НАЙДОРОЖЧА У СВІТІ УКРАЇНА
Мета: продовжити збагачувати активний словник на основі знань та уявлень про довкілля, учити правильно розуміти і вживати слова громадського змісту.
Ключові слова: гімн, гордість, країна, народ, незалежність, прапор, самостійність, столиця, тризубець, Україна, українець, українка.
Іменники: воля, гімн, гордість, держава, країна, народ, національність, незалежність, ненько, прапор, самостійність, символи, столиця, тризубець, Україна.
Дієслова: гордитися, захищатися, любити, розбудовувати.
Прикметники: багатонаціональний, державний, жовто-блакитний, індустріальний (край), миролюбива, національний, незалежний, самостійний.
Прислівники: багато, весело, найбільше.
Учити утворювати нові слова, різні форми складних прикметників: червоний + щока = червонощокий (українець); біле + обличчя = білолиця (дівчина); чорний + очі = чорноокий (українець); сірий + око = сіроокий; багато + національний = багатонаціональний.
Учити вживати прислівники в різних ступенях порівняння: У нашому місті живе багато українців, у Запорізькій області більше, а в Україні найбільше.
Учити утворювати різні слова в місцевому відмінку: у степу, у полі, на березі, на морі, в лісі, в садочку.
Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками та, і: Україна має ліси, горби, поля та річки, озера і моря.
Учити дітей складати невеличкі розповіді за картинкою “Моя країна – Україна”.
У рухливій грі “Батько й діти” учити співвідносити слова з рухами.
Сприяти розвиткові оцінно-контрольної діяльності.
Хід заняття
1 частина. КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ
– Доброго ранку, діти! – вітаються Калинка й Барвінок.
– А діти вам сьогодні приготували дуже гарне вітання, будь ласка, привітайтеся з Калинкою й Барвінком.
Усі разом кажуть слова:
– Доброго ранку ліси і поля,
Доброго ранку, плането Земля!
Щастя й здоров’я всім людям бажаємо,
З ранку в дитячий садок поспішаємо!
– Калинці й Барвіночку дуже сподобалось ваше привітання, тепер вони теж будуть так вітатися. До речі, їх запросили прийняти участь у конкурсі серед дитячих садків “Моя країна – Україна” і вони просять допомогти їм, ви згодні?
(П.В. – Так, авжеж, згодні).
– Діти, у якій країні ми живемо?
(П.В. – Ми живемо в Україні.
– Наша країна – Україна).
– Правильно. Ми народилися й живемо в Україні. Пригадайте, нашу країну можна назвати по-іншому: це наша…
(П.В. – Батьківщина).
Якщо діти не відповідають, вихователь нагадує, як називається те місто, де вони народилися.
– А що таке Батьківщина? Послухайте вірш Костецького.
– Знаєш ти, що таке Батьківщина?
Батьківщина – це ліс осінній,
Це домівка твоя і садочок,
І гаряче сонячне коло.
Батьківщина – це труд і свято,
Батьківщина – це мама і тато,
Це твої найщиріші друзі
І бджола у осінньому лузі.
(буквар “Промінець” ст. 3)
– Вам сподобався цей віршик? (П.В. – Так).
– І мені дуже з Калинкою й Барвінком подобається. Як називається народ, який живе в Україні?
(П.В. – Це українці.
– В Україні живуть українці).
– Софійко, ти хто? (П.В. – Я – україночка).
– Іванку, а ти хто? (П.В. – Я – українець).
– Так, правильно, ми – український народ і дуже любимо свою країну, свою Батьківщину. Як українці називають ласкаво свою маму (тільки в Україні так кажуть)?
(П.В. – Неня – мама, ненька – мама).
– Правильно, Україна теж для всіх українців неня, ненька Україна. Запам’ятали, Калинко й Барвінку? Це вам стане в пригоді на конкурсі.
2 частина. ЕТАП ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАДБАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
– Діти, нашу країну можна ще назвати держава, російською мовою це государство. Наша Україна велика багатонаціональна держава. Хто запам’ятав нові слова в цьому реченні?
(П.В. – Держава. Багатонаціональна).
– Слово національність, я вам нагадую, означає: до якого народу ми належимо. Я, Калинка, Барвінок – українці, тобто національність наша – українці. Назар – узбек, Діана – молдаванка, Євгенко – росіянин, але ми всі дружно живемо в Україні й любимо її. Тому й кажуть, що Україна багатонаціональна держава.
Діти повторюють голосно або пошепки за вихователем.
– Яке головне місто України? (П.В. – Це Київ).
– Правильно, можна сказати столиця України Київ. Як називається столиця України?
(П.В. – Столиця України – місто Київ).
– Кожна держава відрізняється державними національними символами. Це прапор, герб, малий герб – тризубець, та національна пісня – гімн.
На дошці виставляються малюнки прапора, тризубця, слова гімну.
– Калинка і Барвінок питають, що це?
(П.В. – Це прапор).
– Якого він кольору?
(П.В. – Жовтого, синього).
– А можна сказати жовто-блакитний.
– Правильно.
Синій, як море, як день золотий,
З жита й волошок наш прапор ясний,
З неба і сонця, як день весняний.
(Вірш О. Олеся “Прапор” ст.98 “Мої улюблені вірші”).
– Що означають, Іванку, кольори прапора?
(П.В. – Жовтий колір означає сонце, жито.
– Синій колір означає небо, волошки).
– Правильно. Наша Країна – миролюбива, українці під мирним небом вирощують хліб. Яка наша країна?
(П.В. – Миролюбива).
