Новорічна вистава «В гостях у казкових героїв»


Скачати

Новорічне свято казка

Новорічне свято казка

Новорічна   вистава   «В гостях у казкових героїв»

  1. Кузя.

Казкар.

У лісі, лісі темному, баба Яга жила. На диво дуже гарною і доброю була.

І ось одного разу, скажу усім вам, друзі, у неї поселився домовенятко Кузя.

(виходить баба з мискою пиріжків і за нею Кузя)

Баба.

  • До чаю мій соколику, радосте моя мала,

Ватрушечок свіженьких я зранку напекла.

Кузя.

  • Не хочу я ватрушок, не став ти їх на стіл,

Із сиром пиріжки люблю, я пиріжків хотів.

Баба.

  • Янтарний мій, смарагдовий, дорогоцінний мій,

Попробуй хоч одненьку і слізоньки не лий.

Кузя.

  • У пиріжечку сир всередині дріма, а у ватрушці зверху, то й їж її сама.

Баба.

  • Лебедику, пустунчику, вгамуйся і не плач; на новий рік спечу і пиріжки й калач.

І бубликів, і пряників, й цукерок накуплю.

Ну, посміхнися, Кузонько, для тебе ж все зроблю.

Кузя.

  • Чому ж досі мовчала, підступная, лихая,

Вже Новий рік на носі, а я про це не знаю.

(вбігає лісовик)

Лісовик.

  • Ой, кузю, любий друже, ну як про це не знати?

А я прибіг до тебе ялинку прикрашати.

Кузя.

  • А в нас нема ялинки, нема що прикрашати,

І новий рік не прийде, не буде у нас свята.

(появляється Фея)

Фея.

  • Не варто сумувати і сльози проливати,

Замружтесь на хвилинку

(Лісовик вносить ялинку)

… ну ось вона ялинка.

Найкраща і найвища, ніхто такої не знайде із лісової хащі.

Лісовик.

  • Яка ялинка гарна! Та де гостей нам взяти?

Хто буде разом з нами рік Новий зустрічати?

(вбігають чорти)

І чорт.

  • Добрий день, бабусю! Здрастуй, любий Кузю!

Нам можна до хатинки, на свято, на ялинку?

ІІ чорт.

  • Ми маленькі чортенята, в нас померзли ноженята.

Пустіть нас до хатинки і покажіть ялинку.

Баба.

  • Заходьте, любі друзі, усім вам дуже раді

Разом із вами ми будемо на святі.

 (входить Буратіно)

Буратіно.

  • Ох, кахи, кахи, кахи. Ой, я застудився, бо снігу наївся.

Я думав – це морозиво, і от… У мене ангіна, не ковтається слина.

Всіх прошу я, поможіть. Буратіно полічіть. Хто мені допоможе?

(входить Айболіт)

Айболить.

  • Я! Я лікар Айболить! Я правда звірів спішив рятувати

Але зможу і вам допомогу надати.

Як мою чудодійну пігулку з´їсте, про хвороби назавжди забудете.

(входить рибак)

Рибак.

  • І що воно за оказія? Я рибалити ішов. Заблукав. І хатинку ось знайшов.

Прийміть і мене до хати, Новий рік з вами зустрічати.

Баба.

  • На Новорічнім святі всіх раді ми вітати, отож давайте разом Новий рік зустрічати.

І всі свої історії почнім розповідати.

 

 

 

 

 

  1. Айболить і ведмідь.

 

Ведмідь (йде і тримається за живіт)

Ой, живіт болить щось дуже, я напевне переїв…

З´їв кіло цукерок «Дружба», й печива кіло лиш з´їв.

Закусив усе кефіром, кока-колою запив…

Отоді він й заболів.  Ой, ой, ой,

Допоможіть! Де тут лікар, підкажіть!

Лікар. (виходить)

Хто мене гукав? Я йду. Хворим всім допоможу.

Ну, яка в тебе біда?

Ведмідь.

Ой, ой, ой, живіт болить!

Лікар.

Заболів, кажеш, живіт? Це ж ти, друже, переїв, от живіт і заболів.

Зараз тебе полікую, дам тобі гірку мікстуру.

Шлунок твій, якщо болить, треба буде нам промить.

Видам я тобі таблетки й припишу тобі дієту.

Щоб цукерок ти не їв, й кока-коли щоб не пив,

На зефір не заглядався й від печива відвертався.

Зараз же йдемо в лікарню, лікування буде гарним…

Ведмідь.

Що? В лікарню? Не піду! Я гіркого не люблю!Та й мікстуру пить не буду,

Й шлунок промивать не дам, адже відро меду зараз там.

Краще я в свою хатину побіжу і на пічці на тепленькій полежу… (вибігає).

 

 

 

 

  1. Рибак, кіт і золота рибка

Рибак (виходить з вудкою і відром)

  • Рано-вранці встав сьогодні й на рибалку поспішив.

Хочу рибки наловити, друзів юшкою пригостити.

(закидає вудку, ловить рибку)

  • О! зловився вже карась! Та й нівроку він удавсь.

(виймає вудку, знімає рибу, кладе в відро)

От, якби вловилась щука, десь з півметра довжини.

Дуже добра була б юшка, а до щуки ще б лини.

(закидає вудку, а в цей час кіт краде рибу з відра)

  • Ой, щось почало клювати, треба вчасно підсікати.

(виймає вудку з рибою)

  • О, зловилась ще рибинка! Та й товста у неї спинка!

(знімає рибину, кладе у відро і помічає, що попередньої нема)

  • От же чудо! Де ж карась? Що за злодій тут з´явивсь?

Треба буде слідкувати, щоб злодія упіймати.

(закидає вудочку, але дивиться на відро; підкрадається кіт; рибак хватає його)

  • Що! Спіймався! Поклади і чужого не бери.

Кіт.

  • Пожалійте, не карайте, я голодний вже три дні.

Ще одну рибинку дайте, їсти хочеться мені.

Рибак.

  • То злови собі та й їж.

Кіт.

  • Кіт Базиліо я , друже, працювать мені не гоже.

Та й часу у мене мало, їсти звик чуже я сало.

Поспішаю я до лісу, за наказом від Аліси Буратіно пильнувати,

Щоб ключика золотого він не зміг в Тортили взяти.

Рибак.

  • Ах, ледащо, постривай, я навчу тебе трудитись,

А то звик байдикувати і молодших ображати.

Кіт.

  • Ох, не хочу, відчепися, сам, як хочеш ,то трудись,

Я ж бо звик шахраювати і не буду працювати.

Простаків багато в світі, за їх кошт я буду жити.

(втікає)

Рибак.

  • Оце ибки наловив! Кіт рибалку перебив.

Криком рибу розгнав та й десь поруч він сховавсь.

Місце інше йду шукати рибу на обід щоб мати.

(виходить)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Буратіно та фея

 

(буратіно сидить за столом, ручка за вухом, ноги на столі, зошит на підлозі; заходить Фея)

Фея.    Буратіно, їй же право, так себе вести негоже,

Візьміть ручку в руку праву, сядьте рівно; де ваш зошит?

(буратіно знехотя нагинається, піднімає зошит)

Буратіно.

  • От причепа, так причепа: то за стіл не так я сів,

То чому дивлюсь на небо, то чому руками їв.

Фея.    Приготуйтесь, разом з вами будем вчитися лічити.

Буратіно.

  • Та навіщо? І без цього мені добре в світі жити.

Фея.

  • Уявіть, що в вас в кишені аж два яблука лежать.

Буратіно (встає, вивертає кишені)

  • Та пусті кишені в мене, мушу щиро вам сказать.

Фея.

  • Ну, гаразд. Ось три цукерки передав вам Артамон (дає три цукерки)

А оці ось дві від мене (дає дві цукерки) Скільки разом?

Буратіно (швидко з´їдає цукерку)

  • Небагато лиш чотири.

Фея.    А де ж п´ята?

Буратіно.

  • Я вже з´їв.

Фея.

  • Ох, який ви. Ну давайте будемо лічить монети.

Уявіть, що в вас сьогодні є в кармані п´ять монет.

Буратіно. (шукає по карманах, сердито відповідає)

  • Ну і де ж бо ці монети? Щось знайти не можу їх.

Фея.

  • Та не важко ж уявити, що монети у вас є.

Буратіно.

  • Як я можу уявити те, чого в мене нема?

Фея.

  • Ну, гаразд. Ось я даю вам п´ять монет. (дає монети)

Буратіно (рахує)

  • Дійсно так.

Фея.

  • А тепер скажіть но прошу, скільки буде в вас монет

Якщо дві з них Артамону вирішите ви віддать?

Буратіно.

  • А чому це я повинен комусь монети віддавать?

Фея.

  • Що за звичка суперечить? Не бажаєте ви вчитись.

Щоб не дати вам гуляти, треба в класі вас закрити.

Буратіно

  • Ще чого не вистачає (тікає)

Фея.

  • Буратіно, як бачите, зовсім вчитись не бажає
    треба просить чарівника, хай мені допомагає.

(виходить)

                             Колобок.

(баба сидить на стільчику і в´яже, заходить дід)

Дід.

  • Щось добреньке з´їсти хочу, тільки що – не знаю сам.

Баба.

  • Голови б ти не морочив, що зварила те і дам.

Дід.

  • Борщ і каша? Ще з обіду в животі від них бурчить.

Баба.

  • Вередливий став ти діду. Що тобі іще зварить?

Дід.

  • Знаєш, бабо, ти не сердься, я мабуть би з´їв оце

Колобок із борошенця та ще вбить туди яйце.

Баба.

  • В нас і борошна нема.

Дід.

  • А піди но подивися, може з дна щось наметеш.

Баба.

  • От, же, клятий, причепивсь, хоч бери тікай із хати

Дід.

  • Та не хочу я борщу.

Баба.

  • Ну куди тебе дівати? Будь по твоєму, спечу. (виходить)

Дід.

  • Ледь погодилась старенька, так сьогодні ж рік Новий

От і з´їсти щось смачненьке, закортіло, хоч убий.

(баба заходить з вузликом)

  • Ну, стара, чи є хоч трошки? Хоч малесенький спекти?

Баба.

  • Назмітала ось із ложку, підсобляй тепер і ти.

Дід.

  • Ти готуй, а я швиденько принесу іще дровець. Повечеряєм гарненько.

(виходить, по дорозі говорить до глядачів)

  • Баба в мене молодець.

Баба. (ліпить)

  • Колобок який! На славу! Ну ступай собі у піч (кладе колобок в піч)

Буде дідові забава!

Дід (заходить)  Швидше баба, скоро ніч.

Баба.

  • Та печу ж уже, виймаю колобок я із печі. Ач рум´яненький який! (виймає колобок)

Дід.      Поклади отут із краю

Баба.   Та не будь такий швидкий, хай він трошки прохолоне, хай полежить на столі. (кладе на стіл)

Дід.     А поділим його так: пів тобі і пів мені.

(колобок зникає)

Баба.   Ох ти Боже, де він дівся? Діду, колобок пропав!

Дід.      От діла! Оце наївся!

Баба     Що ж робити?

Дід.      Якби ж я знав. А смачний був, не забуду

Баба.    Завтра кращого спечу. А сьогодні, так і буде, наїмося ми борщу.

(виходять)

 

 

 

  1. А як же без школи?

 

Вчитель.

–  Добрий день! Сідайте! Сергію, а ти чому не сідаєш?

Учень.

– З радістю б сів, та мама вчора заходила в школу і їй показали мої оцінки…

Вчитель.

– Ну що ж, тоді стій, може хоч так вчитися почнеш…

вбігає учень

 Вчитель.

– Чому ти запізнився на урок?

Учень.

. – Мені снився футбол. Результат матчу був нічийний і суддя призначив додатковий

час, тож я вирішив додивитися зустріч…

 Вчитель.

– Досить фантазувати, сідай. А тепер посидьте тихо, так, щоб як муха пролетить і то

було чути.

Учень.

– І де ви візьмете ту муху зимою?

Вчитель.

– Не розумій, а краще скажи, що до нас ближче: Місяць чи Австралія?

Учень.

– Звичайно, Місяць.

Вчитель.

– А чому ти так думаєш?

Учень.

– Тому, що Місяць ми бачимо, а Австралію – ні!

Вчитель.

– Ох і розумник! Тоді скажи, що важливіше: Сонце чи Місяць?

 Учень.

– Місяць.

Вчитель.

– І чому ж?

 Учень.

– Бо Сонце світить вдень, коли і так видно, а Місяць вночі, коли темно…

Вчитель.

– Що ж, свою одиницю з географії ти підтвердив. Хочу нагадати, що сьогодні ввечері відбудеться затемнення Місяця. Це треба спостерігати о 21год 30 хвилин.

Учень.

– А по якій програмі?

Вчитель.

  • Мене цікавить, яких домашніх тварин ви знаєте.

Учень.

– Тараканів

Вчитель.

– Що?

Учень.

  • А в нас дома інших тварин нема…

Вчитель.

  • Так, зрозуміло. А що знаходиться всередині квітки?

Учень.

  • Бджола, яка боляче кусається..

Вчитель.

– А як ви думаєта, чому вода в морі солона?

Учень.

– А щоб риба не зіпсувалася..

Вчитель.

– Поясніть, чому у кактуса колючки, а не листки?

Учень.

  • Це тому, що він усіх боїться, а з колючками йому не страшно…

Вчитель.

– Як називається верхній шар Землі?

Учень.

– Асфальт…

Вчитель.

– З чого утворюється лід?

Учень.

– З води

Вчитель.

– А вода?

Учень.

– З пари

Вчитель.

– А пора?

Учень.

– А пара з чайника…

Вчитель.

– Чому взимку ведмідь в барлозі смокче лапу?

Учень.

– Тому що за літо в ній назбирався мед.

Вчитель.

– Скажіть, а чим нам допомагають птахи?

Учень.

– Птахи нам допомагають дзьобати комах…

Вчитель.

-. У мене сьогодні до вас ще  кілька запитань. Добувати корені вмієте?

Учень.

– Звичайно. Треба потягти за стебло рослини посильніш і корінь добудемо з землі

Вчитель.

– Ні, я маю на увазі інший корінь, наприклад з дев’яти.

 Учень.

– Це буде „дев’я”, так як в слові дев’ять суфіксом є „ть”

  Вчитель.

– Ви мене не зрозуміли. Я маю на увазі корінь квадратний…

Учень.

– Квадратних коренів не буває. Вони бувають мочкуваті і стержневі…

 Вчитель.

– Чекайте! Мене цікавить арифметичний квадратний корінь з дев’яти.

Учень.

– А! Так би й сказали. Це три!

Вчитель.

  • Ну, накінець. А тепер треба розв’язати рівняння

 Учень.

– Яке?

Вчитель.

– Та ось   2х + 6=7х

Учень.

– Добре, я дома подивлюсь.

Вчитель.

– Та ні, треба зараз.

Учень.

– А що в рівнянні треба знайти?

Вчитель.

– Та ікс  же!

Учень.

– Ех, гляньте, ось же  ікс, хіба не видно?

Вчитель.

  • То як же його знайти?

Учень.

  • А навіщо його шукати, його ж ніхто не ховав.

Вчитель.

  • З рівняннями зрозуміло. А як буде з додаванням? Ну, наприклад,.скільки буде три та п’ять?

Учень.

  • Не знаю…

Вчитель.

  • Ну, от, я візьму і покладу тобі в кишеню три копійки і п’ять копійок, скільки буде?

Учень.

– Нічого не буде…

Вчитель.

– Та чого ж не буде?

Учень.

  • А того не буде, що в мене в кишені дірка…

Вчитель.

  • а, скільки буде, якщо вісім розділити пополам?

Учень.

– Якщо ділити впоперек, то буде два нулі, а якщо повздовж, то дві трійки…

Вчитель.

  • Довчилися…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                5.Після уроків

 

Ведучий.

На тему „Я і ввічливість” у нас сьогодні збори ,

На тему, дуже звичну нам, староста говорить…

Староста (дівчинка)

Почну з Вітька, бо він себе поводить некультурно:

Він, хоч і виріс до небес, а розум, наче в курки!

Вітько.

Сама ти курка!-

Ведучий.

звивсь Вітько,-

Вітько.

ще побазікай трохи,

Так я тебе через вікно геть викину за ноги!

Дівчина.

Диви, який! Лінтюх! Тюхтій!

Ведучий

– наскочили дівчата

Дівчина

Женіть його під три чорти, він може все зірвати

Ведучий

А хлопці що? Та хлопці враз:

Хлопець

– Гей, ви, сороки, цитьте!…

Ведучий

І от уже вирує клас, не збори – справжній диспут!

Дівчина

Ти бевзь!

Дівчина

Не лізь!

Хлопець

У лоба дам!

Дівчина

Мовчи, дурний гіпопотам!

Хлопець

А ти – зелений крокодил!

Дівчина.

А ти – старий пузатий віл!

Хлопець

А ти – жираф!

Ведучий

А ти! А ти!

Отак з усіх кутків летить, аж чути в коридорі

На тему „я і ввічливість” ідуть у класі збори…

 

 

 

 

 

 

 

                                                   3.На перерві.

 

  1. Слухай, чи правда, що дехто іноземну мову вивчає у глибокім сні?
  2. Ні, я не вірю цій брехні.Я спав на десятьох уроках з англійської і ти поглянь, нема не тільки знань глибоких, а взагалі ніяких знань.

 

  1. Слухай, а що таке пряма мова?
  2. Ну, це коли людина про щось говорить відверто.
  1. Наприклад?
  2. Ну, то я в їдальні у твій чай всипав сіль…

 

  1. Поглянь, ти прийшов в школу в одному чорному, а в другому коричневому черевику? Невже ти не міг повернутися додому і перевзутися?
  2. Я вертався, але вдома теж один чорний, а другий коричневий…

 

  1. Слухай, скажи мені, як відрізнити на карті сушу і воду?
  2. По суші ходять люди, а по воді плавають кораблі.
  1. Але ж на карті цього не видно.
  2. А ми уявимо…

 

На уроці географії вчитель Колю викликає,

Про жарку країну Африку розкажи усе, що знаєш

Коля встав поважно з місця, потягнувся, позіхнув,

Так ви ж знаєте, що я  у Африці не був.

 

Вітя в школу зщапізнивсь і зізнавсь правдиво

„Я заспав сьогодні. Бачте, мама не збудила”

Вчитель: „Те, що спиш ти в школі, це мені відомо,

Та признаюсь, дуже дивно, що ти спиш ще й дома”

 

 

Пита вчитель на уроці ученицю Віку, що відомо їй про вчених минулого віку

Та задумалась надовго, очі в стелю вперла, і нарешті відказала „Всі вони померли”

 

Вчителька нелегке слово для перекладу дала

Розвиває в учня мову, щоб багатшою була

Не подумавши, Валерій, взяв і зразу ляп:

„Небоскреб” по-українські буде небодряп!

 

Повернувся Вова з школи, смів за стіл писати. Біля нього на стільці примостилась мати.

Чому так незграбно пишеш-, цікавиться мама. „То нічого,-Вова їй,- в нас нова програма”

 

Твій синок, – сусідка скрушно скаржиться Олені,-

Обірвав у мене груші. А вони ж зелені!

Ох і лобур, ну й дитина! – лає сина мати,-

Що за пакосний хлопчина!… Міг же й почекати.

 

 

 

 

 

 

                                         НОВОРІЧНИЕ ПРИВІТАННЯ

 

  1. Шановні друзі  – всіх ми вітаєм, веселого свята вам ми бажаєм

Хай все омріяне у вас збувається, лихе й недобре хай забувається.

  1. Бажаєм нових меблів в квартиру, і дід Мороз хай грошей трішки покладе вам на ощадкнижку й бажано не на просту, а на доларову оту.
  2. З Новим роком, з новим щастям! Хай завжди в очах іскряться успіх, радість і кохання,

Хай здійсняться всі ваші бажання!

  1.  Хай вас криза не лякає, грип – застуда оминає,

Щоб достаток був у домі, щоб завжди були здорові.

  1.  Щоб начальство вас любило й працювати було мило,
  2.  На Гаваях відпочити і не раз, снікерс  їсти, колу пити кожен час.
  3. Хай одяг буде від кутюр, в кишенях – шелест від купюр

Душа хай прагне авантюр, а в справах – тільки лиш ажур.

  1. Вчителям бажаю витримки й терпіння, бо ми, чесно кажучи, веселі створіння.

І нелегко з нами раду дати батькам, то про що вже говорити бідним вчителям.

  1. Всім присутнім в цьому залі ми здоров’я зичим й долі.

Гостям зичим ми достатку, вчителям – більшу зарплату,

Учням – по 12 балів за семестр щоб усі мали.

  1. Школярам іще бажаєм: щоби вчились ви гарненько,

Щоби в школі і удома не робили зла нікому.

Щоб татуся поважали і щоб мамі помагали.

Хай вам сонечко сміється і наука хай дається.

Не привчайтеся в роботі відкладати все на потім.

  1. Ще бажаю усім вам, оситнязьким школярам,

Щоб в канікули веселі скрізь крутились каруселі,

Щоб спускались на санчатах і дівчатка і хлоп´ята,

Щоб вам весело було, щоб життя шкільне цвіло.

  1. Шефам хочем побажать більше грошей зароблять,

І про нас не забувать, почастіш допомагать.

  1. Щоб настрій був завжди хороший, і навіть зуб ваш не болів,

Щоби щасливо вам жилося всі 366 днів

  1. У щасливій вашій хаті, щоб ви всі були багаті, щоб лежали на столі паляниці немалі

Щоб були у вас ковбаси, молоко і сіль, і м´ясо, і млинці і пиріжки, і пухнасті пампушки,

Щоб були ви в цій оселі і щасливі і веселі.

  1. Привітання ми кінчаєм, щастя всім бажаєм вам,

Як когось ми не згадали, просимо пробачить нам

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь