Програма ЗНО 2016 з історії України


Скачати програму ЗНО 2016 з історії України (pdf)

Скачати
Програма ЗНО 2015 з історії України

Програма ЗНО 2015 з історії України

ПРОГРАМА
ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
З ІСТОРІЇ УКРАЇНИдля осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти

Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності
випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту.

Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з історії України складено враховуючи цілі, вимоги
і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної
школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення і
складається з 31 теми.
Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища
та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних
умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів:
– вказувати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини,
учасників, результати подій, пам’ятки культури;
– визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати
відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;
– локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;
– розпізнавати та зазначати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;
– характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність
видатних історичних постатей;
– встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти
за вказаною ознакою;
– розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-
стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській історико-культурній
спадщині; 2
– визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;
– встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;
– давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;
– працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента
документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та визначати основні ідеї, які він висвітлює.
Програмі ЗНО надано вигляду таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці викладено зміст історичного
матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні
знання та уявлення. Термін «знання» стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін «уявлення» – історичних процесів,
загальних характеристик певних ідей і понять.
Якщо про якийсь факт згадано у цій колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО
для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її та встановлювати відповідність між
нею та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.
Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти розпізнати за портретними рисами (автентичними пам’ятками –
живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати
відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід
історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного
процесу довгий час, завдання, пов’язані з її діяльністю можуть траплятися в кількох темах.
Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою,
діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін згадані в програмі лише один раз, проте
можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо зустрічаються). Отже, учні мають знати
не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно-історичне значення.
У другій колонці програми вказані предметні вміння та навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище. Їх
розподілено на такі: розпізнавати на картосхемі, характеризувати, визначати причини та наслідки, пояснювати, у чому значення
тих або інших подій та явищ.
Невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва,
обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. 3
1. ВСТУП. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Історія України як наука. Загальна періодизація. Джерела з
історії України. Історико-географічні регіони України.
Поява та розселення людей на території України. Поширення
землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за
раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у
Північному Причорномор’ї та Криму. Велике переселення
народів. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів,
антів, склавинів). Велике розселення слов’ян.
Дати:
IV – середина III тис. до н. е. – розселення племен
трипільської культури на території України;
VІІІ–VІ ст. до н. е. – Велике грецька колонізація;
IV–VІ ст. – Велике переселення народів;
V–VII ст. – Велике розселення слов’ян.
Поняття та терміни:
«історія», «періодизація», «лінія часу», «історичні джерела»,
«археологія», «археологічна культура», «палеоліт», «мезоліт»,
«неоліт», «енеоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік»,
«привласнювальне господарство», «відтворювальне
господарство», «колонізація», «кочівники (номади)», «курган»
Розпізнавати на картосхемі історико-географічні регіони
України (Закарпаття, Північна Буковина, Східна Галичина,
Поділля, Полісся, Волинь, Правобережна і Лівобережна
Україна, Слобожанщина, Запоріжжя, Південна Україна, Крим),
місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах
сучасної України (Королеве, Киїк-Коба, Кирилівка, Межиріч,
Мізин); території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів і
сарматів, місцерозташування античних міст-колоній Північного
Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес),
Боспорське царство, напрямки розселення слов’ян під час
Великого переселення народів.
Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя
носіїв трипільської культури, кіммерійців, скіфів, сарматів,
населення міст-колоній Північного Причорномор’я та Криму,
давніх слов’ян.
Визначати основні риси археологічних періодів, неолітичної
революції, причини та наслідки занепаду Великої Скіфії,
особливості грецької колонізації Північного Причорномор’я та
Криму.
Вказувати, у чому наслідки та значення Великої грецької
колонізації, Великого переселення народів та Великого
розселення слов’ян для розвитку українських земель
2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Розселення східнослов’янських племінних союзів (поляни,
древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати).
Руська земля (Куявія). Утворення Київської Русі.
Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині:
Розпізнавати на картосхемі території розселення
східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст., шлях «із
варягів у греки», шлях полюддя, походи князів на
Константинополь, походи князя Святослава, територіальні межі
Київської Русі за Олега та Ярослава Мудрого. 4
Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира
Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства
як державної релігії. Спорудження Десятинної церкви та
Софійського собору.
Дати:
860 р. – укладення першого відомого договору Русі з
Візантією;
860, 907, 911, 941, 943–944 рр. – походи князів на
Константинополь;
882 р. – об’єднання північних (Славія) та південних руських
(Куявія) земель Олегом;
988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві.
1036 р. – розгром печенігів князем Ярославом Мудрим.
Персоналії: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав,
Володимир Великий, Ярослав Мудрий.
Поняття та терміни:
«племінний союз», «князь», «полюддя», «язичництво»,
«християнство», «шлюбна дипломатія», «Червенські міста»
Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Аскольда,
Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та
Ярослава Мудрого.
Пояснювати, у чому полягає значення та наслідки внутрішньо-
та зовнішньополітичної діяльності князів доби.
Визначати передумови та історичне значення запровадження
християнства як державної релігії, утворення Київської Русі,
наслідки походів князів
3. КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Правління Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод).
Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання
Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого в
Києві.
Об’єднання Галицького та Волинського князівств.
Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на
південно-західні землі Русі. Галицько-Волинська держава за
нащадків Данила Романовича.
Розпізнавати на картосхемі Київське, Чернігівське,
Переяславське князівства за доби роздробленості; Галицько-
Волинську державу за правління Данила Романовича; напрямки
походів монголів на південно-західні землі Русі.
Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського,
Переяславського князівств, Галицько-Волинської держави,
внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха, його
сина Мстислава, Данила Романовича, Юрія І Львовича, Юрія ІІ
Болеслава, залежність українських князівств від Золотої Орди, 5
Дати:
1097 р. – Любецький з’їзд (снем) князів;
1111 р. – «хрестовий похід» руських князів проти половців;
1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;
1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
1238–1264 рр. – правління Данила Романовича;
1240 р. – захоплення Києва монголами;
1242 р. – утворення Золотої Орди.
Персоналії:
Володимир Мономах, Ярослав Осмомисл, Роман
Мстиславович, Данило Романович, Юрій І Львович, Юрій ІІ
Болеслав.
Поняття та терміни:
«політична роздробленість», «снем»
наслідки золотоординського панування.
Пояснювати значення та наслідки Любецького з’їзду князів,
причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі,
особливості процесу формування та значення утворення
Галицько-Волинської держави
4. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ І КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В ІХ–ХІV СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Розвиток суспільно-політичного та господарського життя
Київської Русі та Галицько-Волинської держави. «Руська
правда». Поширення писемності. Розвиток культури й освіти
Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
Дати:
989 р. – заснування першої школи в Києві
1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;
1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»;
1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім.
Персоналії:
літописець Нестор, митрополит Іларіон, іконописець
Алімпій, лікар Агапіт.
Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської
Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників
різних соціальних станів, розвиток господарства та торгівлі,
здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та
образотворчого мистецтва.
Пояснювати, у чому значення Київської Русі та Галицько-
Волинської держави в історії українського народу та в
загальноєвропейській історії6
Поняття та терміни:
«віче», «вотчинне землеволодіння», «бояри», «смерди»,
«ізгої», «закупи», «ікони», «мозаїка», «фреска», «книжкова
мініатюра», «билини», «літопис»
5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ
(У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.
Входження українських земель до складу інших держав.
Кревська унія. «Велике князівство Руське». Остаточна
ліквідація Київського та Волинського удільних князівств.
Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у
васальну залежність від Османської імперії. Виникнення
українського козацтва. Соціально-економічне життя. Розвиток
культури та освіти.
Дати:
1362 р. – битва на р. Сині Води;
1385 р. – укладення Кревської унії;
1410 р. – Грюнвальдська битва;
1449 р. – утворення Кримського ханства;
1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;
1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності
від Османської імперії
1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних
джерелах;
1514 р. – битва під Оршею.
Персоналії:
Ольгерд, Вітовт, Свидригайло, Хаджі-Гірей, Костянтин
Іванович Острозький, Юрій Дрогобич, брати Коріатовичі.
Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних
держав; територію Кримського ханства.
Характеризувати політичне становище українських земель у
складі Великого князівства Литовського до і після Кревської
унії, соціально-економічний розвиток українських земель,
становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та
культури, архітектури.
Визначати особливості суспільно-політичного життя
українських земель у складі Великого князівства Литовського,
причини та наслідки Кревської унії, причини виникнення
українського козацтва, наслідки татарських набігів7
Поняття та терміни:
«шляхта», «магдебурзьке право», «магістрат», «цехи», «Дике
поле», «козак», «Шипинська земля»
6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в
соціальній структурі українського суспільства. Виникнення
Запорозької Січі. Повстання 90-х рр. ХVІ ст. (К. Косинського та
С. Наливайка). Братський рух. Утворення греко-католицької
церкви. Розвиток культури й освіти.
Дати:
1556–1561 р. – створення Пересопницького Євангелія;
1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала
Хортиця першої відомої Січі;
1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;
1586 р. – утворення першої братської (слов`яно-греко-латинської)
школи;
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-
католицької церкви.
Персоналії:
Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький,
Герасим Смотрицький, Іван Федоров.
Поняття та терміни:
«воєводство», «українська шляхта», «українське козацтво»,
«реєстрове козацтво», «повстання», «Запорозька Січ»,
«старшина», «клейноди», «греко-католицька церква»,
«братство», «полемічна література»
Розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що
відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на
українських землях та їхні центри, райони охоплені
козацькими повстаннями 90-х рр. ХVІ ст.
Характеризувати соціальну структуру українського
суспільства, становище різних верств населення українського
суспільства ХVІ ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися
на українських землях внаслідок Люблінської унії, здобутки в
галузі освіти та науки; військово-політичну організацію
козацтва; становище православної церкви, діяльність видатних
діячів періоду, православних братств.
Визначати причини та наслідки Люблінської та Берестейської
уній, перших козацьких повстань8
7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив
Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні.
Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.
Розвиток культури та освіти. Морські походи козаків. Участь
українського козацтва в Хотинській війні. Козацькі
повстання 1620–1630-х рр. «Ординація Війська Запорозького…»
Дати:
1616 р. – взяття запорозькими козаками фортеці Кафа;
1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана П. Конашевича-
Сагайдачного на Москву;
1621 р. – Хотинська битва;
1625 р. – Куруківська угода;
1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу»,
легалізація ієрархії православної церкви; утворення Києво-
Могилянської колегії;
1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова
Острянина, Дмитра Гуні.
Персоналії:
Марко Жмайло, Тарас Трясило, Іван Сулима, Петро
Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Михайло Рогоза,
Іпатій Потій, Йов Борецький, Іван Вишенський.
Поняття та терміни:
«панщина», «фільварки», «Золотий спокій»
Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних
держав; воєводства Речі Посполитої на українських землях.
Характеризувати соціально-економічне та політичне
становище в українських землях, становище православної та
греко-католицької церков.
Визначати наслідки «доби героїчних походів козацтва»
перших десятиліть ХVІІ ст., козацьких повстань 20–30-х рр.
ХVІІ ст. 9
8. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ ХVІІ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в
суспільно-політичному житті. Утворення української
козацької держави – Війська Запорозького. Зовнішньо-
політична діяльність уряду Б. Хмельницького.
Дати:
1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського
договору;
1652 р. – Батозька битва;
1654 р. – Переяславська рада; укладення українсько-московського
договору («Березневі статті»);
1656 р. – укладення московсько-польського Віленського
перемир’я.
Персоналії:
Б. Хмельницький, І. Богун.
Поняття та терміни:
«Національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке»,
«Гетьманщина», «покозачення»
Розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що
відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію
української козацької держави за Зборівським і
Білоцерківським договорами, місця основних подій війни.
Характеризувати відносини Війська Запорозького з Польщею,
Кримським ханством, Молдовою, Московією, Швецією та
Трансільванією; умови мирних угод українців з польським
урядом, українсько-московського договору 1654 р.
Визначати причини та наслідки Національно-визвольної
війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах
тогочасної Європи.
Пояснювати, у чому наслідки й значення найважливіших битв
війни та договорів у розгортанні національно-визвольної
боротьби
9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х – У 80-ТІ рр. ХVІІ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцького договору
(1658). Московсько-українська війна 1658–1659 рр. Гетьманування
Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування
П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного,
Розпізнавати на картосхемі території, підвладні гетьманам
Лівобережної та Правобережної України; території, що
перебували під контролем Московського царства, Османської
імперії, Польщі.
Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів, 10
І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського
війська (1677–1678 рр.). Занепад Правобережжя. Запорозька Січ
у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій
Слобідської України.
Дати:
1659 р. – Конотопська битва;
1667 р. – укладення Андрусівського перемир’я;
1669 р. – укладення Корсунської угоди, визнання Гетьманщиною
протекторату Османської імперії;
1681 р. – укладення Бахчисарайського мирного договору;
1686 р. – укладення «Вічного миру».
Персоналії:
І. Виговський, П. Тетеря, П.Дорошенко, І. Брюховецький,
І. Сірко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Самойлович.
Поняття та терміни:
«Руїна», «Великий згін»
зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських
земель, особливості господарського та церковного життя.
Визначати причини та наслідки Руїни; укладення
гетьманськими урядами угод з державами-сусідами,
найважливіших угод між іноземними державами, що
стосувалися українських земель; особливості адміністративно-
політичного устрою Слобідської України та Лівобережної
Гетьманщини
10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Північна війна і Україна. Гетьманування І. Мазепи,
І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії
Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.
Розвиток культури та освіти. Повстання під проводом С. Палія
(1702–1704 рр.).
Дати:
1708–1709 рр. – повстання гетьмана І. Мазепи;
1709 р. – зруйнування російськими військами Чортомлицької
Січі; Полтавська битва;
1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика;
1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;
1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.
Розпізнавати на картосхемі українські землі, у складі різних
держав; території, підвладні гетьманам Лівобережної України,
територію, охоплену повстанням С. Палія, події Північної
війни на території України.
Характеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманів
у зазначений період, діяльність Першої Малоросійської колегії,
«Правління Гетьманського уряду»; зміст основних положень
Конституції Пилипа Орлика; перебіг подій повстання гетьмана
І. Мазепи.
Визначати причини укладення українсько-шведського союзу в
роки Північної війни; наслідки Полтавської битви для
українських земель; причини та наслідки повстання під
проводом С. Палія. 11
Персоналії:
І. Мазепа, К. Гордієнко, І. Скоропадський, П. Полуботок,
Д. Апостол, П. Орлик, Ф. Прокопович.
Поняття та терміни:
«Конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія»,
«козацьке бароко», «козацькі літописи», «Паліївщина»
11. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного
устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської
колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького
устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України.
Заснування нових міст (Одеса, Херсон, Миколаїв,
Катеринослав, Севастополь). Розгортання гайдамацького та
опришківського рухів. Зміни в політичному становищі
Правобережної України після поділів Речі Посполитої (1772,
1793, 1795 рр.); реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та
українські землі. Розвиток культури, науки, освіти.
Дати:
1764 р.– остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі;
1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в
Австрійській імперії;
1783 р. – царський указ про закріпачення селян Лівобережної та
Слобідської України.
Персоналії:
К. Розумовський, П. Калнишевський, О. Довбуш, М. Залізняк,
І. Гонта, Г. Сковорода, А. Ведель, М. Березовський,
Д. Бортнянський, А. Ковнір, І. Григорович-Барський.
Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних
держав; територіальні зміни, що відбулися на українських
землях унаслідок поділів Речі Посполитої, російсько-турецьких
війн (1768–1774, 1787–1791 рр.), ліквідації Кримського ханства
(1783), території охоплені гайдамацьким і опришківським
рухами, Коліївщиною.
Характеризувати основні напрями політики Російської імперії
щодо України, особливості гайдамацького та опришківського
рухів, територіально-адміністративнИЙ устрій та господарське
життя Нової (Підпільненської) Січі, політику Австрійської
імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки, реформи
Марії Терезії та Йосифа ІІ.
Визначати причини та наслідки гайдамацького й
опришківського рухів, скасування гетьманства та ліквідації
Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, приєднання земель
Правобережної України та Кримського ханства до Росії.
Пояснювати значення Запорозької Січі та Гетьманщини в
історії України12
Поняття та терміни:
«Нова (Підпільненська) Січ», «паланка», «зимівник»,
«Задунайська Січ», «Коліївщина»
12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Адміністративно-територіальний поділ українських земель у
складі Російської імперії. Початок промислового перевороту.
Початок українського національного відродження.
Поширення в Україні російського та польського суспільних
рухів. Повстання під проводом У. Кармалюка (1812–1835 рр.).
Дати:
1798 р. – видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди»
І. Котляревського;
1806–1812, 1828–1829 рр. – російсько-турецькі війни;
1829 р. – ліквідація Задунайської Січі;
1812 р. – російсько-французька війна;
грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського
полку;
1830–1831 рр. – польське визвольне повстання;
1840 р. – перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка;
1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
Персоналії:
Й. Гладкий, М. Гулак, І. Котляревський, М. Костомаров,
П. Куліш, Т. Шевченко.
Поняття та терміни:
«промисловий переворот», «нація», «національне
відродження», «національна ідея», «масонство», «декабристи»
Розпізнавати на картосхемі адміністративно-територіальний
устрій українських земель у складі Російської імперії,
територіальні зміни, що відбулися внаслідок російсько-
турецьких війн (1806–1812, 1828–1829 рр.), території, охоплені
антикріпосницьким рухом.
Характеризувати політику Російської імперії щодо України,
початок національного відродження, форми соціального
протесту українського населення (повстання, бунти), поширення
на Україну російського та польського суспільних рухів,
програмні засади, документи та діяльність Кирило-
Мефодіївського братства, економічний розвиток і соціальні
відносини.
Визначати причини та пояснювати, у чому значення
антикріпосницького руху в українських землях у складі
Російської імперії, діяльності Кирило-Мефодіївського братства13
13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської
імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських
земель. Початок національного відродження. Діяльність
«Руської трійці». Альманах «Русалка Дністровая».
Західноукраїнські землі в європейській революції 1848–1849 рр.
Діяльність Головної руської ради (1848–1851 рр.). Перший
досвід парламентської діяльності.
Дати:
1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-
католицьких священиків;
1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
1848 р. – скасування панщини в Галичині; видання першої
україномовної газети «Зоря Галицька».
Персоналії:
М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, В. Подолинський,
Л. Кобилиця, І. Могильницький.
Поняття та терміни:
«революція», «Весна народів»
Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі
Австрійської імперії.
Описувати перебіг українського національного руху під час
революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.
Характеризувати політику Австрійської імперії щодо
західноукраїнських земель, її наслідки; початок національного
відродження, форми соціального протесту населення.
Визначати наслідки та пояснювати, у чому значення подій
1848–1849 рр., причини та значення антикріпосницького руху
в західноукраїнських землях
14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Початок національного відродження. Відкриття університетів.
Зміни в освіті. Поява «Історії русів». Розвиток літератури,
архітектури, мистецтва.
Дати:
1805 р. – відкриття університету в Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві.
1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви
на Правобережжі.
Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури
цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних
науковців та митців.
Визначати умови та особливості розвитку культури кінця
ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., причини культурних
зрушень у першій половині ХІХ ст. 14
Персоналії:
П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Максимович,
М. Остроградський, В. Каразін.
Поняття та терміни:
«романтизм», «класицизм»
15. НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Події Кримської війни 1853–1856 рр. на території України
(оборона Севастополя). Селянські виступи («Київська
козаччина», «Похід у Таврію за волею»). Реформи 60–70-х рр.
ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Українські підприємці.
Родини Яхненків і Симиренків. Політика російського царизму
щодо України. Розвиток громадівського руху. Діяльність
«Південно-Західного відділу Російського географічного
товариства» (1873–1876 рр.). Журнал «Громада» (1878–1879,
1780, 1882 рр.).
Дати:
19 лютого 1861 рр. – царський маніфест про скасування
кріпосного права в Російській імперії;
1863 рр. – Валуєвський циркуляр;
1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;
1865 р. – завершення будівництва першої залізниці Одеса–Балта;
1876 р. – Емський указ;
1877 р. – «Чигиринська змова».
Персоналії:
В. Антонович, М. Драгоманов, Б. Грінченко, П. Чубинський.
Поняття та терміни:
«земства», «громадівський рух», «Братство тарасівців»,
«народники»
Розпізнавати на картосхемі події Кримської війни,
територіальні зміни, що відбулися внаслідок Кримської війни,
території, охоплені соціальними виступами часів Кримської
війни.
Характеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр.,
особливості проведення реформ на українських землях, зміни в
соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст.,
процеси модернізації, національний рух на українських землях
у складі Російської імперії, національну політику Росії, основні
погляди та напрямки діяльності громадівців.
Визначати наслідки Кримської війни для України, реформ
1860–70-х рр., прийняття Валуєвського циркуляру та Емського
указу15
16. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель.
Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація
національного руху та утворення перших політичних партій:
Русько-української радикальної партії (РУРП), Української
Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-
демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього
товариства «Просвіта».
Дати:
1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;
1873 р. – створення у Львові Літературного товариства
ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка);
1890 р. – створення Русько-української радикальної партії (РУРП);
1899 – створення Української Національно-демократичної
партії (УНДП).
Персоналії:
І. Франко, Ю. Бачинський, М. Павлик, В. Нагірний.
Поняття та терміни:
«трудова міграція», «партія», «українофіли», «москвофіли»,
«народовці», «радикали», «нова ера»
Характеризувати особливості соціально-економічного
розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.,
зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-
політичного руху (москвофіли та народовці); діяльність
«Просвіт» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка, процес
утворення українських політичних партій у Галичині.
Визначати причини та наслідки трудової еміграції українців,
зародження кооперативного руху; особливості українського
національного руху, напрями діяльності та здобутки провідних
діячів західноукраїнських земель у національному русі другої
половини ХІХ ст.
17. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Піднесення української культури. Освіта. Розвиток науки.
Розвиток літератури, музичного, образотворчого, театрального
мистецтва. Українські підприємці-благодійники.
Характеризувати основні культурні явища, процеси другої
половини ХІХ – початку ХХ ст., розвиток літератури,
образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес
становлення професійного театру, діяльність меценатів та
їхній вплив на розвиток культури. 16
Дати:
1865 р. – відкриття Новоросійського університету;
1875 р. – відкриття Чернівецького університету.
Персоналії:
С. Васильківський, С. Гулак-Артемовський, Д. Заболотний,
М. Заньковецька, І. Мечников, А. Кримський, Леся Українка,
І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Лисенко,
М. Пимоненко, М. Леонтович, М. Садовський, С. Крушельницька,
Д. Яворницький, М. Терещенко, Б. Ханенко.
Поняття та терміни:
«меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм»
Визначати умови розвитку культури в другій половині ХІХ –
на початку ХХ ст., творчі здобутки видатних вітчизняних
науковців та митців
18. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Становлення
й консолідація української нації. Створення політичних партій
Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в
національному русі. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.
Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ
Державних Думах. Щоденна газета «Рада». Посилення
національного гніту в Наддніпрянській Україні в 1907–1914 рр.
Діяльність «Просвіти» у Наддніпрянській Україні. Земельна
реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.
Дати:
1900 р. – створення Революційної української партії (РУП),
першої політичної партії Наддніпрянської України;
1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП);
1911–1913 рр. – «справа Бейліса»;
1913 р. – утворення Холмської губернії.
Характеризувати особливості економічного та соціального
розвитку Наддніпрянської України (процес монополізації,
розвиток сільського господарства, процес утворення українських
політичних партій, розвиток самостійницької і автономістської
течій в національному русі), національно-визвольний рух
України в роки російської революції 1905–1907 рр., діяльність
українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах
Росії, «українські питання» у ІІІ і ІV Державних Думах,
проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її
запровадження в Україні.
Визначати основні тенденції соціально-економічного та
політичного розвитку українських земель у складі Російської
імперії на початку ХХ ст., причини та наслідки посилення
національного гніту в 1907–1914 рр., напрями діяльності й
здобутки діячів національного руху на українських землях у
складі Російської імперії17
Персоналії:
Є.Чикаленко, М. Міхновський.
Поняття та терміни:
«монополія», «хутір», «відруб», «чорносотенці», «страйк»
19. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Становище промисловості та сільського господарства.
Радикалізація українського політичного руху. Вплив
Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на піднесення
національної свідомості населення західноукраїнських земель.
Боротьба політичних партій західноукраїнських земель за
реформу виборчої системи.
Дати:
1900 р. – обрання А. Шептицького митрополитом Української
греко-католицької церкви (УГКЦ);
1902 р. – селянський страйк в Галичині;
1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального
виборчого права для чоловіків.
Персоналії:
А. Шептицький, І. Боберський, К. Трильовський, Д. Донцов.
Поняття та терміни:
«Народне віче»
Характеризувати економіку західноукраїнських земель у складі
Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного руху,
діяльність західноукраїнського політичного руху на початку
ХХ ст., національних і спортивно-фізкультурних організацій
«Сокіл», «Січ», «Пласт».
Визначати причини активізації західноукраїнського
політичного руху на початку ХХ ст., його результати, роль
А. Шептицького в піднесенні національного життя на
західноукраїнських землях18
20. УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України
та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій
на території України. Діяльність австрійської та російської
адміністрацій у Галичині. Бойовий шлях Українських січових
стрільців (УСС).
Дати:
серпень 1914 р. – утворення Головної української ради,
формування легіону Українських січових стрільців, створення
Союзу визволення України.
1914 р. – Галицька битва;
1915 р. – утворення Загальної української ради;
1916 р. – Брусиловський прорив.
Персоналії:
К. Левицький.
Поняття та терміни:
«світова війна», «Українські січові стрільці», «Галицько-
Буковинське генерал-губернаторство»
Розпізнавати на картосхемі військові події на території
України в 1914–1917 рр. Галицько-Буковинське генерал-
губернаторство.
Характеризувати територіально-політичні плани та наміри
ворогуючих держав щодо українських земель, еволюцію
позиції українських політичних сил щодо війни, суспільно-
політичне життя та соціально-економічне становище
населення в роки війни, динаміку змін у свідомості різних
соціальних верств українського суспільства.
Визначати соціально-економічні та політичні наслідки війни
для українського суспільства
21. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р.
Українізація армії. Еволюція поглядів політичних сил України в
питанні самовизначення українців: Універсали Української
Центральної Ради (УЦР). Політика УЦР в умовах загострення
конфлікту з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією.
Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Війна
радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.
