Чебоненко В. Ф.,
завідувач обласного навчально-методичного центрупсихологічної
служби системи освітиКЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»,
Артеменко Є. М.,
практичний психолог Регіонального центру
професійної освіти ім. О.С. Єгорова
ТРЕНІНГ «ТОЛЕРАНТНІСТЬ – РИСА ХХІ СТОЛІТТЯ»
(для учнів 9-11 класів)
Підлітковий вік – найважливіший період в психосоціальному розвитку людини. Підліток – вже не дитина, але ще не дорослий. Він активно включається в доросле життя, формує свою ідентичність, освоює різні соціальні ролі. Його життєва орієнтація залежить від того, як він буде ставитися до світу в цілому, до себе та інших у цьому світі. Позиція терпимості і довіри – це основа для здійснення вибору майбутніх поколінь на користь миру, а не війни, мирного співіснування людства, а не конфліктів.
Толерантність є важливим компонентом життєвої позиції зрілої та психічно здорової особистості, яка має свої цінності і інтереси і готової, якщо буде потрібно, їх захищати, але одночасно з повагою відноситься до позицій і цінностей інших людей.
Сьогодні, маніпулюючи термінами «толерантність», «толерантне відношення», виправдовують низькоморальну, вседозволену, безвідповідальну, а іноді протиправну поведінку особистості. Тому дуже важливо розібратися і зрозуміти сутність феномену толерантності, зокрема його проявів як риси особистості.
Важливою темою тренінгу є розкриття понять «толерантна» і «інтолерантна» особистість. Для успішного формування толерантних установок на рівні особистості важливо знати, в чому полягають основні відмінності між толерантною і інтолерантною особистістю.
Основною метою тренінгу є формування у підлітка здатності активно захищати права людини, висловлювати протест проти будь-яких форм дискримінації та насильства.
Найбільш актуальним процес формування толерантності, на наш погляд, є для підлітків. Саме в цьому віці починає формуватися почуття культурної ідентичності людини, а відповідно підвищується інтерес до питань культурної приналежності, цьому віку притаманний розвиток абстрактного та логічного мислення, рефлексії власного життєвого шляху, прагнення до самореалізації, що загострює потребу особистості зайняти позицію будь-якої соціальної групи, визначені громадянські позиції, обумовлюючи появу нового поворотного вузлового рубежу соціального руху – «я і суспільство».
Учасниками тренінгу є учні (підлітки) 12-13років.
Мета тренінгу: формування уявлення про толерантність як універсальний принцип життя людини; формування та розвиток толерантності як особистісної риси учнів; розвиток навичок ефективної міжособистісної взаємодії;підвищення загальної психологічної культури підлітків; створення умов для гармонійного психічного розвитку особистості.
Завдання:
- зниження почуття тривоги та напруження, розвиток уміння працювати в групі;
- ознайомити підлітків з поняттями «толерантність» і «толерантна особистість», критеріями і соціальними виявами толерантності й нетерпимості, показати значення толерантної поведінки у взаємодії з людьми, а також у різних життєвих сферах;
- навчити учасників конкретних прийомів, що допомагають розвинути риси толерантної особистості;
- формувати конструктивні способи взаємодії під час конфліктних ситуацій.
- розвивати комунікативні навички, здатність до емпатії, співпереживання і співчуття, довіру, гідність і самопізнання як якості толерантної особистості в контексті взаємин з іншими;
- формувати позитивне самосприйняття, адекватну самооцінку.
Хід тренінгу
- Вступне слово тренера (2хв.)
Толерантність у всі часи вважалася людською чеснотою. Вона передбачала терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи іншим, здатність мати права й свободи, не порушуючи прав і свобод інших.
Толерантність – це намагання зрозуміти цінності та особливості світогляду іншої людини, це не поблажливість, але й не байдужість, не мовчазна терплячість до спотворених форм поведінки людей, проте й не вседозволеність, що часто межує з агресією й неодмінно призводить до прихованих чи відверто виражених конфліктів.
Толерантність як ставлення, породжує довіру, готовність до співробітництва й компромісу, товариськість і дружелюбність.
Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.
Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:
різні;
- бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто
- навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись
змінити в них те, що нам не подобається;
- цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
- зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
Шлях до толерантності – це серйозна емоційна, інтелектуальна праця і психічна напруга, бо він можливий лише на основі зміни самого себе, своїх стереотипів, своєї свідомості.
Сьогодні на нашому тренінгу ми спробуємо пройти цей шлях для пізнання себе та інших.
2. Вправа «Рукостискання чи уклін» (10 хв.)
Мета: активізація учасників групи, створення позитивної емоційної атмосфери.
Запропонуйте групі утворити коло. Розкажіть групі про жести вітання, прийняті у різних народів. Заздалегідь попередьте учасників про те, що вони повинні будуть використовувати ці ритуали. Ось кілька варіантів вітання:
- обійми і триразове цілування по черзі в обидві щоки (Росія);
- легкий уклін зі схрещеними на грудях руками (Китай);
- рукостискання і поцілунок в обидві щоки (Франція);
- легкий уклін, долоні складені перед чолом (Індія);
- легкий уклін, руки і долоні витягнуті з боків (Японія);
- поцілунок у щоки, долоні лежать на передпліччях партнера (Іспанія);
- просте рукостискання і погляд в очі (Німеччина);
- м’яке рукостискання обома руками, торкання тільки кінчиками пальців (Малайзія);
- потертися носами один об один (ескімоська традиція).
Один з учасників починає «коло знайомств»: виступає на середину і вітає партнера, що стоїть справа. Потім йде за годинниковою стрілкою і по черзі вітає всіх членів групи. Учасники вітаються один з одним, використовуючи ритуали вітання, прийняті в різних культурах.
В ході гри підтримується атмосфера толерантності, поважливе ставлення один до одного. Крім того, учасникам напевно буде цікаво по-різному вітатися з людьми. Наприкінці вправи можна провести короткий обмін враженнями.
3. Вправа «Що таке «толерантність?» (15 хв.)
Мета: дати можливість учасникам сформулювати наукове поняття толерантності; показати багатоаспектність поняття «толерантність».
Обладнання: визначення толерантності, написані на ватмані (Додаток 1).
Підготовка: написати визначення толерантності на великих аркушах і прикріпити їх перед початком заняття до дошки чи до стін зворотним боком до аудиторії.
Процедура проведення: ведучий об’єднує учасників на групи по 3 – 4 осіб. Кожна група має виробити в результаті «мозкового штурму» своє визначення толерантності. Визначення повинне бути коротким і ємним. Після обговорення представник від кожної групи знайомить із визначенням усіх учасників.
Після закінчення обговорення у групах кожне визначення виписується на дошці чи на ватмані.
Після того, як групи представлять свої формулювання, ведучий повертає заздалегідь заготовлені визначення «обличчям» до аудиторії. Учасники мають можливість ознайомитися з існуючими визначеннями і висловити своє ставлення до них.
Питання для обговорення:
- Що відрізняє кожне визначення?
- Чи є щось, що поєднує якісь із запропонованих визначень?
- Яке визначення найбільш вдале?
- Чи можна дати одне визначення поняттю «толерантність»? Під час обговорення зверніть увагу на наступні моменти:
- Поняття «толерантність» має безліч аспектів.
- Кожне з визначень виявило якусь грань толерантності.
4. Завдання «Дієта толерантності» (3 хв.)
Обладнання: аркуші з «дієтою толерантності» за кількістю учасників.
Деякі з вас уперше ознайомилися з поняттям «толерантність». Яке з визначень толерантності викликало у вас найбільший відгук? Чи є для вас тема толерантності актуальною, і якщо так, то чому? Чи хочете ви стати толерантними? Ось, яку «дієту» для тих, хто хоче стати толерантними, розробили психологи (кожному роздається аркуш з інформацією):
Понеділок: розмовляючи з людьми, дивись їм у вічі; вітайся з усіма.
Вівторок: намагайся нікому не нав’язувати свою волю.
Середа: зробити для когось добру справу так, щоб він не здогадувався, що добро йде від вас;
Четвер: не виявляти до іншого такого відношення, яке ви не хочете відчути до себе;
П’ятниця: намагатися мати гарний вигляд, говорити з усіма тихим голосом;
Субота: записати 5 позитивних якостей, що характеризують вас і вашого друга;
Неділя: знайдіть 3 приводи, щоб сказати «дякую» вашим близьким.
5. Вправа «Риси толерантної особистості» (10 хв.)
Мета: ознайомити учасників з основними рисами толерантної особистості; дати можливість підліткам оцінити ступінь своєї толерантності.
Обладнання: бланки опитувальника для кожного учасника (Додаток 2).
Підготовка: бланк опитувальника з колонкою В на великому аркуші прикріплюється на дошку чи стіну.
Процедура проведення: учасники одержують бланки опитувальника. Ведучий пояснює, що 15 характеристик, перерахованих тут, властиві толерантній особистості.
Інструкція: Спочатку в колонку А поставте: «+» навпроти тих трьох рис, що, на вашу думку, у вас найбільше виражені; «О» навпроти тих трьох рис, що у вас найменш виражені.
Потім у колонку В поставте: «+» навпроти тих трьох рис, що, на ваш погляд, найхарактерніші, для толерантної особистості.
Цей бланк залишиться у вас, і про результати ніхто не довідається, тому ви можете відповідати чесно.
На заповнення опитувальника дається 3-5 хвилин.
Потім ведучий заповнює заздалегідь підготовлений бланк опитувальника, прикріплений на дошку. Для цього він просить підняти руки тих, хто відзначив у колонці В першу якість. Кількість відповідей підраховується і заноситься в колонку бланка. У такий же спосіб підраховується кількість відповідей за кожною якістю. Ті три якості, що набрали найбільшу кількість балів, і є ядром толерантної особистості (з погляду даної групи).
Учасники одержують можливість: порівняти уявлення про толерантну особистість кожного з членів групи із загальногруповим уявленням та порівняти уявлення про себе («+» у колонку «А») з портретом толерантної особистості, створеним групою.
Інформаційне повідомлення «Чим відрізняється толерантна особистість від інтолерантної» (5 хв.)
Мета: ознайомлення з уявленням відомих психологів про толерантну особистість.
«Чим відрізняється толерантна особистість від інтолерантної»
(підготовлено на основі робіт Г. Олпорта)
Розподіл людей на толерантних та інтолерантних є досить умовним. Крайні позиції зустрічаються рідко. Кожна людина у своєму житті робить як толерантні, так і інтолерантні вчинки. Проте, схильність поводитися толерантно чи інтолерантно може стати стійкою особистісною рисою, що й дає змогу розрізняти толерантні та інтолерантні особистості й характеризувати їх.
- Знання самого себе. Толерантні люди більше знають про свої достоїнства й недоліки. Критично ставлячись до себе, вони не прагнуть у всіх своїх негараздах звинувачувати оточуючих.
Психологи дійшли висновку, що в толерантної особистості значно більший розрив між «Я-ідеальним» (тобто, уявленням про те, яким би «Я» хотів стати) і «Я-реальним» (уявленням про те, який «Я» є), ніж у інтолерантної людини (у якої «Я-ідеальне» і «Я-реальне» практично збігаються). Толерантні люди краще знають самих себе, причому не тільки свої достоїнства, а й недоліки, тому менш задоволені собою. У зв’язку з цим потенціал для саморозвитку в них вищий. Інтолерантна людина зауважує в себе більше достоїнств, ніж недоліків, тому у всіх проблемах частіше схильна обвинувачувати оточуючих.
- Захищеність. Інтолерантній людині важко жити у згоді як із самою собою, так і з іншими людьми. Вона побоюється свого соціального оточення і навіть себе, своїх інстинктів. Над нею ніби нависає відчуття постійної загрози. Толерантна людина зазвичай почувається безпечно. Тому вона не прагне захищатися від інших людей і груп. Відсутність загрози чи переконаність, що з нею можна справитися – важлива умова формування толерантної особистості.
- Відповідальність. Інтолерантна людина вважає, що події, які відбуваються, від неї не залежать. Вона не владна над долею. Вона переконана, наприклад, що багато подій пояснює астрологія, їй легше думати, що щось відбувається із нею, а не вона є причиною подій. Толерантні люди, навпаки, переконані, що доля залежить не від розташування зірок, а від них самих. Толерантні люди не перекладають відповідальність на інших, вони несуть її самі. Інтолерантні прагнуть зняти із себе відповідальність за те, що відбувається з ними і довкола них. Ця особливість пов’язана з прагненням в усьому звинувачувати інших і лежить в основі формування забобонів у ставленні до інших груп — не я ненавиджу і заподіюю шкоду іншим, це вони ненавидять і заподіюють мені шкоду.
- Потреба у визначеності. Інтолерантні особистості поділяють світ навпіл – на чорне і біле. Для них не існує півтонів, є тільки два типи людей – погані і гарні, тільки один правильний шлях у житті. Вони наголошують на розбіжностях між «своєю» і «чужою» групами. Вони не можуть ставитися до чогось нейтрально: усе, що відбувається, або схвалюють, або ні. Толерантна людина, навпаки, визнає світ у його різноманітті і готова вислухати будь-яку думку.
- Орієнтація на себе – орієнтація на інших. Виявилося, що толерантна особистість більше орієнтована на себе в роботі, у фантазіях, творчому процесі, теоретичних міркуваннях. У проблемних ситуаціях толерантні люди схильні звинувачувати себе, а не оточуючих. Такі люди прагнуть до особистісної незалежності більше, ніж до приналежності зовнішнім інститутам і авторитетам, тому що їм не потрібно за когось ховатися.
Дослідження психологів засвідчили, що прагнення належати до суспільних інститутів у інтолерантних людей виражено значно сильніше, ніж у толерантних. Так, дівчата з антисемітськими тенденціями більш схильні поєднуватися в сестринства, більш релігійні, більш патріотичні. Численні дослідження виявляють позитивний зв’язок між існуванням у людини забобонів і високим «патріотизмом». Був показаний зв’язок між націоналізмом і ненавистю до меншостей у нацистській Німеччині.
- Схильність до порядку. Психологи з’ясували, що інтолерантна людина надто великого значення надає охайності, гарним манерам, ввічливості. Для неї важливо, щоб в усьому був порядок. Для толерантних людей ці якості не мають такої великої цінності і відходять на другий план.
Нацисти надзвичайно важливу роль відводили цій чесноті. Гітлер проповідував аскетизм. Відповідно до нацистських переконань усе життя людини повинно проходити згідно з протоколом. Євреїв постійно звинувачували в непорядності, аморальності, неохайності.
Інтолерантна людина не тільки любить порядок узагалі, вона особливо любить соціальний порядок. У своєму прагненні належати партії, національності, угрупованню вона знаходить безпеку і визначеність. Ця приналежність дає їй захист від постійного занепокоєння.
- Здатність до емпатії. Здатність до емпатії визначається як соціальна чутливість, уміння давати правильні судження про інших людей.
Що є основою емпатйних здібностей – точно не визначено. Можливо, це продукт сприятливої сімейної атмосфери, розвинених естетичних почуттів, високих соціальних цінностей.
В одному з експериментальних досліджень виявлялася здатність до емпатії в толерантних та інтолерантних учнів. Упродовж 20 хвилин учні однієї статі і віку розмовляли на різні теми одне з одним наодинці. Кожний формував своє уявлення про співрозмовника. Після бесіди експериментатор попросив учнів заповнити опитувальник, що виявляє ступінь толерантності, за свого співрозмовника. Виявилося, що інтолерантні учні оцінювали своїх партнерів по експерименту відповідно до своїх власних переконань, тобто вони в їхніх очах мали вигляд більш інтолерантними, ніж були насправді. Толерантні учні виявили точніші судження про людей – вони адекватніше оцінювали як толерантних, так і інтолерантних співрозмовників.
- Почуття гумору. Почуття гумору і здатність посміятися над собою важлива риса толерантної особистості. У того, хто може посміятися над собою, менша потреба відчувати перевагу над іншими.
- Авторитаризм. Для інтолерантної особистості надзвичайно важлива суспільна ієрархія. Коли американських студентів попросили назвати людей, яких вони вважають великими, інтолерантні назвали імена лідерів, що мали владу і контроль над іншими (Наполеон, Бісмарк), у той час як для толерантних більш властиво називати артистів, учених (Чаплін, Ейнштейн). Інтолерантну особистість влаштовує життя в упорядкованому, авторитарному суспільстві сильною владою. Інтолерантна людина вважає, що зовнішня дисципліна надзвичайно важлива. Толерантна людина воліє жити у вільному, демократичному суспільстві.
Таким чином, є два шляхи розвитку особистості: Інтолерантний і толерантний. Інтолерантний шлях характеризується уявленням про власну винятковість, прагненням переносити відповідальність на оточення, відчуттям навислої загрози, потребою в порядку, у бажанні сильної влади. Інший шлях — шлях людини вільної, яка добре себе знає. Хороше ставлення до себе співіснує з позитивним ставленням до оточуючих і доброзичливим ставленням до світу.
6. Вправа «Чарівна крамниця» (15 хв.)
Мета: дати учасникам можливість з’ясувати, яких якостей їм бракує для того, щоб вважатися справді толерантними людьми.
Обладнання: кольорові смужки паперу (друкарського) розміром 40 мм * 60 мм, приладдя для письма.
Процедура проведення: попросіть учасників групи уявити, що є крамниця незвичайних «речей»: терпіння, поблажливості, прийняття інших, почуття гумору, чуйності, довіри, альтруїзму, терпимості до розбіжностей, уміння володіти собою, доброзичливості, схильності не засуджувати інших, гуманізму, уміння слухати, допитливості, здатності до співпереживання. Нагадаємо, що з цими якостями група працювала в попередній вправі, і бланк із їх переліком усе ще висить на дошці. Ведучий виступає в ролі продавця, що обмінює одні якості на інші. Викликається один із учасників. Він може придбати одну чи трохи
«речей», яких у нього немає. (Це ті якості, що, на думку групи, важливі для толерантної особистості, але відзначені «О» у колонку А опитувальника цього учасника, тобто слабко виражені в нього.) Наприклад, покупець просить у продавця «терпіння». Продавець з’ясовує, скільки йому потрібно «терпіння», навіщо воно йому, у яких випадках він хоче бути «терплячим». Як плату продавець просить у покупця щось замість. Наприклад, той може розплатитися
«почуттям гумору», якого в нього з надлишком. (Придбаний товар
«виписується» покупцю).
7. Вправа «Емблема толерантності» (10 хв.)
Мета: продовження роботи з визначеннями толерантності; розвиток фантазії, експресивних способів самовираження.
Обладнання: папір, кольорові олівці чи фломастери, ножиці, скотч.
Кожний спробує самостійно намалювати таку емблему, що могла б друкуватися на суперобкладинках, політичних документах, національних прапорах. Процес малювання триває 5 хв. Після завершення роботи учасники розглядають малюнки один одного (для цього можна ходити по кімнаті). Після ознайомлення з результатами творчості інших учасники повинні висунути гасло, що відображало б сутність їхніх емблем (обговорення 3-5 хв.). Заключний етап вправи – презентація емблем.
8. Підведення підсумків (5 хв.)
Тренер разом із групою (безоціночно) обговорюють усі види діяльності, використані під час заняття.
Можливий варіант обговорення: тренер пропонує учасникам висловити власні судження з приводу тренінгу, доповнюючи незакінчене речення: «Мені було…, тому що…»
9. Етюд «Посмішка по колу» (5 хв.)
Мета: підведення учасників до завершення заняття.
Всі беруться за руки і «передають» посмішку по колу: кожен повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу, з рук в руки.
Список використаних та рекомендованих джерел
- Бех, І.Д. Школа толерантності: [орієнтовна концепція толерантності; програма спецкурсу «Психологія толерантності людських стосунків; корекційно – виховний тренінг «Я – толерантна особистість»] / І.Д.Бех, Т.А. Горлач та інші // Позакласний час . – 2010 . – №7 . – С. 41-54.
- Ващенко Г. Загальні методи навчання : підручник для педагогів / Григорій Ващенко ; Всеукр. педагог. т-во ім. Г. Ващенка. – К. : Укр. Видавнича Спілка, 1997. – 441 с.
- Воробйова І.В. Психотехнології розвитку особистості: навч, посібник
/ І.В. Воробйова, О.М. Шахматова; Рос. держ, проф.-пед. ун-т. – [2-ге вид., перероб, і дол.]. – Єкатеринбург: РГППУ, 2011. – 170 с.
- Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
- Грецоп А. Г. Психологические тренинги с подростками / А. Г. Грецов.
– СПб: Питер. 2008 – 84 с.
- Грива О. А. Толерантність молоді у полікультурному середовищі: Монографія / Грива О. А. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, 2007. – 275 с.
- Декларація принципів толерантності // Педагогіка толерантності. – 1999. – № 3-4. – С. 175-180.
- Живолуп Л. В. Тренінг розвитку толерантності у підлітків / Автор- укладач Л. В. Живолуп. – Кременчук, 2008. – 33 с.
- Ирина Авидон, Ольга Гончукова 100 разминок, которые украсят ваш тренинг [Електронний ресурс]/ Авидон И., Гончукова О. – режим доступу http://figym.kz/uploads/100razm.pdf
- Іщенко Р.І. Розвиток комунікативних навичок учнів: [програма тренінгу] / Р.І. Іщенко – Миргород, 2010. – 28 с.
- Лекторский В.А. О толерантности, плюрализме и критицизме / В.А. Лекторский // Вопросыфилософии. 1997. – № 11. – С. 46-54.
- Мосієнко О. О. Розвиток навичок ефективної взаємодії в студентських колективах: [розвивальна програма] / Мосієнко О. О. – Полтава: Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва, 2010. – 13 с.
- Новий тлумачний словник української мови. – К. : Наукова думка, 2006. – 824 с.
- Педагогічний словник / за ред. дійсного члена АПН України М.Д. Ярмаченка. – К. : Педагогічна думка, 2001. – 1440 с.
- Петрицький В. А. Толерантность – универсальный этический принцип
/ В.А. Петрицкий // Известия СП лесотехнической академии. – СПб., 1993. – С. 139-151
- Профілактика синдрому емоційного вигорання педагогів / уклад. А.Г. Дербеньова, А.В. Кунцевська. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 223 с.
- Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молоді / Г.М.Бевз, О.П.Главник – К.: Український ін.-т соціальних досліджень, 2005 – Кн.1. – 176 с.
- Толерантність, терпимість // Великий тлумачний словник сучасної української мови / укладач і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
- Фопель К.Сплоченность и толерантность в группе. Психологические игры и упражнения / К.Фопель, Пер. с нем. – М.: Генезис, 2002. – 336 с.
Додаток 1
Визначення толерантності
У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».
Плакат Толерантність це:
- Співпраця, дух партнерства.
- Готовність приймати чужу думку.
- Повага людського гідності.
- Повага прав інших.
- Прийняття іншого таким, яким він є.
- Здатність поставити себе на місце іншого.
- Повага права бути іншим.
- Визнання різноманіття.
- Визнання рівності інших.
- Терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки.
- Відмовлення од домінування, заподіяння шкоди і насильства.
Додаток 2
№ з/п | Риси толерантності особистості | А | Б |
1. | Прийняття інших | ||
2. | Поблажливість | ||
3. | Терпіння | ||
4. | Почуття гумору | ||
5. | Чуйність | ||
6. | Довіра | ||
7. | Альтруїзм | ||
8. | Терпимість до розбіжностей | ||
9. | Уміння володіти собою | ||
10. | Доброзичливість | ||
11. | Уміння не засуджувати інших | ||
12. | Гуманізм | ||
13. | Уміння слухати | ||
14. | Допитливість | ||
15. | Здатність до співпереживання |
Завантажити: Перший урок 2020-2021 н.р. Тренінг "Толерантність - риса ХХІ століття"
Нагадаємо, опубліковано методичні рекомендації для проведення Першого уроку у 2020/2021 н.р. (Кіровоградський ОІППО)