Розкажи мені про ту зиму


Скачати

Ведучий  1.Краю  мій незрівнянний,  калиновий,
Ти  струною  бриниш  у  серцях.
Із любов’ю  не  раз  оспіваний
Процвітатимеш вічно  в  піснях.
Ведучий  2.Зеленітимеш  буйними  луками,
Щебетатимеш  співом лісів,
І  прилине до  тебе  з  онуками
Той,  хто  в  юності  вдаль  відлетів.
Ведучий  1.Знову  птахи  у  вирійзбираються
І  твоївідлітають  сини,
Наче  птахи  з  гніздарозлітаються,
Не  примчать  лиш  з  початком  весни.
Ведучий  2.Будеш  небом  безхмарнимдивитися,
Квітуватимеш  морем  льонів,
Нібибатько,  зновбудешжуритися
Й  виглядатимешвічносинів.

Звучить  «Молитва  за  Україну»  (Олега  Вінника)
Життя,  як  спалах  сірника,
В  одних  запалиться  й  погасне,
У  інших  довго  горить  ясно,
А  є  не  спалахне  ніяк…
Приспів:
Боже,  люд  благослови  жити  і  кохати.
Дай,  Боже,  мудрості  і  сил,
Щоб  один  одного  прощати.
О,  Боже,  люд  благослови  віру  в  серці  мати.
Дай,  боже,  ці  святі  дари
достойно  кожному  прийняти.

Життя  не  варте  і  гроша,
Коли  любові  там  немає,
Коли  самотняя  душа,
Як  сирота  світом  блукає…
Приспів.
Боже,  благослови!
Ведучий  1. Дійсно,  життя  людське – це  спалах  сірника.  Але  цей  спалах  може  зблиснути  і  згаснути,  а  може  зігріти  собою  інших,  врятувати  їх.
Ведучий  2.Таким  яскравим  спалахом  було  життя  сотні  українців,  які  загинули  на  Майдані т у  лютому  2014  року.  Їх  душі  прагнули  свободи,  щастя  рідній  країні,  волі  рідному  народові.
Ведучий  1.Їх  душі  завчасно  полинули  до  Бога…   Молитися…  Ї  весь  світ  облетіла  звістка  про  безстрашну  Небесну  сотню.
Читець. Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибкупташинкоювдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.Таксудилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в доміновім.
Меніколискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Тизнаєш, матусю, й тут сумнобуває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорнухустину
За те, щовіднинібудеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Ведучий  2.Розкажимені про ту зиму,коли він помер.
Його звали Сергій, воїн іволонтер.
З вечора падав сніг, у містігорів вогонь
і теплий туман злітав ізйого долонь.
Ведучий  1.Він там був не один,поруч стояли всі:
Робітники й фанати,грішники і святі,
Невиспані пролетарії йнатхненні митці.
Пліч-о-пліч з синамиставали їхніотці.
Ведучий  2.Ми не булизнайомі, аленас з’єднав майдан.
І чорні троянди цвістимуть у кожній з його ран.
Що же було в тій зимі, що сніг червонів й чорнів,
Що світ розділився на  наших і ворогів,
На тих, хто іде у бій і тих,  хто чекає їх?
Ведучий  1.Його звали Сергій, ікожному з нас він – брат.
Тому ми стоялидалі. І бивбойовий набат.
Звучить  пісня  «Яворина»
Я на світі прожив, начеспалахзорі на світанні,
Наче крапляроси, наче крик журавля – тількимить.
Я не віривніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнімвогнімоєсерценапопілзгорить.
Я ж так щедро кохав, я так віриву зорі і очі,
І душеюсвоєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь менікращежиття напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.
Приспів (2):
На могилімоїйпосадітьмолодуяворину,
І не плачте за мною, за мною заплачерідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважчапровина моя.
Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталасяціласім’я.
Тількинащоменіті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнетьсядонька-сиротинка моя.
У далеких світахякосьраптом усе я покину,
Боввійдемені в душу сльозиною і чебрецем,
І додомухочвітром, хочпроменемсонцяполину,
І легеньковійну над твоїм, Україно, лицем.
Приспів.

