Готуючись до цьогорічного ЗНО, владі довелося підстрибувати між двома гарячими сковорідками, на кожній з яких дуже шкварчить. З одного боку – все вже готово для проведення тестування у червні -липні, причому за планами, складеними ще до епідемії, передає ZN,UA.
З іншого – потрібно встигнути провести сесію ЗНО до нового сплеску епідемії, який можливий у серпні-вересні. Та ще й провести безпечно. І тут самих лише масок і дезінфекторів буде замало.
Перший варіант позбавляє організаторів ЗНО (тобто МОН) головного болю. Набагато простіше залишити все як є і сховати голову у пісок, вдібиваючись від критики гаслами “ми захищаємо ЗНО”. Але до самого ЗНО питань немає, воно потрібне, це без сумніву. Питання до того, як тестування буде організоване. І якщо є найменша можливість зменшити ризики для здоров’я його учасників ( і дітей, і вчителів) , то нею потрібно скористатися.
Кілька днів тому МОЗ та Головний санітарний лікар затвердили постанову про епідеміологічні заходи, які мають здійснюватися на ЗНО. Розробляли її спільно з МОН.
Заради справедливості треба сказати, що у постанові є досить корисні речі. Так, щоб учасники ЗНО не скупчувалися на пункті тестування, вони заходитимуть поетапно. По приміщенню рухатимуться групами в одному напрямі, і це допоможе уникнути зустрічного руху та натовпу.
Деякі норми постанови навряд чи спрацюють на 100%. Наприклад, вимірювання температури і опитування про стан здоров’я. ЗНО- це іспит високих ставок, і якщо комусь дуже треба, можна випити пігулку і збити температуру, а на питання про самопочуття відповісти – гуд!
Але є речі, які дуже дивують, щоб не сказати обурюють. Наприклад, у підписаному і опублікованому розпорядженні МОЗ немає вимоги, щоб під час тестування між учасниками ЗНО була відстань не менше ніж 1,5 метри. Цікаво, чому у чергах (в магазини, салони, офіси, метро, кафе) і між столиками на літній терасі ресторанів відстань між відвідувачами має бути не менше ніж 1,5 метри, а на ЗНО – ні? Чому для салонів, офісів, закладів торгівлі є вимога – не більше одного відвідувача на 5 кв. метрів, а на ЗНО, де діти сидять разом з інструкторами по кілька годин в одній аудиторії, такого не вимагається? І це при тому, що їм , можливо, доведеться сидіти в зачиненому приміщенні, адже в розпорядженні сказано, що під час тестування можна відкривати вікна при зачинених дверях лише за сприятливих погодних умов.
Небезпека в аудиторіях має бути зведена до мінімуму. Про це каже і президент: “На ЗНО прийдуть усі діти. Якщо приміщення будуть не готові, це загрожує спалахом. У нас є ще місяць, щоб підготуватися. Ми повинні вберегти наших дітей. Заходи мають бути настільки ж ефективними, як і карантин, який ми пройшли доволі добре”.
Як повідомляє президентський сайт, на нараді, присвяченій COVID-19, “президенту доповіли, що триває підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО має відбутися за чіткими правилами, щоб уникнути заражень. У приміщенні під час проведення тестування зможуть одночасно перебувати не більше 10 осіб“. Невідомо, хто так красиво доповідав главі держави, але норми про 10 осіб немає в постанові , затвердженій МОЗ і Головним санлікарем. Та і МОН про неї не згадує, розповідаючи про те, як проходитиме ЗНО. Загадка.
А ось вам ще одна загадкова історія. Проєкт розпорядження МОЗ і Головного санлікаря про протиепідеміологічні заходи на ЗНО виставлявся на громадське обговорення. І там була прописана норма: розсадити учасників тестування таким чином, щоб між ними була відстань не менше ніж 1,5 метри, і щоб поруч, спереду та позаду кожного учасника були вільні місця. Батьки і абітурієнти, побачивши це, зітхнули з полегшенням. Та передчасно, бо з остаточного варіанту документу ця норма зникла. Замість неї з’явилася інша: між учасниками тестування має бути не менше ніж 1,2 метри. І жодних згадок про вільні місця поруч.
Звідки взялася цифра “1,2м” ? Усе просто – вона завжди була нормою для проведення ЗНО. Тепер її повернули, і виходить, що діти на тестуванні сидітимуть так, як і до епідемії. Ніби немає коронавірусу.
Здавалося б, ну що таке 30 зайвих сантиметрів у різні боки навколо кожного учасника? Різниця є. По-перше, помножте її на 15 ( стільки осіб вміщається в аудиторії за норми 1,2 м). По-друге, ця відстань дуже приблизна, від маківки до маківки. І як розповідають персонал пунктів тестування минулих років, її далеко не завжди дотримувалися точно. Між рядами зберігали дистанцію, а між сусідніми партами спереду і позаду – не дуже. У аудиторії, де проходить тестування, окрім школярів сидять інструктори і спостерігачі, є меблі, які теж забирають вільний простір. Але якщо поділити площу класу на кількість учасників – усе по нормах.
Між тим, повернення старого правила про 1,2 м знімає багато головного болю з МОН. Адже розведення учасників тестування на безпечну відстань у 1,5 метри викликало б ланцюгову реакцію. Це означало б , що в аудиторії має бути менше учасників , значить потрібно більше кабінетів, у кожен з яких доведеться знову шукати інструкторів і платити їм. А ще потрібно буде більше пакетів з тестовими зошитами (вони вже зараз розфасованіі надійно запечатані по одному пакету на аудиторію). І в решті решт все упирається в кошти. Але тепер, коли норма 1,5 метри зникла, нічого цього непотрібно. У Багдаді все спокійно.
Громадськість і експертне середовище зараз обговорюють як мінімум два варіанти проведення ЗНО, які дозволять зменшити ризики зараження при мінімальному вливанні коштів. Перший – розбити учасників тестування на два потоки (але тоді доведеться додатково платити інструкторам). І другий- звільнити від незалежного тестування тих, хто не планує вступати до університетів і видати їм шкільні атестати без ЗНО. Тоді на пункти тестування прийдуть лише ті, хто планує вступати у виші. Зрозуміло, що це не ідеальний варіант, хотілося б, щоб ЗНО складали всі випускники, але й умови цьогоріч екстремальні. Таке рішення допоможе розвантажити аудиторії і при цьому зберегти кошти.
Наскільки розвантажить – видно із довідки, підготовленої Міносвіти для засідання профільного парламентського комітету. Ця довідка не оприлюднювалася для широкого загалу, але вона є у розпорядженні DT.UA
Звісно, після відміни ДПА хтось із тих, хто складає ЗНО і ДПА, все одно прийде на пункт тестування, бо йому потрібне ЗНО для вступу. Але загальна кількість зменшиться.
У варіанта “відділити ДПА від ЗНО” є один недолік – тести для незалежного тестування вже видруковані, і в них уже містяться завдання для державної підсумкової атестації. Звісно, можна надрукувати нові, але це гроші і час, а ні того, ні того немає.
Нові тести без завдань ДПА можна було б надрукувати на серпень, але якщо на той час погіршиться епідеміологічна ситуація, ЗНО взагалі буде складно провести. Однак є й простіший вихід – скористатися вже надрукованими тестами, прийнявши рішення, що блок завдань для ДПА не виконується і не зараховується.
У такі складні періоди керівники освіти мають стати кризовими менеджерами, які не бояться нових рішень, мають сміливість визнавати ризики. Однак зараз ми цього не спостерігаємо. Все це нагадує старий анекдот. Якось турецький султан, втомившись після походу, вишикував у палаці свій гарем, для якого був єдиною надією, опорою і сподіванням, і замість того, аби виконати що належить , просто обійняв кожну наложницю зі словами: “Чим можу”…