Роз’яснення Українського центру оцінювання якості освіти щодо нової технології визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання та встановлення порогового бала “склав/не склав”.
Починаючи із 2008 року, результати зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів за рейтинговою шкалою 100-200 балів визначалися шляхом використання еквіпроцентильного перетворення первинних балів. Оскільки всі учасники зовнішнього оцінювання отримували позитивні результати, то для участі в конкурсі для вступу до вищих навчальних закладів допускалися абітурієнти, які отримали не менше 140 балів із профільних дисциплін і не менше 124 балів з інших предметів.
На етапі запровадження зовнішнього незалежного оцінювання таке рішення було оптимальним, виваженим і відповідало завданням, котрі ставилися перед цією системою. Однак подібна технологія визначення результатів зовнішнього оцінювання не відповідає в повному обсязі науковим засадам освітніх вимірювань, не дає можливості забезпечити якісніший відбір абітурієнтів, суперечить міжнародній практиці проведення зовнішніх іспитів.
З метою усунення зазначених проблем, Український центр оцінювання якості освіти, починаючи з 2015 року, запроваджує нову технологію визначення його результатів. У її основу покладено традиційне для практики оцінювання визначення порога “склав/не склав”.
Подібна технологія використовується в більшості країн світу, де практикується проведення зовнішніх іспитів, і передбачає чітке розмежування абітурієнтів на тих, хто має мінімально необхідний обсяг знань і на тих, хто його не має.
Визначення такого порога у різних країнах здійснюється за різними методиками та процедурами, вибір яких зумовлюється багатьма чинниками. Частина таких методик орієнтована на предметні вимоги (що має знати чи вміти кожен абітурієнт). Однак вони не враховують статистичних даних результатів оцінювання. Інші методики орієнтуються не лише на статистичні дані результатів оцінювання (кількісні показники), за якими складно визначити обсяг знань, умінь і навичок абітурієнта.
Проаналізувавши різні методики, Український центр оцінювання якості освіти пропонує визначати поріг “склав/не склав” шляхом використання методик – В. Ангоффа та К. Беука.
Перша методика заснована на вимогах до обсягу знань, друга – на врахуванні найбільш допустимої кількості тих, хто не виконав тест.
Визначення порогового бала за методикою В. Ангоффа здійснюється шляхом встановлення експертами мінімальної кількості (суми) тестових балів, які за виконання тесту може отримати абітурієнт із мінімально необхідним рівнем знань. Загальна кількість експертів із кожного предмета становить, як правило, 80 осіб. Експертні групи створюються при регіональних центрах оцінювання якості освіти на конкурсних засадах шляхом проведення відкритого конкурсу. До складу експертних груп не включаються керівники та працівники Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти. Результатом роботи експертних груп буде визначення порога “скла/не склав”.
Однак, як свідчать попередні розрахунки та досвід інших країн, кількість абітурієнтів, які цей поріг не подолають, може буде достатньо високою (до 40 відсотків). Це дозволить університетам провести якісний відбір студентів, але суттєво вплине на скорочення кількості абітурієнтів.
Зважаючи на це, процедуру визначення порогового бала буде доповнено використанням методу компромісів К. Беука, за яким визначення порога “склав/не склав” здійснюється не лише на основі експертних оцінок, заснованих на вимогах до обсягу знань, а з урахуванням інших чинників: статистичних результатів виконання тесту; думок експертів про найбільш допустиму кількість абітурієнтів, які володіють мінімально необхідним рівнем знань для навчання в університетах; інформації про політичну, економічну, соціальну ситуацію, стан і перспективи розвитку систем загальної середньої та вищої освіти тощо.
Пороговий бал за методикою К. Беука визначається на основі математичних методів і може суттєво відрізнятися від отриманого за методикою В. Ангоффа. Це пояснюється більшою кількістю показників, які використовуються для його визначення, та суттєвим впливом суб’єктивного чинника на формування деяких із них. Пороговий бал, визначений за методом К. Беука, дасть можливість збільшити кількість абітурієнтів, одночасно відкривши можливість взяти участь у конкурсі тим із них, хто не має достатнього рівня знань.
Пороговий бал буде встановлено після завершення обробки сертифікаційних робіт усіх учасників зовнішнього незалежного оцінювання з певного предмета.