Ведучий  1.За  час  Майданув усіх  справжніх  українців  в  душі  звучали  слова  «Слава  Україні!»  –  «Героям  слава!»
Ведучий  2. Та  сьогодні  ми  вже  знаємо,  що  герої   не  вмирають,  вони  живуть  у  нашій  пам’яті,  вони  живуть  у  тих,  хто  продовжує  їх  справу,  вони  живуть  доти,  поки  жива  їх  справа.
Ведучий  1. Їх –  104…  З  різних  куточків  України,  різних  за  національністю,  освітою,  соціальним  станом.І  серед  тих,  хто  навіки  увійшов  у  небесну  сотню,  є  і  наші  земляки.

Опанасюк  Валерій.  Народився  20 травня 1971 року.  Проживав  у  м.  Рівне,  працював  автомеханіком.  Загинув  20 лютого 2014  року  від  кулі снайпера,  коли  витягував  з  передової  поранених  людей.  У  Валерія  залишилось  четверо  маленьких  дітей:  найменшому  сину  лише  2  роки,  найстаршій  дочці  –  12.  Вони  вже  ніколи  не  побачать,  як  щиро  і  безтурботно  усміхається  їх  татко.

ХрапаченкоОлександр.Народився18 вересняя 1987 року.  Рівнянин.  Якби  збулися  його  мрії,  то  Україна  мала  б  талановитого  театрального  режисера.  Сашко  любив  подорожувати  і  займався  скелелазінням.  Він  був  членом  Волинської  сотні  самооборони  Майдану.  Загинув   20 лютого 2014  року  від  пострілу  снайпера.
Городнюк Іван. Житель  м. БерезнеРівненськоїобласті.  Помер через хворобу, яку отримав на Майдані (19 лютого Іван повернувся додому з Майдану, адже під час останнього штурму “беркутівцями” його облили водою з водометів і побили. Звернувся до лікарів, почав лікуватися, але вночісерцемолодогочоловіка не витримало і зупинилося. Був членом  Волинської  сотні  самооборони  Майдану,  мав  псевдонім  «Месник»
АрутюнянГеоргий.  Народився  4 липня 1960 року  в  м. Батумі,  був  громадянином  Грузії,  але  рідним  йому  стало  й  українське  місто  Рівне.  Загинув  20  лютого  від  кулі  снайпера  на  барикадах  біля  Монументу  Незалежності  в  Києві.  Його  трирічна  донечка,  яка  залишилась  круглою  сиротою,  колись  зрозуміє,  що  татко  боровся  за  її  краще  життя.
Ведучий  1.А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батькосинаще не відпускав..
Ведучий  2.Й заплакав Бог,побачившизагін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касціголубій,
І вчительлітній-сивий-сивий..
Ведучий  1.І рани їхнівже не їмболять..
Жовто-блакитний стяг покривїмтіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирійполетіла…
Ведучий  2. Тож  давайте  помянемо  героїв  Майдану,  Небесну  сотню  хвилиною  мовчання.
Хвилина  мовчання

Ведучий  1.Дні за днями встають.
Виростають в літа незабутні
Пам’ять серця горить.
Пломеніє священним вогнем.
Ведучий  2.Я іду в майбуття.
Я іду на шляхи велелюдні.
Я засвічую даль,
Щоб зустрітися з завтрашнім днем.
Ведучий  1.Добра доле моя,
Буду вдячний тобі я довіку
І вклонятися тим,
Хто погас, щоб світило життя,
Ведучий  2.Хто із мертвих воскрес,
Щоб увічнити славу велику
І безсмертям зійти  над віками ,
Щоб  Небесною  сотнею  стать.
України синам  вічна слава лине,
І віками жити вам,  лицарі Вкраїни!
Ведучий  1.. Хай собори на руїні  стануть там, де ти прорік:
Суверенній Україні –  Слава нині і вовік!
Звучить  пісня  «Україна»
Прихилюсь я до тебе уклінно
Побажаю і щастя й добра
Тількивірю не вмрешУкраїно,
Боспівочий народ не вмира

Перемінитьсясвітубудова
І сягне у космічнублакить
Ріднамова моя, кольорова
На далекізіркиполетить

Приспів:
У мене ти- одна єдина,
Одвічнарадість і жура
Тибудешжити, Україно
Країнащастя і добра

І не буде нас доля цуратись
У карпатських, таврійськихсадах,
І не зможеніхтовідібрати,
Те, щотизбереглаувіках

Доки піснязвучитьсолов’їна,
Щире слово в козацькихвустах,
Ти невмреш, ти не вмреш, Україно,
Будешжити у наших серцях.

Приспів
(3 рази)

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь