Освітня катастрофа 2.0: 30 кілометрів до знань

Міністерство освіти і науки запевняє: максимальна відстань для організації підвозу учнів до академічних ліцеїв не перевищуватиме 30 км. Звучить, можливо, красиво – на папері. Але чи хтось замислювався, що це означає насправді?

Тридцять кілометрів – щодня, туди й назад!

У МОН стверджують, що мережу ліцеїв планують на основі ГІС-картографування та врахування доступності. Вони обіцяють, що у багатьох випадках відстань буде навіть меншою – 10–20 км. Але навіть 30 км – це ціла подорож! А ще треба повернутися назад. Тобто 60 км щодня українськими дорогами, в «школяриках», які часто перебувають у жалюгідному стані. І так – три роки, лише щоб отримати атестат про повну загальну середню освіту!

Кращі умови? А де гарантії?

У МОН запевняють, що більшість учнів 10–11 класів погодилися б навчатися у віддаленому закладі, якщо там будуть кращі умови і підвезення. Але вибачте – які такі кращі умови можуть компенсувати дорогу в 30 км кожен день? Це три роки навчання у старшій школі, і кожен день розпочинатиметься та закінчуватиметься тривалими поїздками. Це ж не екскурсія, а щоденна рутина! Як це вплине на фізичний та психічний стан дітей? Багато дітей погано переносять дорогу, мають проблеми із захитуванням, головними болями, втратами концентрації. Яку якість знань ми отримаємо в результаті якщо діти щоранку будуть змушені вставати о 5:00, щоб доїхати до ліцею? Ніяку!!! Про якість засвоєння знань тут навіть не йдеться – дитина просто буде втомлена ще до початку першого уроку!

Тож чи справді ця «реформа» покликана покращити освіту, чи ми просто економимо кошти ціною здоров’я та майбутнього дітей?

Освітня катастрофа набирає обертів. І поки в Києві малюють карти та цифри, в українських селах діти вже пакують рюкзаки для щоденної боротьби за знання – у прямому сенсі слова.

Профспілка б’є на сполох

Цілком логічно, що Профспілка працівників освіти і науки України категорично виступила проти законопроєкту №13120. У своєму офіційному зверненні на сайті Профспілки, вони прямо заявили – нова модель мережі шкіл не враховує реального стану речей у громадах, порушує права педагогів та учнів, і може призвести до ще більшої соціальної нерівності.