Конспект уроку на тему: Елементарні засоби компонування простих форм на площині. Створення композиції з крапок, ліній, плям. Правила користування гуашевими фарбами та пензлем. Танок повітряних зміїв.


Скачати

Тема: Елементарні засоби компонування простих форм на площині. Створення композиції з крапок, ліній, плям. Правила користування гуашевими фарбами та пензлем. Танок повітряних зміїв.

Мета:перевіряти засвоєння учнями поняття «графіка», «лінія, крапка. Пляма як засіб виразності» та закріплювати їх; ознайомити з правилами роботи з гуашевими фарбами, пензлями, вчити правильно розташовувати зображення на площині аркуша, надавати початкове поняття про компонування простих форм на площині; розвивати фантазію,  уяву, допитливість; виховувати екологічну культуру.

Обладнання: репродукції картин, аудіо запис П. Чайковський «Вальс квітів», комп’ютер, олівець, гумка, гуаш, пензлі, серветки.

Хід уроку

  1. I.      Організаційна частина.
  2. II.   Повідомлення теми і завдань уроку.

–       На цьому уроці ми навчимося працювати із гуашшю, для зображення повітряних зміїв використовуватимемо різні геометричні форми.

  1. III.                      Засвоєння нових знань:
  2. 1.     Вступна бесіда

–       Дітки, до нас сьогодні на урок не прийшов, а прилетів Олівець. Прилетів він на повітряному змієві.

  1. 2.     Демонстрування повітряних зміїв.
  2. 3.     Продовження бесіди.

–       Хто з вас коли-небудь запускав повітряного змія? Опишіть його.(Діти діляться враженнями.)

–       Люди завжди мріяли літати, як птахи. І найдревніший літальний апарат, який вони винайшли,  повітряний змій. Китайці запускали їх у небо ще 2500 років тому, щоб налякати ворогів чи визначити напрям вітру. Деякі змії були такі великі, що могли підняти в повітря і людину. Робили повітряних зміїв у вигляді яскравих риб, метеликів, птахів, крилатих драконів.

–       Повітряні змії часто слугували листоношами. Коли треба було терміново попередити про якусь важливу подію — наступ ворога, приміром, чи одруження короля, або ж просто про великий ярмарок — запускали повітряних зміїв.

–       Варто згадати і такий випадок. У 906 році князь Київської Русі Олег завдяки повітряним зміям одержав блискучу перемогу над ворогами. Як розповідає давній літопис, коли в повітрі з’явилися “коні й люди паперові позолочені”, вороги перелякалися й кинулись урозтіч.

–       У деяких країнах повітряних зміїв використовували, щоб допомогти кораблям, які зазнали аварії неподалік від суходолу. Змій переносив один з кінців канату з берега на корабель, і судно підтягували до рятівної землі.

–       В Англії завдяки повітряним зміям зберегли не одну тонну зерна та фруктів. Городники й садівники помітили, що птахи звикли до опудал і не бояться їх. А от повітряного змія сприймають як великого крилатого хижака і зразу ж відлітають геть.

–       І в наш час повітряні змії піднімають у небо термометри, щоб зміряти там температуру повітря, а також інші прилади, за допомогою яких передбачають зміни погоди. Завдяки повітряним зміям люди дізналися, що угорі повітря холодніше, і що блискавка — електричне явище. Перша фотографія Землі з висоти “пташиного польоту” була зроблена за допомогою змія.

–       Повітряними зміями намагалися навіть піднімати людей у повітря — але марно. Та цей дослід було використано для створення спочатку планерів, а потім — літаків.

–       Сьогодні повітряні змії для нас — просто цікава іграшка. Вони бувають найрізноманітнішими: від традиційного ромба до етажерок чи дельтапланів.

  1. 4.     Перегляд демонстраційного матеріалу.
  2. 5.     Прослуховування оповідання В.Берестова «Про повітряного змія»

–       Про повітряного змія. Вітя зробив повітряного Змія. День був похмурий, і хлопчик намалював на Змієві сонце. Вітя відпустив нитку. Змій почав підніматися все вище й вище, метляючи довгим хвостом і наспівуючи пісеньку:

–       Я лечу і мрію,

Я свічу і грію!

–       Ти хто такий? — спитали пташки.

–       Хіба не бачите? — сказав Змій. — Я — сонце!

–       Неправда! Неправда! — закричали пташки. — Сонце за хмарами.

–       За якими такими хмарами? — розізлився Змій. — Сонце — це я! Ніякого іншого сонця не було, нема, не буде й не треба. Ясно?

–       Неправда! Неправда! — сполошилися пташки.

–       Що-о-о? Цить, куцохвості! — гаркнув Змій.

Перелякані пташки розлетілись. Аж тут визирнуло сонце.

–       Заклювати хвалька! Вискубати хвіст ошуканцеві! — закричали пташкий накинулися на Змія.

Вітя почав хутко змотувати нитку, і Змій упав на траву.

–       Що ти там накоїв? — запитав хлопчик.

–       А що? — образився Змій. — Вже й пожартувати не можна?

–       Жартувати жартуй, — сказав Вітя, — але ж навіщо брехати й вихвалятися? Ти мусиш виправитись.

–       Ото ще морока! — пробурчав Змій. — І не подумаю! Нехай пташки виправляються!

–       Он як! — обурився Вітя. — Гаразд! Тоді я сам тебе виправлю. Тепер вже ти нікого не надуриш і не налякаєш, хоч лусни зі злості!

Хлопчик взяв фарби і перетворив намальоване сонце на кумедну мармизу. Змій знову полетів у небо, виспівуючи пісеньку: — Я лечу, я мрію, Що захочу, дію. Він дражнився, і брехав, і вихвалявся. Та тепер усі бачили його смішну мармизу й думали, що він жартує. А він і не думав жартувати.

–       Я — сонце! Чуєте? Я — сонце! — кричав Змій.

–       Ха-ха-ха! — сміялися пташки. — Ох і розсмішив. З тобою, друже, не занудьгуєш!

–       Цить, куцохвості! — бурчав Змій, сердито метляючи довгим хвостом.

Але пташки сміялися ще дужче, кружляли навколо Змія і смикалийого за хвіст.

Повітряний Змій пообіцяв виправитись. Він дуже хоче потрапити в країну повітряних Зміїв, яка називається Змійландія.

  1. 6.     Поетапне зображення малюнка вчителем.
  2. 7.     Практична діяльність учнів.

III. Підсумок уроку.

  1. Перегляд і виправлення помилок у малюнках учнів.
  2. Демонстрування дитячих робіт.

–       Що нового ви дізналися на уроці?

–       Чому навчилися?

–       Кому подаруєте свій малюнок.

 

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь