Презентація на тему: “День української писемності і мови”


Опубліковано презентацію “День української  писемності і мови”. Даний матеріал призначений для учнів старшої школи і може бути використаний на виховному заходу, виховній години присвяченій Дню української мови та писемності.

Презентація до Дня української писемності та мови

Презентація до Дня української писемності та мови

Скачати презентацію

Читати онлайн (дочекайтесь повної загрузки сторінки …)

Слайд 1

День  української  писемності і мови

Слайд 2

                             У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

             Про День української писемності та мови

 

На підтримку   ініціативи    громадських    організацій    та
з урахуванням важливої   ролі   української  мови  в  консолідації
українського суспільства  п о с т а н о в л я ю:

Установити в Україні День  української  писемності  та  мови,
який відзначати щорічно  9 листопада в   день  вшанування  пам’яті
Преподобного Нестора-Літописця.
Президент України                                        Л.КУЧМА

м. Київ, 6 листопада 1997 року
N 1241/97

 

Слайд 3

Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-Літописця.

Преподобний Нестор-Літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців.

 

Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

 

Слайд 4

Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття.

Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року.

«Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

 

Слайд 5

Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт,  створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

 

Слайд 6

Існує два різновиди старослов’янських

писемних знаків: кирилиця і глаголиця.

Кириличний алфавіт  з   XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян.

Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

 

Слайд 7

Дати в скорботному календарі української мови:

1720 р. – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
1796 р. – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 р. – закрито всі українські театри.

 

Слайд 8

Дати в скорботному календарі української мови:

1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

 

Слайд 9

Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом    і громадським діячем Петром Дмитровичем Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю.

Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави.

Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді.

Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.

 

Слайд 10

Функціонування української мови

регулюється наступними документами:

  • Конституція (ст.10)
  • Закон «Про мови в УРСР»
  • Закон «Про телебачення і радіомовлення»
  • Закон «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки»
  • Закон «Про інформацію»
  • Закон «Про рекламу»
  • Указ Президента «Про Концепцію державної мовної політики»
  • Рішення КСУ про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції щодо застосування державної мови

 

Слайд 11

Наша мова – соловїна

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,

але ти, дитино,

покликана захищати своїми

долоньками

крихітну свічечку

букви «ї»,

а також,

витягнувшись на пальчиках,

оберігати місячний серпик

букви «є»,

що зрізаний з неба

разом із ниточкою.

Бо кажуть, дитино,

що мова наша – солов’їна.

Правильно кажуть.

Але затям собі,

що колись можуть настати і такі часи,

коли нашої мови

не буде пам’ятати

навіть найменший соловейко.

Тому не можна покладатися

тільки на солов’ їв,

дитино.

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь