Пам’яті Героїв Крут “Людської пам’яті свічу яскраву запалім ” (Загальношкільна лінійка-реквієм)

ЛЮДСЬКОЇ ПАМ’ЯТІ СВІЧУ ЯСКРАВУ ЗАПАЛІМ

 

Шкільна лінійка присвячена пам'яті Крут
Шкільна лінійка присвячена пам’яті Крут

Мета: Розкрити суть , причини трагедії під Крутами ,  її значення, виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни , до тривожного сьогодення, вчити шанувати  борців за волю і незалежність України.

Оформлення: На столі хліб на рушнику і червона калина , свічки , на стіні ікона Божої Матері і плакати. Виставка книг , газетних та журнальних матеріалів „Вам вічна слава , Вам вічна пам’ять”.

Ведуча :     Це правда: кров з каміння може змити дощ ,

червонії місця хустина може стерти ,

але наймення Ваші багряніші від рож

горять у просвіті на плитах незатертих.
Ведучий:    Супроти чужої навали,
Супроти смерті – в стужу , сніг ,
Ось тут вони , ось тут стояли
І всього жменька – триста їх.
Ведуча:    Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня , сплять в знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі –

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
Ведучий:   Цвіту нашого народу , його славним синам і дочкам , що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче , що є в кожного з нас – життя –

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
Ведуча:   Тим , кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті і історії , героям, що впали в страшному бою під Крутами –

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

(пісня « Крутянські зорі» . презентація «Бій під Крутами»)
Вчитель:              29 січня 1918 року назва невеликої станції , що розташована на Чернігівщині уздовш лінії Бахмач – Київ , ознаменувала відлік нового духовного злету нації , який уже протягом майже століття є націонольним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Вже 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Уніварсал , який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „ молодшого брата ” . Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.

Лише 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гатьмана Б.Хмельницького та Студенського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету , Київського політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.

Учениця:   Послухай , як шумлять жита,
Де стільки літ буяли січі
І смерть дивилася у вічі ,
І воля марилась свята.
Послухай стогін і збуди
Порив душі , надії Квіти ;
Чиї сини , чиї ми діти , –
Спитай і сам себе суди.
Земля кипіла навкруги
Вмирало юне покоління…
Послухай , стогне як коріння ,
Котре зрубали вороги.

Учень: У боревій доби ,
Щоб скрипіння не зміліло ,
Безсмертя дух освятить тіло –
І совість стане на диби.
Послухай вікові пісні
І власну вимости дорогу ,
І присягни собі і Богу ,
Що не відступиш у боротьбі.
Бо кличуть сурми й солов’ї
Для внуків воля – краща доля
Одна є мати – Україна ,
Як син , ти захисти її.
( Відео «Пам’ятай про Крути»)

 

Учень:
Під Крутами бій, під Крутами кров…
Про давню трагедію згадаю знов.
Під Крутами смерть, під Крутами плач…
І кулю у серце націлив палач.
Під Крутами юність, під Крутами сум.
Над життям юнацьким надруга і глум.
Під Крутами розум і нації цвіт.
А хто за цей злочин дасть нам отвіт?
Під Крутами сльози, зітхання тяжке…
І як же це сталось, здатний хто на таке?
Стало каменем серце отут біля Крут
І заповідь божа затоптана в бруд.
А заповідь п’ята каже; “Не вбий!”
То хто ж породив тебе кате людський?
Під Крутами вбивство, під Крутами гнів…
І все пам’ятаю через тисячі днів.

І пам’яті свічка горить не згаса
І 300 сердець – наша гордість, краса.
Під Крутами квіти, “Реквієм” спів…
Пам’ятай, Україно, патріотів синів!

Учениця: Ще юнаки , ще майже діти ,
А навкруги і смерть , і кров.
На порох стерти , перебити !-
Іде на Київ Муравйов.
Учень: Полків його не зупинити ,
Та рано тішитесь кати :
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти.

 

 

Земля стогнала, корчилась від болю,

І сніг чорнів від сажі і від ран…

Вогонь! Вогонь!.. Немов табун по полю,

Хрипить орда – лютує Чингісхан!..
Та триста куль, як блискавки летіла

Неначе знов піднявся Святослав

І кидав жаром смертоносні стріли,

І печеніга згубою долав!…
Вогонь! Вогонь… – палав порив залізний,

І курінний Омельченко в бою

Метавсь, як тур, віддавши для вітчизни,

Своє життя і молодість свою!..
…Зловісна ніч – її не позабути! –

Пливла над полем, студеніла мла…

Лягла три сотня у бою за Крути,

За Україну у снігах лягла!…

 

 

(Відео «Крути 1»)


Супроти хижої навали,

Супроти смерті – в стужу й сніг

Ось тут вони, ось тут стояли,

їх всього жменька – триста їх.
Стихали Києва хорали,

Його заслін – ці юнаки.

 

 

Ось тут редут. Ось тут вмирали,

Приймали кулі й штики.
І пам’яттю не оминути

Останній бій, останній крик,

Ці Фермопіли наші – Крути,

А Берестечко – їх двійник

 

Ген визирала мати сина

Дівчата в’яли на порі.
Лиш червонилася калина

Ще дужче в кожному дворі.
І не уславлені спартанці,

А хлопці з роду відчайдух –

         (Пісня «Повіяв вітер степовий»)

Ці гімназисти, ці повстанці,

Ось тут їх непереборний дух.
І слава їх встає, не вмерши,

Ятрить крізь відстані і час.

Було їх триста… Триста перший –

І ти, і я, і кожний нас.
 

 

 

Там юнії студенти,
Там юнії рекрути

Не побоялись смерті,

Щоб волю роздобути.

На них пішла навала

Московська на покоси –

І тридцять тисяч стало,

Мов ті шершені, оси.

А їх було лиш триста

Всі в бій пішли червоний.

Ой, поможи, Пречиста,

Бо сонце в крові тоне!

Ой, поможи їм, Христе,
За землю рідну стати

І кров буйну, перлисту

За рідний край пролляти.

За Київ златоверхий

У бій ішли одвертий,

За рідну Україну –

До смерті, до загину.

Ой, Крути! Славні Крути…

Сніг червоніє в крові –

Лягли за край рекрути.

Чудові, чорноброві.

 

 

 

 

Виряжала мати сина

Під Крути до бою

Розчесала кучерики

Понад головою.

Іди, іди, мій синочку, —

В бою не здавайся,

Як побореш вороженьків,

Додому вертайся.

Іду, іду, моя мати, —

Вчиню твою волю,

А ти ходи й проси Бога,

Щоб вернувся з бою.

Ждала, ждала мати сина,

Під Крути ходила

Та й шукала між трупами

Найменшого сина.

Ой пізнала Стара мати

Головоньку сина,

Проклинаючи, колише,

Тай заголосила.

Люляй, люляй мій синочку,

Тож я твоя мати –

Сину Рідний… Боже милий…

Вороже проклятий!

 

 

 

(Пісня «Подай, дівчино, руку на прощання»)

 

Вони загинули, щоби не вмерла Україна,
Щоб квіт не впав, який ще не розцвів.
Їх було 30 – стояли до загину
Юних героїв – України синів.

І не злякав їх під Крутами ворог
Ані обвітрений холодом день.
 

 

Герої не склали зброї в покорі,
Катам у вічі співали пісень

Залпами 30 крутян розстріляли
І “ще не вмерла” зависло в імлі.
Снігом хурделило, вітри завивали,
Земля обіймала душі німі.

Ні, не німі – лише впали в скорботі
І мовчанням підняли знамено життя.
Бо путь на землі складався не з плоті,
Із волі вогню, ним горіла душа.

Гуде вітер і нині, пече біль в кожнім серці
Що як лицарі впали, юні ще, молоді.
Їх убила рука москалів-людожерців,
Але пам’ять жива на Вкраїнській землі.

Ми вклоняємось, Боже, героям твоїм
І молитвою віру скріпляєм.

Хай вовіки-віків на Аскольда горі

Вогонь правди горить, не згасає.
 

 

 
Учень: День помирав , як недобитий лебідь ,
Ніч перейняла невимовний біль.
Здригнулись зорі в сполотнілім небі
І тихо подали в криваву заметіль.
Стогнали Крути і молився вітер ,
Цілуючи скривавлені сліди:
Вас мало , діти , вас так мало , діти ,
Супроти п’яної московської орди.
В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.
Заплакав місяць в зоряну блакить.
Всі – як один… Кріпися Україно ,
Хоч їхня смерть вовік не відболить.
 
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
 

Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
 

  (Відео «Бій під Крутами»)

Учениця: Спом’янімо в пісні славу Крутів ,
Найсвятіше з наших бойовищ!
Крути ! Крути !- смолоскип в майбутнє ,
Піднімімо наші душі ввиш.
Учень: Крути ! Крути ! Це за Батьківщину
Стати муром , шанцем душ і тіл ,
Крути ! Крути ! Мужньо , воєдино
Прямувати в найсвятішу ціль.
Учениця: Крути ! Крути ! Час розплати близько ,
Вже червоний ворог карти жде ,
Крути ! Крути ! Вічне бойовисько
За майбутній , за світлий день.
Учень: Крути ! Крути ! Мужність і посвята ,
Вірність , що міцніша понад смерть.
Крути ! Крути ! Горда і завзята
Кличе пісня і веде вперед.

 

  (Пісня «Балада про Крути»)
 

Горіла золота заграва:
Здригався світ під звуки сурм.
Широко залунала слава,
Що нам воскресла вся держава
Що Україна встала з тюрм
Гоїлися столітні рани,
Бо не царив вже кволий жах.
Лежали в поросі тирани,
 

Розірвано важкі кайдани,
Стелився у майбутнє ясний шлях
Заграли нам воскреслі дзвони
І вже жертвенний власний труд
Творив права, свої закони
Царив вже лад, а не прокльони,
Своя влада, а не царський кнут

 

Учень: Молитва
О Боже наш добрий
З високого неба,
молитву сьогодні
заносим до Тебе.
За тих, що боролись
при станції Крути,
за нашу Державу
із ворогом лютим,
що в битві цій впали
в цю зиму криваву…
Прийми їх до себе!
Прийми в свою славу!
А нам від цих Триста,
о Боже, благаєм
любові навчитись до рідного краю.

 

 

Учень:
Нема любові понад тy,
Що окропила кров’ю Крути
І ту гарячу кров святу
Народам світу не забути
Прийшла із поневолення життя,
Щоб свічкою новою засвітилась
Душа, зірвавши пута забуття
В молитвах всіх героїв пригадає

Живим у Бога будем щедрості просить
Воскресне дух, я всіх вас закликаю
Людської памяті свічу яскраву запаліть.

 

Ведучий: Схилімо свої голови перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім’я воскреслої сьогодні України.

РЕКВІЄМ МОЦАРТА

 

Ведуча: Пам’ятай про Крути , про те , що і тепер Україна перед небезпекою , і може бути знову поглинутою ненаситним  окупантом. І тепер Тебе чекають випробування , які Ти мусиш витримати , щоб захистити Батьківщину від будь-якої агресії. Гартуйсь і готуй себе до праведної боротьби за волю і майбутнє Твого Народу , пам’ятаючи наших Героїв.
СЛАВА УКРАЇНІ ! ГЕРОЯМ СЛАВА !

 

Учениця: Народе мій , великий , Український ,
Яка б солодка не була брехня ,
Не вір брехні , що воля – тільки тінь це
Козацького минулого вже дня
Не раз вже потрапляв у пастку ти ,
Буть пильним , мій довірливий народе!
Піднести прапор – то ще не свобода.
Будь мудрим ! Вір, що дійдеш до мети.

 

 

Любіть Україну, козацькі сини,

Вона в нас, як мати, єдина.

Любіть Україну, шануйте її,

І з вами вона не загине.

Любіть Україну, вона в нас одна,

Другої нема і не буде.

 

Любіть Україну, як матір щодня,

Тоді вона й вас не забуде.

Любіть Україну, як матір свою,

Як рідну, кохану дитину.

Любіть Україну, благаю, молю,

 

 

 

 

За ту невдачу, що зазнали Крути…
Ні, не дарма пече серця наш гнів,
За ті могили, навіть без хрестів,
Що стогін їх щоночі й досі чути.

Хай виє знов зима поривом лютим…
Та ми — дорогу знаєм до мети;

Лицарство Крут! О, нам вас не забути.
Ваш чуєм зов — невтомно далі йти!

 

 

***

 

Знайте, садисти неситі

Вбивці і душ торгаші

Кров’ю борців не загасити

Серця народу і душі.

Кров та із Крут і Майдану

Нам освятила мету,

Сили дев’ятого валу

Вас з України зметуть

 

 

 

 

“Чужинче, йди і УкраїніСкажи, що звершився наказ.Хай не сумує! На руїніЗбудуємо нові твердиніІ в бій підемо другий раз! Скажи, що шлях покажуть Крути,Що замість терня — ореол,Що Україні вічно бути,Про Україну всім почути,Бо світу це новий престол!”


Учні  всі  разом промовляють слова:

Вічна слава героям Крут!

“Бій під Крутами є сильним історичним уроком, з якого можна зробити не один висновок, як перемагати, як затверджувати українську державність”.

 

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі…

“Це була найкраща українська молодь, яка загинула через бездарність керівництва своєї Держави, Держави, в яку вони вірили і за яку загинули”.

Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім’я волі свого народу.

Коли до такої свідомої самопожертви здатна молодь – нація незнищенна!
“29 січня 1918-го року – була перемога. Перемога добра над злом. Перемога українського духу над азіатським дикунством і небуттям. Ті відважні молоді хлопці приклад для нас. Вони – символ віри, жертовності в ім’я нашої правди – вічної і святої ідеї Нації. Їх звитяга має надихати нас на нові звершення і додавати сил в боротьбі за Велику Україну”.

 

В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім незначна. Просто це символ нескореного духу нашої нації. Це пересторога тим, хто і нині сподівається поставити націю на коліна.

 

                                  Червоніє сніг на полі,

                                  Де пролили кров герої.

          

         І ось, через 96 років,  січневий сніг у Києві знову зачервонів, скроплений юнацькою кров’ю. 22 січня в День Соборності та Свободи, за право жити у вільній, демократичній європейській державі обірвалося життя нових Героїв України.

     

           А перед тим було …..               , коли тисячі студентів та молоді вийшли на мирний    протест на головний  МАЙДАН  України, на площі багатьох українських міст і сіл, щоб продемонструвати своє бажання жити по-новому.

 

          Була страшна  ніч 30 листопада – жорстоке нелюдське побиття студентів під час розгону Євро майдану беркутівцями.

     

          Було 1 грудня…, було 16 січня…

     

      У  вільній, так званій демократичній, Україні на 22 році незалежності.

 

   

 

Як пострілом ката,

Як списом у груди –

Вкраїну розп’ято

Без слідства і суду.

Зґвалтовано душу

Брудними кийками,

Вершать”власть-імущі”

Розправу над нами.

Криваві печаті

На слово правдиве,

Війну розпочато!

Це – чорна година…

Вставай, Українцю,

Док’ пізно не стало,

Катів ненависних

Спинімо навалу!!!

 

 

 

(презентація)

Пульсують в унісон серця
у цьому світлому повстанні.
До перемоги, до кінця
я залишаюсь на Майдані!

За кров дітей, за їхній біль,
за землю нашу, Богом дану,
задля майбутніх кращих днів
ми вийшли на граніт Майдану.

Хай нелегка дорога ця
і невідомо, що там далі, –
до перемоги, до кінця
я залишаюсь на Майдані!

Супроти звірства та брехні,
супроти зради й лицемірства
 

виходь на площі головні
твого села, містечка, міста!

Ми не дамо себе втоптать
в багнюку страху та мовчання!
За честь покривджену стоять
мої краяни на Майдані.

Хай нелегка дорога ця
і невідомо, що там далі, –
до перемоги, до кінця
я залишаюсь на Майдані!

Настане день – і зло впаде.
Але й в часи нові, незнані,
і в щасті, і в журбі – будь-де
лишайся серцем на Майдані!

 

(Відео «Жити!»)

 

 

” ПИШАЮСЯ ТОБОЮ … , МІЙ НАРОДЕ ! …

Ти … – Велетень … , а не маленький гном …

Від страху заховалися заброди …

В Міжгір’ ї … – за високим парканом …

Стоїть Народ …! Як мур ! … Бо в нього … – П Р А В Д А ! …

За Україну … , за дітей … і за батьків …

Стоїть народ ! … Будує своє Завтра …

Без підлих … , ненаситних януків …

Мороз на дворі … Та серця гарячі !…

Лютує беркут … Тридцять срібняків …

– Заплатять їм … І скажуть : …”це без здачі …

За кров народних бунтарів …”

Іде народ ! … На Київ йде … , як лава …

До хрускоту стиснувши кулаки …

З Тернополя … , зі Львова … , Станіслава …

Й зі Сходу … йдуть в столицю козаки …

Пишаюся Тобою … , мій Майдане ! …

Де славні правнуки … своїх дідів …

За Україну ! … За народ ! … І сили стане !!! …

За те … , – щоб бити нас … уже ніхто не смів ! ! ! … ”

 

 

Замайорить у небі, жовто- блакитний стяг

Проллється кров, і Україна встане!

І буде сказано ще тисячі присяг,

За волю України ми повстанем.

Підем у бій! підемо до кінця,

Від ворога очистимо Вкраїну,

І рознесеться гомін на весь край,

Хай буде слава!СЛАВА УКРАЇНІ!!!

(Презентація «О, Україно!»)

Взоруй же, наша молоде, на своїх попередників з-під Крут і завжди в усіх своїх починаннях пам’ятай, що найсвятішим для нас було, є і буде —  Бог і Україна!

Уроки Крут – повинні бути усвідомлені сучасною владою й усім громадянством:

1) Держава повинна дбати про свою безпеку і про належний рівень своєї армії;

2) Лише національні моральні підвалини повинні бути в Українських Збройних силах;

3) Уроки Крут повинні бути пріоритетними у вихованні сучасної молоді, зомбованої трилерами та маскультурою;

4) Урок відповідальності політиків за свої гасла. І досі не можуть з’ясувати, хто віддав наказ виступати юнакам. «Крути. Народини нового Українця». Так назвав свою брошуру Євген Маланюк (1941 р.). Новий українець, громадянин Незалежної України, – це передусім великий патріот, свідомий громадянин, який сповідує ті ідеали, за які вмирали юні герої Крут – свободу, волю, рідну землю…

 

Скачати сценарій загальношкільної лінійки пам’яті Героїв Крут: джерело 1

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Залишити відповідь