Розпізнавати на картосхемі територію Української Народної
Республіки, заявлену ІІІ Універсалом УЦР; напрямки наступу
більшовиків під час першої війни УНР з радянською Росією.
Характеризувати процес утворення та еволюції Української
Центральної Ради, діяльність українських партій, політичних
діячів в історії періоду, основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV
Універсалів УЦР, особливості соціально-економічного
становища, взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом, 19
Дати:
березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;
квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;
червень 1917 р. – ухвалення І Універсалу УЦР;
липень 1917 р. – ухвалення ІІ Універсалу УЦР;
листопад 1917 р. – ухвалення ІІІ Універсалу УЦР;
січень 1918 р. – ухвалення ІV Універсалу УЦР; бій під Крутами.
Персоналії:
М. Грушевський, В. Винниченко, С. Єфремов.
Поняття та терміни:
«автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР»,
«Генеральний Секретаріат», «Народний секретаріат», «вільне
козацтво»
перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні –
листопаді 1917 р., перебіг першої війни радянської Росії з
УНР.
Визначати причини Української революції, її характер, місце
різних політичних сил у подіях періоду; місце і роль
Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму
Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР;
причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР,
здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі;
причини ухвалення Універсалів УЦР, пояснювати, у чому
їхнє історичне значення
22. УКРАЇНА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1918–1921 РР.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного
союзу. Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-
Угорщиною. Ухвалення Конституції УНР. Гетьманський
переворот й утворення Української Держави. Утворення
Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Прихід до
влади Директорії. Акт Злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами
Антанти півдня України. Повстання М. Григор’єва.
Денікінський режим в Україні. «Київська катастрофа».
Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська
війна. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. «Чортківська
офензива». Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська
угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на
території України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.
Розпізнавати на картосхемі хід воєнних дій на території
України в 1918–1921 рр., територію УНР за Брестським
мирним договором, територію Української Держави
П. Скоропадського.
Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів
гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР, ЗУНР, УСРР,
зміст Варшавської угоди між УНР та Польщею, Ризького
мирного договору, культурне життя в Україні в 1918–1920 рр.
Визначати причини гетьманського перевороту та падіння
режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої
та зовнішньої ситуації в УНР часів Директорії; причини та
наслідки українсько-польської війни та підписання
С. Петлюрою Варшавської угоди; причини поразки
національно-визвольних змагань (національно-демократичної20
Дати:
січень (лютий) 1918 р. – Брестський мирний договір між УНР
та державами Четверного союзу;
29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади
П. Скоропадського;
1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові;
14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;
листопад 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної
Республіки (ЗУНР);
22 січня 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР;
30 серпня 1919 р. – «Київська катастрофа»;
грудень 1919 – травень 1920 р. – Перший «Зимовий похід»
Армії УНР;
квітень 1920 р. – укладення Варшавської угоди;
березень 1921 р. – укладення Ризького мирного договору;
листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.
Персоналії:
П. Скоропадський, Є. Петрушевич, Д. Вітовський, С. Петлюра,
Н. Махно, М. Григор’єв, Х. Раковський, Ю. Тютюнник,
М. Щорс, Г. Нарбут.
Поняття та терміни:
«Директорія», «отаманщина», «Українська Галицька армія»,
«УСРР», «воєнний комунізм»
революції в Україні).
Пояснювати, у чому історичне значення відновлення
української державності на східно- та західноукраїнських
землях та об’єднання українських держав (Акт Злуки УНР та
ЗУНР)
23. УКРАЇНСЬКА CРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921–1929 РР.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Входження УСРР до складу СРСР. Голод у південних губерніях
УСРР. Антицерковна кампанія. Неп в УСРР. Відбудова
народного господарства. Політика «коренізації» в УСРР
(«українізація»). Кампанія з ліквідації неписьменності
дорослих. Українське національне відродження 1920-х рр.
Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-
територіальному устрої УСРР у 1921–1928 рр.
Характеризувати неп та її складові, процес стабілізації
економічного й соціального життя в Україні, політику
більшовиків щодо релігії та церкви в Україні, політику
«коренізації» та її наслідки, особливості розвитку української21
Дати:
1921–1923 рр. – голод в Україні;
1921 р. – утворення Української автокефальної православної
церкви (УАПЦ);
1922 р. – входження УСРР до складу СРСР;
1923 р. – початок політики «коренізації» в УСРР;
1925 р. – завершення відбудови промисловості, проголошення
курсу на індустріалізацію;
1925 р. – утворення Молдавської Автономної Соціалістичної
Радянської Республіки у складі УСРР.
Персоналії:
О. Шумський, М. Скрипник, М. Волобуєв, М. Хвильовий,
Л. Курбас, Г. Юра, М. Бойчук, О. Довженко, В. Липківський.
Поняття та терміни:
«безробіття», «трест», «індустріалізація», «коренізація»,
«автокефальна церква»
культури в цей період.
Визначати причини та наслідки «коренізації», її вплив на
українську культуру й ментальність населення УСРР, вступу
УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в
Україні
24. РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ (1929–1938 РР.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне,
соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові
репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи.
Згортання українізації. Антицерковна кампанія.
Дати:
1928/1929–1932 рр. – перша п’ятирічка;
1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»;
1929 р. – рік «великого перелому», початок суцільної
колективізації;
1930 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України»
(СВУ);
1932–1933 рр. – Голодомор в Україні;
1934 р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва;
Розпізнавати на картосхемі основні індустріальні об’єкти,
побудовані за часів модернізації, райони, що найбільш
постраждали від Голодомору.
Характеризувати сутність і наслідки політики форсованої
індустріалізації та колективізації в Україні; взаємозв’язок між
різними складовими політики сталінського режиму
(індустріалізація, колективізація, «культурна революція», масові
репресії); зміни в соціальній структурі населення, особливості
суспільно-політичного та культурного життя періоду.
Визначати причини, джерела та наслідки політики форсованої
індустріалізації та колективізації, зв’язки між радянською
модернізацією та зміною соціальної структури українського
радянського суспільства, масовими репресіями в Україні;
причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр. 22
1937 р. – ухвалення Конституції УРСР;
1937–1938 рр. – «Великий терор».
Персоналії:
Й. Сталін, П. Постишев, С. Косіор, Л. Каганович, О. Стаханов,
М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, В. Сосюра, П. Вірський,
Г. Верьовка, О. Богомолець, М. Стражеско, В. Філатов,
Ю. Кондратюк.
Поняття та терміни:
«форсована індустріалізація», «стаханівський рух»,
«колективізація», «розкуркулення», «закон про п’ять колосків»,
«Голодомор», «чорна дошка», «розстріляне відродження»,
«п’ятирічка», «ГУЛАГ», «машино-тракторна станція» (МТС),
«паспортна система», «соціалістичний реалізм (соцреалізм)»
25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ (1921–1939 РР.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Економіка українських земель. Різні течії в суспільно-
політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х рр.
Дати:
1920 р. – підписання Бессарабського протоколу, визнання
країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії;
1923 р. – визнання країнами Антанти входження Східної
Галичини до складу Польщі;
1923–1938 рр. – діяльність Комуністичної партії Західної
України (КПЗУ);
1924 р. – Татарбунарське повстання;
1925 р. – утворення Українського національно-демократичного
об’єднання (УНДО);
1929 р. – утворення Організації українських націоналістів (ОУН);
Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Польщі,
Румунії, Чехословаччини, територіальні межі Карпатської
України.
Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр.
на становище західноукраїнських земель, політику урядів
Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, стан
економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії
національного руху, діяльність політичних партій
західноукраїнських земель у 1930-х рр.
Визначати міжнародні фактори, що спричинили розподіл
українських земель між іншими державами у 1920–1930-ті рр.
та його наслідки для населення; причини та наслідки
діяльності політичних сил у західноукраїнських землях за
цього періоду23
1930 р. – проведення польською владою політики «пацифікації»;
1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-
Словаччини;
15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської
України.
Персоналії:
Є. Коновалець, С. Бандера, А. Мельник, В. Мудрий,
В. Залозецький, А. Волошин.
Поняття та терміни:
«східні креси», «осадництво», «пацифікація», «русофільство»,
«русинство», «Таємний університет»
26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939–1945 РР.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України,
Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до
складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Оборона
Києва, Одеси, Севастополя. Оточення і поразки Червоної армії.
Встановлення нацистського окупаційного режиму. Розгортання
радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення
УПА. Трагедія Волині 1943 р. Операції з визволення України.
Депортація кримських татар та інших народів Криму (травень
1944 р.). Перемога у Великій Вітчизняній війні. Участь
українців у визволенні від фашизму народів Європи.
Дати:
23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький договір про ненапад і
таємний протокол до нього («пакт Молотова–Ріббентропа»);
1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;
17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Західної
України;
Розпізнавати на картосхемі українські землі, приєднані до
УРСР в результаті реалізації радянсько-німецьких договорів
1939 р.; місця, пов’язані з початком та завершенням
визволення України від німецьких загарбників, битв і
військових операцій; окупаційні зони, на які була поділена
Україна; території поширення та активних дій різних течій
руху Опору.
Характеризувати суть гітлерівського плану «Ост»,
нацистський «новий порядок» в Україні, діяльність
радянського партизанського та українського визвольного
рухів.
Визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р.
для українських земель, політики радянізації новоприєднаних
до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941 р.,
основні результати та наслідки війни для України й
українського народу, внесок українського народу в перемогу
над Німеччиною та її союзниками. 24
листопад 1939 р. – включення Східної Галичини та Волині до
складу УРСР;
серпень 1940 р. – включення Південної та Північної Бессарабії
й Північної Буковини до складу УРСР;
22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни;
червень 1941 р. – танкова битва в районі міст Ровно–Дубно–
Броди–Луцьк;
30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української
Держави;
1942 р. – створення Українського штабу партизанського руху
(УПШР);
14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії
(УПА);
грудень 1942 р. – початок звільнення України;
6 листопада 1943 р. – визволення Києва;
січень – лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна
операція;
вересень – жовтень 1944 р. – Карпатсько-Ужгородська
наступальна операція;
28 жовтня 1944 р. – визволення всієї території України;
9 травня 1945 р. – завершення Великої Вітчизняної війни, День
Перемоги.
Персоналії:
С. Тимошенко, М. Кирпонос, М. Ватутін, С. Ковпак, О. Федоров,
О. Сабуров, Я. Стецько, Т. Бульба (Боровець), Р. Шухевич,
О. Теліга, О. Берест, Р. Маліновський, І. Черняхівський,
К. Дерев’янко.
Поняття та терміни:
«радянізація», «новий порядок», «план «Ост», «Голокост»,
«колабораціонізм», «рух Опору», «похідні групи», «Поліська
Січ», «Східний вал», «випалена земля», «депортація»
Вказувати мобілізаційні заходи, процес окупації України,
перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.,
депортацію кримських татар та інших народів Криму25
27. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА ТА РОЗВИТОК УКРАЇНИ В 1945 – НА ПОЧАТКУ 1950-Х РР.
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Зовнішньополітична діяльність УРСР. Адміністративно-
територіальні зміни. Відбудова промисловості. Голод в Україні
1946–1947 рр. Радянізація західних областей України. Боротьба
ОУН та УПА. Розгортання ідеологічних кампаній.
Дати:
1945 р. – входження Закарпаття до складу УРСР;
квітень 1945 р. – Україна стає співзасновницею Організації
Об’єднаних Націй (ООН);
березень 1946 р. – «саморозпуск» Української греко-
католицької церкви (УГКЦ);
1946–1947 рр. – голод в Україні;
квітень–липень 1947 р. – проведення польською владою
операції «Вісла»;
1949 р. – ліквідація греко-католицької церкви в Закарпатті.
Персоналії:
Д. Мануїльський, О. Гончар, Й. Сліпий.
Поняття та терміни:
«п’ятирічка відбудови», «операція «Вісла», «Велика блокада»,
«Закерзоння», «ждановщина», «лисенківщина»
Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-
територіальному устрої України.
Характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР у
повоєнні роки та політику влади щодо економічного,
соціально-політичного, релігійного, культурного та
повсякденного життя населення, хід операції «Вісла», процеси
радянізації західних областей України.
Визначати особливості та наслідки радянізації західних
областей у повоєнні роки, причини та наслідки проведення
операції «Вісла», розгортання ідеологічних кампаній, голоду в
Україні, «саморозпуску» УГКЦ
28. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953–1964 РР.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині
1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація.
Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Зміни в
промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері.
Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-
територіальному устрої України.
Характеризувати сутність процесу лібералізації, реформи
управління економікою в середині 1950–1960-х рр., здобутки
та особливості розвитку культури, сутність опозиційного руху. 26
Реформування управління економікою. Виникнення руху
«шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – на
початку 1960-х рр.
Дати:
лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР;
1956 р. – ХХ з’їзд КПРС;
1957 р. – запуск першого штучного супутника Землі, початок
«космічної ери»;
1961 р. – перший політ людини в Космос. О.Гагарін.
Персоналії:
М. Хрущов, І. Світличний, A. Горська, І. Дзюба, Л. Костенко,
Л. Лук’яненко, Є. Сверстюк, B. Симоненко, Л. Ревуцький,
Б. Лятошинський, В. Касіян.
Поняття та терміни:
«лібералізація», «політична реабілітація», «відлига»,
«раднаргоспи», «шістдесятники», «дисидентство», «хрущовки»
Визначати наслідки процесу лібералізації, економічних
реформ для українського суспільства, причини та наслідки
входження Кримської області до складу УРСР, причини
виникнення та значення опозиційного руху
29. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965–1985 РР.)
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні
(середина 1960 – початок 1980-х рр.). Кадрові зміни в
політичному керівництві УРСР. Конституція УРСР 1978 р.
Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.
Тенденції розвитку соціальної сфери. Культура та духовне
життя. Русифікація. Опозиційний рух.
Дати:
1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки;
1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості
(«косигінська реформа»); перша хвиля арештів дисидентів;
1972 р. – зміна політичного керівництва УРСР; масові арешти
дисидентів;
1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.
Характеризувати зміни в політичному керівництві УРСР на
початку 1970-х рр., ключові положення Конституції УРСР
1978 р., стан промисловості та сільського господарства, основні
вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр., явища у
сфері культури, політику русифікації.
Визначати прояви політико-ідеологічної кризи радянського
ладу в Україні, причини активізації опозиційного руху,
здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери27
Персоналії:
Л. Брежнєв, В. Марченко, С. Параджанов, В. Романюк,
М. Руденко, В. Стус, В. Чорновіл, П. Шелест, В. Щербицький,
Б. Патон, М. Амосов, О. Антонов, Є. Станкович, П. Майборода,
Б. Ступка, Л. Биков, В. Івасюк.
Поняття та терміни:
«застій», «розвинений соціалізм», «номенклатура», «дефіцит»,
«русифікація», «самвидав», «правозахисник»
30. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної
кризи. Фінансове становище та рівень життя населення.
Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної та
національної активності українського суспільства наприкінці
1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні
реформи. Формування багатопартійності, створення Народного
руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до
Верховної Ради УРСР. Створення Автономної Республіки
Крим. Ухвалення Декларації про державний суверенітет. Акт
проголошення незалежності України. Проведення
Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України.
Дати:
квітень 1985 р. – початок «перебудови»;
26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильській АЕС;
вересень 1989 р. – створення Народного руху України за
перебудову;
березень 1990 р. – проведення перших альтернативних виборів
до Верховної Ради УРСР;
16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР
Декларації про державний суверенітет України;
Характеризувати зміст та основні напрями політики
«перебудови», розгортання соціального та національного
рухів, падіння авторитету КПУ, формування
багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет
України та Акта проголошення незалежності, особливості
соціально-економічної ситуації в УРСР.
Визначати причини та наслідки поглиблення економічної
кризи, погіршення життєвого рівня населення, розпаду СРСР і
його наслідки для державотворення в Україні28
24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта
проголошення незалежності України;
1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму та
виборів Президента України.
Персоналії:
М.Горбачов, Л. Кравчук.
Поняття та терміни:
«перебудова», «гласність», «плюралізм», «багатопартійність»,
«суверенітет», «інфляція», «ринкові відносини», «референдум»
31. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Зміст історичного матеріалу Предметні вміння та навички
Факти:
Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил.
Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента
України. Прийняття державної символіки, формування
інституту громадянства. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін
до неї. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін.
Грошова реформа. Диференціація суспільства. Інтегрування
України в європейське та світове співтовариство. «Газові» та
«торгівельні війни» з Росією. Криза державності 2014 р.
Збройна агресія Росії проти України. Соціально-економічне та
культурне життя.
Дати:
6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України;
липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України;
1995 р. – обрання України членом Ради Європи (РЄ);
28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України;
жовтень–грудень 2004 р. – «Помаранчева революція», обрання
Президентом України В. Ющенка;
2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ);
січень 2010 р. – обрання В. Януковича Президентом України;
Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-
територіальному устрої України.
Характеризувати державотворчі процеси, соціально-
економічні реформи в Україні та її інтеграцію у світове
співтовариство, риси економічного, соціального, політичного,
національного, культурного життя, здобутки України на шляху
інтеграції у європейський, світовий гуманітарний та освітній
простір.
Визначати основні тенденції суспільного розвитку України за
часів незалежності29
листопад 2013 – лютий 2014 рр. – «революція Гідності»,
повалення режиму
В.Януковича;
2014
р. – підписання Україною Угоди про асоціацію
з
Європейським Союзом (ЄС).
Персоналії:
Л. Кучма, В. Ющенко, В. Янукович, П. Порошенко.
Поняття та терміни:
«революція на граніті», «Помаранчева революція»,
«Євромайдан», «Небесна сотня», «революція Гідності»,
«сепаратизм», «антитерористична операція», «анексія»,
«тимчасово окупована територія» 30
ПЕРЕЛІК ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА,
ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ АБІТУРІЄНТАМИ
Стародавня історія України
– Статуетка з бивня мамонта. Мізинська стоянка.
– Браслет із менандровим орнаментом. Мізинська стоянка.
– Наскельні малюнки з гротів Кам’яної могили.
– Мальована кераміка трипільської культури. Статуетка жінки.
– Золота пектораль із кургану Товста могила. IV ст. до н. е.
– Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок IV ст. до н. е.
– Срібна амфора з кургану Чортомлик. Перша половина IV ст. до н. е.
– Заповідник «Херсонес Таврійський» в Севастополі: «Базиліка 1935 року», «Базиліка в базиліці». VІ ст. Сучасний вигляд.
– Царський курган (гробниця Митридата) поблизу Керчі. IV ст. до н. е.
– Збруцький ідол. ІХ ст. Вигляд з чотирьох боків.
Виникнення та розквіт Київської Русі
– Софійський собор у Києві. Перша половина ХІ ст. Сучасний вигляд.
– Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
– Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
– Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057.
– Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073.
– Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073–1078. Реконструкція. Сучасний вигляд.
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
– Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). ХІ ст.
– Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими. Початок ХІІ ст.
– Михайлівський Золотоверхий собор. 1108–1113. Реконструкція. Сучасний вигляд.
– Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.
– Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша половина ХІІ ст.
– Успенський собор у Володимирі. 1160. Реконструкція. Сучасний вигляд.
– Половецька баба з чашею, «Чорнухинська мадонна» з Парку-музею антропоморфних стел і половецьких кам’яних статуй в
Луганську. ХІІ ст.
– П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.
– Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець ХІІ ст.
– Дорогобузька ікона Богородиці. Остання третина ХІІІ ст. 31
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)
– Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станилі. Початок XIV ст.
– Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. Кінець XV – початок XVI ст.
– Вірменський собор у Львові. 1363–1370. Архітектор Дорінг.
– Верхній замок у Луцьку. XIV ст.
– Острозький замок. Вежа Мурована. XІV ст.
– Кам’янець-Подільська фортеця. XIV–XVI ст.
– Хотинська фортеця. XIІІ–XVI ст.
– Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1467.
– Ханський палац у Бахчисараї. 1532–1764.
– Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV–XVII ст.
– Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця. XIII–XV ст. Майстер Федорко. Сучасний вигляд.
– Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469.
– Меджибізький замок. Друга половина XIV – перша половина XVI ст.
Українські землі в другій половині ХVІ ст.
– Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502.
– Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошкович.
– Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556–1561.
– Гравюра Євангеліста Луки з Львівського «Апостола». 1574.
– Надгробок князя Костянтина Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври. 1579. Майстер С. Чешек.
– Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591–1631. Архітектор П. Римлянин та ін.; вежа Корнякта. 1573–1578.
Архітектор П. Барбон; каплиця Трьох Святителів. 1578. Архітектор П. Красовський.
– Ансамбль площі Ринок у Львові: Чорна Кам’яниця. Кінець XVI ст. Архітектор П. Красовський; будинок Корнякта. 1580.
Архітектор П. Барбон.
– Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст.
Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
– Ансамбль Кафедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів. 1609–1617. Архітектор А. Бремер, скульптори Г. Шольц, Я. Пфістер.
– Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-
Сагайдачного». 1622.
– Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622. 32
– Ікона «Христос перед Пілатом» з Успенської церкви у Львові. 1630–1638. М. Петрахнович.
– Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635–1640. Архітектор Андреа дель Аква.
– Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога. XV–XVІI ст.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
– Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина ХVІІ ст.
– Іллінська церква в Суботові. 1653. Реконструкція.
– Ікона «Покрова Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина ХVІІІ ст.
Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст.
– Свято-Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676.
– Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1689. Архітектор І. Баптист.
– Покровський собор у Харкові. 1689.
Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.
– Ікона «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква. І. Руткович.
– Ікона «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич.
– Будинок Якова Лизогуба у Чернігові. 1690-ті.
– Портрет Григорія Гамалії. Кінець ХVІІ ст.
– Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701.
– Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706. І. Мигура.
– Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.
Українські землі в другій половині XVIII ст.
– Собор святого Юра у Львові. 1746–1762. Архітектор Б. Меретін.
– Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.
– Андріївська церква у Києві. 1747–1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі.
– Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель.
– Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.
– Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський.
– Троїцький собор у Новомосковську. 1773–1778. Майстер Я. Погребняк.
– Успенський собор Почаївської лаври. 1771–1783. Архітектор І. Гофман.
– Дендрологічний парк «Олександрія» в Білій Церкві: водоспад «Черепаха», колонада «Відлуння», Китайський місток, композиція
«Руїни». 1793 – початок ХІХ ст. Архітектори Мюффо, Д. Ботані. 33
– Дендрологічний парк «Софіївка» в Умані: фонтан «Змія», Грот Тантала, Грот Сцілли, Партерний амфітеатр, Грот Венери. 1796–
1805. Автор проекту та керівник будівництва Л. Метцель.
– Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799–1803. Архітектор Ч. Камерон. Реконструкція. Сучасний вигляд.
Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
– Картина «Дівчина з Поділля». 1816. В. Тропінін.
– Будівля Старої біржі в Одесі. 1829–1837. Архітектори Ф. Боффо, Г. Торрічеллі.
– Будівля Київського університету. 1837–1843. Архітектор В. Беретті.
– Преображенський собор у Дніпропетровську. 1830–1835. Архітектор О. Захаров.
– Картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з «Живописної України» на історичну тематику. Т. Шевченко.
– Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850–1853. Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон.
– Свято-Успенська Святогірська лавра: Успенський собор, Свято-Покровська церква, Миколаївська церква. Сучасний вигляд.
Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. – початку ХХ ст.
– Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864–1873. Архітектор Й. Главка.
– Володимирський собор у Києві. 1862–1896. Архітектори Ю. Бернгардт, К. Маєвський.
– Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887. Архітектори Г. Гельмер, Ф. Фельнер.
– Скульптура «Запорожець у розвідці». 1887. Скульптор Л. Позен.
– Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Архітектор В. Ніколаєв, скульптор М. Микешин.
– Свято-Благовіщенський кафедральний собор у Харкові. 1888–1901. Архітектор М. Ловцов.
– Пальма Мерцалова. 1895. Автори О. Мерцалов, Ф. Шпарін.
– Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880–1891. І. Рєпін.
– Картини «Весняний день в Україні» (1883), «Козаки в степу» (1890). С. Васильківський.
– Картини «Ворожіння» (1893), «Сінокіс» (1900). М. Пимоненко.
– Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902–1903. О. Мурашко.
– Пам’ятник Адамові Міцкевичу у Львові. 1899–1904.Скульптор А. Попель.
– Будинок з химерами в Києві. 1901–1903. Архітектор В. Городецький.
– Миколаївський костел у Києві. 1899–1909. Архітектори С. Валовський, В. Городецький.
– Будинок Полтавського губернського земства. 1903–1908. Архітектор В. Кричевський.
– Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905–1906. Архітектор І. Левинський та ін.
– Картини «Портрет Лесі Українки» (1900), «Гуцулка з дитиною» (1912). І. Труш.
– Прибутковий будинок Аладьїна у Харкові. 1912. Архітектор Ю. Цауне. 34
Українське мистецтво ХХ ст.
– Картини «Супрематична композиція» (1916), «Голова селянина (Селянський спас)» (1928). К. Малевич.
– Картина «Еней та його військо». 1919. Г. Нарбут.
– Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці. 1922. Скульптор І. Кавалерідзе.
– Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В. Касіян.
– Картина «Життя». Триптих (Любов. Сімья. Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський.
– Пам’ятник Тарасові Шевченку в Полтаві. 1926. Скульптор І. Кавалерідзе.
– Картина «Пилярі». 1927. О. Богомазов.
– Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1929. Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець.
– Картини «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931), «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»
(1934). М. Самокиш.
– Пам’ятник Тарасові Шевченку в Харкові. 1934–1935. Архітектор Й. Лангбард, скульптор М. Манізер.
– Будівля Ради Міністрів УРСР в Києві. 1935–1937. Архітектори І. Фомін, П. Абросімов.
– Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936–1939. Архітектор В. Заболотний.
– Будівля оперного театру в Донецьку. 1936–1941. Архітектор Л. Котовський.
– Будівля готелю «Жовтень» у Луганську. 1944–1947. Архітектор Й. Каракіс.
– Картини «Колгоспне поле» (1948–1949), «Хата в Богданівці» (1955). К. Білокур.
– Картина «Тарас Бульба на чолі війська». 1955. М. Дерегус.
– Картини «Хліб» (1949), «Весілля» (1964). Т. Яблонська.
– Пам’ятник Тарасові Шевченку в Москві. 1964. Скульптори М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко.
– Картини «Синій бик» (1947), «Гороховий звір» (1971), «Дикий чаплун» (1977). М. Приймаченко.
– Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь). 1982. Скульптор В. Бородай.
– Картина «Портрет Василя Стуса». 1989–1990. О. Заливаха.
Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти Юрій Кононенко

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь