Тема: Мистецтво спілкування ( 9 клас )
Навчальні цілі: навчати учнів основних правил та етики спілкування;
виховувати почуття толерантності та прагнення
слухати і сприймати.
Очікувані результати: допомогти бути доброзичливими і толерантними у
спілкуванні.
Після уроку учні будуть:
- знати: що вміння слухати – це невід`ємний фактор духовної культури людини;
- вміти: бути толерантними у спілкуванні;
- розуміти: важливість спілкування , потребу вміння слухати.
Основні поняття: толерантність, комунікації.
Тип уроку:,здобуття нових знань.
Методи та прийоми: робота в групах, колективна робота.
Обладнання класу:
- У класі демонструються:
- вислови про спілкування;
- додатки.
- Матеріали та інструменти:
для вчителя – Святе Письмо, на дошці біблійний текст «Дехто говорить, мов коле мечем,язик же премудрих – то ліки»(Прип.12:18), образочок, свічка.
для учнів – зошит з християнської етики, підручник.
Література.
1.Г.Іржі « Мистецтво говорити» ,Київ 1989
- «Невигадані історії. Родинні перехрестя» , Львів 2003
- Поль Дж.Вортон « Історії та притчі», «Свічадо» 1998
- Н.Мартіні « Зрілість – найважливіша проблема. Брати? Одержувати?Мати? Давати? Бути? Львів – Рим,1992
- «Так будується людину. Самовиховання молоді.»Львів 2003
Структура уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
- Вивчення нового матеріалу.
- Оцінювання учнів. Підсумок уроку.
- Домашнє завдання.
Хід уроку
- Організаційний момент.
Християнське привітання.
Молитва « Отче наш»
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Учні зачитують твори « Мій друг, хто він».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь вчителя:
« Ну,що б, здавалося, слова…Слова та й голос – більш нічого. А серце б`ється й ожива, як їх почує».
Ці слова сказані нашим геніальним поетом, письменником та художником Тарасом Шевченком, змушують нас задуматися щодо значення слів у житті людини.
Бог створив світ, створив людину і дав їй певне покликання. Одним з покликань людини є пізнати світ, пізнаючи світ, дякувати за це Творцю, передавати знання іншим людям. І зможемо ми це зробити за допомогою слова.
- IV. Вивчення нового матеріалу.
Слово вчителя:
Спілкування – це досить складний процес. Кожен з нас, здобуваючи досвід , вчиться спілкуватися все життя. Задоволення чи незадоволення людини, щасливі і нещасливі хвилини в її житті прямо або опосередковано залежать від того, як складаються її стосунки з іншими людьми. Містком у цих стосунках є вміння спілкуватися. Для цього замало добре опанувати рідну мову, граматику і словник. Необхідно оволодіти мистецтвом мовлення, щоб говорити тактовно, цікаво, своєю мовою впливати на співрозмовників, вміти переконати або ж просто їх розважити. Важливо також вміти спілкуватися із знайомими і незнайомими людьми, молодими і літніми; з людьми що симпатизують нам, і з тими, хто нас недолюблює, вміти говорити вдвох, утрьох, у більшій групі, своєю мовою викликати прихильність інших.
Відомий французький письменник Антуан де Сент – Єкзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю в світі. Все життя людини – це спілкування з іншими, без спілкування людина не може бути щасливою.
Мистецтво спілкування ми вчимося у сім`ї, адже саме тут проводимо найбільше свого часу. Окрім спілкування людей між собою також є спілкування з Богом – молитва.
У спілкуванні є виділені три рівні :
І рівень – спілкування з Богом.
ІІ рівень – спілкування з людьми.
ІІІ рівень– спілкування з природою.
( Діти пояснюють,як вони розуміють)
Спілкування може бути прямим і опосередкованим. Пряме спілкування – це спілкування у процесі безпосередніх контактів між партнерами. Опосередковане спілкування відбувається тоді, коли між учасниками спілкування існує певна просторова, часова – дистанція.
Форми спілкування : словом, мімікою, жестом, листами.
Мистецтво спілкування людина засвоює впродовж усього життя, але є необхідні елементарні правила, які треба вивчити з дитинства:
- Дослуховувати фразу до кінця.
- Не перебивати.
- Перш ніж починати говорити, сформулювати свою думку, щоб у процесі розмови не затинатись.
- Уникати слів – паразитів «е», «а», «ну».
- Слідкувати за реакцією та сприйняттям співрозмовника.
- Не нав’язувати свій стиль спілкування – не заглядати в очі, якщо співрозмовник не хоче цього, не встрявати в розмову інших без запрошення.
- Уникати надмірної сором’язливості, як рівно ж і нав’язливості.
Тут читаємо притчу «Три сита», яку разом з учнями згодом обговорюємо.
Щоб оволодіти мистецтвом спілкування, треба більше слухати, аніж говорити. Слухати іншу особу – значить уміти співпереживати з нею її життя з радощами і прикрощами, бо коли ми говоримо, то чуємо тільки себе. З книги Сираха 5, 11 читаємо:
« Слухавши, будь скорим, а від повідавши – повільним. Відповідай ближньому, коли відаєш, коли ж ні – поклади долоню собі на уста. І слава, і неслава – в розмові; язик людини – її погибель».
Псалом 141, 3
« Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері моїх губ».
Щоб наголосити, як важливо вміти слухати інших людей, застосовуємо метод « Годинник тиші».
.
Колективна робота .
Праця з підручником: прочитати текст Ів. 4,7 -38.Дати характеристику такому спілкуванню.
Основне у спілкуванні – толерантність.
Вчитель. Спілкування вимагає певного вміння і важко не погодитися з словами Ліни Костенко:
« І в житті, як на мінному полі:
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
- Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курси вами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!»
(діти дають пояснення цього вірша)
Слова мають здатність вбивати й оживляти, кидати у провалля й витягати з нього.Язик понад усе згубний для людей. Ніщо не в силі стримати язика, скорого до слова: ні сніг, ні потік, ні кам`яна скеля.
Культура спілкування завжди зараховувалася до найважливіших якостей особистості.
Робота у групах. Висловіть власну думку.
Представити свої думки щодо біблійного тексту Товита 4,1 – 21.
VІ. Закріплення уроку. Підсумок уроку.
Основним у спілкуванні є взаємна ввічливість та любов. При спілкуванні слід більше слухати, ніж говорити, спокійно сприймати думки інших, а все сказане повинно будувати, а не руйнувати. Запорукою цього є доброзичливість, тактовність, врівноваженість, толерантність, співпереживання, спокій, стриманість, радість та чіткість у формулюванні думок.
Говорити – наче відчинити двері в домі, щоб вийти подихати свіжим повітрям, або запросити гостей до світлиці. Розважливість регулює відривання: двері можуть бути відчинені, зачинені або замкнені взагалі.
Неси правду туди, де панує брехня,
Віру – туди, де панує сумнів,
Злагоду – туди, де панує розбрат,
Надію – туди, де панує відчай.
Підсумок.
Кожна група працює і пояснює рівні спілкування.
VIІ. Домашнє завдання.
Виписати основні думки, що стосуються спілкування, із біблійних текстів:
Йо. 4,7- 38, Ді. 17,16- 34.
Навчитися бути толерантними.
Скачати конспект уроку (.docx)