мамі й тату –

Радості й тепла багато,

Щоб ми, діти, були чемні,

І старані, і приємні.

5 Дитина (зачитує лист).

Що робити? Як нам бути? Мама зве мене Маруся. Я у церкві разом з мамою і татом замовили службу за борців тих молоденьких, що за волю і вільну Україну голови поклали. Ми молимося всі разом з щирим серцем і благаємо звільнити нашу Вкраїну від ворога. І поклялися, що життя своє теж присвятимо для тієї справи, щоб Україна мала щастя – доля, волю і славу!

(Сплакнула…).

(Вибігають два чортики).

1 Чортик                      Я знову до вас повернувся! Бачу, що я один з вами не впораюся, тому взяв на допомогу брата.

Ми чортики ми чортики,

Справжнісінькі чорти!

Швиденькі ми мов  хортики

Прибігли знов сюди!

2 Чортик          Усюди ми встигаємо

І плутаєм людей

На шкоду підбиваємо

Гарнесеньких дітей

1 Чортик          Наламаю різок гарних

Для нечемних, неохайних,

Неслухняних, злих діток,

Поскладаю у куток.

2 Чортик          Я вже добре поклопочу –

У воді солоній змочу!

Ох, дістанеться добряче

Дітям впертим і ледачим!

(До зали входять Ангели).

1 Ангел      Так стараються чорти,

Щоби людям допекти.

Їхня зброя гостра – гріх,

Але ви не бійтесь їх.

2 Ангел      Не грішіть, частіш моліться,

І підуть антипки звідси

Аж за ними закурить,

В очереті затріщить!

(Чорти втікають з тріском).

Дівчинка    В грудні ніч є чарівна,

Бо з небесного човна

Миколай на землю сходить

І дива усюди творить.

Хлопчик     Все він знає, все уміє, .

Тільки хтось про щось помріє –

Мрію здійснить в цюю ніч,

Бо святий він – в тому річ.

Дівчинка    Наставляє Миколай:

Злом себе не покарай!

Чесним будь та справедливим,

і працюй, не будь лінивим.

Другом вірним завжди будь,

Свого роду не забудь.

Хлопчик     Не зречись своєї мови

Ні за якої умови!

Будь людиною завжди

і добрі від долі жди,

Дівчинка    В ніч на свято Миколая

Дітвора уся чекає

Подарунків і чудес.

Із-за хмар з самих небес,

Він несе дарунки добрі

У своїй великій торбі.

У віконця заглядає,

І про тебе все він знає:

Хлопчик     Як ти вчишся, де ти ходиш,

Як себе з людьми поводиш.

Чи лягаєш вчасно спати,

Чи порядок робиш в хаті.

Ходить він з хати до хати,

Питається в мами й тата:

Чи є у вас чемна дитина,

Дівчатко мале чи хлопчина?

Дівчинка    Якщо чемний, то тоді

Подарує він тобі:

Може, коника прудкого,

Може, котика м’якого,

Літачок чи книжку,

Чи ведмедя й мишку.

Хлопчик     Скоро у наш рідний край

Завітає Миколай,

Принесе в своїй торбинці

Для усіх дітей гостинці.

Я святого Миколая

У віконце виглядаю.

Жду даруночків багато,

Бо я слухав маму й тата.

Дівчинка    Та коли ти неслухняний,

Робиш прикрощі для мами,

Миколай тобі несе

Добру різку – і … усе!

Хлопчик     Отже слухай маму, тата,

Та в дарунках ваша хата

Буде квітнути завжди

В першім місяці зими!

Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають-виглядають

Чудотворця Миколая!

Козачок з Україночкою

Святий та добрий Миколаю,

На тебе ждемо вже давно,

Що подаруєш нам — не знаєм,

Та просимо Тебе одне:

Батькам ти нашим надай сили,

Щоб виховати нас могли,

Усьому нашому народу

Дай добру волю й много літ,

Щоб пісня — слава Україні,

Полинула на цілий світ.

(Звучить пісня «Така зима лише на Україні» сл. і муз. Уляни Соколишин, аранжування та запис Ю. Миколайчук). Мінус можна завантажити за адресою http://www.minus.lviv.ua/minus/artist/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9/rec/11004/ ).

Замела зима гори і долини

Не впізнати тепер ліси і полонини

Снігом вкрило все – і міста, і села

А в душі живе музика весела

Приспів:

Така краса лише на Україні

Співочій, рідній, милій і єдиній

І де б ви не були в якій країні

Вертайтеся до рідної святині

Така зима лише на Україні

Тут казка лісова чарує нині

І чути спів десь там на полонині

Така зима лише на Україні

Програш

Горами летить пісень моїх відлуння

Хай воно дзвенить на добро на радість людям

Щоб співали всі раділи танцювали

Щоб ніколи ми горя не зазнали

Приспів

Програш

Приспів.

1 Ангел       Погляньте, друзі! Від вашої любові, доброти і тепла забралися геть зі школи всі чорти. Чую, наближається вже Святий Миколай. Співом хутчіш його привітай!

(Виконується пісня «Ой, хто, хто Миколая любить»)

ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить, —

Тому святий Миколай

На всякий час помагай,

Миколаю!

Ой хто, хто спішить в твої двори,

Того ти на землі й на морі

Все хорониш від напасти,

Не даєш йому в гріхи впасти,

Миколаю!

Ой хто, хто к ньому прибігає,

На поміч його призиває,

Той все з горя вийде ціло,

Охоронить душу й тіло,

Миколаю!

Миколай, молися за нами,

Благаєм тебе зі сльозами,

Ми тя будем вихваляти,

Ім’я твоє величати,

Миколаю!

Зима           Яке прекрасне свято в грудні

Нам вірити дає у будні,

Що ми пізнаєм чудеса,

Що нам послали небеса!

Ведучий     Дорогі гості! Ми з любов¢ю і задоволенням готувалися до цього свята. І зробили для вас на згадку Ангелочків.

(Вручення Ангелочків).

1 Ангел.      За горами, за лісами

Їдуть-їдуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

2 Ангел.     Зустрічайте Миколая!

Він нас всіх чудово знає,

Разом з нами порадіє,

Подарує нам надію.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із нас.

1 Ангел.     Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

Всі діти разом    Святий Миколаю!

Ти бачиш нас із Раю,

Провини прощаєш,

Добром про нас дбаєш.

Даєш гостинців багато,

Щоб веселе було в нас свято!.

(Під звуки музики виходить до дітей Святий Миколай).

Святий Миколай.       Діточки любі, кохані, хороші

Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,

Долав гори, ліси і долини.

І радісно знати сьогодні мені,

Що ви з нетерпінням на мене чекали,

Вірші і пісні для мене вивчали.

Я хочу щоб свято було це завжди:

Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,

Щоб мами й татусі про вас піклувалися.

Повірте у казку, надію плекайте,

Любов у серцях завжди зберігайте.

У світі багато залежить від вас

І збудуться мрії, коли прийде час.

– Мені казали Янголята, що у цій залі майже всі діти гарні, добрі і слухняні. Я хотів би їх бачити. А ну, дітки, покажіть мені, що ви вмієте, що знаєте. Хто з вас розповість молитви, вірші?

(Дітки читають вірші напам¢ять).

ЗУСТРІЧ

 

З нетерпінням я чекаю —

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго-довго я не спав:

Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.

Хочу я відкрити очі,

Та не можу, мабуть, сплю.

Миколая я люблю!

В. Паронова


 

 

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Нічка зорі розсипає,

Тихо-тихо сніг лягає,

Він до кожного віконця

Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка

Кожен з них чудес чекає,

Бо готуються зустріти

Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай

Добрих, чемних поважає,

Гарним дітям у панчішку

Він дарунок укладає.

Хто не слухав – тому різку

Під подушкою ладнає.

Н. Яременко


ЙДЕ ДО ДІТОК МИКОЛАЙ

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці
Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.

Хоч надворі і пороша,
Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці,
Є чудові сни-гостинці.
М. Пономаренко

* * *
Ходить він завжди вночі
Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним – мишки!
Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий… (Миколай)
І. Бевз

 

 

 

ДОБРИЙ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Прийшла в гості нічка-чарунка
І сон сколихала над вушком.
Святий Миколай подарунки
Тихенько поклав під подушку.

Знаю тебе, добре знаю,
Щедрий Святий Микалаю.
Чекає тебе зимова пора,
Жде з нетерпінням уся  дітвора.

Приніс ти цукерки в торбинці
Та іграшки дуже гарненькі.
Я вдячний тобі за гостинці.
Для мене ти, ніби рідненький.
В. Кленц

 

* * *
По дорозі йде дідусь з купою пакунків —
Це несе вже Миколай дітям подарунки.

А хто буде маму й татка слухати щоденно,
То до того Миколай прийде недаремно.

Принесе він цілі міхи найкращих гостинців,
А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

І дівчаткам, і хлоп’яткам цукерки приносить,
Ще й у Бога для усіх здоров’ячка просить.

А хто щиро Миколая слухає і любить,
Того святий Миколай серцем приголубить.

Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати,
Щастя, злагоди й любові у достатку мати.

 

 

 

* * *
Слухає Петрик, слухає Оля,
Чи не гуркоче літак з-понад поля,
Чи над їх домом не пролітає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
“Петрику, чуєш? Петрику, цить!
Ніби гуркоче… ніби летить…
О, коло нашого дому затих…
Слухай, скрипить попід вікнами сніг!.

Слухає Лесик, слуха Ігорчик,
Чи не лунають здалеку дзвіночки,
Чи біле авто не заїжджає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
“Лесику, чуєш? Лесику, цить!

Там, за дверима, щось шелестить!
Може, по сходах ангел іде…
Може, на клямку руку кладе…”

Діти чекають — і срібнії мрії
Тихо лягають на соннії вії.
Діти поснули — не чує Ігорчик,
Що залунали здалеку дзвіночки.
Діти не чують, діти вже сплять,
Тихо над ними зірки мерехтять.
З неба гостинці на ліжечка край
Тихо складає святий Миколай.
М. Маморський

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗИМОВА КОЛИСАНКА
Відшуміли весни,
Віддзвеніло літо,
Попрощалась з нами
Осінь сумовито…
Вже зима холодна
Проситься до ґанку
І співає стиха
Свою колисанку:

Спи, свята землице,
Із озиминою,
Вас тепленько вкрию
Диво-пеленою.
Сніговим кожухом
Вкрию стан чарівний,
На той рік щоб мали
Урожай добірний.

Зимонько чудова,
Зимонько завзята,
Ти щораз приносиш
Нам великі свята:
На Андрія — жарти,
Миколай — гостинці…
Ще й Різдво Христове —
Вогні на ялинці.
М. Баліцка

 

ІШОВ МИКОЛАЙ ЛУЖКОМ, БЕРЕЖКОМ
Ішов Миколай лужком, бережком,
Святий Миколай лужком, бережком,
Від хати до хати із своїм мішком,
Ішов Миколай з червоним мішком.

Відчиняйте двері — йде Миколай,
Він благословить весь рідний наш край.
Пропаде руїна, а ненька – Україна
Буде процвітати із краю в край.

Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.

 

МИКОЛАЙ
Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить —
То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда,
І за вітром в’ється борода.

Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно — аж мішок!
В. Паронова


 

 

МИКОЛАЙ
Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.

Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.

Він в шапці-невидимці
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку.
Н. Тріщ

МОЛИТВА ДО МИКОЛАЯ
Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.
Н. Гуменюк


ЗИМОВИЙ ВЕЧІР
Зимовий вечір впав на плечі,
Неначе казка все навкруг.
Біліє поле в темний вечір,
Біліє гай, діброва, й луг.

Під кригою завмерла річка,
На вітах іній виграва,
А дерево, неначе свічка,
Немов іскриночка жива.

Блищать сніжинки на малятах,
Іскриться сніг, біліє все.
А з неба у святкових шатах
Нам Миколай дари несе.
І. Салюк

СВЯТО МИКОЛАЯ
Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них.
Миколай святий — не казка,
Це не Дід Мороз, о ні.
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.

Під подушку я загляну,
Рано-вранці посміхнусь.
Подаруночки дістану,
Миколаю поклонюсь.
Подаруночки — це свято,
Та я молю не про те,
Бережи матусю й татка,
І хай рідний край цвіте.

Люблять діти Миколая,
Шану кожен віддає.
Хто в мольбах його благає,
Всім він поміч подає.
Через нього Божа ласка
З неба сходить до людей.
Миколайчику, будь ласка,
Завітай до всіх дітей.


СВЯТИЙ МИКОЛАЮ
Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.

Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
М. Підгірянка


ГІСТЬ ІЗ НЕБА
У дитячий край щасливий
Йде весела вість:
Бо коником білогривим
Їде з неба гість!

Дарів гість везе багато —
Повні саночки;
Радість буде в кожній хаті,
Бо в них книжечки.

Книжечок там тисячами,
Цікаві такі:
З казочками, з байочками,
Повно образків!

Їде, їде гість той скоро,
Щоб бути на час,
Та до чемних лиш, дітворо!
Чи всі чемні з вас?

Їде, їде гість багатий
У дитячий край —
Хто гість, ви раді знати?
Святий Миколай!
А. Лотоцький


ЩЕДРИЙ МИКОЛАЙ
Через поля, через гай
У червонім кожушку
Поспішає Миколай
На санчатах по сніжку.

В торбі іграшки везе,
пряники медові.
В кожні хату увійде,
Сповнений любові.

Зранку встане дітвора,
Зблиснуть оченята –
Подаруночків гора,
Радості багато.
Г. Шевчук

ВІН ХОДИТЬ
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата,
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
Синочку, лише пригадай,
Це добрий Святий Миколай.
С. Майданська


ЛИСТ ДО ЧУДОТВОРЦЯ
Святий отче, Миколай,
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни.
В. Багірова

 

ЇДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Забілів снігами гай –
Їде святий Миколай!
Коло нього на крилятах
Синьоокі янголята.

Хоч надворі зимний час,
Не забув Святий про нас,
В кожнім мешканні дитинці
Гарні він дає гостинці.

Просим ми Тебе, Владико!
Втіху нам зроби велику,
Радість нам найбільшу дай:
Звесели наш Рідний Край!

ПРОХАННЯ ДО МИКОЛАЯ 
Миколаю святий,
Миколайчику!
Не для себе прошу я,
для зайчика,
Бо про мене дбає
родинонька,
Ну а він, мабуть,
сиротинонька.

У садочок прибігав —
хвіст куценький —
Та від холоду тремтів —
був босенький.
Чоботята подаруй
ти м’якенькі,
Щоб було йому у лапки
тепленько.

Усміхнувся Миколай,
Миколайчик:
— З подарунком буде хлопчик
і зайчик,
Та благословенна
родинонька,
Де зростає чуйна
дитинонька.
Леся Вознюк

 

ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Всі чекають Миколая, всі на світі — кожен край.
Та не кожний, мабуть, знає, хто ж той добрий Миколай?
Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив,
Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?»
— Хочу Господи, я дуже раз у рік на землю йти,
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом — подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, —
Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!
Л. Полтава

 

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Снігом, снігом та ледами
Ген здалека йде в наш край,
Йде з гостинцями, дарами
Преподобний Миколай.

А за ним — наш Ангел рідний
Йде крилатий в постільцях,
Він везе дарунки пишні
На новеньких саночках.

Ждуть на ті небесні дари
Українські діточки:
Кожушок потрібний Насті,
Степанкові — чобітки.

Павлик шапочки не має,
Гнат — ні зшитків, ні книжок,
Андрійкові здався б конче
Хоч маленький сердачок.

Діти шепчуть: «Ой, якби ж то
Миколай нас не забув!
Ой, якби ж то й нашу хату
Він відвідав, не минув.

Щоб ми всі пішли до школи
Й не боялись морозця,
Щоб не бракло нам ніколи,
Що потрібне до життя».

І зітхає Ангелятко —
Й сумно так Святий сказав:
«Годі всіх обдарувати,
Хоч би все роздав, що мав.

Але будемо просити
Матір Божу в небесах,
Щоб зіслала все, що треба,
Для дітей в сільських хатах».
Ю. Шкрумеляк


СВЯТИЙ МИКОЛАЙ НАД СЕЛОМ
В темну нічку, десь на хмарах
Задзвеніла гра весела —
То летіли два янголи
Понад українські села.

— Ми ж всі три вже цеї ночі
Стільки світа проходили —
І які були дарунки,
Все роздали, розділили.

Що ж тепер ми подаруєм?
Наші коші вже порожні.
А ті діти українські —
Красні, милі і побожні.

І сказав молодший янгол:
— Може, в небо завернути
І дарунків ще набрати
Й цих дітей не поминути?

Зажурився Свят-Угодник,
Друг дітей, Святий Микола,
І зітхнув, на села глянув
І промовив так спроквола:

— Не забув я, слуги Божі,
Я про них найбільше думав,
Про вкраїнську дітвору,
Як з Святого вийшов Двору.

Та не забавки діточі,
Ані ласощі, ні лялі
Їм потрібні, щоб втишити
Їхні смутки, їхні жалі.

Я зішлю їм цеї ночі
Ліпші скарби, кращі дари:
Милосердя й Божу ласку
Я несу їм із-за хмари.

Мир і спокій я приношу
В кожну їхню скромну хату,
А в серцях любов їм створю
І надію пребагату.

Хай віднині згода й єдність
Процвіта між ними стиха,
Ці чесноти їх підіймуть,
Оборонять їх від лиха.

В тих чеснотах хай зростають
Пишно, як той лан у жниві,
І хай будуть бодрі й сильні
І могутні, і щасливі.

Так промовив Свят-Микола,
І янголи звеселіли,
І крильцями понад села,
Понад ниви зашуміли.

І, злітаючи на хмари,
Вірний край благословили,
І на знак благословіння
Два пірця із крил зронили.
Ю. Шкрумеляк

 

 

 

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні — сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.

В хаті мати срібну пряжу…
На печі дід плечі гріє:
— Діти, я вам щось розкажу
Про царевича та змія.

За хатами на смереках
Віє вітер срібнодзвонно:
Їде, їде хтось здалека,
Мов санками пароконно.

Ні, не коні — білі крила
Мають легко над санками,
Їде, їде… Хтось ще вила
Тягне ззаду з ланцюжками.

І смереки в хату: «Їде».
Аж каганчик стрибнув вгору.
«Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!»

Хтось святий в шибки заглянув,
Аж у хаті ясне сонце!
«Мамо! Ненечко кохана!
Вже Янголи під віконцем!»

А смереки за хатами
І тополі — де стодола:
«Їде, їде саночками
Тут до нас Святий Микола».
А. Курдидик


І  НА ДРУГИЙ РІК ПРИЙДИ, ДОРОГЕНЬКИЙ МИКОЛАЮ
Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах,
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
…Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.
Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,

Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато…
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.
З. Филипчук

 

ЧУДОТВОРЕЦЬ
Колись давним-давно… А може, нині?
Жив Миколай. Та ні: завжди живе.
Не забував нікого: кожній дитині
Ніс радість, щастя чарівне.

Він все творив добро. І нині творить,
Хоча віддяки ні від кого не чекав.
Тому тихесенько вночі він ходить,
Щоби ніхто його, ніде, ніколи не застав.

Він знав, де радість є, де горе,
Де злидні й голод є щоднини.
І вчасно там своє добро
Під двері клав в якійсь ряднині.

Хоч так давно він жив і так далеко,
Та пам’ята про нього бідний люд.
Всі моляться за нього — в холод й спеку,
Слава йде про Чудотворця звідусюд.
І. Цельняк

СВЯТО
Скільки, щастя, скільки втіхи,
Скільки подиву і безліч запитань.
Коли тільки відкриваються повіки
Діти бачать Миколая день.

І як втішно і цікаво враз відчути —
Миколай їх дім не обминув.
Чом могли в такую ніч заснути,
А Святий нічого не забув?

Лиш одного діткам не збагнути —
Все завмерло й двері на замку.
Як зміг Миколай їх відімкнути,
Звідки взяв він силу отаку?

