Сценарій «Вертеп»
Дійові особи:
1-й пастух
2-й пастух
Цар Ірод
Студенти
Солдат
Циганка
Чорт
Мужик
Хор колядників (одночасно служить ширмою, із-за якої з’являються дійові особи)
Релігійна частина
(Хор співає колядку «Нова радість стала». На сцені з’являються дійові особи)
1-й пастух: Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я.
Усі сади та і облетіла,
А в одному та і не була.
Добрий вечір, господарю філфаку.
Мир у вашу хату.
Вас і вашу всю викладацьку родину.
2-й пастух: Будемо віщувати.
Славте Бога!
Хай віднині
буде злагода в родині!
Ми із далеку прийшли,
вам новину принесли.
1-й пастух: Ми бачили із ніс ясну й морозну
сіяння зірки радісне й тривожне
Ми зрозуміли:
Бог родився в світі,
Щоб нам усім вказати шлях до світла.
від самого початку й до кінця.
Йому у дар ми віддамо серця!
2-й пастух: Мули у тій хатині
Де Ісус лежав на сіні.
Ніжним світлом і теплом
все скувалося кругом.
А святая Мати – Діва,
що Ісуса народила,
Сина в ясла укладала,
щось тихесенько співала.
1-й пастух: Скільки там людей зібралось!
Диво славлять те, що сталось,
і багаті, і убогі,
і каліки, і здорові –
Славлять всі Дитину Бога,
душу гріючи в любові,
Вірять, що святую силу
Ця Дитина воплотила.
2-й пастух: Оце ж і ми до вашої мосці
прийшли в гості
Ось і ягня вам принесли із
сільського стада.
Нехай буде здорова вся ваша громада
1-й пастух: Бувайте здорові.
Та й нам побажайте,
Щоб і ми були здорові.
Благословіть цей подарок від нас прийняти.
А нам дозвольте погуляти.
(Пастухи йдуть, приспівуючи і пританцьовуючи. З’являється цар Ірод ).
Ірод: Аз єсьм цар, на землі, хто мя може злити?
Пошлемо вірнії раби, щоб Ісуса вбити.
Обійдіть мої міста, всі мої преділи.
Убийте всіх дітей, яких народили.
(З’являється смерть у довгому савані з косою).
Смерть: Що ти Іроде неситий,
Нащо це бовтаєш?
І мене убити
Воли повеліваєш?
Будеш ти знати
Неповинні чада
Як убивати.
Вийди – брате – друже,
Мені пособити.
Кровопивцю Ірода
Із землі стрелити!
(Чути гуркіт. З’являється Чорт).
Чорт: Чого, моя дружина звели на пораду?
Зараз же умертвлю і відправлю до аду.
(Показує на Ірода)
Ірод: Коси ти, бабо, траву своєю косою.
Не тобі, мошкара, споритись зі мною.
Я могутністю і силою
Заставлю тебе покоритись.
Смерть: Я цариця, суща на всякій стражі,
князі і царі під властією моєю,
Успіх вас я посічу косою своєю.
(Б’є косою Ірода, той падає і вмирає)
Чорт: Друже мій вірний, друже лютезний,
Довго ждав я тебе в глибокій бездні.
(Чорт тягне мертвого Ірода, до хористів. Смерть, поважно ступаючи йде в інший бік. Хор співає колядку.)
(Гляньте, браття, – світло є!
Як і вікна сильно б’є…
Щоб вам щастя квітло
Вінком калиновим.
Щоб над вашим домом
Любов розквітала,
а у вашим домі
Слава панувала.
Щоб Ісус із того світу
слав нам щастя –
На многії літа. )
Світська частина
(Перед глядачами з’являються студенти)
1-й студент: От тепер і нам припало
Як Ірода не стало.
Потанцюймо ж, подруженько
Мій рунсевий цвіт, хоч мало.
Студентка: Гляди, лишень, друже мій,
Щоб не ввели танці в лихо.
Забрались б в тісну квартиру
Та до екзаменів готувалися б тихо.
Студент: Ти говориш річ цю лишню,
А я б тобі сказав піти
Під черешеньку, під вишню.
(Співають «Ой під вишнею…», танцюють. З’являється солдат, звертається до студентів )
Солдат: Кой вас черт здесь разносил?
Ведь тот час потащу в деканат
Чтоб вы знали студентскую веру.
(Перелякані студенти тікають. Солдат звертається до глядачів.)
Солдат: А, здравствуйте, честные господа!
Не было ль тутечки солдат?
С ними времячко провести я рад.
Но как же их тутечки здесь нет,
То примите, господа, мой привет.
Я солдат простой, не богослов,
Не знаю красних слов.
Нынче люди веселяться
Да и подлинна как не удивляться
Христос в вертепе народился,
А Ирод окаянный сказился.
Боясь царства лишиться.
Вздымая детской кровью омыться.
За то Иродушке пришлось жестоко
Как черти тащили в ад его глубоко.
Каковую весть вам сообщяю
И вас Христовым Рождеством поздравляю.
(Чути бій барабана)
Ах, барабан слыхать.
Мне нужно в поход ступать.
(З’являється студент)
Студент: Я Студент філфаку
Не маю зовсім зайвого часу.
Екзамени вчу, нікотин не вживаю,
Ніколи лекцій не пропускаю,
А вас, панове, з святками поздравляю.
(З’являється циганка)
Студент: Поворожи мені циганко. Та скажи,
Чи вистачить мені, славному козаченьку,
студентського духу, зимову сесію скласти.
Далебі віддячу.
Циганка: (пильно розглядає долоню студента)
Ходила циганка по горах, по долинах
Носила пісок на вилах.
Скільки лишиться на вилах піску,-
Стільки у тебе, студенте, духу.
Та все буде гаразд, вставай,
Та дохід давай,
Не жалуй батечку, копієчки, дай.
Та не одну, а дві.
Студент: Що ти кажеш? Я не дочуваю.
Циганка: Та я й сама, студенте, знаю
Та я кажу: не жалуй копієчки, дай дві.
Студент: Та де ж візьму? Стипендії то ж нам не платять.
А давай я краще затанцюю.
(Танцює гопака, а потім зникає. З’являється знову )
Фу! Насилу здихався від клятої
ворожки. Піти лишень до дівчат в
гуртожиток, то може і нагодують.
Бо дуже щось їсти хочеться.
(Студент відходить, з’являється чорт)
Чорт: Ой, ну і коли ж вже я діждусь,
хоча б якийсь студент до рук та й попався.
(студент обертається і ловить чорта)
Студент: (пильно розглядаючи чорта)
Що це я піймав? Чи це птичка?
Чи перепеличка?
Глянь, глянь яке воно чуднеє, та,
далебі, страшнеє:
очі, за п’ятака,
А язик вивалив, як собака.
Еге! Воно, бачу й крильця має.
Це ж те, що вночі літає.
Та наших студенток лякає.
Це той коник,
Що по полю скаче
Та хрущів ловить.
Коли скаче, то вже ж.
Танцювати вміє.
Ось ну лишень, не соромся!
Погуляймо трохи,
Потанцюймо, поспіваймо.
(Танцюють. Студент, захопився танцем не помічає, як Чорт утікає)
Студент: А що, утік! Не так треба було
З ним робити, треба було заставити курсову писати.
(Показує який він засмучений. Звертається до глядачів).
По цій мові будьте здорові,
Мені приходилось, панове,
З пісні слів не викидати.
А що було, прошу
Про те лихом не поминати.
А я піду тепер в гуртожиток
До сесії готуватись.
(Студент кланяється глядачам і повільно йде з купою книг за сцену. З другого боку з’являються Солдат і Мужик, які тягнуть велику залікову книжку).
Солдат: Тягни, тягни, не отговаривайся.
Мужик: А вже ж бо мені та книжка!
(Зупиняються. Солдат стріляє)
Солдат: Ура, гаспиада!
(Всі дійові особи виходять на сцену)
Студент: Хай нам світить світло Боже,
Що живе у нас в серцях!
Хай всі біди переможе
І покаже світлий шлях!!!
А тепер пора рушати.
Треба лиш по віщувати.
(Інші діючі особи)
1-й: Хай вам буде Бог у дорозі
На кожному броді, на тревозі.
Ми вас віншуємо щастям, здоров’ям,
Сими святами та й Різдвяними.
2-й: В День Різдва Христового,
Щоб добра і злагоди
побажати всім.
Щоб від нас вам люди
Додалось тепла.
3-й: Українцям нашим
Побажаємо волі,
Щоб скосили дружню
Бур’яни у полі,
А потім зорали
І заволочили,
І добротне зерно
В землю положили.
Хай нашої єдності.
Вороги лякаються,
А ми скажемо дружно:
Всі разом: Христос рождається!
(Всі співають пісню «Многая літа»).
Скачати сценарій Різдвяного вертепу (.docx): джерело 1