Мета: ознайомити учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежності України, поглибити знання про державну символіку; виховати в учнів почуття патріотизму та любові до рідного краю, розуміння своєї причетності до всіх подій, що відбуваються в Україні; формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе, почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу.
Обладнання: карта України, зображення Державних Символів України (Державного Прапора України, Державного Герба України, примірник Конституції України, запис Державного Гімну України); виставка книг про державну символіку, звичаї, традиції українського народу, презентаційний слайд-матеріал, збірка музичних записів, програвач.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
1. Вступ.
2. Мальовнича Україна.
3. Державотворення 1917-1991 р. р.
4. Символи України.
5. Пересопницьке Євангліє.
6. Сім Чудес України.
7. Видатні особистості української держави.
8. Україна – наш дім.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Керівник творчого учнівського об’єднання: Дозвольте привітати Вас із першим заняттям в новому навчальному році, темою якого є «Україна – наш спільний дім».
Ще за часів Київської Русі українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї, зазнаючи, при цьому поневірянь та утисків польської шляхти, від набігів татар та турків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи. Українці протягом багатьох років боролися за свою свободу і лише нинішнє покоління – наші сучасники у 1991 році вибороли її. Безумовно, ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.
Звучить пісня Наталії Бучинської «Моя Україна»
Керівник творчого учнівського об’єднання. Україна! Скільки глибини в цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич сільських краєвидів – все це наша Україна.
Україна… Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина – це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя. Рідний край… Мати і земля… Земля і мати… Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь, які в тяжкі роки підняли до життя нашу землю, полили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Усе іде, народжується з чистих помислів, добра, злагоди, живе, розквітає на землі доброю правдою. Все на світі має душу. Має душу і наша земля. Народ глибоко поважає землю і називає її матір’ю.
Запитання до учнів:
– Що для Вас означає це величне слово – Україна? (Відповіді учнів).
Керівник творчого учнівського об’єднання: Дійсно, Україна – це і наша земля, і наша культура, і наша українська мова. Україна – незалежна суверенна держава.
В Україні з давніх-давен живе не лише український народ. Пліч-о-пліч з українцями живуть росіяни, поляки, молдовани, греки, євреї, німці та представники інших національностей. Усі вони мирно трудяться на благо нашого спільного дому. Тарас Шевченко писав: «В своїй хаті своя правда і сила, і воля…»
Презентація мальовничих куточків України,
яка супроводжується піснею Світлани Весни «Мій рідний край»
Керівник творчого учнівського об’єднання. Сучасна незалежна Україна є спадкоємицею багатовікового державотворчого досвіду. У 1917-1918 роках, уперше після кількох століть поневолення, українська нація створила власну державу. Слід згадати, що в той період відбулася дуже важлива для України подія – 22 січня 1919 року Директорією УНР був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки із Західноукраїнською Народною Республікою в одну Соборну Українську державу. Не випадково саме 22 січня 1990 року між Києвом і Львовом утворився символічний живий ланцюг єднання – як символ відродження української державницької ідеї.
Після поразки національно-визвольних і державницьких змагань 1917-1920 років українські патріотичні сили продовжували боротьбу за відновлення державності. Варто згадати розвиток дисидентського руху в Україні в 60-80 роках ХХ століття.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. Послухайте рядки з цього документу: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла було над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».
За цей Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На карті світу постала нова самостійна держава – Україна, яку визнали всі країни світу.
Перші кроки незалежності стали випробовуванням для всіх нас – тестуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. Нині уже ніхто не сумнівається у тому, що український народ в змозі поліпшити життя у своєму власному домі.
Батьківщино, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша –
Наша отча сторона.
Керівник творчого учнівського об’єднання. Кожна країна світу має свою державну символіку.
Запитання до учнів:
– Що означає державна символіка? (Відповіді учнів).
Керівник творчого учнівського об’єднання.
Згідно з Конституцією державними символами України є:
§ Державний Прапор України;
§ Державний Герб України;
§ Державний Гімн України
Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Жовто-блакитні кольори символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. З часів нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького найчастіше вироблялися із блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносилися хрест, зорі, зброя, постаті святих.
Процес розробки зовнішньої атрибутики продовжував тривати і в XX столітті. 22 березня 1918 року жовто-блакитний прапор був затверджені Центральною Радою. За гетьманського уряду П.Скоропадського порядок кольорів у прапорі було змінено на синьо-жовтий.
28 січня 1992 року постановою Верховної Ради Державним Прапором незалежної України було затверджено синьо-жовтий стяг.
Державний Герб України
Згідно з Конституцією великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України, як його головного елемента, та герба Війська Запорізького. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого – тризуб (малий Державний Герб України).
З найдавніших часів тризуб шанувався як магічний знак, свого роду оберіг. Він символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського – священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Перша згадка у літописах про ці знаки належить до X століття.
Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком – його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.
У грудні 1917 року Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості герба УНР. З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку тризуб увійшов у крайовий герб Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П.Скоропадського, а також Директорії.
Уперше тризуб як державний герб конституційно був оформлений у травні 1920 року Всеукраїнською Національною Радою. У 1939 році тризуб став державним гербом Карпатської Русі, що проголосила самостійність після розпаду Чехословацької республіки.
У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, незважаючи на це залишався символом національно-визвольного руху.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила постанову “Про Державний Герб України”, якою було затверджено тризуб як малий Державний Герб України і як головний елемент великого Державного Герба України. Великий Державний Герб України ще не затверджено, нині триває розробка його концепції, в основі якої лежать елементи, що відображають історичний шлях української державності. Основними складовими великого Державного Герба мають стати елементи герба Війська Запорізького та герба Галицько-Волинського князівства: козак з мушкетом і золотий лев, які тримають щит та виступають охоронцями і спадкоємцями державного герба великокняжої доби. Вибір саме цих фігур пояснюється прагненням об’єднати в одному державному символі історично тривалий час роз’єднані частини України – Східну і Західну.
Державний Гімн України
Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького та слова Павла Чубинського. Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
Створення українського гімну бере початок з 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський написав вірш “Ще не вмерла Україна”. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося миттєво. Патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), будучи ще й знаним композитором свого часу, захопився віршем Павла Чубинського та написав музику до нього.
Вперше національний гімн з нотами був надрукований у 1865 році, а з 1917 року він почав використовуватись як державний гімн.
У 1917-1920 рр. “Ще не вмерла Україна” як єдиний державний гімн законодавче не був закріплений, використовувалися й інші гімни. Протягом радянського періоду української історії Національний гімн офіційно було піддано забуттю.
6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, згідно з яким в якості Державного Гімну України було затверджено Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”.
Ми пишаємося нашим Гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені, вшановуємо багатовікову історію українського державотворення, відзначаючи щорічно 23 серпня День Державного прапора України і виконуємо на всіх урочистих подіях Гімн України.
Звучить Гімн України
Керівник творчого учнівського об’єднання. З історії України знаємо, що в боротьбі за незалежність ми зобов’язані, насамперед, українському козацтву. Ще за часів гетьмана Пилипа Орлика (1710 р.) було написано першу у світі Конституцію і перше «національне» українською мовою Євангеліє (середина XVI ст.).
У нинішньому році Україна відзначає також 450-річчя створення Пересопницького Євангелія. Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр. – переклад на «просту мову» канонічного Євангелія – є найважливішою пам’яткою української книжної і народної мови XVI ст., а також незрівнянним зразком українського живопису та рукописної книги незадовго до початку друкарства в Україні (1574 р.). Мова пам’ятки, гранично зближена з живою народною мовою, дає повну можливість відтворити стан одного з двох типів старої української літературної мови (так званої «простої мови») і визначити фонетичне, граматичне і лексичне обличчя самої народної української мови в другій половині XVI ст. Пересопницьке Євангеліє є свідченням завершення процесу формування української народності. Його справедливо називають українською Першокнигою – національним надбанням, символом духовного відродження України. Це справжній шедевр європейського книжкового мистецтва середини XVI ст..
На Пересопницькому Євангелії й Конституції присягають на вірність народові України Президенти Української Держави під час інавгурації.
Діюча Конституція України – це основний закон держави Україна, ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання.
Тексту Конституції передує Преамбула:
«Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію – Основний Закон України.».
Звучить пісня Тараса Петриненка «Україно»
Керівник творчого учнівського об’єднання. Україна має багате історичне минуле. До наших днів збереглись численні пам’ятки науки, освіти та архітектури.
За результатами інтернет-голосування і опитування експертів: учених, істориків, культурологів і фахівців у галузі туризму були визначені Сім Чудес України:
1. Заповідник «Кам’янець» (Кам’янець-Подільський).
2. Києво-Печерська Лавра (Київ).
3. Софіївка (Умань).
4. Софія Київська (Київ).
5. Херсонес Таврійський (Севастополь).
6. Хотинська фортеця (Хотин).
7. Хортиця (Запоріжжя).
Проходить презентація Семи чудес України.
Звучить пісня Monte Cristo «Україна»
Керівник творчого учнівського об’єднання. У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу – таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський… Вона викохала славетних композиторів та співаків минувшини та сьогодення Миколу Лисенка, Марка Кропивницького, Соломію Крушельницьку, Володимира Івасюка, Анатолія Солов’яненка, Володимира Гришка, Ніну Матвієнко. Україну прославило багато вчених – науковців, досягнення наших спортсменів назавжди ввійдуть в нову історію незалежності країни (Валерій Лобановський, брати Кличко, Яна Клочкова…) Цей перелік можна продовжити багатьма іменами наших історичних особистостей та сучасників, які примножували і примножують славу нашої Батьківщини.
Керівник творчого учнівського об’єднання запрошує до слова гостя (представника державної влади чи учасника історичних подій або ж знавця і шанувальника історії рідного краю).
Керівник творчого учнівського об’єднання. Двадцять років ми живемо в незалежній Україні й повинні пишатися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжнім патріотом, хто своєю поведінкою, працею, знаннями і вчинками зміцнює її могутність. За роки незалежності багато чого змінилося в нашій країні. Зроблено багато, але належить зробити ще більше. Нам треба утвердити Україну як високорозвинену, незалежну європейську державу. Український народ знайде в собі сили і волю, щоб подолати всі труднощі, розумно синтезувати найкращі національні надбання та світовий досвід на шляху розбудови своєї держави.
Нехай наші серця наповнюються гордістю за свою державу, прагненням до єдності та порозуміння, а наша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього.
Керівник творчого учнівського об’єднання. «Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго, інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам’яті людської. Але є слова, які можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово – Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ. Воно вічне тому, що за ним стоїть цілий світ…» (Василь Симоненко).