Державний прапор України – святиня нашого народу

Скачати

ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ –

 СВЯТИНЯ  НАШОГО НАРОДУ

 

Рекомендаційний бібліографічний матеріал для проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах України

 

Прапор незалежної України має давню історію. За часів України-Русі на стягах зображували небесні світила, хрести, княжі знаки − тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання.

Головні стяги у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, сотні, курені. Козаки мали корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін.

У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів Козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора.

Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу у XIX – на початку  ХХ століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани як символ достатку.

У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор її символом.

13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, а у 1939-му − в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 року.

За часів радянської влади в УРСР жовто-блакитна символіка українського прапора (як і знак тризуба) була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою. Традиція державної символіки в поєднанні синьої і жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла постанову “Про Державний Прапор України”. Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.

Національна традиція символічного відображення світу, яка формувалася упродовж кількох тисячоліть, мала поєднувати народний, релігійний та державний аспекти в символіці державного прапора:  жовта і синя барви у згаданому тлумаченні та знак, нині відомий під назвою тризуб. Такий  вигляд має  і сучасний прапор України, який є втіленням національної єдності, честі, гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення українського народу.

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено “День Державного Прапора”, який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня. Враховуючи актуальність і підвищений інтерес суспільства до національного та патріотичного виховання молоді і, зокрема, до питань державотворення, фахівцями ДНПБ України
ім. В.О. Сухомлинського підготовлено рекомендаційний бібліографічний список для проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах України.

 

Список складається з п’яти розділів:

1. Нормативно-правова база щодо державної української символіки.
2. Державний прапор в контексті історії України.
3. Прапор – державний символ.
4. Сценарії заходів, присвячених державному прапору.
5. Тематика позакласних заходів.

До списку ввійшли частково анотовані бібліографічні описи книг, статей та періодичних видань, що знаходяться у фондах Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О.Сухомлинського, Національної парламентської бібліотеки України.

 

1. 1.                  НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЩОДО

    ДЕРЖАВНОЇ СИМВОЛІКИ УКРАЇНИ

 

[Державні символи України] // Конституція України: офіц. вид. – К., 2006. − Розд. 1, cт. 20. − С. 7–8.

Про День Державного Прапора України : Указ Президента України від 23 серп. 2004 р. № 987 // Офіц. вісн. України. − 2004. − № 35. − С. 42.

Про Державний Прапор України : Постанова Верховної Ради України від 28 січ. 1992 р. № 2067 // Голос України. – 1992. – 15 лют.(№ 27). – С. 1.

Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України : наказ Міністерства освіти і науки України від 7 вересня 2000 року № 439 //Інформ. зб. МОН України. – 2001. – № 5. – С. 28–32.

ДСТУ 5412:2006. Державний прапор України. Загальні технічні умови / В. Свірко (розроб.). – Офіц. вид – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – ІІІ, 10с.: рис. – (Національний стандарт України).

2. ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Бортняк М. В. В історію свою візьми нас, Батьківщино / М. В. Бортняк // Позаклас. час. − 2007. − № 4. − С. 69−78.

Ознайомлення з національними символами України.

Братко-Кутинський О. Символіка світобудови. Українська традиція: / О. Братко-Кутинський // Людина і світ. − 1992. − № 4. − С. 22−26.

Ващенко О. Г. За Україну, за її долю: фотокнига: (нариси, новели, замальовки) / О. Г. Ващенко. – К.: Мистецтво, 2000. – 96 с.: іл.

Про погляди Олекси Ващенка – безпосереднього свідка багатьох  політичних подій, що сталися в Україні протягом останнього десятиліття.

Драчук В. С. Рассказывает геральдика / В. С. Драчук. – М.: Наука. – 1977. – 256 с.

У книзі розглянуто питання про те, де, коли і як з’явились перші геральдичні емблеми на території нашої країни.

До питання про національний прапор // Шкіл. б-ка. − 2007. − № 7. − С. 11−16.

До Дня Державного Прапора України 23 серп.: історія українського прапора.

Єрстенюк М. Прапор / М. Єрстенюк // Довідник з історії України: (А–Я) / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста.– К., 2002. – С. 620–621.

Кульчицький С. Кольори прапора для незалежної України / С. Кульчицький // Історія України. – 1999. – Квіт (№37). – С. 5–6.

Путро О. І. Історія України: від 1917 року до сьогодення: хрестоматія. Ч. 3. / О. І. Путро. – К.: ДАКККІМ, 2005. – 323 с.

Сергійчук В. І. Національна символіка України: наук.-худож. кн.: для серед. та старш. шкіл. віку / В. І. Сергійчук; худож. оформ. Л. В. Демчишина. − К.: Веселка, 1992. − 112 с.

Про традиції використання українським народом гербів, прапорів, гімнів протягом тисячоліть.

Сислюк Я. М. Грушевський і українська національна символіка /
Я.М. Сислюк // Михайло Грушевський і Західна Україна: доп. і повідомл. наук. конф., 26−28 жовт. 1994 р., Львів. − Л., 1995. − С. 294−296.

Чечнєв Б. Про символіку і символи відродження України / Б. Чечнєв. – К. : КНБУ; Довіра, 2004. – 156 с.

Яценко Б. Символ державності України-Русі ХІІ століття / Б. Яценко // Вітчизна. − 1994. − № 9/10. − С. 136−138.

 

3. ПРАПОР – ДЕРЖАВНИЙ СИМВОЛ

 

Бібік Н. Зростаймо громадянами: розповідь про Конституцію України : навч. посіб. / Н. Бібік, М. Ілляш. – К.: Веселка, 2000. – 87 с.

Розглядаються загальні питання про державу, демократію, закон, державні символи. Рекомендовано для молодших школярів.

Вжилевський П. На захист українського національного прапора / П. Вжилевський // Дзвін. – 1990. – № 9. – С.158.

Він − як літо: блакитне небо, золоті ниви… // Уряд. кур’єр. − 2006. − 23 серп. (№ 157/158). − С. 1.

За президентським Указом з 23 серпня 2006 р. святкується День Державного Прапора України.

Дітям про державу та народну символіку України / упоряд. Л. М. Римар. − Х.: Основа, 2004. − 95 с.

Основні відомості про державну та народну символіку України.

І Герб, і Гімн, і Прапор, Україно, − навічно у серцях синів твоїх: (з досвіду роботи щодо використ. держ. символіки у навч.-вихов. процесі закл. освіти) / Г. Л. Вороніна, О. М. Косицька, Ю. Д. Кривонос та ін ; за заг. ред. Л. О. Бєлової ; Харк. облас. наук.-метод. ін-т безперерв. освіти. − Х., 2005. − 67 с.

У збірнику представлено нормативно-правову базу та практичний матеріал з питань використання державної символіки у навчально-виховному процесі закладів освіти.

Кравченко В. О. Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 року / В. О. Кравченко. − К.: Смолоскип, 2004. − 53 с.

Про встановлення українського синьо-жовтого прапору на будинку Київського національного економічного університету (КНЕУ) киянами Георгієм Москаленко та Віктором Куксою.

Манько М. О. Програма курсу “Українська національна символіка”: для вищ. та серед. навч. закл. / Сум. держ. пед. ін-т ім. А.С.Макаренка. Каф. історії України. / М.О. Манько – Суми : ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1999. – 83 с. : іл.

На шляху до незалежності : відбулася наук.-практ. конф. “Історичні традиції української національної символіки” // Літ. Україна. − 1991. − 20 черв. (№ 25). − С. 1.

Павличко Д. Свято українського прапора / Д. Павличко // Павличко Д. Українська національна ідея: статті, виступи, інтерв’ю, документи / Д. Павличко. − К., 2004. − С. 65−66.

Савчук Ю. Державний Прапор України / Юрій Савчук // Світогляд. − 2007. − № 1. − С. 4−5.

Тимошенко Н. Державний прапор − символ країни / Н. Тимошенко // Політика і час. − 1997. − № 10. − С. 62−66.

Холодько Л. С. Національна символіка України / Л. С. Холодько // Все для вчителя. − 2003. − Серп. (№ 24). − С. 4−6.

Філінчук Н. Ініціатором підняття синьо-жовтого прапора був народ / Н. Філінчук // Голос України. − 2007. − 24 лип. (№ 128). − С. 1 ; 3.

24 липня 1990 р. над Київською міською радою було піднято національний прапор України.

 

 

4. СЦЕНАРІЇ ЗАХОДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ

ДЕРЖАВНОМУ ПРАПОРУ

 

Григорчук А. Свято державного прапора: (сцен. усний журн.) / А. Григорчук // Почат. шк. − 1999. − № 10. − С. 35−38.

Ковальчук П. Державні символи України / П. Ковальчук // Позаклас. час. − 2005. − Лип. (13/14). − С. 39−40.

Коваленко В. В. Народні символи України: (усний журн.) / В. В. Кононенко // Розкажіть онуку. − 2004. − Квіт. (№ 10/11). − С. 66−68.

Литвин Н. Символіка незалежної України / Н. Литвин // Позаклас. час. − 2005. − Верес. (№ 17). − С. 29−30.

Сценарій виховної години.

Мельник Т. М.  Державний прапор / Т. М. Мельник // Позаклас. час. − 2005. − Січ. (№ 1/2). − С. 40−42.

Ознайомлення учнів з національними символами України.

Неділько В. А. Українська державна символіка / В. А. Неділько // Позаклас. час. − 2002. − № 5. − С. 33.

Сценарій усного журналу.

Панченко Н. Державні символи України / Н. Панченко // Позаклас. час. − 2005. − Верес. (№ 17). − С. 25−28.

Письменна О. В. Українська символіка: свято: / О. В. Письменна // Позаклас. час. − 2003. − Січ. (№ 1). − С. 39−40.

Яцишина Л. Україно моя неозора!: конкурсно-розваж. прогр. / Л. Яцишина // Шкіл. світ. − 2006. − Груд. (№ 46). − С. 18−19.

Символи, традиції, звичаї: розробка сценарію.

 

5. НАЗВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ

 

1. “Державні символи України. Прапор”.
2. “Прапорові барви України”.
3. “Нашого цвіту − по всьому світу”.
4. “Державний прапор − прапор-дивоцвіт”.
5. “Державний прапор України − святиня народу”.
   1. “В історії нашій за владу змагались й блакитні стяги, й золоті”.
   2. “Наш прапор − як літо: блакитне небо, золоті ниви”.
   3. “Україна відзначає День Державного Прапора”.

 

Додаток

 

                   Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли,
На білі голуби – ангели в небі полетіли,
Ой там зібралися під прапори, під сонячні ще й сині.
Віднині – не буде більш пана у вільній Україні.

                                                            П. Тичина

 

Небесно-золотий наш стяг
Ти пахнеш небом щирим злотом
На тебе йде орда болотом
Ти вдома вже, а не в гостях

І. Драч

 

 

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож  встаньмо, браття, в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

В. Крищенко

 

 

  Та подивися, друже, у вікно,
Де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта…
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор – дивоцвіт.
Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова.

Ю. Загорський