Реформа «НУШ» та стаття 22 Конституції: Чи мають учні право донавчатися за старими стандартами?

Сьогодні українська освітня система перебуває на етапі фундаментальної трансформації. Перехід до «Нової української школи» (НУШ) обіцяє сучасні підходи та європейську якість. Проте на шляху реформи постає важливе юридичне та етичне питання: як забезпечити права тих учнів, які розпочали свій шлях ще за «старими» стандартами?

Юридичний аналіз ситуації свідчить про те, що примусове переведення учнів на нові рейки посеред навчання може суперечити Основному Закону України.

Конституційний запобіжник: Стаття 22

Фундаментом захисту прав громадян в Україні є Стаття 22 Конституції. Вона чітко проголошує: при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У контексті освіти це означає, що якщо дитина вступила до школи на певних умовах та за певною програмою, держава не може в односторонньому порядку погіршити ці умови або радикально змінити «правила гри» без врахування інтересів учня.

Календар реформи та правова колізія

Згідно із Законом «Про освіту» та розпорядженням Кабміну № 988-р, реформа НУШ впроваджується поетапно (2017–2029 роки). Ключова дата — 1 вересня 2027 року, коли строк здобуття профільної середньої освіти має становити три роки.

Однак виникає проблема: значна частина нинішніх дев’ятикласників та старшокласників здобували освіту за попередніми державними стандартами. Ці стандарти суттєво відрізняються від концепції НУШ за:

• змістом навчальних предметів;
• методами оцінювання;
• підходами до викладання.

Чому «примусова» реформа — це ризик?

Зміна освітньої моделі «на ходу» — це не просто формальність. Це фактична зміна освітніх умов. Учні, які готувалися за однією програмою, можуть опинитися в ситуації, де вимоги до них різко змінилися, що можна трактувати як звуження змісту їхнього права на освіту.

Ключові висновки та вимоги:

1. Право на завершення навчання: Учні, які розпочали шлях за старими стандартами, мають законне право завершити його за тією ж освітньою програмою.
2. Відсутність примусу: Ті, хто не навчався за моделлю НУШ з початкових класів, не повинні бути зобов’язані переходити на неї у старшій школі, якщо це порушує їхній освітній трек.
3. Принцип правонаступності: Впровадження профільної школи має бути поступовим. Держава повинна забезпечити «плавний» перехід, а не різкий розрив програм.
4. Захист «дітей перехідного періоду»: Для учнів, які опинилися на зламі реформ, має бути збережена можливість довчитися за стандартами, на які вони розраховували при вступі до школи.

Резюме

Реформа освіти — це необхідний крок у майбутнє. Проте вона не повинна здійснюватися ціною порушення конституційних прав нинішніх учнів. Принцип правової визначеності вимагає, щоб кожен учень розумів: умови його навчання будуть стабільними, а право на освіту — захищеним від різких законодавчих змін.

Відповідає освітній юрист, психолог – Лілія Орел.

Нагадаємо, МОН дозволить учням 9-х класів завершити навчання у рідних школах без переходу до ліцеїв