І безгрішність у очах дитячих!
І чарівна музика бринить.
Й ангелята світ чудовий бачать.
Як же свято це не любить?
І. Цельняк

 

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Святий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м’якого —
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички,
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку — синю стрічку,
А найбільш — малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила…
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список — аж задовгий,
Але ж Ти — незмірно добрий…
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато —
Так, як скажуть мама й тато.
Г. Черінь


ЛИСТ ДО НЕБА
Гей, пошлемо листочок до раю:
— Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! —
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.
Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.
Ми складаєм долоньки маленькі
У молитві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба —
А Антипка нам зовсім не треба!
Гей, напишем листочка до раю:
— Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.
Н. Маркевич

 

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
— Святий Отче Миколаю,
Вечір Твій вже наступає,
Пишем, щоб влегшить роботу,
На що маємо охоту…
Соні черевичків треба,
Оля просить — ляльки з неба
Влодко — шаблі золотої,
І рушниці — та нової…
Ну й цукорків — мусиш знати —
Любим страшно ласувати.
Діти лист цей заліпили,
За вікно його вложили,
Все зробили так, як треба,
Лист поїхав впрост до неба.
І.  Трешневська


СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Ой втіха, діти, втіха —
приходить нічка тиха,
весела нічка тая:
Святого Миколая.
Повагом і спроквола
іде Святий Микола
і дар несе багатий,
треба всім, діти, знати.
Яблучка й горіхи,
колачиків два міхи,
коні медяникові
та овечки цукрові.
Миколая привели
біленькі два ангели.
Знають посли небесні,
котрі діточки чесні.
Список при собі мають
і кого прочитають,
тому Миколай на свято
дає дарунки радо.
М. Підгірянка

 

 

 

 

У НІЧ СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блищать зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії…
… Хмари, небо, зорі, рай…
Білі ангели-лілеї,
А між ними Миколай…
На санчатах щедрі дари —
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ…
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
— Ненечко, чи це мені?
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон…
І. Савицька

Є СВЯТО ГАРНЕ В УКРАЇНІ
Є свято гарне в Україні.
Є свято казки чарівне.
Що Миколай в святій ряднині
Слухняним ласощі несе.

Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай Святий із неба.
В оселю кожну зазирне.

Отець Святий про всіх все знає
Хоч любить нас, та бачить все.
Він чемних, лагідних вітає
І радість їм за це несе.

Прекрасне свято це у грудні
Приносить віру в чудеса.
І знають всі, що в тяжкі будні
Віра у святість все спасе,

У кожній країні є своє свято.
Там — Санта Клаус, в інших — Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!
І. Цельняк

ПОДАРУНКИ ЧЕМНІЙ ДОНІ
Свята жде чемненька доня.
Міцно стиснула долоні,
На колінця доня стала,
До Святого промовляла:
— Я вже, отче Миколаю,
Про горобчиків подбаю,
Кину їм насіння жменьку.
Нашу киценьку маленьку
Напою і нагодую.
І сама не вередую,
З’їм усе, що дасть матуся,
Потім Бозі помолюся.
Бути чемною я хочу
І не хочу пустувати.
Чи не можна, Добрий Отче,
Подаруночок дістати?
А на ранок — два пакунки,
Два пакунки — прямо в ліжко!
А в пакунках подарунки:
Лялька, м’яч і гарна книжка.
Г. Чорнобицька

Котилося колесо та й стало в дворі:
А вже наше сонечко змаліло в горі.
Стала нічка темная — довга, як зима.
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
Не ходи під вікнами, діток не буди —
Знов вернеться сонечко юним, молодим.
А щоб діткам затишно в білих снах жилось —
Ходить, ходить лагідно тої ночі Хтось:
Хтось несе даруночки сонним діточкам, —
Знає він і відає, хто на що чекав.
Кому гарну лялечку, а кому — санки,
Кому теплу шапочку, кому — чобітки.
А ще добру посмішку в усмішку вкладе —
Щоб були здоровими діти увесь день.
Щоб були здоровими діточки рідненькі —
Для землі, для сонечка, для тата і неньки.
Не покине діточок у пітьмі ніколи —
Щедрий, милий, люблячий наш дідусь Микола….
І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю!
З. Филипчук

 

Святитель Миколай, ти вічно з нами!

Тобі ми славу возсилаєм!

В твоїй обителі святій, у храмі,

Смиренно просимо тебе, благаєм.

Своїм заступництвом великим,

Покрий нас, грішних, укріпи!

Благай Всевишнього Владику

Достойно хрест земний нести.

Ти віри істинний ревнитель,

Нас від розбрату сохрани!

З небес десницею святою

Незримо всіх нас осіни!

Вітчизні нашій православній

Ти мир і тишину подай!

Почуй же нас, великий, славний

Святитель Божий Миколай!