– А що означає наш малий герб України тризубець?
(П.В. – Я знаю, мені тато казав, там написано слово – воля).
– Правильно, наш український народ завжди прагнув бути вільним, самостійним, незалежним. Діти, які ви помітили нові слова?
(П.В. – Вільним, самостійним, незалежним).
Діти повторюють, одна дитина голосно, усі пошепки.
– Правильно, молодці! 24 серпня 1991 року наша держава стала незалежною, самостійною країною.
Ці слова вихователь каже під гімн, і далі діти ще хвилину слухають його.
– Ви вже здогадались, що ми слухали?
(П.В. – Так, це наша головна пісня.
– Так, це гімн України).
– Правильно, діти, що ви відчули, коли слухали гімн?
(П.В. – Мені сподобалось. Це гарна пісня.)
– Я вам допоможу. Ви відчули гордість за свою країну. Тому що всі, хто живе в Україні, пишаються нею, люблять, захищають і розбудовують її. Що ми робимо, і ви, і ваші батьки?
(П.В. – Ми пишаємось, любим, захищаємо й розбудовуємо нашу країну).
– Так, ви знаєте, що ми живемо в Запорізькій області, а це індустріальний край, що означає багато заводів, фабрик, шахт, енергетичних станцій та інших підприємств. Костику, як називається наш Запорізький край?
(П.В. – Наш край індустріальний).
– Молодець! Слово важке, і ти його добре запам’ятав. Молодці й інші дітки, стільки знань показали Калинці й Барвінку, а це їм дуже потрібно.
– Перепочиньмо (проводиться фізкультхвилинка).
| Онде балочка весела. | Руки в боки, злегка повертаються | |
| В ній хороші, красні села, | вправо, вліво, | |
| Коло сел стоять тополі, | руки вгору, | |
| Розмовляють з вітром в полі. | хитають руками, | |
| Стежечки, як стрічечки, | ||
| Збігаються до річечки. | беруться за руки, | |
| Річка плине, берег рвучи, | спочатку ходять, а потім біжать | |
| Далі, далі попід кручі… | по колу. |
(На вірш Л. Українки ст. 164 кн. “Первоцвіт”).
3 частина. ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
– Наша країна дуже велика, зараз ми проведемо вправу “Скажи правильно”, я буду виставляти малюнки, а ви озвучувати.
Наприклад: Де пролягає шлях? – У степу.
Де росте пшениця? – У полі.
Далі діти підбирають інші пари слів: на березі, на морі, в лісі, в садочку. Калинка й Барвінок оцінюють відповіді дітей.
– Молодці, тепер складімо речення про те, що ми казали: Україна має ліси, гори, поля та річки, озера і моря. Ви помітили, як маленькі слова та, і, узявшись за руки, об’єднали всі слова. Спробуйте ви.
(П.В. – Україна має ліси, гори, поля та річки, озера і моря.
– Україна має міста і села.
– В Україні живуть українці та інші народи).
– У наступній вправі ми будемо порівнювати, і допомагати будуть слова багато – більше – найбільше. Наприклад: У нашому місті живе багато українців, у Запорізькій області більше, а в Україні найбільше.
Діти далі повторюють це речення і складають свої.
(П.В. – У нашому місті багато дітей, у Запорізькій області більше, а в Україні найбільше).
– Молодці! Добре працюють Миколка, Тетянка, Дениско, а ось Глібу треба зібратися. Глібе, Калинці й Барвінку дуже потрібна твоя допомога, ти зрозумів?
(П.В. – Так).
– У наступній вправі “Який, яке?” розкажімо про наших українців, треба поєднати 2 слова в одне. Пригадайте, як ми рухаємо долоньки одна назустріч другій. Наприклад: червоний і щокивийде червонощокий українець.
Далі діти самостійно утворюють інші слова: біле і обличчя – білолиця україночка; чорне і очі – чорноокий хлопчик, сірий і очі – сіроока – дівчинка, багато і національний – багатонаціональна держава.
4 частина. ОЦІННО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
– Молодці! Калинка й Барвінок принесли картину, за якою їм треба розказувати на конкурсі, а що ви можете розказати за цією картиною?
Діти разом з вихователем складають невеличку розповідь “Моя країна – Україна”.
“Я живу в країні, яка називається Україна.
Це велика, багатонаціональна держава. Вона має жовто-блакитний прапор, герб тризубець, пісню-гімн.
Ми, українці, пишаємося, любим нашу країну, називаємо її ненька Україно, захищаємо й розбудовуємо її”.
– Дуже гарні розповіді вийшли у Віки, Анжели, Оксанки, калинка й Барвінок неодмінно візьмуть їх на свій конкурс.
Заняття наближається до кінця і прийшов час гри.
Проводиться рухлива гра “Батько й діти”.
(Рахункова абетка ст. 8 Тернопіль2005р.)
Діти ведуть діалог: 1 дитина – батько, гурт – діти.
Батько: – Розкажіть, гей, мої діти,
Що чували й де бували?
Діти: – По широкім світі блукали і щастя шукали.
Багато там бачили – аж у Києві спочивали.
Батько: – Розкажіть, гей, любі діти,
Що ж ви там робили?
Діти: – Уважай і вгадай, наш батьку дорогий:
Ось так, ось так, ми всі так робили!
Діти імітують різні дії, якщо батько вгадав – наздоганяє їх, гра повторюється.
– Перед ким ви хотіли б похвалитися успіхами?
– Чого на занятті тобі не хотілося робити, чому?
– Які нові слова ви запам’ятали?