 

Учитель. Бачите, діти! Святий Миколай завжди прощає вам ваші провини, адже Господь Бог прощав і всім велів прощати один одного. Він заповідав жити в мирі і злагоді всім із добром люблячого серця.

Пам’ятайте, любі діти, мудрі слова Любові Забашти «Хто про інших добре дбає, той ніколи не вмирає. Намагайтесь так рости, щоб добро у світ нести».

Ведучий. В кожній країні – власне свято:

Десь – Санта-Клаус, в інших – Дід Мороз,

А ми любимо Миколая! Нас багато,

Із нами – Матір Божа та Іісус Христос.

Хлопчик Козачок.       Святий Отче! Обіцяємо завжди добрими бути

І в житті, і в молитві тебе не забути.

Ти опікун віддавна українського народу,

Добре знаєш, що ми усі козацького роду.

Дитячі молитви велику силу мають,

Про волю церкви, України промовляють.

Святий Отче Миколаю! Ми усі — твої діти,

Поможи нам життя це уміло прожити,

А після — вічне щастя в небі заслужити.

Святий Миколай. Дякую вам, любі діти! За ваші вірші та молитви. Гарні ви, діти! Тому мої посланці, Янголята, від мене роздадуть вам подарунки. (Янголята розносять подарунки дітям).

Янголята (вручаючи подарунки, примовляють):

Учися, дитинко, хай розум не спить

Дорогу в науку всім треба любить…

Навчайтесь, навчайтесь, поки молоденькі,

До церкви та школи поспішайте, любенькі…

Всі гуртом співають пісню «Святий Миколай» сл. і муз. Оксани Сеньків. Завантажити «мінус» можна за посиланням http://www.minus.lviv.ua/minus/artist/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%96%20%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8/rec/34984/

Як тільки над містом спускається нічка
І місяць моргає до тебе в вікно,
Дописуй уроки, стрибай швидко в ліжко,
Святий Миколай вже несе свій мішок.
Приспів:
Святий Миколай, Святий Миколай,
Ми діти своєї Вкраїни,
Ми любим свій дім, ми любим свій край,
Й тебе пам’ятаєм щоднини.
2
Якщо слухав маму, якщо слухав тата
І вчився старанно на кожен урок,
Здійсняться твої найщиріші бажання,
Святий Миколай розкриває мішок.
3
Він завжди із нами і в школі, і в дома,
У серці дитини за кроками крок,
І в рік, що приходить тобі і всім друзям,
Святий Миколай принесе свій мішок.

 

 

Список використаних джерел:

  1. Бутрім В. Відриті виховні заходи у початкових класах [Текст] / В. Бутрім. – Київ : Видавництво «Шкільний світ», 2007. – 78 с.
  2. Василенко Т. В. Виховні години в початковій школі [Текст] / Т. В. Василенко. – Київ : Видавництво «Шкільний світ», 2010. – 76 с.
  3. Даневич С. М. Святий Миколай, до нас завітай! [Текст] / С. М. Даневич // Позакласний час. – 2006. – № 3-4. – С. 58-64.
  4. Кондратюк О., Кравчина О. Години спілкування в початковій школі [Текст] / О. Кондратюк, О. Кравчина. – Київ : Видавництво «Шкільний світ», 2006. – 89 с.
  5. Кондрацька Л. В. Веселкова стежечка : Начально-методичний посібник для вчителів молодших класів [Текст] / Л. В. Кондрацька. – Тернопіль : Світ, 2012. – 102 с.
  6. Корнієнко С. М. Родинні виховні заходи у початкових класах : Навчально-методичний посібник [Текст] / С. М. Корнієнко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2000. – 88 с.
  7. Моє улюблене свято : сценарії, конкурси, вікторини [Текст]. – Донецьк : Видавництво «Донеччина», 2006. – 112 с.
  8. Сценарії позашкільних заходів для початкових класів [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-77639AEE22907/list-AAB774EB26 (Дата звернення 10.09.2017). – Назва з екрану.
  9. Томашевська Н. В. Позакласні заходи [Текст] / Н. В. Томашевська. – Харків : Торсінг Плюс, 2008. – 110 с.

Скачати виховний захід до Дня Святого Миколая: сценарій